Лекція 4. ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ В ЖУРНАЛІСТИЦІ

"Найкоротший шлях до популярності — всіх вислухати,

замість того, щоб усім замовляти зуби.

Нічого так не цікавить людину, як те, що вона горить нетерпінням

розповісти вам про себе.

Все, що вам потрібно, аби заробити репутацію гідного співрозмовника,

це сказати: "Як чудово! Розкажіть ще що-не-будь!"

Д.Дікс

Творчий стан – це стан взаємовідносин з іншою людиною, яка стає провідником інформації. Без постійного контакту з іншими людьми немає професійного росту. Професійний успіх і кар’єру журналіста можна визначити по динаміці його думок, продуктивності думок і почуттів, особливо у роботі з людьми – героями майбутніх творів.

Як творча особистість, журналіст проявляє свої якості на трьох рівнях:

• біопсихічний – характеризується збудженням нервової системи, вразливістю і надмірною емоційністю;

• рівень психічних процесів і досліджень – характеризується антипатією;

• системотворчий рівень – відбувається формування ціннісних орієнтацій, світобачення особистості. Талановиті журналісти відрізняються гуманізмом, естетичними та духовними принципами, спілкуванням з іншими людьми.

Результати професійного спілкування залежать від того у якій системі працює журналіст зі своїм співбесідником. Виділяють такі дві системи:

1. Відкрита система – використовується коли у співбесідника висока самооцінка, що дозволяє вести розмову адекватно, врівноважено, прямо, забезпечуючи абсолютну свободу будь-яких обговорень. Таке спілкування емоційне і плідне, а результат спирається на реальний стан речей.

2. Закрита система – низька самооцінка, спілкування мляве, неадекватне, не чітке. Через це спілкування може бути хаотичне, випадкове, деструктуроване.

У спілкуванні з людьми журналістові важливо розшифрувати, що істинне, а що надумане, адже знання загальних закономірностей ключ до розуміння інших.

Розуміння психології людини залежить від багатьох психологічних якостей жрурналіста:

• від сприйняття яке може бути виражене щирою зацікавленістю, увагою до інших, здатністю аналітично аналізувати ситуацію і відносини;

• від реальності, швидкості емоцій журналіста, їх різновидів.

У процесі журналістської творчості виробляється особлива емоційна природа відчуттів до психологічного стану інших, їх стримлінням до цінностей і цілей . Ефективність журналістської роботи залежить від емпатії – здібностей , емоційного співчуття на переживання інших.

Способи розуміння людини в журналістиці.

Рівні:

• раціональний рівень – досягається за допомогою системи логічного впливу і оцінки причини, мотивів і результатів поведінки іншої людини;

• емоційне розуміння – залежить від емоційних асоціацій й ідентифікації з співрозмовником;

• інтуїтивний рівень – захоплення самопроявленням людини. Вибір адекватного засобу реагування чи впливу на співбесідника залежить від уміння на всіх рівнях фіксувати особливості іншої людини.

Якості якими має володіти журналіст для ефективного спілкування :

• направленість на інших – можливість проникнути в систему цінностей людини;

• визначення характеристики інтелекту, вихованість і організація емоційної сфери;

• здатність «входити у становище інших людини» - це передбачення поведінки, аналіз і досягнення інших;

• мати особливий склад розуму, бути уважним при спостереженні і розмові, мати хорошу пам'ять.

Правила успішного взаєморозуміння співбесідника у журналістиці:

1. Інформаційність – інформація має бути відома і становити інтерес для аудиторії.

2. Важливість опису – виділення головного в будь-якій інформації.

3. Зрозумілість – інформація має бути зрозуміла і передана в одному контексті.

4. Детермінізм – при переданні інформації потрібно зберігати причинно-наслідкові зв’язки.

5. Загальна пам'ять – обидві сторони мають мати однакові знання про світ.

6. Прагматичні здібності – дві сторони мають мати загальне уявлення про майбутній розвиток ситуації.

7. Істинність - всі повідомлення мають відповідати реальним існуючим явищам.

8. Релевантність - повідомлення не має мати відхилень від теми .

9. Ясність - повідомлення має бути однозначне і зрозуміле.

10. Мотивація – інформація має супроводжуватися оцінкою комунікатора і поясненні мотиву передачі цієї інформації.

Рівні спілкування:

1. макросоціальний - включає загальновизнані норми;

2. мікросоціальні - береться до уваги стандартні ситуації (інтерв’ю, прес-конференція).

Передумовою кожного акту спілкування є мотиви.

Доречну пораду щодо встановлення контакту з співбесідником дав

П. Томсон. Він вважає що для вдалого комунікаційного акту журналіст має будувати розмову за принципом «твоя перемога – моя перемога».

Основні психологічні потребами, які базуються на мотивах:

• сила особистості;

• особлива значимість;

• цікавість;

• емоційна безпека;

• приналежність до групи;

• любов, бажання бути любимим;

• вдячність;

• можливість творити;

• свобода і недоторканість життя;

• матеріальне благополуччя;

• висока самооцінка;

• самоповага;

• успіх.

Три важливі якості, що стимулюють спілкування за польським психологом Єжи Мелибрудою:

• так звана впевненість людини, що говорить;

• зрозумілість його повідомлення;

• розуміння зворотніх зв’язків відносно того, наскільки правильно його зрозуміли.

«Помічники спілкування» про які має пам’ятати журналіст:

• прагнення до виконання очікувань;

• потреба в пізнанні і одобренні;

• альтруїські мотиви;

• потреба у розумінні і співчутті;

• набуття нового досвіду;

• катарсис(очищення);

Розуміння психологічної мотивації спілкування допомагає журналістові підсилити, полегшити, контакт і довести до мінімуму дії факторів, що заважають.

Якості психологічної атмосфери спілкування, що допомагають досягнути контакту з співрозмовником:

• теплота і чуйність з сторони інтерв’юєра, що виявляється в зацікавленості до інтерв’юйованого і сприйняття його, як особистості;

• дозвіл виражати свої почуття;

• свобода від будь-якого типу натиску, потрібно не нав’язувати свою думку.

Важливу роль у спілкуванні відіграють стереотипи. Часто вони формують викривлену думку про ту чи іншу людину.

Саме слово розуміння, взаєморозуміння для чоловіків і жінок має різне значення:

Чоловіки: розуміти іншого означає добре його знати чи думати як він, мати спільні інтереси. Чоловіки орієнтуються на предметний світ і взаємовідносини з ним. Тому чоловіки більше цікавляться спортом, політикою.

Жінки: на першому плані для них не знання і компетенція, а емпатійна сторона. Зрозуміти іншу людину для них означає відчути її, добре до неї відноситися. Жінки орієнтуються на міжособистісних відносинах, їх більше цікавлять люди.