- •1.1.2. Санітарні вимоги до обладнання.
- •1 .1.3. Санітарні вимоги до інвентарю.
- •1 .1.4. Санітарні вимоги до посуду, тари.
- •1.1.5. Поняття про виробничу санітарію та гігієну, охорону праці .
- •1.2 Доцільність і актуальність роботи.
- •1. 3 Поняття про норми охорони праці
- •2.1 Товарознавча характеристика сировини .
- •Хороше борошно повинно бути сухим, м'яким, білого або ледь кремуватого кольору; при затисканні такого борошна в кулаці повинна утворитися грудочка, яка відразу розсипається; від води воно не темніє.
- •2.3 Визначення готовності хліба
- •2.4. Зберігання та транспортування хліба
- •2.4 Характеристика устаткування, що використовується для виготовлення виробу.
1. 3 Поняття про норми охорони праці
Реєстр ДНАОП — це офіційне видання, призначене для використання власниками підприємств, посадовими особами та працюючими.
Правила, норми, стандарти безпеки праці вимагають створення безпечних машин, механізмів, верстатів, інструментів та іншого виробничого приладдя, розробки безпечних технологічних процесів, методів та прийомів праці, створення ефективних і надійних засобів колективного та індивідуального захисту працюючих на виробництві, забезпечення дотримання правил і норм, встановлених для виробничих процесів та обладнання, засобів захисту, а також для самих працюючих.
Стандарти безпеки праці встановлюють загальні вимоги і норми безпеки по видах небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Відомчі документи з охорони праці встановлюють гарантії безпеки праці в окремій галузі або виробництві, наприклад, положення, типові інструкції з безпеки праці для основних професій працюючих тощо.
Питання
безпеки належать до компетенції охорони
праці, але забруднене повітря, яке буде
вилучатись з фарбувальної камери, може
становити небезпеку для людей, які
живуть або з тих чи інших причин
знаходяться поблизу цього виробництва.
Це вже сфера дії іншого законодавства,
а саме законодавства про захист
навколишнього середовища, .інших
нормативних документів та інших органів
контролю. Для того, щоб отримати дозвіл
на запровадження нового технологічного
процесу, підприємцю необхідно узгодити
можливість і кількість викидів з органами
санітарного нагляду та захисту
навколишнього середовища. У даному разі
мова йде про можливість забруднення
повітря, і, можливо, цей приклад не зовсім
показовий, бо в інших виробництвах
можуть використовуватися значно
агресивніші речовини або у набагато
більших кількостях, ніж ті, про які
йдеться тут, але все ж цей приклад наочно
демонструє ризики, з якими пов'язане
будь-яке виробництво, і необхідність
застосування методики управління ними.
Розділ 2. Приготування батона простого.
Хліб — харчовий продукт, що випікається з борошна. До хлібів відносять цілу групу основних продуктів, які виробляються шляхом випічки або смаженням. Вихідним матеріалом є тісто, до складу якого входить борошно і вода, в які зазвичай додають дріжджі, кисле тісто або хімічний розпушувач тіста. Можливі й інші добавки. Зовнішню верхню частину називають скоринкою хліба, внутрішню — м'якушкою хліба. Хліб є популярним харчовим продуктом європейців, жителів Близького Сходу та представників індійських культур.
2.1 Товарознавча характеристика сировини .
Бо́рошно —
продукт помолу зерна,
який використовується для
виготовлення хліба, макаронів,
кондитерських та ін. виробів. Залежно
від виду сировини розрізняють борошно
пшеничне, житнє, ячмінне, вівсяне,
кукурудзяне, горохове, соєве та ін.
Кожний сорт борошна характеризується
певними показниками: крупністю помолу,
зольністю, хлібопекарськими якостями.
Зернові культури переробляють на борошно способом разового, оббивного або сортового помолу. Борошно разового помолу являє собою розмелене зерно разом з плодовими та насінними оболонками і зародком. В результаті помолу зерна, у якого частково видалені оболонки і зародок, одержують борошно оббивного помолу. Борошно сортового помолу складається в основному з ендосперму та деякої кількості, залежно від сорту, частинок оболонок і алейронового шару зерна.
Хімічний склад борошна близький до хімічного складу зерна, з якого воно виготовлене. Зокрема у нижчих сортів він близький до складу цілого зерна. Проте порівняно із зерном у борошні міститься більше крохмалю і менше жиру, цукру, клітковини, мінеральних речовин і вітамінів.
Енергетична цінність борошна висока. Залежно від виду і сорту борошна вона становить: пшеничного від 300 до 330 ккал/100 г, житнього −290-300 ккал.
Чим вищий гатунок борошна — тим більший у ньому вміст крохмалю. До складу борошна входить клітковина, особливо до складу нижчих сортів борошна.[1] Клітковина погіршує його засвоюваність, але при замішуванні тіста клітковина поглинає воду, збільшуючи водопоглинаючу здатність борошна.[1]
Середньою кількістю клейковини установленої стандартом для кожного сорту борошна є 20-30% від маси борошна.
