- •Глава 1. Пожежні автомобілі та мотопомпи
- •§ 1. Класифікація пожежних автомобілів.
- •Пожежні автомобілі
- •§ 2. Основні пожежні автомобілі.
- •§3. Спеціальні пожежні автомобілі
- •Технічна характеристика колінчатих підйомників
- •Складові частини і загальна будова акп
- •Загальна будова акп – 30(53213) пм 509:
- •Тактико-технічна характеристика
- •§4. Допоміжні пожежні автомобілі.
- •§5. Пожежні мотопомпи
- •§6. Новітні розробки
- •§7. Технічне обслуговування основних пожежних автомобілів.
- •Глава 2. Пожежно-технічне озброєння та спорядження
- •§ 1. Види бойового (спеціального) одягу.
- •§ 2. Спорядження особового складу.
- •§ 3. Освітлювальні прилади.
- •1. Призначення
- •2. Технічні характеристики
- •4. Вказівки заходів безпеки
- •5. Порядок роботи
- •§ 4. Рятувальна мотузка
- •§ 5. Немеханізований ручний інструмент.
- •2.4. Транспортування потерпілого.
- •Глава 3. Пожежне обладнання
- •§ 1. Пожежні гідранти і колонки
- •§ 2. Пожежні насоси
- •§ 3. Пожежні стволи.
- •§ 4 Пожежні рукава та рукавна арматура.
- •§ 5. Ручні пожежні драбини
- •§ 6. Механізований ручний пожежно-рятувальний інструмент.
- •Глава 4. Аварійно-рятувальні автомобілі та їх обладнання
- •§ 1. Аварійно-рятувальні автомобілі
- •Тактико – технічні характеристики апд- 2 “Дельфін”
- •Комплектація автомобіля обладнанням
- •§ 2. Обладнання аварійно-рятувальних автомобілів
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Запуск двигуна з роздільними органами управління:
- •I. Запуск холодного двигуна:
- •II. Запуск прогрітого двигуна:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Двигун «honda gx 100»
- •Руки не повинні знаходитися між лезами!
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Глава 5. Засоби оперативного зв’язку
- •Види і засоби зв'язку в дснс України.
- •Організація зв'язку в дснс України.
- •Дисципліна і правила ведення зв'язку
- •Глава 6 Вогнегасники та вогнегасні речовини
- •§ 1. Розташування та комплектація первинних засобів пожежогасіння.
- •§ 2. Припинення горіння.
- •§ 3. Вогнегасні речовини
- •§ 4. Вогнегасники
- •§ 5. Загальні правила застосування вогнегасників та правила безпеки при їх використанні.
- •Глава 7. Системи обладнання протипожежного захисту
- •§ 1. Протипожежне водопостачання
- •§ 2. Системи пожежної та охоронно-пожежної сигналізації
- •Групи автоматичних пожежних сповіщувачів:
- •Основні характеристики пожежних сповіщувачів:
- •Кнопочний пожежний сповіщувач пкил-9.
- •Сповіщувач тепловий магнітний ип105- 2/1.
- •Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “Орион –12т”.
- •Основні властивості ппкоп :
- •Технична характеристика приладу:
- •§ 3. Установки автоматичного пожежогасіння.
- •Глава 1. Загальні положення щодо організації газодимозахисної служби в пожежно-рятувальних підрозділах. Класифікація ізолюючих протигазів.
- •§ 1. Загальні положення гдзс
- •§ 2. Підготовка газодимозахисників та допуск їх до роботи в апаратах
- •§ 3. Обов’язки особового складу гдзс
- •§ 4. Класифікація протигазів
- •Глава 2. Ізолюючі апарати на стисненому повітрі. Будова, тактико-технічні характеристики
- •§ 1. Призначення та будова іасп
- •Основні складові частини ізолюючих апаратів на стисненому повітрі:
- •§ 2. Технічні характеристики іасп
- •§ 3. Види та розміри масок та порядок їх підбору
- •Глава 3. Киснево-ізолюючі протигази. Будова, тактико-технічні характеристики.
