Перевірку можна здійснювати через обмін аркушами (взаємоперевірка).

«Помилка»

Мета: розвивати у дітей вміння переклю­чати увагу.

Хід вправи: запропонуйте дітям впродовж уроку під час,відповідей однокласників запо­внювати таблицю:

Помилка
фактична	мовна	логічна

Наприкінці уроку проведіть конкурс: хто зі слухачів був найуважніший?

«А як би вчинив ти?»

Мета: удосконалювати вміння переклю­чати увагу з явищ зовнішнього світу на почут­тя і образи внутрішнього.

Хід вправи: зверніться до дітей з питан­нями: «Які почуття викликає у тебе подія (факт, особа), що розглядається на уроці?» Дайте завдання змоделювати цю ситуацію так, ніби дійовою особою є сам учень. «Як би ти вчинив у подібній ситуації?».

«Запитання»

Мета: розвивати довільну увагу.

Хід вправи: на початку уроку запропо­нуйте кожному учню вигадати мінімум по два цікавих запитання за матеріалом уроку. Наприкінці уроку проведіть конкурс на най­краще запитання.

«Сірники»

Мета: розвивати довільну увагу.

Хід вправи: запропонуйте учням пограти вдома в гру, яка розвиває увагу. Один учас­ник викладає з 7—10 сірників фігуру і пока­зує її на 1—2 с. іншому учаснику, потім закри­ває її аркушем і пропонує відтворити. На останньому етапі — звірити.

«Сіре — червоне»

Мета: розвивати мимовільну увагу.

Хід вправи: запропонуйте учню оглянути класну кімнату і запам'ятати речі певного кольору, наприклад, сірого. Після цього учень повертається до вікна і ми просимо його назва­ти речі, наприклад, червоного кольору.

«Мій дім»

Мета: розвивати мимовільну увагу.

Хід вправи: запропонуйте учневі детально описати кухню (кімнату) свого помешкання. Нехай запише це, а коли прийде додому, — перевірить правильність опису.

«Спостерігач»

Мета: розвивати спостережливість.

Хід вправи: проведіть урок не в вашій класній кімнаті. Почніть заняття з конкурсу хто дасть кращий опис вашого кабінету (чи його окремих частин).

«Об'єм уваги»

Дивіться на малюнок протягом 3-4 секунд, потім перерахуйте пред­мети, які запам'ятались.

Складність вправ повинна зростати поступово. Якщо спочатку ви ра­хуєте всі предмети підряд — усі книжки, усі літаки і т. д., тоді далі ви підраховуєте тільки одноколірні малюнки — сірі літаки, білі квітки. По­тім ви підраховуєте групи предметів, поєднаних хоча б деякими віддале­ними родовими прикметами: дзвіночки і телефони (засоби інформації), конверти, книжки, олівці (канцелярські товари). Нарешті, ви підраховуєте групи предметів, що найбільш різняться між собою: комп'ютери і квіти, олівці і літаки. Коли малюнки починають відшукуватись «самі собою», тобто легко і без зусиль, то це означає, що ви запам'ятали розміщення малюнків і таблицю слід змінити.

Білет 4.

Технології універсального дизайну приміщення інклюзивного класу (групи).

Оскільки проблема бар'єрності освітнього середовища ще далека від вирішення, студентам з вадами зору, ОРА та деяким іншим вадами може знадобитися допомога тьютора-супроводжувача. Головною метою соціального тьюторського супроводу - допомога людині з інвалідністю у розв' язанні індивідуальних, соціально-побутових, економічних, інформаційних та транспортних проблем в процесі інклюзивного навчання [6 с.176]

Медико-реабілітаційні технології - покликані забезпечити медико-реабілітаційний   супровід   та   спрямовані   на   підтримку,   збереження івідновлення фізичного здоров'я учасників інклюзивного процесу. Її складовими є невідкладна медична допомога, консультативно-профілактична та реабілітаційно-відновлювальна підтримка і передбачає: створення в навчальному закладі та організацію роботи медичного кабінету і реабілітаційної зали з відповідним оснащенням; постійний контроль за станом здоров'я людей з особливими освітніми потребами; розроблення індивідуальних програм фізичної реабілітації на основі рекомендацій МСЕК; медичний супровід спортивних та культурно-масових заходів; організацію наукових досліджень; підвищення кваліфікації викладачів інклюзивних груп з надання невідкладної медичної допомоги та основ медичних знань, тощо.

Практичне завдання:

Опишіть сферу застосування проективних малюнкових тестів «Малюнок людини» та «Малюнок сім’ї» у корекційній роботі з дітьми з порушеннями мовлення