- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •V. Держава в умовах глобалізації грає подвійну роль:
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.?????????????????
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.??????????????????????
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Міжнародні антиглобалістські організації: їх мета, завдання та методи діяльності.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Участь України у міжнародних організаціях глобального типу.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •Економічні стратегії розвинутих країн.
- •Специфіка економічних стратегій країн, що розвиваються.
- •Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •Проблема геополітичного вибору України.
- •Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
Україна у міжнародних організація регіонального типу.
Україна є членом таких регіональних інтеграційних угруповань: Співдружність Незалежних Держав (СНД), Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) і ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова).
СНД – організація, до заснування якої в 1991 році причетна Україна. Утворення СНД обумовлювалося як економічними, так і політичними причинами. Поступово політичний фактор почав ставати не стимулом, а гальмом інтеграції, оскільки бачення політиками різних членів СНД перспектив інтеграції, трактування співвідношення національних і наднаціональних інститутів в організації – дуже різниться.
В економічному плані основні розходження містяться навколо форми інтеграції, за якої СНД має будувати спільний економічний простір. Росія виступає за впровадження вже сьогодні митного союзу чи навіть економічного союзу. З свого боку Україна пропонує розпочати інтеграційний процес із утворення вільного економічного простору, що більше відповідає сьогоденним реаліям.
Для нас економічний простір СНД являє потенційно (і реально) широкий ринок збуту товарів і джерело постачання необхідної сировини (особливо енергоносіїв), машин і обладнання, товарів широкого вжитку. Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) була також заснована за безпосередньої участі України, яка в 1992 році, в числі 11 держав, підписала Стамбульську декларацію. Декларацією передбачалося багатостороннє й двохстороннє співробітництво чорноморських держав в різних галузях економіки - промисловості, сільському господарстві, транспорті, торгівлі, туризму, телекомунікаціях. Однією зі сфер співробітництва визначено екологію Чорного моря.
Механізм інтеграції в межах ОЧЕС передбачає безподаткову торгівлю, вільний рух капіталів та послуг, створення вільних економічних зон, обмін інформацією комерційного характеру, підтримка приватного бізнесу. Учасники ОЧЕС вбачають реальні перспективи для плідного співробітництва. Вже сьогодні воно здійснюється в таких галузях, як енергетика, транспорт, зв’язок, екологія. Найперспективнішими напрямками інтеграції є: об’єднання електромереж в єдиній системі Чорноморського кільця, утворення регіональних транспортних коридорів; прокладення ліній оптиковолоконного зв’язку; програми з охорони Чорного моря.
У вирішенні проблем транспортування нафти й газу з Центральної Азії й Закавказзя через територію України багато сподівань покладається на організацію ГУАМ – Організація за демократію й економічний розвиток, яка включає Грузію, Україну, Азербайджан і Молдову. Україна в цій організації є державою з найбільшим економічним потенціалом. ГУАМ розглядається певною мірою як альтернатива СНД, в якій домінуючу роль відіграє Росія. Одним з головних завдань ГУАМ є будівництво потужного транспортного коридору „Схід - Захід”, своєрідне відродження „Великого шовкового шляху”. Але не тільки нафтою живе економічна співдружність ГУАМ. Перспективи для розширення економічних відносин між країнами регіону не обмежуються транспортуванням енергоносіїв, вони значно ширші. Дружні стосунки, які стали особливо тісними, між Україною і Грузією, дають підстави для сподівання на новий імпульс у розвитку ГУАМ. До того ж, ця організація відкрита й для інших країн, які поділяли б її цілі й принципи.