- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •V. Держава в умовах глобалізації грає подвійну роль:
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.?????????????????
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.??????????????????????
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Міжнародні антиглобалістські організації: їх мета, завдання та методи діяльності.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Участь України у міжнародних організаціях глобального типу.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •Економічні стратегії розвинутих країн.
- •Специфіка економічних стратегій країн, що розвиваються.
- •Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •Проблема геополітичного вибору України.
- •Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
Місце та роль держави в умовах глобалізації.
Держава дедалі більше втрачає можливість ефективно використовувати такі традиційні важелі макроекономічного регулювання, як імпортні бар’єри та експортні субсидії, курс національної валюти і ставка рефінансування центрального банку. Більш того, за умов високого рівня конкурентної боротьби за приплив іноземних капіталів навіть такі традиційно «внутрішні» сфери державного регулювання, як оподаткування, соціальна політика, трудове законодавство, освіта і професійна підготовка кадрів невпинно інтернаціоналізуються. В таких умовах національні держави втрачають можливість ефективно регулювати власну економічну систему навіть з використанням найсучасніших методів.
Деякі економічні процеси, особливо у валютно-кредитній сфері, набули глобального характеру і не підпадають під регулюючий вплив держави. Для цієї мети необхідні узгоджений вплив і заходи багатьох країн і глобальних організацій (МВФ, Світовий банк, СОТ). Але ефективність наддержавного втручання буде тим більшою, чим більшу частку власного суверенітету країни-члени будуть делегувати таким глобальним інститутам, чим більш повним буде процес дотримання державами спільно розроблених правил регулювання не тільки власної зовнішньоекономічної діяльності, а і внутрішньої економічної політики.
Держава поступово втрачає можливість здійснювати абсолютний контроль на власному економічному просторі.
Вперше в історії державний суверенітет втрачає власний докорінний зміст. Протягом багатьох тисячоліть основою існування і процвітання суспільства були природні ресурси, що нерозривно пов’язувалися з тією чи іншою територією. Володіння територією, охорона її від зазіхання ззовні і організація експлуатації природних багатств, що знаходяться на ній, були й досі залишаються природними функціями держави. На цьому підґрунті утворилося і пустило глибоке соціальне, політичне, правове, і навіть психологічне коріння поняття «державний суверенітет». У своєму крайньому вираженні воно означає здатність держави здійснювати на власній території повний контроль над економікою та іншими сферами суспільного життя, що виключає будь-яке втручання ззовні.
Проте вже на ранніх стадіях інтернаціоналізації економіки держави змушені були вступати одна з другою у договірні відносини і брати на себе різноманітні обов’язки, які неминуче в тій чи іншій мірі обмежували свободу дій національних урядів, тобто де-факто звужували державний суверенітет
Таким чином держава з історичної та етнокультурної самоцінності все більше трансформується в корпорацію з управління соціально-територіальною системою. Ефективність цієї корпорації все більше залежить від того, наскільки успішно вписалася вона в глобальний процес і функціональні зв’язки з техноструктурою, наскільки позитивно є пов’язані з ними найбільш значимі сфери і процеси власного внутрішнього життя. Чим повніше розв’язуються означені завдання, тим більш імперативним шляхом держава політико-правовими засобами має бути інтегрована до загального світового порядку і нести відповідальність, у тому числі і матеріальну, за його суттєві порушення. Не виключається і ймовірність сплати свого роду міжнародних «податків» на утримання світового порядку.