- •§ 1. Призначення, будова та технічна характеристика кіПів
- •Глава 4. Обслуговування апаратів захисту органів дихання та зору.
- •§ 1. Призначення і види перевірок апаратів захисту органів дихання та зору
- •Глава 5. Організація роботи ланок гдзс
- •§ 1. Організація роботи ланок гдзс
- •Глава 6. База гдзс, контрольний пост.
- •§ 1. База гдзс
- •§ 2. Контрольний пост гдзс
- •Глава 1. Поняття про органи та системи організму людини та їх фізіологію
- •§ 1. Кістково-м”язова система. Будова скелета. М”язи тулуба та кінцівок
- •§ 2. Серцево судинна система
- •§ 3. Органи дихання
- •Глава 2. Порушення основних життєво важливих функцій оргнізму
- •§ 1. Гостра дихальна недостатність
- •§ 2. Гостра серцево судинна недостатність
- •Глава 3. Травми
- •§ 1. Рани
- •§ 2. Переломи
- •§ 3. Кровотечі
- •§ 4. Синдром тривалого стиснення
- •Глава 4. Термічні ураження
- •§ 1. Опіки та перегрівання
- •§ 2. Відмороження та переохолодження
- •§ 3. Електротравма
- •Глава 5. Гострі отруєння
- •§ 1. Отруєння токсичними речовинами
- •§ 2. Отруєння продуктами харчування
- •§ 3. Біологічні отруєння
- •Глава 6. Основні принципи реанімації при порушенні дихання та кровообігу
- •§ 1. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні дихання
- •§ 2. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні кровообігу
- •§ 3. Серцево-легенева реанімація (слр)
- •§ 4. Особливості надання медичної допомоги потерпілим з психогенними реакціями
- •Глава 7. Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях
- •§ 1. Невідкладна медична допомога при інгаляційних отруєннях окислом вуглецю, хлором, аміаком, фос, парами кислот
- •§ 2. Невідкладна медична допомога при попаданні отрути у шлунок
- •§ 3. Організація медичної допомоги потерпілим у вогнищах ураження небезпечними хімічними речовинами
- •Глава 1. Небезпечні хімічні речовини та бактеріальні (біологічні) засоби. Радіаційна безпека
- •§ 1. Основні небезпечні хімічні речовини, що використовуються у виробництві.
- •§2.Основні збудники бактеріальних, вірусних, грибкових захворювань, рикетсіозів і отрути бактерій (токсини).
- •§ 3. Джерела іонізуючого випромінювання та основні правила поводження з ними. Норми радіаційної безпеки.
- •§ 4. Маркування небезпечних вантажів та коди екстрених заходів. Аварійні картки.
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації на хімічно- та радіаційно-небезпечних об’єктах і з розповсюдженням бактеріальних (біологічних) засобів
- •§ 2. Зони радіаційного, хімічного та бактеріологічного зараження.
- •§ 3. Особливості проведення робіт в осередку бактеріологічного ураження.
- •Глава 3. Прилади радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки та дозиметричного контролю
- •Глава 4. Спеціальна обробка
- •§ 1. Поняття про дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію та демеркуризацію.
- •§ 2. Способи проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації. Розчини для проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації.
- •§ 3. Основні технічні засоби для проведення спеціальної обробки (дегазуючий комплект дк – 4у, дегазуючий комплект ідк – 1 та ін.).
- •Глава1. Пожежна профілактика та її задачі
- •§ 1. Класифікація будівель. Вогнестійкість будівель та споруд
- •§ 2. Протипожежні вимоги до шляхів евакуації та евакуаційних виходів. Протипожежні перешкоди.
- •§3. Протипожежний режим на промислових підприємствах. Вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.
- •§4. Знаки безпеки.
- •§5. Пожежна небезпека вогневих робіт
- •Глава 1. Пожежна тактика та її завдання.
- •§ 1. Пожежа та її розвиток. Припинення горіння.
