6. Висота голосу:

- зображувати великого і маленького мишку: великий іде А-А-А, маленький – а-а-а;

- зображувати різних тварин: собака – АФ-АФ-АФ, пташка – піпіпі.

Цей розділ роботи – один з найскладніших. Дитину навчають змінювати висоту голосу відносно її власного основного тону, при цьому високий голос не повинен переходити у фальцет (бере участь не грудний, а головний резонатор). Якщо хтось з дітей зривається на фальцет, йому пропонують говорити тільки низьким і нормальним голосом, вправи на підвищення голосу проводять індивідуально.

З 4-5 років дітей вчать поступово підвищувати і понижувати голос:

- літак їде по злітній смузі, злітає, сідає.

7. Ритмічна структура мовлення.

Відтворювати ритми навчають з 3-4 років, коли діти вже навчились їх розрізнювати. Спочатку наголошений склад відрізняється характером руху, потім – його амплітудою і тривалістю:

- сидячи, плескати долонями по колінах, промовляючи ненаголошений склад па, стукати кулаками по підлозі – ПА (паПА, ПАпа).

В 5-6 років дітей навчають відтворювати ритми, що повторюються: ТАтаТАтаТАта, папаПА папаПА папаПА.

8. Інтонаційна сторона мовлення.

З першого року роботи дітей навчають повторювати за педагогом емоційно забарвлені висловлювання з поступовим їх ускладненням:

- питання: а? Що там? Мама вдома?

Розігруються різноманітні ситуації, зображуються тварини, характерні риси людей.