- •Глава 1. Пожежні автомобілі та мотопомпи
- •§ 1. Класифікація пожежних автомобілів.
- •Пожежні автомобілі
- •§ 2. Основні пожежні автомобілі.
- •§3. Спеціальні пожежні автомобілі
- •Технічна характеристика колінчатих підйомників
- •Складові частини і загальна будова акп
- •Загальна будова акп – 30(53213) пм 509:
- •Тактико-технічна характеристика
- •§4. Допоміжні пожежні автомобілі.
- •§5. Пожежні мотопомпи
- •§6. Новітні розробки
- •§7. Технічне обслуговування основних пожежних автомобілів.
- •Глава 2. Пожежно-технічне озброєння та спорядження
- •§ 1. Види бойового (спеціального) одягу.
- •§ 2. Спорядження особового складу.
- •§ 3. Освітлювальні прилади.
- •1. Призначення
- •2. Технічні характеристики
- •4. Вказівки заходів безпеки
- •5. Порядок роботи
- •§ 4. Рятувальна мотузка
- •§ 5. Немеханізований ручний інструмент.
- •2.4. Транспортування потерпілого.
- •Глава 3. Пожежне обладнання
- •§ 1. Пожежні гідранти і колонки
- •§ 2. Пожежні насоси
- •§ 3. Пожежні стволи.
- •§ 4 Пожежні рукава та рукавна арматура.
- •§ 5. Ручні пожежні драбини
- •§ 6. Механізований ручний пожежно-рятувальний інструмент.
- •Глава 4. Аварійно-рятувальні автомобілі та їх обладнання
- •§ 1. Аварійно-рятувальні автомобілі
- •Тактико – технічні характеристики апд- 2 “Дельфін”
- •Комплектація автомобіля обладнанням
- •§ 2. Обладнання аварійно-рятувальних автомобілів
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Запуск двигуна з роздільними органами управління:
- •I. Запуск холодного двигуна:
- •II. Запуск прогрітого двигуна:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Двигун «honda gx 100»
- •Руки не повинні знаходитися між лезами!
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Глава 5. Засоби оперативного зв’язку
- •Види і засоби зв'язку в дснс України.
- •Організація зв'язку в дснс України.
- •Дисципліна і правила ведення зв'язку
- •Глава 6 Вогнегасники та вогнегасні речовини
- •§ 1. Розташування та комплектація первинних засобів пожежогасіння.
- •§ 2. Припинення горіння.
- •§ 3. Вогнегасні речовини
- •§ 4. Вогнегасники
- •§ 5. Загальні правила застосування вогнегасників та правила безпеки при їх використанні.
- •Глава 7. Системи обладнання протипожежного захисту
- •§ 1. Протипожежне водопостачання
- •§ 2. Системи пожежної та охоронно-пожежної сигналізації
- •Групи автоматичних пожежних сповіщувачів:
- •Основні характеристики пожежних сповіщувачів:
- •Кнопочний пожежний сповіщувач пкил-9.
- •Сповіщувач тепловий магнітний ип105- 2/1.
- •Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “Орион –12т”.
- •Основні властивості ппкоп :
- •Технична характеристика приладу:
- •§ 3. Установки автоматичного пожежогасіння.
- •Глава 1. Загальні положення щодо організації газодимозахисної служби в пожежно-рятувальних підрозділах. Класифікація ізолюючих протигазів.
- •§ 1. Загальні положення гдзс
- •§ 2. Підготовка газодимозахисників та допуск їх до роботи в апаратах
- •§ 3. Обов’язки особового складу гдзс
- •§ 4. Класифікація протигазів
- •Глава 2. Ізолюючі апарати на стисненому повітрі. Будова, тактико-технічні характеристики
- •§ 1. Призначення та будова іасп
- •Основні складові частини ізолюючих апаратів на стисненому повітрі:
- •§ 2. Технічні характеристики іасп
- •§ 3. Види та розміри масок та порядок їх підбору
- •Глава 3. Киснево-ізолюючі протигази. Будова, тактико-технічні характеристики.
