Для студентів які проходять практику в дитячих садках та початковій школі

Схема вивчення класного колективу (дитячої групи дошкільного закладу ) та складання його характеристики

Загальні відомості про класний колектив та історія його формування (кількість учнів, із них хлопців та дівчат, віковий склад, кількість новоприбулих, час виникнення, чи було злиття з іншими класами, зміна класних керівників тощо).

Зміст і характер діяльності.

Учіння: загальна характеристика успішності та дисципліни; взаємодопомога, її форми та організація; дисципліна класу на уроках; втілення нових технологій учіння; негативні моменти в учбовій роботі (негативна мотивація учіння, списування. груповий бойкот занять, неготовність до відповідей на уроках, навчальне перевантаження, відсутність контакту з окремими вчителями тощо).

Життя класу поза навчальними заняттями: музики, мистецтва, літератури, спорту, цінностей. Суспільно-корисна праця та її місце у позакласному житті колективу: види праці та характер її виконання; прояви солідарності та свідомої дисципліни.

Керівництво класним колективом та його організація.

Актив класу та його робота; формальний лідер, його вплив на клас; характеристика активістів (їх ініціативність, самостійність, ідейність, вимоги до себе та до інших, авторитет серед товаришів, організаторські здібності, відношення до суспільної думки, положення в системі міжособистісних відносин.

Наявність в колективі неформальних лідерів, причини та наслідки впливу неформальних лідерів на клас, відношення до них активу та пасиву класу; наявність “відторгнутих”, причини відторгнення та можливі шляхи зміни відношення до них товаришів.

Взаємовідносини всередині колективу: ступінь згуртованості, ціннісно-орієнтаційна єдність класу; прояви взаємної вимогливості, дружньої турботи, емпатії, гуманності, поваги, колективізму; наявність чи відсутність угрупувань (мікрогруп або графів), їх внутрішня основа, мотивація, зацікавленість в спільних справах класу; критика. самокритика, самоаналіз у колективі; особливості взаємовідносин між хлопцями та дівчатами; прояви товариськості та дружби між окремими учнями, внутрішня оцінка цих відносин; емоційне “благополуччя” та “неблагополуччя” окремих учнів.

Особистість класного керівника (вихователя дитячої групи ) та його вплив на клас: освіченість, загальна культура, організаторські здібності, знання психології школярів, їх інтересів, загальний стиль керівництва тощо; відношення класу до класного керівника, його авторитет серед учнів.

Психологічний клімат в класі (групі)

Загальні висновки та рекомендації

Методики вивчення дитячого колективу для студентів спеціальності «Корекційна освіта»

Дослідження вольової саморегуляції

Мета дослідження: визначення рівня розвитку вольової саморегуляції. Матеріали та обладнання: тест — опитувальник А.В. Звєркова та Е.В.Ейдмана, бланк для відповідей та ручка.

Процедура дослідження: Дослідження вольової саморегуляції за допомогою тест-опитувальника може проводитися з однією особою або цілою групою.

Інструкція досліджуваному: «Вам пропонується тест, який включає 30 тверджень. Уважно прослухайте кожне з них та вирішіть, наскільки воно характеризує Вас. Якщо правильно характеризує, то на аркуші для відповіді проти номера твердження поставте знак (+), якщо вважаєте, що неправильно, по знак (-)»

Тест

1. Якщо в мене щось не виходить, то нерідко виникає бажання покинути цю справу.

2. Я не відмовляюся від свої задумів і справ, навіть якщо доводиться вибирати між ними та приємною компанією.

3. За необхідності мені не важко стримати спалах гніву.

4. Звичайно я зберігаю спокій, чекаючи товариша, який спізнюється на призначений час.

5. Мене важко відірвати від розпочатої справи.

6. Мене дуже вибиває з колії фізичний біль.

7. Я завжди намагаюсь вислухати співрозмовника, не перебиваючи, навіть якщо не терпиться його заперечити.

8. Я завжди «гну» свою лінію.

9. Якщо треба, я можу не спати кілька ночей і весь наступний день бути в «гарній формі».

10.Мої плани занадто часто перекреслюються зовнішніми обставинами.

11 .Я не вважаю себе терплячою людиною.

12.Не так просто мені примусити себе байдуже спостерігати хвилююче видовище.

13.Мені рідко вдається примусити себе продовжувати роботу після серії прикрих невдач.

14.Якщо я ставлюсь до когось погано, мені важко приховати зневагу до нього.

15.При потребі я можу займатися своєю справою в незручних та непристосованих до цього умовах.

16.Мені дуже ускладнює роботу усвідомлення того, що її необхідно

виконати в точно визначений термін. 17.Я вважаю себе рішучою людиною.

