72. Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.

Формування Групи Всесвітнього (Світового) банку було розпочато рішенням Бреттон-Вудської конференції водночас з МВФ. Ці два інститути тісно зв'язані між собою сферою діяльності, а також організаційно. Так, членом Міжнародного банку реконструкції та розвитку може стати тільки учасник МВФ. Ці дві інституції входять до системи ООН.

Група Світового банку складається з п’яти основних інститутів:

1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку – головна складова групи ВБ, частіше всього його називають всесвітнім банком чи світовим банком, був заснований в 1944 році. Головною метою діяльності на початковому етапі (50-і – 60-і рр.) було фінансування економічного розвитку зруйнованих європейських країн; а пізніше фінансування країн, що розвиваються, шляхом надання середньострокових і довгострокових позик. Кредити як правило надаються на фінансування розвитку інфраструктурних галузей економіки.

2.Міжнародна Фінансова Корпорація (МФК) була заснована у 1956 році за ініціативи США. Основною метою діяльності МФУ є фінансування приватних підприємств у менш розвинених країнах світу.

3.Міжнародна Асоціація Розвитку (МАР) була заснована у 1960 році, як філія МБРР. Метою діяльності є кредитування найбільш бідних держав світу.

4.Багатостороннє Агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) було засноване у 1988 році і налічує 134 країни-члени. Штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні. Метою діяльності є заохочення прямих іноземних інвестицій в менш розвинутих країнах світу шляхом надання гарантій від некомерційних ризиків.

5.Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС) був заснований у 1966 році. Цілями діяльності є сприяння зростанню приватних іноземних інвестицій шляхом надання послуг з арбітражного розгляду та врегулювання суперечок між урядами та іноземними інвесторами, надання консультацій, наукові дослідження, збирання інформації щодо інвестиційних законодавств у різних країнах.

73. Оон: склад, завдання, мета та структура.

Найбільш представницькою серед міжнародних організацій є Організація Об´єднаних Націй, утворена в 1945 p., після Другої світової війни, з метою збереження миру і розвитку міжнародного співробітництва. ООН як складний механізм взаємодії держав відчутно впливає на зовнішньо- і внутріполітичний курс країн, допомагає, незважаючи на суперечливість інтересів держав, шукати шляхи до міжнародної згоди з найважливіших питань світового розвитку. Членами ООН є 185 держав.

Статут визначає цілі ООН:

1. Підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою застосовувати ефективні колективні заходи для запобігання й усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру.

2. Розвивати дружні відносини між націями на основі рівноправності й самовизначення народів.

3. Здійснювати міжнародне співробітництво щодо розв´язання міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру і в заохоченні розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії.

4. Бути центром узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.

ООН розробляє рекомендації, конвенції, заходи, які пропонують своїм членам прийняти і реалізувати шляхом включення до законодавства чи шляхом введення до нормативних актів. ООН прагне спонукати держави до прийняття відповідних заходів щодо координування їх дій та ініціатив.

ООН відіграє помітну роль у врегулюванні конфліктних ситуацій.

Нині ООН зосереджує свої зусилля на забезпеченні узгодженої та надійної системи міжнародного миру і безпеки. Найважливішим її органом є Рада Безпеки, яка концентрує у своїх руках всю політичну владу. Згідно зі ст. 39 Статуту Рада Безпеки визначає існування загрози мирові, порушення миру або акту агресії і дає рекомендації або вирішує, яких заходів слід вжити для підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки.

Система ООН складається з головних і допоміжних органів, спеціалізованих організацій та установ і автономних організацій, які є складовою частиною в системі ООН.

До числа головних органів відносять: Генеральна асамблея (ГА); Рада безпеки (РБ); Міжнародний суд і Секретаріат. Допоміжні органи, що виявляться необхідними, засновуються у відповідності до Статуту.

Генеральна асамблея є її головним органом. Вона уповноважена вирішувати будь-які питання в рамках Статуту організації. Генеральна асамблея виносить резолюції, які, хоч і не є обов'язковими для її членів, все ж спричиняють помітний вплив на світову політику та розвиток міжнародного права. За весь час існування прийнято 10 тис. різноманітних резолюцій. Генеральна асамблея остаточно затверджує всі міжнародні конвенції з економічних питань. В її структурі економічними проблемами займаються:

1. Комітет з економічних і фінансових питань, який продукує резолюції до пленарних засідань Генеральної асамблеї.

2. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі – ЮНСІТРАЛ, яка займається гармонізацією та уніфікацією правових норм у міжнародній торгівлі.

3. Комісія з міжнародного права, котра працює над розвитком і кодифікацією міжнародного права.

4. Комітет з інвестицій, що сприяє розміщенню інвестицій із коштів фондів, які знаходяться під контролем ООН.