- •§ 1. Призначення, будова та технічна характеристика кіПів
- •Глава 4. Обслуговування апаратів захисту органів дихання та зору.
- •§ 1. Призначення і види перевірок апаратів захисту органів дихання та зору
- •Глава 5. Організація роботи ланок гдзс
- •§ 1. Організація роботи ланок гдзс
- •Глава 6. База гдзс, контрольний пост.
- •§ 1. База гдзс
- •§ 2. Контрольний пост гдзс
- •Глава 1. Поняття про органи та системи організму людини та їх фізіологію
- •§ 1. Кістково-м”язова система. Будова скелета. М”язи тулуба та кінцівок
- •§ 2. Серцево судинна система
- •§ 3. Органи дихання
- •Глава 2. Порушення основних життєво важливих функцій оргнізму
- •§ 1. Гостра дихальна недостатність
- •§ 2. Гостра серцево судинна недостатність
- •Глава 3. Травми
- •§ 1. Рани
- •§ 2. Переломи
- •§ 3. Кровотечі
- •§ 4. Синдром тривалого стиснення
- •Глава 4. Термічні ураження
- •§ 1. Опіки та перегрівання
- •§ 2. Відмороження та переохолодження
- •§ 3. Електротравма
- •Глава 5. Гострі отруєння
- •§ 1. Отруєння токсичними речовинами
- •§ 2. Отруєння продуктами харчування
- •§ 3. Біологічні отруєння
- •Глава 6. Основні принципи реанімації при порушенні дихання та кровообігу
- •§ 1. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні дихання
- •§ 2. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні кровообігу
- •§ 3. Серцево-легенева реанімація (слр)
- •§ 4. Особливості надання медичної допомоги потерпілим з психогенними реакціями
- •Глава 7. Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях
- •§ 1. Невідкладна медична допомога при інгаляційних отруєннях окислом вуглецю, хлором, аміаком, фос, парами кислот
- •§ 2. Невідкладна медична допомога при попаданні отрути у шлунок
- •§ 3. Організація медичної допомоги потерпілим у вогнищах ураження небезпечними хімічними речовинами
- •Глава 1. Небезпечні хімічні речовини та бактеріальні (біологічні) засоби. Радіаційна безпека
- •§ 1. Основні небезпечні хімічні речовини, що використовуються у виробництві.
- •§2.Основні збудники бактеріальних, вірусних, грибкових захворювань, рикетсіозів і отрути бактерій (токсини).
- •§ 3. Джерела іонізуючого випромінювання та основні правила поводження з ними. Норми радіаційної безпеки.
- •§ 4. Маркування небезпечних вантажів та коди екстрених заходів. Аварійні картки.
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації на хімічно- та радіаційно-небезпечних об’єктах і з розповсюдженням бактеріальних (біологічних) засобів
- •§ 2. Зони радіаційного, хімічного та бактеріологічного зараження.
- •§ 3. Особливості проведення робіт в осередку бактеріологічного ураження.
- •Глава 3. Прилади радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки та дозиметричного контролю
- •Глава 4. Спеціальна обробка
- •§ 1. Поняття про дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію та демеркуризацію.
- •§ 2. Способи проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації. Розчини для проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації.
- •§ 3. Основні технічні засоби для проведення спеціальної обробки (дегазуючий комплект дк – 4у, дегазуючий комплект ідк – 1 та ін.).
- •Глава1. Пожежна профілактика та її задачі
- •§ 1. Класифікація будівель. Вогнестійкість будівель та споруд
- •§ 2. Протипожежні вимоги до шляхів евакуації та евакуаційних виходів. Протипожежні перешкоди.
- •§3. Протипожежний режим на промислових підприємствах. Вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.