- •§ 2. Тактичні можливості пожежно-рятувальних підрозділів
- •§3. Збір і виїзд за сигналом «Тривога». Дії пожежного-рятувальника під час виїзду та прямування до місця надзвичайної ситуації.
- •§4. Розвідка пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час проведення розвідки.
- •§5. Розгортання. Дії пожежного-рятувальника під час розгортання.
- •Глава 2. Рятування людей та евакуація майна у надзвичайних ситуаціях.
- •§ 1.Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей.
- •§ 2.Гасіння пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час гасіння пожежі наоб»єктах різного призначення.
- •§ 2.Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на автомобільному транспорті.
- •§3. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях з витоком небезпечних хімічних речовин.
- •§4. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виробничих аваріях із радіаційним забрудненням.
- •§5. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на зруйнованих спорудах, із колодязів підземних комунікацій.
- •§6. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на водних об»єктах.
- •Глава1.Морально-психологічні основи професійного статусу пожежного-рятувальника в сучасному суспільстві.
- •§ 1. Професійно-психологічна підготовка особового складу дснс.
- •§ 2. Екстремальні ситуації, їх класифікація
- •§ 3. Особливості впливу умов несення служби в аварійно-рятувальних підрозділах на психологічний стан працівників мнс
- •Глава 3. Основи саморегуляції, й психологічної реабілітації.
- •§ 1. Формування стресостійкості.
- •§ 2. Методи корекції психічних станів. Спеціалізована допомога
- •§ 3. Формування мотивації на пріоритетність збереження власного життя та здоров’я.
- •Глава1.Будівельні матеріали, їх класифікація та основні властивості
- •§ 1.Основні види будівельних матеріалів та їх класифікація.
- •§ 2.Метали та сплави з металів, їх властивості та галузь застосування
- •§ 3.Тверді сплави.
- •§ 4.Електроізоляційні матеріали.
- •§5.Пально-мастильні матеріали, їх небезпека та особливості використання.
- •Глава 1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •§ 1.Зміст поняття “охорона праці”. Мета і завдання предмета “Охорона праці”. Додаткові вимоги вивчення предмета щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою.
- •§ 2.Загальні положення правил безпеки праці в органах та підрозділах дснс України.
- •§ 3.Види інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, періодичність їх проведення.
- •§ 4. Державний і громадський контроль за охороною праці, відомчий контроль.
- •§6. Електрифікований інструмент та пристрої для освітлення
- •Глава 3. Основи охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах
- •§1.Основні вимоги правил охорони праці до службових приміщень і споруд аварійно-рятувальних служб та формувань. Улаштування штучного освітлення (основне, чергове, аварійне).
- •§2.Вимоги норм охорони праці до спеціального аварійно-рятувального транспорту.
- •§4.Вимоги охорони праці до аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§5. Періодичність і порядок випробовування аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§6. Вимоги безпеки праці під час роботи з ручним механізованим та немеханізованим інструментом
- •§7. Вимоги безпеки праці під час несеня служби,проведення тактичних занять та навчань
- •§9.Вимоги правил охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт в будівлях і спорудах, розтині та розбиранні будівельних конструкцій.
- •§10.Заходи охорони праці при проведенні рятувальних робіт в зоні хімічного, радіологічного і бактеріологічного забруднення.
- •§11.Характеристика збудників інфекційних захворювань людини, які можуть бути наявні при бактеріологічному забрудненні (чума, холера, сибірська виразка, тиф, віспа).
- •§12.Заходи охорони праці при роботі на висоті. Види аварійно-відновлювальних робіт на висоті.
- •Глава 4. Загальні відомості про потенціал небезпеки. Психологія охорони праці. Організація роботи з охорони праці
- •§1.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою в галузі.
- •§2.Фізіологічна та психологічна основи трудового процесу.
- •Глава 5. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека і вибухозахист виробництва
- •§1. Процес горіння, його форми та види. Самозаймання
- •§2.Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§3.Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •§4.Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •Глава 6. Основи електробезпеки
- •§1.Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки.