18.3 фізичною втомою я справляюся значно краще ніж інші.

19.Краще зачекати ліфт, ніж підійматися сходами. 20.Зіпсувати мені настрій не так просто.

21 .Інколи якась дрібниця заполонює мої думки, не дає спокою, і я не можу її позбутися.

22.Мені важче зосередитися на завданні чи на роботі, ніж іншим.

23.Сперечатися зі мною важко.

24.Я завжди прагну довести розпочату справу до кінця.

25.Мене легко відволікти від справ.

26.Я іноді помічаю, що намагаюся домогтися свого всупереч об'єктивним обставинам.

27. Люди іноді заздрять моєму терпінню та допитливості.

28.Мені важко зберегти спокій у стресовій ситуації.

29.Я помічаю, що під час одноманітної роботи мимоволі починаю змінювати спосіб дії, навіть якщо це часом призводить до погіршення результатів.

30.Мене, як правило, дратує, коли «перед носом» зачиняються двері транспорту або ліфту, що від'їжджають.

Обробка результатів — визначення величин індексів вольової саморегуляції за пунктами загальної шкали (В) та індексів за субшкалами наполегливість (Н) і самовладання (С).

Кожен індекс - це сума балів, отриманих при підрахунку збігу відповідей з ключем загальної шкали чи субшкали.

В опитувальнику 6 замаскованих тверджень. Тому загальний сумарний бал за шкалою В має бути в межах від 0 до 24, за субшкалою наполегливість - від 0 до 16 та за субшкалою самовладання - від 0 до 13.

Ключ для підрахунку індексів вольової саморегуляції.

Загальна шкала	1 -,2+,3+,4+,5+,6-,7+,9+, 10-, 11+, 13-, 14-, 16,17+, 18+,20+, 21 -,22-,24+,25-,27+,28-,29-,30-
Наполегливість	1 -,2+,5+,6-,9+, 10-, 11 +, 13-, 16-, 17+, 18+,20+,22-24+,25-, 27+
Самовладання	3+,4+,5+,7+, 13-,14-Д 6-,21 -,24+,27+,28-,29-,30-

Аналіз результатів. У загальному вигляді під рівнем вольової

саморегуляції розуміється міра опанування особистою поведінкою в різноманітних ситуаціях, здатність свідомо керувати своїми діями, бажаннями і станами.

Рівень розвитку вольової саморегуляції може бути охарактеризовано в цілому й окремо за такими властивостями характеру як наполегливість та самовладання.

Рівні вольової саморегуляції визначаються порівннями із середніми значеннями кожної шкали. Якщо вони складають більше половини максимально можливої суми збігань, то цей показник відображує високий рівень розвитку загальної саморегуляції, наполегливості чи самовладання. Для шкали В ця величина становить 12, для шкали Н - 8, для шкали С - 6.

Вивчення суб'єктивного переживання молодшими школярами своїх відносин з дорослими (методика «Три питання») Проведення дослідження. Дитині пропонують сформулювати 3 питання, які за його думкою, могла б задати незнайома людина, яка захотіла з ним поспілкуватися.

Обробка даних. Підраховується кількість дітей в залежності від успішності виконання завдання.

/ рівень - повністю виконали завдання, тобто задали 3 питання; в цій групі можна виділити дітей, які зуміли розгорнуто описати ситуацію спілкування з незнайомим дорослим;

2 рівень - частково виконали завдання;

З рівень - не справилися з завданням, тобто не задали жодного питання. Таблиця суб'єктивного переживання молодшими школярами своїх відносин.

Прізвище, ім'я	Відповіді	Рівень

Учні поділяються на 3 групи за характером емоційної направленості на вчителя.

Висновок.

Вивчення уявлення молодших школярів

Підготовка дослідження. Підібрати ситуації для спілкування з дітьми:

1. ситуація - скоро свято. «В класі буде концерт. Діти прикрашають зал і готують номера. Як ти думаєш, вчитель дасть тобі роль ведучого?»

2. ситуація - «Уяви собі: вчитель входить у клас, тримає в руках маску зайчика. Як ти думаєш, віддала б вона цю маску тобі або іншому?»

3. ситуація - «Починається заняття, а діти залишили розкидані іграшки. Вчитель розсердився, він незадоволений ними. Як ти думаєш на тебе за це

вчитель розсердиться?»

Проведення дослідження. Бесіда з дітьми проводиться індивідуально. Обробка даних.

Прізвище, ім'я, вік дитини.	1 серія			2 серія			3 серія
	Ответ
	стверджений і	негативний	невизначений	стверджений	негативний	невизначений	стверджений	негативний	невизначений

Висновок.

