- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •V. Держава в умовах глобалізації грає подвійну роль:
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.?????????????????
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.??????????????????????
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Міжнародні антиглобалістські організації: їх мета, завдання та методи діяльності.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Участь України у міжнародних організаціях глобального типу.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •Економічні стратегії розвинутих країн.
- •Специфіка економічних стратегій країн, що розвиваються.
- •Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •Проблема геополітичного вибору України.
- •Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
Характеристика міжурядових організацій.
Міжнародні міжурядові організації найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації — об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів. Уряди діють від імені своєї держави і представляють її інтереси, дотримуючись поваги її суверенітету.
Міжнародні міжурядові організації часто називають міжнародними організаціями, хоча останніми можуть називатися також і міжнародні неурядові організації (INGOs), такі як міжнародні неприбуткові організації, чи мультинаціональні корпорації. Міжнародні міжурядові організації є важливим суб'єктом в публічному міжнародному праві, починають діяти після підписання певного взаємного договору, ратифікованого державами-учасниками.
Загальнополітичні організації: Організація Об'єднаних Націй (ООН), Ліга Арабських Держав (ЛАД), Організація Американських Держав (ОАД), Організація Африканської Єдності (ОАЄ), Азіатсько-Тихоокеанська Рада (АЗПАК).
Військово-політичні організації: Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Західноєвропейський союз ЗЄС), АНЗЮС тощо.
Міжнародні економічні об'єднання: Світова організація торгівлі (СОТ), Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), .
Регіональні організації: Європейський Союз (ЄС), Співдружність Незалежних Держав (СНД), Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ (ГУАМ), Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ).
Валютно-фінансові організації: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародний Валютний Фонд (МВФ).ВООЗ,Європейський банк реконструкції та розвитку, МАГАТЕ, МОП, ОБСЄ, РЄ, ЮНЕСКО, Світова організація інтелектуальної власності
Ознаки міжурядових організацій: членство 3-х і більше країн; наявність установчого міжнародного договору; постійні органи і штаб-квартира; повага суверенітету членів-держав; невтручання у внутрішні справи; встановлення порядку, прийняття рішень і їх юридичної сили;
Класифікація міжурядових організацій:
За предметом діяльності — політичні, економічні, кредитно-фінансові, з питань торгівлі, охорони здоров'я, культури та ін.
За колом учасників — універсальні, регіональні.
За порядком прийому нових членів — відкриті, закриті.
За цілями та принципами діяльності — з загальною компетенцією, зі спеціальною компетенцією.
За кількістю членів — всесвітні, групові.
Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
Галузеві торгівельні організації (ГТО), об'єктом діяльності яких є окремі галузі світової торгівлі. Галузеві торгівельні організації поділяють на міжурядові і неурядові організації. До міжурядових галузевих організацій належать:
- у промисловості – організація країн експортерів нафти (ОПЕК), Міжнародна рада з олова, Асоціація країн-експортерів залізної руди (АПЕФ), Міжурядова рада країн-експортерів міді (СНПЕК), Світова енергетична конференція;
· -у сільському господарстві – Міжнародна комісія з рису, міжнародна угода з зерна, Міжнародний комітет з чаю, Міжнародна угода з цукру;
-у транспорті і зв'язку – міжнародний комітет залізничного транспорту, Арабський поштовий союз.
До недержавних галузевих організацій, що існують у формі міжнародних спілок належать:
Міжнародна конференція виробників електроенергії: Міжнародна спілка підприємств газової промисловості;Міжнародна федерація торговців сталлю, трубами і металами; Міжнародна організація з виробництва мила і миючих засобів;Картель з радіоапаратури; фосфатний; содовий; сірниковий; калійний; азотний; нафтовий; алюмінієвий; трубний; електроламповий картелі та сотні аналогічних об’єднань в усіх сферах виробництва.
Найбільших успіхів у регулюванні товарного ринку досягли практично тільки члени ОПЕК. Головними цілями організації є захист інтересів країн-учасниць, уніфікація політики щодо нафти, забезпечення стабільності цін, охорона навколишнього середовища.
До регіональних організацій торгівельного спрямування належать усі регіонально-економічні угрупування, оскільки вони у своїй еволюції проходять обов'язкові стадії торгівельної інтеграції: зону преференційної торгівлі; зону вільної торгівлі; митний союз (спільний ринок, валютний союз, політичний союз). З поміж регіональних організацій з найбільш розвинутою торгівельною функцією можна назвати: ЄС; НАФТА (Північноамериканська зона вільної торгівлі); МЕРКОСУР; ЛАГІ; МЕСЦА (Митний та економічний союз Центральної Африки); ЄАВТ; СНД; КАРІКОМ; АСЕАН; АТЕК.
До глобально-універсальних торгівельних організацій належать:
Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), яка була створена в 1964 році і включає 185 держав-членів і яка є головний орган ГА з питань міжнародного економічного співробітництва. Головними завданнями ЮНКТАД є розвиток міжнародної торгівлі, підтримка країн, що розвиваються в налагодженні торгівельно-економічних відносин. Ці завдання ЮНКТАД реалізуються шляхом розробки конвенцій і принципів розвитку світової торгівлі, розробки заходів з регулювання міжнародної торгівлі та сприяння економічному співробітництву між країнами, що розвиваються.
· Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) була створена в 1966 році для зменшення і ліквідації перешкод, що заважають розвиткові міжнародної торгівлі. Функціями ЮНСІТРАЛ є координація роботи міжнародних організацій з правових питань, розробка конвенцій, сприяння широкій участі країн у міжнародних конвенціях, підготовка кадрів. Найбільш відомими документами прийнятими ЮНСІТРАЛ є Конвенція ООН про позовну давність у міжнародних договорах купівлі-продажу товарів, Конвенція ООН про морські перевезення вантажів, Конвенція ООН про переказні векселі і міжнародні прості веселі. Україна є членом ЮНСІТРАЛ і приєдналася до багатьох конвенцій.
· Міжнародний торгівельний центр (МТЦ) був створений в 1964 році як допоміжний орган ГАТТ та ООН. МТЦ допомагає країнам, що розвиваються вирішувати питання розширення експорту, надає інформацію і консультації з питань ринків і методів збуту експортної продукції, допомагає у створенні експортних служб і підготовці кадрів.
· Всесвітня митна організація (ВМО) була створена в 1995 році, як наступниця Ради митного співробітництва з метою гармонізації і уніфікації митних систем, поліпшення техніки митної справи і митного законодавства. Штаб-квартира організації знаходиться в Брюсселі. Головними завданнями ВМО є: уніфікація номенклатури для класифікації товарів у митних тарифах; узагальнення митного досвіду різних країн; організація митного співробітництва; технічне співробітництво і навчання. Найвідоміший результат ВМО Конференція з гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), яка замінила брюссельську номенклатуру (БТН).
· Міжнародна торгівельна палата (МТП) є об’єднанням національних організацій ділових кіл, зацікавлених у розвиткові міжнародної торгівлі. МТП була створена в 1920 році і включає понад 1,6 тис. об’єднань підприємців (федерацій, спілок), 6 тис. великих промислових і торгівельних компаній. Головними напрямами діяльності організації є сприяння розвитку підприємництва і торгівлі, вжиття заходів в економічних і правових сферах, для сприяння міжнародній торгівлі, гармонізація торгової практики, надання рекомендацій урядам країн.
