1. Предмет вивчення гідрології, її поділ на розділи та значення

Гідрологія– це наука, яка вивчає властивості гідросфери та її компоненти, процеси і явища, які в ній відбуваються, закономірності, за якими ці явища і процеси розвиваються, а також взаємозв’язок і взаємодію природних вод із земною корою та атмосферою. Гідрологія за об’єктами вивчення поділяється на дві великі самостійні частини: гідрологію моря і гідрологію суші. Гідрологія моря поділяється на океанологію та океанографію. Окремі розділи гідрології мають свою специфіку, багато з них уже є самостійними науками. Так, до самостійних розділів належать: гідрологія підземних вод, гідрологія річок, гідрологія озер, гідрологія боліт, гідрологія льодовиків та повітряна гідрологія. Гідрологія має широке практичне застосування в наш час. Відомості про водні об’єкти, їхній режим, гідрологічні розрахунки і прогнози елементів водного режиму, кількість та якість води необхідні для задоволення потреб морського та річкового флоту, гідроенергетики, осушувальних і зрошувальних меліорацій, промислового, комунального міського та сільськогосподарського водопостачання, будівництва населених пунктів, промислових підприємств, мостів і доріг, рибного господарства, організації відпочинку та водного спорту, боротьби зі шкідливою дією вод, планування й проведення інших заходів щодо використання водних об’єктів і водних ресурсів.

2. Водні об'єкти та їхній гідрологічний режим

Водні об’єкти–це зосередження природних вод на земній поверхні чи у літосфері. Властивий певний гідрологічний режим. Виділяють: водотоки, водойми та особливі водні об’єкти. Водотоки –водні об’єкти, характерне переміщення води у напряму нахилу по заглибині на земній поверхні (річки, струмки, канали). Водойми –водні об’єкти у заглибині на суші, характерно уповільнене переміщення води або повна його відсутність (океани, моря, озера, водосховища, ставки, болота). Особливі водні об’єкти– льодовики і підземні води (водоносні горизонти та артезіанські басейни).Водні об’єкти можуть бути постійними й тимчасовими (пересихаючими). Гідрологічний режим – сукупність змін стану певного водного об’єкта, що закономірно повторюються та притаманні йому, на відміну від інших водних об’єктів. Проявляється у вигляді багаторічних, річних, сезонних і добових коливань рівнів води; витрат води; льодових явищ; матеріалу, що переноситься потоком; складу і концентрації розчинних речовин; змін русла водотоку тощо. Явища і процеси, які характеризують гідрологічний режим водного об’єкта, називаються елементами гідрологічного режиму(наприклад, коливання рівня, витрат, температури тощо).

3. Методи гідрологічних досліджень

Сучасна гідрологія володіє великим арсеналом взаємодоповнюючих методів пізнання гідрологічних процесів. Найважливіше місце в гідрології займають методи польових досліджень.. Польові дослідження поділяють на експедиційні та стаціонарні. Перші з них полягають у проведенні відносно короткочасних (від декількох днів до декількох років) експедицій на водних об'єктах (в океані, на льодовику, річці, озері). Другі полягають у проведенні тривалих (зазвичай багаторічних) спостережень в окремих місцях водних об'єктів - на спеціальних гідрологічних станціях і постах. Зазвичай при гідрологічних дослідженнях поєднують експедиційний і стаціонарний методи. Останнім часом стали широко застосовуватися так звані нетрадиційні дистанційні методи спостереження і вимірювання за допомогою локаторів, аерокосмічна зйомки і спостереження, автономні реєструючі системи .