Глава 3. Травми

§ 1. Рани

Рана - це пошкодження м'яких тканин, при яких порушується цілісність шкірних покривів. При глибоких ранах травмуються підшкірна клітковина, м'язи, нервові стовбури і кровоносні судини.

Види ран

Різані рани - наносяться гострими предметами (ріжучими знаряддями, осколками скла і т. п.).

Рубані рани - наносяться рубаючими предметами (сокирою, важким рубаючим знаряддям - шаблею, тесаком і т. п.).

Колені рани -наносяться всілякими знаряддями, що колють (рапірою, вилами, шилом і т. п.).

Вогнепальні рани - наносяться кулею з вогнепальної зброї.

Авульзія -відрив, що приводить до полнослойной втрати тканин, краї рани не можна зблизити. Приклад: скальпована рана голови, кінцівки.

Ампутації (відрізування) - авульзіонная травма при якій кінцівка повністю або частково відокремлена від кукси.

За зовнішнім виглядом рани діляться

Скальпована рана - відбувається відшаровування ділянок шкіри, підшкірної клітковини.

Рвана рана - шкіра, підшкірна клітковина і м'яз мають дефекти неправильної форми з безліччю кутів, рана на своєму протязі має різну глибину. У рані можуть бути пил, бруд, грунт, обривки одягу і т.п.

Пошкодження черевної порожнини бувають відкритими і закритими.

Закриті пошкодження виникають в результаті тупої травми (удари, здавлення черевної порожнини), можуть супроводжуватися садном і ранами передньої черевної стінки.

При травмі може бути пошкоджена не тільки черевна стінка, але і органи черевної порожнини - печінка, селезінка, шлунок, кишечник, сечовий міхур і ін.

При пошкодженні порожнистих органів (шлунок, кишечник) розвивається запалення - перитоніт.

При травмі печінки або селезінки виникає внутрішньочеревна кровотеча.

Пошкодження передньої черевної стінки супроводжується садном, припухлістю шкірних покривів і підшкірної клітковини, крововиливом в шкіру і підшкірні тканини.

При пораненнях внутрішніх органів з'являється напруга м'язів передньої черевної стінки, в животі відчувається гострий біль (самостійна або при обережному обмацуванні).

Можлива затримка стільця і газів, іноді - нудота і блювота.

При пошкодженні печінки або селезінки з внутрішньочеревною кровотечею виникає слабкість, почастішання пульсу, зниження артеріального тиску, блідість шкірних покривів, біль в животі.

Подальші дії по наданню першої допомоги:

Накладіть стерильну пов'язку на рану.

До рани прикладете міхур з льодом.

Дайте хворому знеболююче · Забезпечте постраждалому вдихання кисню.

Дії по наданню першої допомоги при проникаючому пораненні грудної клітини накладіть герметичну пов'язку (шматок поліетилену, клейонки).

Герметичну пов'язку зверху забинтуйте.

Поранення органів грудної клітки найбільш части при застосуванні холодної і вогнепальної зброї.

Особливо важкі поранення серця, крупних кровоносних судин, печінки, стравоходу, трахеї.

Поранення органів грудної клітки супроводжуються порушенням дихання, сильною кровотечею.

При пораненнях легенів виникає задишка, часте серцебиття, нерідко чутний характерний звук входу і виходу повітря.

Подальші дії у разі отримання постраждалим перелому:

Уникайте будь-яких непотрібних рухів у області перелому.

При переломах ніг переміщайте постраждалого тільки у разі небезпеки для його життя.

Перевіряйте пульс нижче за місце перелому. Якщо вам покажеться, що пульс відсутній, вважайте цей випадок украй невідкладним.

Втім, ви можете влаштувати зручніше людину з переломом руки, кисті або ключиці, наклавши на перелом пов'язку і підвісивши руку на косинку.

Відкриті переломи вимагають особливої уваги .

Переломи шиї і хребта особливо небезпечні, і з ними слід поводитися з великою обережністю.

Якщо ви вимушені накласти тимчасові шини, пам'ятайте про те, що необхідно фіксувати не менше двох суглобів, найближчих до пошкодженої області, інакше місце перелому не буде нерухоме.

Завжди ретельно захищайте місце пошкодження ватяною або марлевою прокладкою і уникайте непотрібного тиску, крім випадків, коли доводиться зупиняти сильну кровотечу .При переломі нижніх кінцівок іммобілізацію можна досягти методом "нога до ноги" - уражену кінцівку пов'язують із здоровою, зробивши м'які прокладки.

Переломи ребер можуть супроводжуватися пневматораксом - засмоктуючою раною, через яку проходить повітря. У таких випадках рану слід запечатати негайно і ретельно. Цим ви можете врятувати життя постраждалому. Запечатайте її своєю долонею і попросіть кого-небудь принести відповідну прокладку, яку потім надійно прикріпите в місці рани

Оцінка рани

Оцінка нервової і судинної систем повинна виконуватися до початку будь-яких лікувальних заходів.

Збереження сенсорної/моторної функції (чутливість і здібність до руху).

Велика амплітуда рухів, розрізнення тупих/гострих дотиків. Використовуйте пишучу ручку (тест на наявність пошкоджень нервів).

Колір. Порівняйте пошкоджені і не пошкоджені зони; блідість, синці, еритема (почервоніння).

Кровообіг. Швидкість наповнення капілярів (нижче) за місце травми). Для перевірки злегка натиснете пальцем на шкіру і різко відпустите.

Температура. Перевірте симетричність: чи не холодніше гроно однієї руки?

Пульсація. Визначте пульсацію проксимальніше (вище) і дістальніше (нижче) за місце травми.

Набряк. Розтягнута глянсова шкіра; може викликати порушення функції.

Огляньте рану на наявність чужорідних тіл.

Не видаляйте глибоко занурені чужорідні тіла.

Стабілізуйте чужорідне тіло за допомогою об'ємної пов'язки і в міру необхідності іммобілізуйте шинами.

Зупиніть основну кровотечу. Колені рани нанесені гострим предметом, кулею звичайно не супроводжуються масивною зовнішньою кровотечею, проте уважно віднесіться до можливості внутрішньої кровотечі або пошкодження тканин.

Зберігайте рану максимально чистою. Обрізайте одяг, що закриває місце поранення.

Накладіть суху чисту пов'язку. Якщо рана не глибока, то слід накласти пов'язку «метелик».

При обширних ранах зафіксуйте кінцівку.

Обробка ампутованої кінцівки

Не відділяйте ампутовану кінцівку від тіла, навіть якщо вона пов'язана з куксою тільки ділянкою шкіри.

Зупиніть кровотечу на куксі - методом прямого здавлення пов'язками, застосовуючи джгут лише в крайньому випадку.

Накладіть надійну пов'язку на куксу.

Оберніть кінцівку марлею, змоченою фізіологічним розчином.

Помістіть в контейнер, що містить суміш льоду і води.

Транспортуйте ампутовану (відірвану) кінцівку разом з постраждалим.