- •§2.Особливості електротравматизму та електричного струму як частина небезпеки. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм.
- •§3.Класифікація приміщень за небезпекою електротравм. Причини електротравм.
- •Глава7.Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди
- •§1.Основні поняття фізіології праці
- •§2.Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •§3.Особиста гігієна працівників підрозділів аварійно-рятувальних служб.
§ 2. Тактичні можливості пожежно-рятувальних підрозділів
Для виконання завдань по гасінню пожежі залучаються певні сили та засоби. Сили – це люди, які задіяні на гасіння пожежі або ліквідацію надзвичайної ситуації. Засоби – це техніка та вогнегасні речовини, які використовуються для гасіння пожеж.
Згідно Тимчасового статуту дій у надзвичайних ситуаціях оперативні завдання виконуються наступними силами:
особовим складом органів управління та пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ, в тому числі, курсантами, слухачами та професорсько-викладацьким складом навчальних закладів та науково-дослідних установ системи МНС України;
особовим складом (працівниками і членами) відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони, іншими протипожежними формуваннями.
Для гасіння пожеж також можуть бути залучені в установленому порядку особовий склад органів внутрішніх справ, аварійно-рятувальні служби інших міністерств та відомств, військовослужбовці, а також населення.
Особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ є головною силою у виконанні оперативного завдань. Однією з основних складових частин успішного виконання бойових завдань є високий рівень підготовки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, що досягається завдяки досвіду гасіння пожеж, проведенню у підрозділах відповідної підготовки та виховної роботи.
Відділення на основному пожежному автомобілі (караул у складі одного відділення) є первинним тактичним пожежно-рятувальним підрозділом, здатним самостійно виконувати окремі оперативні завдання з рятування людей гасіння пожеж.
Таблиця 2.
Тактико-технічні характеристики та тактичні можливості відділень на автоцистернах, не встановлених на вододжерела
Показник |
АЦ-40 (130) 63А |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (131) 137 |
АЦ-40 (375) Ц1 |
АЦ-40 (133Г1) 181 |
Місткість (л): - цистерни з водою - бака для піноутворювача |
2100 150 |
2350 165 |
2400 150 |
4000 180 |
5000 360 |
Час роботи від повної ємності (хв): - одного РС-50 - двох РС-50 або одного РС-70 - одного СПП-4 - одного ГПС-600 |
9,5 4,7 4,7 6,2 |
10,6 5,3 6,2 6,9 |
10,8 5,4 5,7 6,7 |
18 9 6,7 8,3
|
22,5 11 11 14,7 |
Можлива площа гасіння піною (м2): - низької кратності при інтенсивності І = 0,1 л/м2с - середньої кратності при інтенсивності І = 0,05 / 0,08 л/м2с |
37
74 / 47 |
41
83 / 52 |
43
83 / 52 |
50
100 / 62 |
88
177 / 110 |
Можливий обсяг гасіння піною середньої кратності при К= 3, (м3) |
73 |
83 |
83 |
100 |
176 |
Караул у складі двох і більше відділень на основних та спеціальних пожежних автомобілях є основним тактичним пожежно-рятувальним підрозділом ОРСЦЗ, здатним самостійно вирішувати оперативне завдання відповідно до своїх тактичних можливостей.
Для виконання оперативного завдання використовуються такі засоби:
пожежні автомобілі, в тому числі техніка, що пристосована для цілей пожежогасіння;
пожежнотехнічне озброєння та пожежне обладнання;
аварійно-рятувальна техніка та обладнання;
засоби зв’язку та освітлення;
вогнегасні речовини (вода, піна, порошки, гази тощо);
системи та обладнання протипожежного захисту;
інші транспортні засоби.
