78. Європейський вибір України.

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Намір вступити в ЄС було вперше проголошено в 1996 р., а у червні 1998 р. затверджено Указом Президента України про затвердження Стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу, що офіційно проголосило членство України в ЄС як довгострокову стратегічну ціль.

Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС грунтується на:  – Конституцiї України, що встановлює спрямування зовнiшньополiтичної дiяльностi України на забезпечення її нацiональних iнтересiв i безпеки шляхом пiдтримання мирного i взаємовигiдного спiвробiтництва з членами мiжнародного спiвтовариства за загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права;

– схвалених Верховною Радою України Основних напрямах зовнiшньої полiтики України та Концепцiї (основах державної полiтики) нацiональної безпеки України;

– Угодi про партнерство та спiвробiтництво мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами та їх державами – членами вiд 1994 року (УПС) та iнших договорах, укладених мiж Україною та ЄС, в яких визначаються механiзми взаємодiї мiж ними.

В результаті розширення ЄС – вступу до ЄС Польщі та Угорщини – Україна межує з ЄС, що створює принципово нову геополiтичну ситуацiю. Отримання на цiй основi статусу асоцiйованого члена ЄС є головним зовнiшньополiтичним прiоритетом України у середньостроковому вимiрi i повинно спiввiдноситися в часi з набуттям повноправного членства в ЄС державами-кандидатами, якi мають спiльний кордон з Україною.

Аналізуючи євроінтеграційну стратегію України та план дій Україна-ЄС, можна виділити основні напрямки інтеграційного процесу:

1.Адаптацiя законодавства України до законодавства, забезпечення прав людини.

2.Економiчна iнтеграцiя та розвиток торговельних вiдносин мiж Україною та ЄС.

3.Iнтеграцiя України до ЄС у контекстi загальноєвропейської безпеки.

4.Полiтична консолiдацiя та змiцнення демократiї.

5.Адаптацiя соцiальної полiтики України до стандартiв ЄС.

6.Культурно-освiтня i науково-технiчна iнтеграцiя.

7.Регiональна iнтеграцiя України.

8.Галузева спiвпраця.

9.Спiвробiтництво у галузi охорони довкiлля.

Для вступу в Євросоюз, Україні потрібно буде виконати ряд умов, що заключаються в Копенгагенських та Маахстрихтських критеріях.

Україна вже є визнаним суб’єктом європейських відносин і сьогодні неможливо говорити про майбутню Європу, архітектуру європейської безпеки, не беручи до уваги роль і місце України. Для нашої держави включення в процес творення конструкції континентальної єдності є життєвою необхідністю. Проте треба усвідомити сьогоднішні реалії: Україна цікавить своїх зарубіжних партнерів в основному як транзитна держава, що зовсім не гарантує нам статус незамінності. Тому слід не тішитися ілюзіями, а послідовно здійснювати комплекс заходів, які дозволили би нам стати повноправним учасником європейської та пан євразійської інтеграції.