- •§4. Знаки безпеки.
- •§5. Пожежна небезпека вогневих робіт
- •Глава 1. Пожежна тактика та її завдання.
- •§ 1. Пожежа та її розвиток. Припинення горіння.
- •§ 2. Тактичні можливості пожежно-рятувальних підрозділів
- •§3. Збір і виїзд за сигналом «Тривога». Дії пожежного-рятувальника під час виїзду та прямування до місця надзвичайної ситуації.
- •§4. Розвідка пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час проведення розвідки.
- •§5. Розгортання. Дії пожежного-рятувальника під час розгортання.
- •Глава 2. Рятування людей та евакуація майна у надзвичайних ситуаціях.
- •§ 1.Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей.
- •§ 2.Гасіння пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час гасіння пожежі наоб»єктах різного призначення.
- •§ 2.Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на автомобільному транспорті.
- •§3. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях з витоком небезпечних хімічних речовин.
- •§4. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виробничих аваріях із радіаційним забрудненням.
- •§5. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на зруйнованих спорудах, із колодязів підземних комунікацій.
- •§6. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на водних об»єктах.
- •Глава1.Морально-психологічні основи професійного статусу пожежного-рятувальника в сучасному суспільстві.
- •§ 1. Професійно-психологічна підготовка особового складу дснс.
- •§ 2. Екстремальні ситуації, їх класифікація
- •§ 3. Особливості впливу умов несення служби в аварійно-рятувальних підрозділах на психологічний стан працівників мнс
- •Глава 3. Основи саморегуляції, й психологічної реабілітації.
- •§ 1. Формування стресостійкості.
- •§ 2. Методи корекції психічних станів. Спеціалізована допомога
- •§ 3. Формування мотивації на пріоритетність збереження власного життя та здоров’я.
- •Глава1.Будівельні матеріали, їх класифікація та основні властивості
- •§ 1.Основні види будівельних матеріалів та їх класифікація.
- •§ 2.Метали та сплави з металів, їх властивості та галузь застосування
- •§ 3.Тверді сплави.
- •§ 4.Електроізоляційні матеріали.
- •§5.Пально-мастильні матеріали, їх небезпека та особливості використання.
- •Глава 1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •§ 1.Зміст поняття “охорона праці”. Мета і завдання предмета “Охорона праці”. Додаткові вимоги вивчення предмета щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою.
- •§ 2.Загальні положення правил безпеки праці в органах та підрозділах дснс України.
- •§ 3.Види інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, періодичність їх проведення.
- •§ 4. Державний і громадський контроль за охороною праці, відомчий контроль.
- •§6. Електрифікований інструмент та пристрої для освітлення
- •Глава 3. Основи охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах
- •§1.Основні вимоги правил охорони праці до службових приміщень і споруд аварійно-рятувальних служб та формувань. Улаштування штучного освітлення (основне, чергове, аварійне).
- •§2.Вимоги норм охорони праці до спеціального аварійно-рятувального транспорту.
- •§4.Вимоги охорони праці до аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§5. Періодичність і порядок випробовування аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§6. Вимоги безпеки праці під час роботи з ручним механізованим та немеханізованим інструментом
- •§7. Вимоги безпеки праці під час несеня служби,проведення тактичних занять та навчань
- •§9.Вимоги правил охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт в будівлях і спорудах, розтині та розбиранні будівельних конструкцій.
- •§10.Заходи охорони праці при проведенні рятувальних робіт в зоні хімічного, радіологічного і бактеріологічного забруднення.
- •§11.Характеристика збудників інфекційних захворювань людини, які можуть бути наявні при бактеріологічному забрудненні (чума, холера, сибірська виразка, тиф, віспа).
- •§12.Заходи охорони праці при роботі на висоті. Види аварійно-відновлювальних робіт на висоті.
- •Глава 4. Загальні відомості про потенціал небезпеки. Психологія охорони праці. Організація роботи з охорони праці
- •§1.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою в галузі.