Основним показником, що визначає можливість підрозділу здійснити всі заходи по локалізації та ліквідації пожежі в повному обсязі, є її площа. Під час лісових пожеж, пожеж у підвальних приміщеннях, на складах ЛГР та під час гасіння пожеж злакових культур на полях крім площі враховуються також висота полум’я, периметр, обсяг та інші додаткові дані про пожежу. Всі необхідні розрахунки щодо виклику додаткових сил та засобів здійснює керівник гасіння пожежі або керівник аварійно-рятувальних робіт, але особовому складу підрозділів необхідно також орієнтуватись в елементарних питаннях щодо правильного застосування пожежно-технічного озброєння.
Площа гасіння стволами «А» та «Б», лафетними стволами залежить від витрати води, що проходить через ствол за 1 сек. та інтенсивності подавання води на гасіння пожежі (дивитись таблицю)
Таблиця 3.
Інтенсивність подавання вогнегасних речовин
Перелік будівель, споруд, окремих матеріалів та речовин |
Розрахункова інтенсивність подавання води л/кв.м*с |
Адміністративні будівлі І-ІІІ ст. вогнестійкості |
0,06 |
Адміністративні будівлі ІУ ст. вогнестійкості |
0,1 |
Адміністративні будівлі У ст. вогнестійкості |
0,15 |
Підвальні приміщення в адміністративних будівлях |
0,1 |
Горища в адміністративних будівлях |
0,1 |
Ангари, гаражі, майстерні, трамвайні та тролейбусні депо |
0,2 |
Лікарні |
0,1 |
Житлові будинки та підсобні приміщення І-ІІІ ст. вогнестійкості |
0,06 |
Житлові будинки та підсобні приміщення ІУ ст. вогнестійкості |
0,1 |
Житлові будинки та підсобні приміщення У ст. вогнестійкості |
0,15 |
Підвальні приміщення в житлових будинках |
0,15 |
Горища в житлових будинках |
0,15 |
Театри, кінотеатри, клуби, Палаци культури - сцена |
0,2 |
Театри, кінотеатри, клуби, Палаци культури – зал для глядачів |
0,15 |
Театри, кінотеатри, клуби, Палаци культури – підсобні приміщення |
0,14 |
Згоряємі покриття великої площі (з середини або зовні при розвинутій пожежі) |
0,15 |
Торгові підприємства або склади товарно-матеріальних цінностей |
0,2 |
Автомобілі, трамваї, тролейбуси на відкритих місцях |
0,1 |
Літаки (у середині гасіння оздоблювальних матеріалів) |
0,08 |
Літаки зовні |
0,25 |
Папір розрихлений |
0,3 |
Деревина з вологістю менше 40% |
0,5 |
Деревина з вологістю вище 40% |
0,2 |
Пиломатеріали з вологістю 8-14 % |
0,45 |
Кругла деревина у штабелі |
0,35 |
Гума та вироби з неї |
0,3 |
Пластмаси |
0,14 |
Торф |
0,1 |
Целулоїд |
0,4 |
Добрива або отрутохімікати |
0,2 |
Легко займисті рідини |
0,4 |
Ацетон |
0,4 |
Нафтопродукти з температурою спалахування до 28ºС |
0,4 |
Нафтопродукти з температурою спалахування від 28 до 60º С |
0,3 |
Нафтопродукти з температурою спалахування вище 60º С |
0,2 |
Нафта та конденсат навколо свердловини |
0,2 |
Приклад: напір води у ствола «Б» складає 0,4 МПа (40 м),що дорівнює 3,7 л/сек. Гасіння пожежі відбувається в адміністративній будівлі ІУ ст. вогнестійкості, таким чином площа гасіння складає:
3,7/0,1=37 кв.м., якщо пожежа відбувається на території торгових підприємств або складів товарно-матеріальних цінностей 3,7/0,2=18,5 кв.м.
Тому рятівнику слід пам’ятати не тільки витрату води стволами «А» - 7,4 л/с, «Б» - 3,7 л/с але й приблизно орієнтуватися в необхідній інтенсивності подавання вогнегасної речовини в тому чи іншому випадку.
