Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту

Матеріали педагогічної практики

(психолого-педагогічний розділ)

Студента (ки) Ткаченко О.К.

____5__ курсу __________ групи

Факультету фізичного виховання та спорту

Місце практики: ЗОШ Херсонське вище училище фізичної культури_________

Керівник від кафедри педагогіки,

психології й освітнього менеджменту – Сараєва Л.Ю.

Херсон – 2016

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний педагогічний університет

Кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту

Методична розробка виховного заходу

“_________________________________

_________________________________“

Студента (ки) _________________

______ курсу __________ групи

Факультету ___________________

_______________________________

Місце практики: ЗОШ __________

_______________ клас

Класний керівник - _____________

Керівник від кафедри педагогіки,

психології й освітнього менеджменту - _________________

Херсон – 2016

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту

Психолого-педагогічна характеристика на учнівський колектив класу

Студента (ки) Савченко К.В.

____5__ курсу __________ групи

Факультету фізичного виховання та спорту

Місце практики: ЗОШ Херсонське вище училище фізичної культури_________

Керівник від кафедри педагогіки,

психології й освітнього менеджменту – Сараєва Л.Ю.

Херсон - 2016

Для студентів які проходять практику в загальноосвітній школі

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

І. Основні питання для складання характеристики класу

І. Загальні відомості про клас: кількість учнів, дівчат, хлопців.

ІІ. Соціально-психологічні особливості учнів.

1. Соціометричний статус ( на основі даних соціометрії): лідери, товариші, ізольовані, зневажені. Як здійснюється опора на лідерів.

2. Ставлення до громадського життя, участь у справах класу, школи окремих учнів, класу в цілому.

3. Участь у гуртковій роботі.

4. Ставлення до вчителів. Особливості проведення роботи з батьками, їхнє ставлення до школи.

5. Рівень учнівського врядування, органи врядування. Організаторські здібності учнів класу, спілкування в класі.

6. Рівень вихованості учнів класу.

ІІІ. Особистісні риси учнів класу.

1. Мотиваційне середовище: інтереси, ідеали, переконання.

2. Самосвідомість: прагнення, самооцінка.

3. Індивідуально-типологічні особливості школярів: особливості темпераменту, моральні якості.

4. Особливості психологічного стану деяких учнів.

IV. Пізнавальні особливості учнів класу.

1. Особливості сприйняття , пам’яті, уваги, мислення, уяви.

2. Рівень інтелектуального розвитку.

V. Участь батьків у житті класу, школи.

VI. Педагогічні висновки. Завдання, на виконання яких має спрямовуватися робота з класним колективом (формулюється з огляду на характеристику класу).

І. 1.Соціометричне дослідження класу (групи)

Учні класу повинні вибрати трьох членів свої групи для будь-якої спеціальної діяльності (праці, відпочинку і т.д.), студенту-практиканту здають окремі аркуші, на яких написано чотири прізвища. Зверху праворуч записане прізвище того, хто робив вибір. Нижче – прізвища тих, кого вибрали.

Результати опитування треба занести до соціоматриці. Соціоматриця повинна містити стільки порядкових номерів, скільки учнів у класі.

№ п/п	Прізвище (хто вибирає)	Кого вибирають
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	…	25	Σ
1					+						+
2
3
4		+
5
6

……………………..

……………………..

25

Всього виборів

Всього взаємовиборів

Треба заштрихувати діагональ, яка йде з лівого верхнього кута до правого нижнього.

Соціоматриця – це таблиця, яка графічно зображує вибори учнів за допомогою умовних позначок (+).

В кожному рядку проти номерів учнів, обраних конкретним учнем, ставиться знак “+“ (наприклад учень №1 обрав учнів за №№ 4, 10, 25; тому знаки “+“ ставляться на перехресті першого рядка і стовпчиків №№ 4, 10, 25).

Якщо учні обрали один одного (наприклад, № 1 вибрав № 4, а № 4 вибрав № 1), то це буде взаємовибір. Ці вибори треба виділити (обвести кружечком).

Після того, як у соціоматрицю будуть занесені всі дані, треба підрахувати загальну кількість виборів в кожному вертикальному стовпчику і записати до відповідної графи. Потім треба підрахувати загальну кількість взаємовиборів в кожному стовпчику і записати до відповідної графи.

Далі будується соціограма (досить велика, щоб було зручно з нею працювати). Соціограма – це чотири концентричних кола, розділені вертикальною лінією на дві частини (розподіл за статевою ознакою).

- дівчата - хлопці

1

В цих колах треба розташувати всі номери учнів класу (використовуючи умовні позначки). В першому колі (центральному) зображуємо тих, хто має найбільшу кількість виборів (це так звані “лідери“ або “соціометричні зірки“). Вони мають виборів в два рази більше середньої кількості. Друге коло – “переважаючі“ або “наближені“, які мають середню кількість виборів. Третє коло – “зневажені“ або “відсунуті“ – кількість виборів менша за середню. Четверте коло – “ізольовані“ або “неприйняті“ – не отримали жодного вибору.

