4. Соціальна педагогіка в системі наук

Предметом спеціального вивчення соціальної педагогіки стають такі процеси і явища, які традиційно вивчаються іншою наукою - соціологією. Саме ця наука досліджує суспільство і соціальні відносини в ньому, намагається з'ясувати, як люди взаємодіють між собою, чому вони об'єднуються в ті чи інші групи, як виникають соціальні зв'язки і багато інших питань соціального життя суспільства. Соціальна педагогіка починає досліджувати ці проблеми в дещо іншому, що відповідає її науковим завданням ракурсі. Таким чином, соціальна педагогіка фактично є міждисциплінарною сферою наукових досліджень. Вона народжується з педагогіки, користується її історичною спадщиною, використовує педагогічні методи та засоби, З іншого боку, оскільки явище соціалізації як частину суспільства і суспільних відносин вивчається соціологією, соціальна педагогіка використовує і деякі соціологічні теорії, деякі методи і засоби, що використовуються в соціології. Але при цьому соціальна педагогіка виробляє і свої власні теорії, методи, засоби та технології. Слід також пам'ятати, що соціальна педагогіка вбирає в себе і багато з того, що досліджується іншими науками про людину (філософією, психологією, медициною та ін.)

Науково-теоретичну структуру соціальної педагогіки утворюють:

— агогіка (проблеми попередження відхилень у поведінці дітей та підлітків);

— герогіка (соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку);

— андрагогіка (освіта й виховання людини протягом усього її життя);

— віктимологія (проблеми категорії людей, які стали жертвами несприятливих умов соціальної організації та насильства).

5. Історія розвитку соц пед в зош

6.Соціалізація

Соціалізація (лат. socialis - суспільний) - історично зумовлений процес розвитку особистості, надання та засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків поведінки, шо притаманні даному суспільству. Його результатом є активне відтворення особистістю набутого соціального досвіду у своїй діяльності та спілкуванні. Соціалізація може відбуватися як в умовах виховання, тобто цілеспрямованого формування вихованця, так і в умовах стихійного впливу на особистість.

Мета соціалізації полягає в тому, щоб допомогги вихованцеві вижити в суспільному потоці криз і революцій - екологічній, енергетичній, інформативній, комп'ютерній тощо, оволодіти досвідом старших, зрозуміти своє покликання, визначити власне місце в суспільстві, самостійно знайти шляхи найефективнішого самовизначення в ньому. При цьому людина в процесі соціалізації прагне до самопізнання, самоосмислення, самовдосконалення. Процес включення індивіда у систему суспільних відносин має двосторонній характер. З одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, притаманний даному суспільству, а з другого - активно відтворює у своїй діяльності та відносинах систему соціальних зв'язків, яка закодована у соціальному досвіді людства.

7.Провідні категорії

Соціальна педагогіка, як і кожна наука, має свої категорії. Провідними категоріями цієї педагогічної галузі є соціальне середовище та соціалізація особистості.

Соціалізація (лат. socialis - суспільний) - історично зумовлений процес розвитку особистості, надання та засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків поведінки, шо притаманні даному суспільству. Його результатом є активне відтворення особистістю набутого соціального досвіду у своїй діяльності та спілкуванні. Соціалізація може відбуватися як в умовах виховання, тобто цілеспрямованого формування вихованця, так і в умовах стихійного впливу на особистість.

Друга провідна категорія соціальної педагогіки - цс соціальне середовище, У психології та педагогіці соціальне середовище визначається як суб'єктивно пережита людиною об'єктивна реальність. Соціальне середовище - це своєрідний показник інтеріоризації особистістю культури, рівня соціального розвитку, способу життя, цінностей суспільства.

Провідними категоріями соціальної педагогіки є також соціальне виховання, соціальна освіта, соціальний захист дітей і молоді.

Соціальне виховання - система соціально-педагогічних, культурних, сімейно-побутових та інших заходів, спрямованих на оволодіння та засвоєння дітьми і молоддю загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування у них сталих ціннісних орієнтацій та адекватної соціально спрямованої поведінки.

Соціальна освіта - діяльність, спеціально уповноважених освітніх закладів та установ, спрямована на гармонійне формування дітей та молоді, розвиток їх природних обдарувань, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, що сприяє свідомій та активній участі у суспільно- економічному, політичному, культурному та інших сферах суспільного життя.

Соціальний захист дітей і молоді - система соціально- правових заходів і гарантій, які забезпечують реалізацію та охорону законних прав і свобод дітей та молоді.