Під час гасіння пожежі особовий склад підрозділів стикається з необхідністю подавання води в осередок пожежі. Але велике теплове випромінювання не дає можливості підійти на потрібну відстань. Практикою встановлено, що за умов гасіння пожежі ефективно використовується лише третина довжини водяного струменю. Тому у розрахунку глибини подавання води в осередок пожежі прийнято вважати: для ручних стволів – 5 метрів, для лафетних – 10 м.
Площа гасіння ручними стволами при прямокутному розвитку пожежі шириною 6 м складає 30 кв.м., лафетним стволом 60 кв.м. Дана різниця визначається не тільки глибиною подавання води в осередок горіння, але в значній мірі тим, що лафетний ствол подає в одиницю часу більше води ніж ручні стволи. ГПС-600 спроможний забезпечити гасіння 120 кв.м. займистої рідини, та 75 кв.м. легко займистої рідини, СПП-4 низько кратною піною 30 кв.м.
Час роботи автоцистерни, без встановлення її на вододжерело, обмежений кількістю вогнегасної речовини, що вивозиться нею. В наступний час основна більшість автоцистерн в оперативно-рятувальних підрозділах МНС України це автоцистерни на базі шасі ЗІЛ-130 або ЗІЛ-131. В залежності від застосованого ствола цей автомобіль спроможний забезпечити автономну роботу (без встановлювання на вододжерело для АЦ40(130)63А): ствола «Б» на протязі 9.5 хв.; двох стволів «Б» або одного ствола «А» з діаметром насадку 19 мм на протязі 5 хв.; одного ствола СПП-4 - 6,2 хв.; ГПС-600 – 6,2 хв. Автоцистерна АЦ40(131)137 має трохи більший запас води, тому робота одного ствола «Б» складає 11 хв.; двох стволів «Б» або одного ствола «А» - 5,5 хв;, СПП-4 – 7 хв.; ГПС-600 7 хв.
Втрати води на заповнення рукавів потрібно також враховувати у зв’язку з тим, що ця вода не використовується під час гасіння пожеж. Тому при прокладанні рукавної лінії слід пам’ятати те, що рукав діаметром 51 мм містить в собі 40 л води, рукав діаметром 77 мм містить в собі 90 л. Надмірне застосування рукавів приводить до втрати води в рукавах та скорочення часу подавання вогнегасної речовини від автономно працюючої машини.
Під час проведення розрахунку сил визначення потрібної кількості особового складу необхідно узгоджувати з видом пожежі та обстановки, що склалася на момент прийняття того чи іншого рішення.
Таблиця4.
Орієнтовні нормативи необхідної кількості особового складу для виконання типових робіт на пожежі
Тип роботи на пожежі |
Необхідна кількість особового складу |
Робота з стволом «Б» на рівній площині |
1 |
Робота з стволом «Б» на даху |
2 |
Робота з стволом «А» на рівній площині |
2-3 |
Робота з стволом «А» чи «Б» в непридатному для дихання середовищі |
ланка ГДЗС 3-4 чол. |
Робота з переносним лафетним стволом 3-4 |
|
Робота з ГПС-600 |
2 |
Робота з ГПС-2000 |
3-4 |
Установка висувної пожежної драбини 2 |
|
Страхування підйому особового складу по висувній драбині |
1 |
Розвідка в задимленому приміщенні |
Ланка ГДЗС 3 чол. |
Рятування потерпілого з задимленого приміщення або винос важко хворих |
2 |
Рятування людей за допомогою драбин з страхуванням рятувальною мотузкою (на одну ділянку робіт) |
4-5 |
Робота на розгалуженні (із розрахунку на одну машину) |
1 |
Прокладання рукавних ліній в протилежних напрямках (із розрахунку на одну машину) |
2 |
Викривання та розбирання конструкцій – на позиції ствола (крім ствольника) |
2 |
Виконання робіт по захисту конструкцій на позиції ствола (крім ствольника) |
1-2 |
Робота з викривання покриття великої площі на позиції ствола |
3-4 |
Робота з розбирання полу, перегородки, дерев’яної підшивки стелі, металевого даху, рулонної покрівлі по дерев’яній опалубці (із розрахунку на 1 кв.м.) |
1 |
Підвіз води (крім водія) |
1 |
Робота на пункті заправки водою автоцистерн |
1 |
Контроль за роботою магістральної рукавної лінії (на кожні 100 м) |
1 |
У зв’язку з цим, бойову задачу з організації гасіння пожежі, ставлять перед відділенням, яке являє собою первинну тактичну одиницю на місці пожежі, що спроможне самостійно вирішувати питання на окремій бойовій ділянці.
