§ 4. Вогнегасники

Серед первинних засобів пожежогасіння найважливіша роль відводиться самим ефективним з них – вогнегасникам.

ВОГНЕГАСНИКОМ називається переносне чи пересувне обладнання для гасіння осередків пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасної речовини.

Загальний принцип роботи вогнегасника полягає в утворенні надлишкового тиску в корпусі (за винятком закачних), під дією якого вогнегасна речовина подається до осередку пожежі.

Вогнегасник складається з корпусу для зберігання вогнегасної речовини або компонентів для її отримання, пристрою підготовки вогнегасної речовини та подавання її на вогнище пожежі, пристроїв, що запобігають перевищуванню тиску понад допустимий й випадковому приведенню до дії, джерела надлишкового тиску (стиснений газ може знаходитись у корпусі вогнегасника).

Залежно від способу транспортування до місця пожежі вогнегасники поділяються на:

переносні (ручні чи ранцеві); (повна маса у спорядженому стані не перевищує 20 кг).

пересувні (змонтовані на колесах чи візку). (повна маса перевищує 20 кг, але не більше 270 кг, змонтовані на колесах або візку і пересуваються до місця пожежі однією людиною)

За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на:

водні (із зарядом води чи води з добавками);

пінні (із зарядом піноутворювачів різноманітних видів);

повітряно-пінні (із зарядом водяного розчину піноутворювальних добавок);

порошкові (із зарядом вогнегасного порошку);

вуглекислотні (із зарядом діоксиду вуглецю);

хладонові (із зарядом вогнегасної речовини на основі галогенізованих вуглеводнів);

комбіновані (із зарядом двох і більше вогнегасних речовин).

Викидання (подавання) вогнегасної речовини в різних типах вогнегасників здійснюється:

під тиском газу-витискувача, який міститься в окремому малолітражному балоні;

під тиском газу-витискувача, який постійно знаходиться в корпусі (такі вогнегасники називаються закачними);

під тиском газів, що утворюються у результаті хімічної реакції.

У назві вогнегасника великими літерами зазначається тип вогнегасника, а через дефіс – цифрами - об’єм заряду (для водних, газових та повітряно-пінних) або маса заряду (для порошкових та комбінованих). Наприклад “ВП-5 – вогнегасник порошковий 5-ти кілограмовий”. Інструкції щодо застосування вогнегасників містять пояснювальний текст і піктограми. Піктограми до способу приведення будь-якого вогнегасника до дії зображуються безпосередньо на корпусі вогнегасника. При маркуванні позначаються також класи пожеж, які можна гасити цим вогнегасником.

На русском языке		Українською мовою
Тип вогнегасника	Розшифровка	Тип вогнегасника	Розшифровка
ОП	Огнетушитель порошковый	ВП	Вогнегасник порошковий
ОУ	Огнетушитель углекислотный	ВВК	Вогнегасник вуглекислотний
ОВП	Огнетушитель воздушно-пенный	ВПП	Вогнегасник повітряно-пінний
		ВВ	Вогнегасник водний

КЛАСИ ПОЖЕЖ

Встановлено п’ять класів пожеж, а також її символи:

Клас А – горіння твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір, пластмаси);

Клас В – горіння горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються (дизельне паливо, бензин, ефір, парафін);

Клас С – горіння газів (побутовий газ, водень, пропан);

Клас D – горіння металів (горіння легких металів – алюміній, магній; горіння лужних та інших подібних металів – натрій, калій; горіння металовмісних сполук – металоорганічних сполук, гідрідів металів).

Клас (Е) – прийнятий для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок.

Символи:

Клас пожежі А	Клас пожежі В	Клас пожежі С	Клас пожежі Д

Примітка: якщо на маркувальному написі вогнегасника знаходиться один або декілька символів (або тільки букви) то це означає, що даним вогнегасником можна гасити тільки вказані класи пожеж. Якщо на маркувальному написі вогнегасника знаходиться всі символи, але деякі з них перекреслені червоною діагональною лінією від верхнього лівого кута до нижнього правого кута використовуваного символу, то для гасіння даного класу пожежі вогнегасник не придатний.

Повітряно-пінні вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів А і В (горіння твердих та рідких речовин), за виключенням лужних металів, речовин, які горять без доступу повітря, та електроустановок під напругою.

Вуглекислотні вогнегасники застосовуються, як правило, для гасіння пожеж класу А,В,С (горіння твердих, рідких та газоподібних речовин, крім тих, що можуть горіти без доступу повітря) та електроустаткування під напругою до 1000 В за умови обмеження наближення до струмопровідних частин на відстань не ближче 1 м.

Порошкові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів А,В,С (горіння твердих, рідких та газоподібних речовин) та електроустаткування під напругою до 1000 В за умови обмеження наближення до струмопровідних частин на відстань не ближче 1 м. Вид матеріалів та речовин горіння яких можна гасити, залежить від типу порошку.

Рекомендації із застосування вогнегасників для гасіння пожеж різних класів приведені в Додатку № 3 “Правил пожежної безпеки в Україні”.

Переносні вогнегасники не можуть бути єдиним засобом захисту від пожежі, якщо можлива розлив горючої рідини на площі більше 1 кв. м чи шаром із глибиною більше 6 мм. У цьому випадку необхідно оснастити приміщення дренажною системою для горючої рідини, установити пересувні вогнегасники чи обладнати приміщення системою автоматичного пожежогасіння.

Загальні вимоги до вогнегасників:

Вогнегасники повинні вводитися в експлуатацію в цілком зарядженому і працездатному стані.

У ході експлуатації вогнегасники повинні періодично перевірятися, випробуватися на міцність і перезаряджатися. Терміни контрольних перевірок вогнегасників приведені в паспортах заводів-виготовлювачів. Приблизно не рідше одного разу в 3 ÷ 5 років кожен вогнегасник повинний бути розряджений, корпус очищений від залишків вогнегасної речовини, проведений зовнішній і внутрішній огляд, а також — гідравлічне випробовування на міцність.

На об’єкті повинна бути призначена посадова особа, відповідальна за придбання, стан зберігання і технічне обслуговування вогнегасників.