- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •V. Держава в умовах глобалізації грає подвійну роль:
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.?????????????????
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.??????????????????????
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Міжнародні антиглобалістські організації: їх мета, завдання та методи діяльності.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Участь України у міжнародних організаціях глобального типу.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •Економічні стратегії розвинутих країн.
- •Специфіка економічних стратегій країн, що розвиваються.
- •Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •Проблема геополітичного вибору України.
- •Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
Довгий час Україна була і залишається ареною протистояння зах та сх інтеграційних векторів. З 2005 року – очевидне домінування тенденції до усталення орієнтації на зах інтеграц напрям. Така “вестернізація” України в умовах подальших геополіт зрушень і розвитку трансформац процесів на пострад і європей просторах може перетворити її в арену гострого зіткнення інтересів основних сучасних центрів сили – Росії, США та ЄС. Тому Україні доцільно й надалі підтримувати багатовекторний напрям інтеграції.
Ще у 2003 році Україна підтримала реалізацію проекту ЄЕП на Сході спільно з Росією, Білоруссю і Казахстаном та підписала відпов договір про його створення.
У жовтні 2011 Україною було здійснено ще один важливий крок на шляху до східн. вектору інтеграції – прем’єр міністр України підписав Договір про створення ЗВТ у межах СНД. Більшість експертів оцінило цей крок як перший на шляху до вступу України до Митного Союзу. Проте прем’єр-міністр України запевняє, що «підписання договору про ЗВТ з країнами СНД та підписання договору про ЗВТ з ЄС в перспективі – це два пункти одного плану по відкриттю для укр ек зовн ринків, що необхідно для стабільного ек розвитку в нашій країні».
Україна надалі планує продовжувати розвиток свого співроб з Митним союзом у форматі «3+1»: за прогнозами, товарообіг може збільш. аж на 9 млрд. дол. при встановленні позит сальдо торговельного балансу, що буде сприяти стаб. грошової одиниці та купівлі енергоносіїв за такими ж цінами, як для інших членів Митного союзу.
З метою поліпшення становища у зовнішньоторговельній сфері України держава повинна здійснити низку заходів, зокрема:
- прискорити діяльність із гармонізації сертифікації української продукції відповідно до стандартів ЄС:
- активізувати економічну співпрацю з країнами Америки, насамперед США;
- активізувати співпрацю із структурами СОТ щодо реалізації позитивного потенціалу членства України;
- забезпечити спрощений процедурний режим для експорту продукції вітчизняного машинобудування;
- сприяти динамічному розвитку експорту сільськогосподарської продукції.
АЛЕ все ж таки саме європейська інтеграція повинна залишатися «незмінним» пріоритетом політики України, тому що за минулі роки Україна чимало зробила для того, щоб органічно інтегруватися до європ міжнар спільноти: вона першою з країн СНД уклала угоди про партнерство і співробітництво з ЄС (1994), стала повноцінним членом Ради Європи, учасницею ОБСЄ, підписала документи про співроб і партнерство з НАТО, співпрацює з МВФ, СБ, стала членом СОТ (2008).
Входження України у світову систему господарювання вимагає визначення пріоритетних напрямів реалізації нац інтересів, які пов’язані з перспективами всебічного розширення коопераційних контактів з країнами ЄС.
Це є перспективним, оскільки:
1) країни-члени ЄС являють собою надзвичайно великий та потужний ринок, у процесі торгівлі з яким можна буде вирішити основні проблеми збуту української продукції;
2) присутність у європейському ринковому просторі, а також міждержавне та міжурядове співробітництво дадуть змогу Україні брати активну участь у програмах технологічного, науково-технічного та освітньо-гуманітарного розвитку ЄС;
3) лібералізація та взаємне відкриття економічних режимів є гарантією капіталовкладень, що зумовить приплив іноземних інвестицій до країни;
4) офіційний європ статус автоматично означав би поширення на Україну всіх вигідних для її економіки особливостей режиму діяльності в торговельно-інвестиційній сфері, які поширюються на інших членів ЄС.
Проте з огляду на останні заяви президента Європ комісії, Україні в майбутньому буде вкрай важко дотримуватися двохвекторного напряму інтеграції, оскільки він вважає неможливим одночасне інтегрування в Митний Союз та наявність поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС.
