15. Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.

Сучасна глобалістика пропонує якісно нову модель керованого світу.Вона складається з трьох елементів – біосфери, країн світу і конкретної країни, взаємодія яких описується узагальненими якісними параметрами світу, а керування має здійснюватись з боку світового співтовариства шляхом впливу на конкретну країну з врахуванням її узагальнених параметрів, які знаходять відображення в її місці в світі. Адже на сучасному етапі лише чверть світу користується двома третинами його ресурсів.

Основніпостулати глобалістики є такими:

—світ і світове людство є єдиним глобальним організмом;

—глобалізація світу — це об'єктивне історичне явище і процес, на який можна впливати і керувати об'єднаними, солідарними зусиллями людства;

—глобалізація несе в собі нові небачені можливості для розвитку людства і нові небачені загрози його існуванню;

— людство повинно солідаризуватись і об'єднатись перед явищем глобальних загроз і для вирішення глобальних проблем;

— глобальну кризу людства можна перебороти; — глобальну катастрофу людства ще можна відвернути;

— глобальні проблеми — це не лише невирішені завдання, а й великі загрози всьому людству;

— глобальні інтереси треба ставити вище національних;

— глобальна інтеграція — це закономірність розвитку людства;

— сучасна людина, як найвища соціальна цінність, набула глобального характеру і стала в центрі процесів глобалізації;

— в майбутньому людство навчиться попереджувати виникнення глобальних проблем;

— в основу інтегрованих системних парадигм глобалістики може бути покладена концепція ноосфери В. Вернадського.

16. Школи глобалістики та їх основні концепції.

Ідеологічні школи глобалістики:

1. Школа, що представляє концепцію «Межі зростання» (Д. Медоуз, М. Месарович, Е. Пестель, А. Печчеї). На основі кількісних досліджень світової економіки та екології доводили, що людство швидко наближається до крайньої демографічної та екологічної межі розвитку, і пропонували загальмувати приріст населення планети. А. Печчеї запропонував глобальну програму Нового гуманізму, суть якої в «людській революції» в інтеграції людей світу, формуванні світової людської спільноти, здатної до колективних зусиль щодо планування і управління заради спільного майбутнього людства, оскільки альтернативою може бути відсутність будь-якого майбутнього.

2. Школа, що представлена концепцією сталого розвитку (Л. Браун). Вищою метою школи сталого розвитку її ініціатори вважають пошук нових шляхів, які б забезпечили прогрес людства не лише в елітарних регіонах і в короткі періоди (цикли), а на всьому глобальному просторі й на тривалу перспективу.

3. Школа, що представлена концепцією універсального еволюціонізму (М.Мойсеєв). Глобалісти-еволюціоністи піддають критиці доповіді Римського клубу, насамперед за їх розуміння пасивної ролі природи і її пасивної реакції на результати діяльності людства, вважають хибною концепцію сталого розвитку, закликають враховувати зворотну реакцію біосфери на процеси глобального розвитку.

4. Школа, що представлена концепцією мітозу біосфер (М. Нельсон, Д.Аллен). Розглядає проблеми поєднання біосфери та техносфери та обґрунтовує використання досвіду створення штучних біосфер для поліпшення земної біосфери і формування ноосфери.

5. Школа, що представлена концепцією контрольованого глобального розвитку (Д. Гвішнані). Вони пропонують розвивати глобалістику з позицій загально соціологічної теорії і методології, приділяючи значну увагу соціальним проблемам. Розроблено програму «Моделювання глобального розвитку» з метою створення альтернативного глобального розвитку.

6. Школа, що представлена концепцією «світосистемного аналізу» (І.Валлерстайн, А.Г. Франк). Заперечують протиставлення галузей політики, економіки та культури. Розглядають світові процеси у системній цілісності.