К оли всі номери учнів з умовними позначками ( або ) будуть розташовані в залежності від кількості виборів у відповідних колах, треба поєднати штрихованою лінією осіб, які знаходяться у виборі. Взаємовибір позначається безперервною лінією, що з’єднує два відповідні номери.

Обробка отриманих даних

Кількість виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його положення в системі міжособистісних відносин, тобто визначає його соціометричний статус.

Він обчислюється за формулою:

- сума індивідуальних виборів

n – кількість членів групи

Крім того, можна обчислити індекс групової згуртованості. Він знаходиться за формулою:

- сума взаємовиборів усієї групи

n – кількість членів групи.

І. 2.Стратометрична методика вивчення колективу

Стратометрія здійснюється на основі підрахунку відповідей учнів на пункти а, б, в) чотирьох питань, що даються письмово. Треба підкреслити тільки один з пунктів (букв) у кожному питанні, який обирав учень. Питання пред’являються у письмовому вигляді.

Питання 1. Що зближує тебе з учнями класу?:

а) спілкування у вільний час;

б) навчання, спорт, музика;

в) спільні інтереси і цінності.

Питання 2. Що ти особливо цінуєш?:

а) відношення до мене товаришів;

б) успіхи в навчанні;

в) високі досягнення в навчанні та дисципліні учнів класу.

Питання 3. Що для тебе має найбільше значення в спілкуванні з однокласниками?

а)зовнішність, фізична сила, вміння красиво одягатись;

б) оцінки на уроках;

в) взаємодопомога, цілі, цінності, особистість.

Питання 4. Як ти відносишся до товаришів?:

а) нейтрально, спокійно;

б) дію завжди разом з іншими;

в) поважаю, радію досягненням класу в успішності, дисципліні, в спільних діях.

Обробка результатів

Підрахувати суму відповідей учнів класу на пункт а) в усіх 4-х питаннях і поділити цю суму на 4; аналогічно визначити суму відповідей учнів на пункт б) та на пункт в) і поділити на 4.

Дані занести в таблицю:

Критерії вибору	Пункти	Обчислення	Результат	% внесок
Поверхневий - Страт А Глибинний - Страт Б Ядро - Страт В	а б в

Н а основі співвідношення % внеску виявлених страт побудувати стратометричну картину колективу класу та проаналізувати її якісну характеристику.

Поверхневий шар (Страт А)

Глибинний шар (Страт Б)

В

Б

А

Ядро (Страт В)

А – емоційна сфера; Б – діяльністна сфера; В – ціннісна сфера.

I. 3. Методика “Визначення індексу групової згуртованості за Сішором”

Групову згуртованість – найважливіший параметр, який показує ступінь інтеграції групи, її злиття в єдине ціле, - можна визначити не тільки шляхом підрахунку відповідних соціометричних індексів. Значно простіше це зробити за допомогою методики, яка складається із 5 питань з декількома варіантами відповідей на кожне із них. Відповіді ці кодуються в балах відповідно до приведених в дужках значеннях (максимальна сума – 19 балів, мінімальна – 5 балів)

І. Як би ви оцінили належність до колективу?

1. Почуваю себе його членом, частиною колективу (5).

2. Почуваю учасником в більшості випадків діяльності (4).

3. Беру участь в одних видах діяльності, не беру в інших (3).

4. Не почуваю, що являюсь членом колективу (2).

5. Живу та існую окремо від нього (1).

6. Не знаю, важко відповісти (1).

ІІ. Перейшли б ви в інший клас?

1. Так, дуже хотів би перейти (1).

2. Скоріше перейшов би, ніж залишився (2).

3. Не бачу ніякої різниці (3).

4. Скоріше всього залишився б у своєму класі (4).

5. Дуже хотів би залишитися у своєму класі (5).

6. Не знаю, важко відповісти (1).

ІІІ. Які взаємовідносини між членами вашого класу?

1. Краще, ніж у більшості класів (6).

2. Приблизно такі ж, які в більшості класів (2).

3. Гірше, ніж у більшості класів (2).

4. Не знаю (1).

IV. Які у вас взаємовідносини з учителями?

1. Краще, ніж у більшості класів (3).

2. Приблизно такі ж, як і в більшості класів (2).

3. Гірше, ніж у більшості класів (1).

4. Не знаю (1).

V. Яке відношення до навчання у вашому класі?

1. Краще, ніж у більшості класів (3).

2. Приблизно таке ж, які в більшості класів (2).

3. Гірше, ніж у більшості класів (1).

4. Не знаю (1).