- •§2.Фізіологічна та психологічна основи трудового процесу.
- •Глава 5. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека і вибухозахист виробництва
- •§1. Процес горіння, його форми та види. Самозаймання
- •§2.Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§3.Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •§4.Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •Глава 6. Основи електробезпеки
- •§1.Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки.
- •§2.Особливості електротравматизму та електричного струму як частина небезпеки. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм.
- •§3.Класифікація приміщень за небезпекою електротравм. Причини електротравм.
- •Глава7.Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди
- •§1.Основні поняття фізіології праці
- •§2.Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •§3.Особиста гігієна працівників підрозділів аварійно-рятувальних служб.
Глава 3. Травми
§ 1. Рани
Рана - це пошкодження м'яких тканин, при яких порушується цілісність шкірних покривів. При глибоких ранах травмуються підшкірна клітковина, м'язи, нервові стовбури і кровоносні судини.
Види ран
Різані рани - наносяться гострими предметами (ріжучими знаряддями, осколками скла і т. п.).
Рубані рани - наносяться рубаючими предметами (сокирою, важким рубаючим знаряддям - шаблею, тесаком і т. п.).
Колені рани -наносяться всілякими знаряддями, що колють (рапірою, вилами, шилом і т. п.).
Вогнепальні рани - наносяться кулею з вогнепальної зброї.
Авульзія -відрив, що приводить до полнослойной втрати тканин, краї рани не можна зблизити. Приклад: скальпована рана голови, кінцівки.
Ампутації (відрізування) - авульзіонная травма при якій кінцівка повністю або частково відокремлена від кукси.
За зовнішнім виглядом рани діляться
Скальпована рана - відбувається відшаровування ділянок шкіри, підшкірної клітковини.
Рвана рана - шкіра, підшкірна клітковина і м'яз мають дефекти неправильної форми з безліччю кутів, рана на своєму протязі має різну глибину. У рані можуть бути пил, бруд, грунт, обривки одягу і т.п.
Пошкодження черевної порожнини бувають відкритими і закритими.
Закриті пошкодження виникають в результаті тупої травми (удари, здавлення черевної порожнини), можуть супроводжуватися садном і ранами передньої черевної стінки.
При травмі може бути пошкоджена не тільки черевна стінка, але і органи черевної порожнини - печінка, селезінка, шлунок, кишечник, сечовий міхур і ін.
При пошкодженні порожнистих органів (шлунок, кишечник) розвивається запалення - перитоніт.
При травмі печінки або селезінки виникає внутрішньочеревна кровотеча.
Пошкодження передньої черевної стінки супроводжується садном, припухлістю шкірних покривів і підшкірної клітковини, крововиливом в шкіру і підшкірні тканини.
При пораненнях внутрішніх органів з'являється напруга м'язів передньої черевної стінки, в животі відчувається гострий біль (самостійна або при обережному обмацуванні).
Можлива затримка стільця і газів, іноді - нудота і блювота.
При пошкодженні печінки або селезінки з внутрішньочеревною кровотечею виникає слабкість, почастішання пульсу, зниження артеріального тиску, блідість шкірних покривів, біль в животі.
Подальші дії по наданню першої допомоги:
Накладіть стерильну пов'язку на рану.
До рани прикладете міхур з льодом.
Дайте хворому знеболююче · Забезпечте постраждалому вдихання кисню.
Дії по наданню першої допомоги при проникаючому пораненні грудної клітини накладіть герметичну пов'язку (шматок поліетилену, клейонки).
Герметичну пов'язку зверху забинтуйте.
Поранення органів грудної клітки найбільш части при застосуванні холодної і вогнепальної зброї.
Особливо важкі поранення серця, крупних кровоносних судин, печінки, стравоходу, трахеї.
Поранення органів грудної клітки супроводжуються порушенням дихання, сильною кровотечею.
