59. Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.

Корпоративно-державний симбіоз означає, що з одного боку, держава вико­ристовує глобальні монополії як ключові інструменти ефективної реа­лізації національних цілей за межами власної території, а з іншого — що самі ці цілі виробляються державою під впливом корпорацій і вира­жають їхні власні інтереси. 

Корпоративно-державний симбіоз підтримується наявністю меха­нізму постійної ротації кадрів між державою та бізнесом, що стирає межу між чиновником і бізнесменом і формує якісно новий тип універ­сальних топ-менеджерів, ефективних в обох секторах суспільства. Така циркуляція забезпечує єдність інтересів і взаєморозуміння менеджерів корпорацій та державних службовців, формування в них спільних уявлень про національну конкурентоспроможність. Вони беруть участь у глобальній конкуренції як єдиний організм, що якісно підвищує ефек­тивність їхніх дій.

Іншим інструментом формування корпоративно-державного сим­біозу є діяльність американського аналітичного співтовариства, яке виросло з антикризових підрозділів корпорацій та зберегло з ними тісний зв'язок, фінансуючись ними та обслуговуючи насамперед їхні інтереси. На ці гроші воно забезпечує супроводження діяльності полі­тичних партій та державних структур. Рішення, що реалізуються дер­жавною владою, розробляються на гроші корпорацій за допомогою комерційних технологій управління, і відповідно, з комерційною ефек­тивністю. Отже, зрощування держави і корпорацій відбувається не лише на рівні лобістів, але й на найважливішому рівні стратегічних аналітиків, які забезпечують формування і реалізацію довгострокових стратегічних інтересів суспільства.

60. Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.

Аналіз становища і розвитку ТНК як транснаціональних носіїв глобалізації показує, що вони безумовно задають і формують економічну базу, економічну основу глобалізації. Їх агресивний, широкомасштабний наступ почався в середині XX століття за ініціативою корпоративних структур США, Яп, Нім, Великобр. Особливо посилилась економічна експансія ТНК в 90-ті роки XX століття. З того часу вона невпинно зростає.

500 найбільших ТНК абезпечують більше ¼ загальносвітового виробництва товарів та послуг. Їх доля в торгівлі технологіями та управлінськими послугами 4/5. 407 ТНК – належить країнам G7.24 тис.ТНК мають штаб-квартири у 14 найбагатших країнах світу.300 найбільших ТНК належить 25% всього капіталу, що використ у світовій економіці та забезпечують 70% прямих зарубіжних інвестицій. ТНК здійснюють 2/3 світової торгівлі, лише половина останньої припадає на торгівлю між ними та іншими фірмами, а інша – внутрішньо фірмовий оборот.

Позитивні наслідки діяльності ТНК:

1. зміцнення ресурсної і виробничої бази країни;

2. розширення експортних можливостей;

3. сприяння реструктуризації економіки;

4. поширення передової технології;

5. поглиблення міжнародного поділу праці;

6. посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації.

Недоліки:

1. ТНК передаютьпартнерам не відповідні їхньому рівню розвитку технології з жорсткими обмеженнями на продаж;

2. централізація і контроль основних функцій ТНК із країн приналежності закріплюють неоколоніальну залежність;

3. в умовах занадто жорсткого регулювання діяльності ТНК, останні просто можуть покинути країну;

4. важлива інформація про різні країни поширюється на міжнародному рівні глобальними розвідувальними мережами ТНК;

5. ТНК зневажають інтересами місцевих робітників, оскільки їхня діяльність носить глобальний характер;

6. ТНК уникають сплати податків шляхом внутрішнього переливу капіталу в країни з нижчим рівнем оподатковування;

7. встановлюючи штучні ціни, ТНК підривають спроби країни управляти власною економікою.

На мій погляд, процес глобалізації в світовій економіці буде продовжуватися, але з уповільненням. Наступним етапом інтернаціоналізації має стати поява корпоративних міждержавних об’єднань. Проте важливо відзначити, що цей етап буде унеможливленим без подальшого поширення та інтенсифікації регіоналізму.