Вимірювання рівня сформованості міжособистісних стосунків в групі за допомогою методики « Корабель».

Мета : визначити статус дитини у класі, або у групі дитячого садочку (виявлення «соціометрічних позицій», тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії-антипатії, де на крайніх полюсах виявляється лідер групи і «неприйнятий»).

Матеріали та обладнання: Малюнок корабля з великими вікнами, листи протоколів, ручка.

Процедура проведення методики: Спочатку всій групі дітей пропонували сісти зручно, закрити очі і уявити море - як воно шумить, якого кольору і т.д.. Після цього.під час індивідуальної бесіди дитині показують малюнок корабля (чи іграшковий кораблик) і задають такі запитання:

1. Якби ти був капітаном корабля, когось з групи ти взяв би собі у помічники, коли рушив у далеку подорож?

2. Кого б ти запросив на корабель в якості гостя?

3. Кого б ти не взяв у члени команди ?

4. Кого б залишив на березі?

Зазвичай, відповіді на такі питання не визивають у дітей особливих труднощів. Вони впевнено називають два-три імені однолітків, із якими б хотіли «подорожувати на одному кораблі

Обробка результатів з даної методики полягає у підрахунку позитивних і негативних голосів, відданих за кожного випробуваного. На підставі цього підрахунку виділяються групи дітей з отриманим статусом, дані заносяться в соціоіматріцу та підраховується соціометріческій індекс.

Після підрахунку голосів за кожну дитину, були виділені наступні групи:

• Популярні ( «зірки») - діти, які отримали найбільшу кількість позитивних відповідей (> 4).

• бажані (обрані) - діти, які отримали 3-4 позитивних відповіді або просто по одній позитивній відповіді.

• ігноровані - діти, які не отримали жодного відгуку - вони залишаються непоміченими.

• знедолені - діти, які отримали, найбільшу кількість негативних відгуків. Дані за методикою оформлюються таблицю.

Таблиця

	Перша група	Друга група
Популярні («зірки»)	5 досліджуваних	6 досліджуваних
Бажані(обрані)	6 досліджуваних	5 досліджуваних
Ігноровані	5 досліджуваних	6 досліджуваних
Знедолені	8 досліджуваних	7 досліджуваних

Результати опитування треба занести до соціоматриці. Соціоматриця повинна містити стільки порядкових номерів, скільки учнів у класі.

№ п/п	Прізвище (хто вибирає)	Кого вибирають
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	…	25	Σ
1					+						+
2
3
4		+
5
6

……………………..

……………………..

25

Всього виборів

Всього взаємовиборів

Треба заштрихувати діагональ, яка йде з лівого верхнього кута до правого нижнього.

Соціоматриця – це таблиця, яка графічно зображує вибори учнів за допомогою умовних позначок (+).

В кожному рядку проти номерів учнів, обраних конкретним учнем, ставиться знак “+“ (наприклад учень №1 обрав учнів за №№ 4, 10, 25; тому знаки “+“ ставляться на перехресті першого рядка і стовпчиків №№ 4, 10, 25).

Якщо учні обрали один одного (наприклад, № 1 вибрав № 4, а № 4 вибрав № 1), то це буде взаємовибір. Ці вибори треба виділити (обвести кружечком).

Після того, як у соціоматрицю будуть занесені всі дані, треба підрахувати загальну кількість виборів в кожному вертикальному стовпчику і записати до відповідної графи. Потім треба підрахувати загальну кількість взаємовиборів в кожному стовпчику і записати до відповідної графи.

Далі будується соціограма (досить велика, щоб було зручно з нею працювати). Соціограма – це чотири концентричних кола, розділені вертикальною лінією на дві частини (розподіл за статевою ознакою).

- дівчата - хлопці

1

В цих колах треба розташувати всі номери учнів класу (використовуючи умовні позначки). В першому колі (центральному) зображуємо тих, хто має найбільшу кількість виборів (це так звані “лідери“ або “соціометричні зірки“). Вони мають виборів в два рази більше середньої кількості. Друге коло – “переважаючі“ або “наближені“, які мають середню кількість виборів. Третє коло – “зневажені“ або “відсунуті“ – кількість виборів менша за середню. Четверте коло – “ізольовані“ або “неприйняті“ – не отримали жодного вибору.

К оли всі номери учнів з умовними позначками ( або ) будуть розташовані в залежності від кількості виборів у відповідних колах, треба поєднати штрихованою лінією осіб, які знаходяться у виборі. Взаємовибір позначається безперервною лінією, що з’єднує два відповідні номери.