При пораненнях легенів виникає задишка, часте серцебиття, нерідко чутний характерний звук входу і виходу повітря.
Подальші дії у разі отримання постраждалим перелому:
Уникайте будь-яких непотрібних рухів у області перелому.
При переломах ніг переміщайте постраждалого тільки у разі небезпеки для його життя.
Перевіряйте пульс нижче за місце перелому. Якщо вам покажеться, що пульс відсутній, вважайте цей випадок украй невідкладним.
Втім, ви можете влаштувати зручніше людину з переломом руки, кисті або ключиці, наклавши на перелом пов'язку і підвісивши руку на косинку.
Відкриті переломи вимагають особливої уваги .
Переломи шиї і хребта особливо небезпечні, і з ними слід поводитися з великою обережністю.
Якщо ви вимушені накласти тимчасові шини, пам'ятайте про те, що необхідно фіксувати не менше двох суглобів, найближчих до пошкодженої області, інакше місце перелому не буде нерухоме.
Завжди ретельно захищайте місце пошкодження ватяною або марлевою прокладкою і уникайте непотрібного тиску, крім випадків, коли доводиться зупиняти сильну кровотечу .При переломі нижніх кінцівок іммобілізацію можна досягти методом "нога до ноги" - уражену кінцівку пов'язують із здоровою, зробивши м'які прокладки.
Переломи ребер можуть супроводжуватися пневматораксом - засмоктуючою раною, через яку проходить повітря. У таких випадках рану слід запечатати негайно і ретельно. Цим ви можете врятувати життя постраждалому. Запечатайте її своєю долонею і попросіть кого-небудь принести відповідну прокладку, яку потім надійно прикріпите в місці рани
Оцінка рани
Оцінка нервової і судинної систем повинна виконуватися до початку будь-яких лікувальних заходів.
Збереження сенсорної/моторної функції (чутливість і здібність до руху).
Велика амплітуда рухів, розрізнення тупих/гострих дотиків. Використовуйте пишучу ручку (тест на наявність пошкоджень нервів).
Колір. Порівняйте пошкоджені і не пошкоджені зони; блідість, синці, еритема (почервоніння).
Кровообіг. Швидкість наповнення капілярів (нижче) за місце травми). Для перевірки злегка натиснете пальцем на шкіру і різко відпустите.
Температура. Перевірте симетричність: чи не холодніше гроно однієї руки?
Пульсація. Визначте пульсацію проксимальніше (вище) і дістальніше (нижче) за місце травми.
Набряк. Розтягнута глянсова шкіра; може викликати порушення функції.
Огляньте рану на наявність чужорідних тіл.
Не видаляйте глибоко занурені чужорідні тіла.
Стабілізуйте чужорідне тіло за допомогою об'ємної пов'язки і в міру необхідності іммобілізуйте шинами.
Зупиніть основну кровотечу. Колені рани нанесені гострим предметом, кулею звичайно не супроводжуються масивною зовнішньою кровотечею, проте уважно віднесіться до можливості внутрішньої кровотечі або пошкодження тканин.
Зберігайте рану максимально чистою. Обрізайте одяг, що закриває місце поранення.
Накладіть суху чисту пов'язку. Якщо рана не глибока, то слід накласти пов'язку «метелик».
При обширних ранах зафіксуйте кінцівку.
Обробка ампутованої кінцівки
Не відділяйте ампутовану кінцівку від тіла, навіть якщо вона пов'язана з куксою тільки ділянкою шкіри.
Зупиніть кровотечу на куксі - методом прямого здавлення пов'язками, застосовуючи джгут лише в крайньому випадку.
Накладіть надійну пов'язку на куксу.
Оберніть кінцівку марлею, змоченою фізіологічним розчином.
Помістіть в контейнер, що містить суміш льоду і води.
Транспортуйте ампутовану (відірвану) кінцівку разом з постраждалим.