Тактичні можливості відділення в повній мірі залежать від автомобіля, що знаходиться на його озброєнні, а саме: типу насосу, типу та кількості вогнегасячих засобів, наявності засобів захисту, зв’язку.
Робочий тиск для ручних та лафетних стволів, при якому забезпечується їх ефективне використання, складає 0,4 МПа (40м) для ручних, 0,6 МПа (60 м) для лафетних стволів. При цих параметрах витрати води з ствола «Б» складають 3,7 л/сек (220 л/хв), ствола «А» з насадком 19 мм – еквівалент 2-х стволів «Б» 7,4 л/с (440 л/хв). Враховуючи, що значна більшість пожеж гаситься саме стволами «Б» та «А» слід пам’ятати ці значення.
Отримування та подача в осередок горіння піни здійснюється за допомогою генераторів утворення піни середньої кратності : ГПС-200, ГПС-600, ГПС-2000. Утворення робочого розчину води та піноутворювача здійснюється за допомогою пінозмішувача ПС-5, що встановлений на пожежному насосі. Дозатор пінозмішувача має 5 отворів та розрахований на дозування піноутворювача під час роботи від нього 1,2,3.4 та 5 генераторів типу ГПС-600 чи стволів типу СПП-4. Водій повинен створити робочий тиск на генераторі, що дорівнює 0,6 МПа (60 м). Як і в разі роботи рятівників з стволами «А» та «Б», водій повинен самостійно розрахувати втрату тиску на діаметр рукава та на висоту роботи, відносно автоцистерни. Це значення додається до створеного ним тиску в рукавній лінії. Втрати тиску складають 0,156 МПа (15,6 м) на кожні 20 метрів (1 рукав) за умов роботи 3 стволів «Б» або одного «А» та одного «Б». Якщо автоцистерна знаходиться вище місця роботи рятівників, дані значення застосовуються на зменшення тиску в рукавній лінії (робота з гасіння пожеж у рівчаках, підвалах, тунелях та інш.)
Таблиця 5.
Тактико-технічні показники приборів подавання піни низької середньої кратності
Тип прибору |
Тиск на приборі, м |
Концентрація розчину,% |
Витрата, л/с |
Кратність піни |
Утворення піни куб.м/хв |
|
Води |
Піноутворювача |
|||||
СПП-4 |
60 |
6 |
7,52 |
0,48 |
8 |
4 |
ГПС-200 |
60 |
6 |
1,88 |
0,12 |
100 |
12 |
ГПС-600 |
60 |
6 |
5,64 |
0,36 |
100 |
36 |
ГПС-2000 |
60 |
6 |
18,8 |
1,2 |
100 |
120 |
За 10 хвилин роботи ГПЧ-600 витрачає 216 л піноутворювача (ємність бака піноутворювача АЦ40(131)137, АЦ40(130)63А - 150 л.) Автономний запас піноутворювача складає для одного ствола ГПС-600 – 7 хвилин. ГПС-2000 за 10 хвилин роботи витрачає 720 л.
Кожна пожежа має свої особливості. Це впливає на інтенсивність подавання вогнегасних речовин в осередок горіння або на охолодження конструкцій. Аналітичним методом було розраховано необхідну інтенсивність подавання води, що видно з наведеної таблиці:
Таблиця 6.
Орієнтовна температура внутрішньої пожежі під час згоряння різноманітних матеріалів
Горючі матеріали
|
Горюче завантаження |
Орієнтовна температура пожежі |
Папір розрихлений |
25 |
367 |
50 |
507 |
|
Деревина соснова |
25 |
827 |
50 |
877 |
|
100 |
997 |
|
Органічне скло |
25 |
1170 |
Таблиця 7.
Температура полум’я при горінні деяких речовин та матеріалів на відкритих просторах
-
Горючі матеріали
Температура полум’я
газонафтовий фонтан
950-1080
деревина у штабелях
770-870
каучук
1700
метан
1950
целулоїд
1070-1270
нафта та нафтопродукти в резервуарах
830-930
спирт етиловий
870-900
торф
770-790
Таблиця 8.
Розповсюджені речовини та матеріали, під час гасіння яких небезпечно застосовувати воду та інші вогнегасні речовини з її вмістом
Речовина та матеріал |
Ступінь небезпеки |
Алюміній металевий |
Під час горіння розкладає воду на кисень та водень |
Бітум |
Подавання компактних струй веде до викидання речовини та посиленню горіння |
Селітра |
Подавання струй води в розплавлену селітру веде до сильного вибухоподібному викиду та посиленню горіння |
Титан та його сплави |
Під час горіння розкладає воду на кисень та водень |
Наведені дані використовуються для визначення кількості стволів на локалізацію та гасіння пожежі, що в свою чергу визначає приблизний час гасіння пожеж, а саме: житло та адміністративні будівлі 10-20 хв., об’єкти з наявністю гумових виробів 50-60 хв., об’єкти з наявністю пластмас – 20-30 хв., підвальні приміщення гасяться піною 10 хв., резервуари з ЛГР та ГР при гасінні піною – 10 хв., порошками 0,5 хв., розпорошеною водою 1 хв.
50 50 50
70 70 70 СПП-4
50 50 50
ГПС-600
50 50 50
70 70 70
Малюнок 5. Тактичні можливості по подачі води, розчинів змочувачів та ПМП відділення на АЦ, яка не встановлена на вододжерело
Таблиця 9.
Тактико-технічні характеристики та тактичні можливості відділень на автоцистернах, встановлених на вододжерела
П о к а з н и к |
АЦ-40 (130) 63А |
АЦ-40 (130) 63Б |
АЦ-40 (131) 137 |
АЦ-40 (375) Ц1 |
АЦ-40 (133Г1) 181 |
Час роботи (хв): - одного СПП-4 - одного ГПС-600 |
5,7 7,0 |
5,7 7,6 |
5,7 7,0 |
6,7 8,3 |
12,5 16,7 |
Можлива площа гасіння пінами (м2): - низької кратності при інтенсивності І = 0,1 л/м2с - середньої кратності при інтенсивності І = 0,05 / 0,08 л/м2с |
42
84/52 |
46
92/57 |
42
84/52 |
50
100/62 |
100
200/125 |
Можливий
об’єм
гасіння піною середньої кратності
при К |
83 |
91 |
83 |
100 |
200 |
50
Малюнок 5. Тактичні можливості по подачі води, розчинів змочувачів та ПМП відділення на АЦ, яка встановлена на вододжерело
Малюнок 6. Основні схеми бойового використання на граничні відстані пожежних автоцистерн і автонасосів
Таким чином бачимо, що, досвід гасіння пожеж вказує на необхідність застосування в початковий момент достатньої кількості необхідних сил та засобів. Для спрощення дій першого прибулого на місце пожежі підрозділу, на найбільш важливі об’єкти заздалегідь складаються плани або картки пожежогасіння. При їх складанні проводиться необхідний розрахунок кількості сил та засобів по найприкрішому варіанту розвитку подій. Для цього використовуються наведені вище дані або інші, що викладені у довідниковій літературі. Прибулому першому підрозділу залишається або підтвердити автоматичний номер виклику або скасувати його по зовнішнім ознакам та приступити до гасіння по раніш складеним розрахункам.
