- •Глава 1. Пожежні автомобілі та мотопомпи
- •§ 1. Класифікація пожежних автомобілів.
- •Пожежні автомобілі
- •§ 2. Основні пожежні автомобілі.
- •§3. Спеціальні пожежні автомобілі
- •Технічна характеристика колінчатих підйомників
- •Складові частини і загальна будова акп
- •Загальна будова акп – 30(53213) пм 509:
- •Тактико-технічна характеристика
- •§4. Допоміжні пожежні автомобілі.
- •§5. Пожежні мотопомпи
- •§6. Новітні розробки
- •§7. Технічне обслуговування основних пожежних автомобілів.
- •Глава 2. Пожежно-технічне озброєння та спорядження
- •§ 1. Види бойового (спеціального) одягу.
- •§ 2. Спорядження особового складу.
- •§ 3. Освітлювальні прилади.
- •1. Призначення
- •2. Технічні характеристики
- •4. Вказівки заходів безпеки
- •5. Порядок роботи
- •§ 4. Рятувальна мотузка
- •§ 5. Немеханізований ручний інструмент.
- •2.4. Транспортування потерпілого.
- •Глава 3. Пожежне обладнання
- •§ 1. Пожежні гідранти і колонки
- •§ 2. Пожежні насоси
- •§ 3. Пожежні стволи.
- •§ 4 Пожежні рукава та рукавна арматура.
- •§ 5. Ручні пожежні драбини
- •§ 6. Механізований ручний пожежно-рятувальний інструмент.
- •Глава 4. Аварійно-рятувальні автомобілі та їх обладнання
- •§ 1. Аварійно-рятувальні автомобілі
- •Тактико – технічні характеристики апд- 2 “Дельфін”
- •Комплектація автомобіля обладнанням
- •§ 2. Обладнання аварійно-рятувальних автомобілів
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Запуск двигуна з роздільними органами управління:
- •I. Запуск холодного двигуна:
- •II. Запуск прогрітого двигуна:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Двигун «honda gx 100»
- •Руки не повинні знаходитися між лезами!
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Глава 5. Засоби оперативного зв’язку
- •Види і засоби зв'язку в дснс України.
- •Організація зв'язку в дснс України.
- •Дисципліна і правила ведення зв'язку
- •Глава 6 Вогнегасники та вогнегасні речовини
- •§ 1. Розташування та комплектація первинних засобів пожежогасіння.
- •§ 2. Припинення горіння.
- •§ 3. Вогнегасні речовини
- •§ 4. Вогнегасники
- •§ 5. Загальні правила застосування вогнегасників та правила безпеки при їх використанні.
- •Глава 7. Системи обладнання протипожежного захисту
- •§ 1. Протипожежне водопостачання
- •§ 2. Системи пожежної та охоронно-пожежної сигналізації
- •Групи автоматичних пожежних сповіщувачів:
- •Основні характеристики пожежних сповіщувачів:
- •Кнопочний пожежний сповіщувач пкил-9.
- •Сповіщувач тепловий магнітний ип105- 2/1.
- •Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “Орион –12т”.
- •Основні властивості ппкоп :
- •Технична характеристика приладу:
- •§ 3. Установки автоматичного пожежогасіння.
- •Глава 1. Загальні положення щодо організації газодимозахисної служби в пожежно-рятувальних підрозділах. Класифікація ізолюючих протигазів.
- •§ 1. Загальні положення гдзс
- •§ 2. Підготовка газодимозахисників та допуск їх до роботи в апаратах
- •§ 3. Обов’язки особового складу гдзс
- •§ 4. Класифікація протигазів
- •Глава 2. Ізолюючі апарати на стисненому повітрі. Будова, тактико-технічні характеристики
- •§ 1. Призначення та будова іасп
- •Основні складові частини ізолюючих апаратів на стисненому повітрі:
- •§ 2. Технічні характеристики іасп
- •§ 3. Види та розміри масок та порядок їх підбору
- •Глава 3. Киснево-ізолюючі протигази. Будова, тактико-технічні характеристики.
- •§ 1. Призначення, будова та технічна характеристика кіПів
- •Глава 4. Обслуговування апаратів захисту органів дихання та зору.
- •§ 1. Призначення і види перевірок апаратів захисту органів дихання та зору
- •Глава 5. Організація роботи ланок гдзс
- •§ 1. Організація роботи ланок гдзс
- •Глава 6. База гдзс, контрольний пост.
- •§ 1. База гдзс
- •§ 2. Контрольний пост гдзс
- •Глава 1. Поняття про органи та системи організму людини та їх фізіологію
- •§ 1. Кістково-м”язова система. Будова скелета. М”язи тулуба та кінцівок
- •§ 2. Серцево судинна система
- •§ 3. Органи дихання
- •Глава 2. Порушення основних життєво важливих функцій оргнізму
- •§ 1. Гостра дихальна недостатність
- •§ 2. Гостра серцево судинна недостатність
- •Глава 3. Травми
- •§ 1. Рани
- •§ 2. Переломи
- •§ 3. Кровотечі
- •§ 4. Синдром тривалого стиснення
- •Глава 4. Термічні ураження
- •§ 1. Опіки та перегрівання
- •§ 2. Відмороження та переохолодження
- •§ 3. Електротравма
- •Глава 5. Гострі отруєння
- •§ 1. Отруєння токсичними речовинами
- •§ 2. Отруєння продуктами харчування
- •§ 3. Біологічні отруєння
- •Глава 6. Основні принципи реанімації при порушенні дихання та кровообігу
- •§ 1. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні дихання
- •§ 2. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні кровообігу
- •§ 3. Серцево-легенева реанімація (слр)
- •§ 4. Особливості надання медичної допомоги потерпілим з психогенними реакціями
- •Глава 7. Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях
- •§ 1. Невідкладна медична допомога при інгаляційних отруєннях окислом вуглецю, хлором, аміаком, фос, парами кислот
- •§ 2. Невідкладна медична допомога при попаданні отрути у шлунок
- •§ 3. Організація медичної допомоги потерпілим у вогнищах ураження небезпечними хімічними речовинами
- •Глава 1. Небезпечні хімічні речовини та бактеріальні (біологічні) засоби. Радіаційна безпека
- •§ 1. Основні небезпечні хімічні речовини, що використовуються у виробництві.
- •§2.Основні збудники бактеріальних, вірусних, грибкових захворювань, рикетсіозів і отрути бактерій (токсини).
- •§ 3. Джерела іонізуючого випромінювання та основні правила поводження з ними. Норми радіаційної безпеки.
- •§ 4. Маркування небезпечних вантажів та коди екстрених заходів. Аварійні картки.
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації на хімічно- та радіаційно-небезпечних об’єктах і з розповсюдженням бактеріальних (біологічних) засобів
- •§ 2. Зони радіаційного, хімічного та бактеріологічного зараження.
- •§ 3. Особливості проведення робіт в осередку бактеріологічного ураження.
- •Глава 3. Прилади радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки та дозиметричного контролю
- •Глава 4. Спеціальна обробка
- •§ 1. Поняття про дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію та демеркуризацію.
- •§ 2. Способи проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації. Розчини для проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації.
- •§ 3. Основні технічні засоби для проведення спеціальної обробки (дегазуючий комплект дк – 4у, дегазуючий комплект ідк – 1 та ін.).
- •Глава1. Пожежна профілактика та її задачі
- •§ 1. Класифікація будівель. Вогнестійкість будівель та споруд
- •§ 2. Протипожежні вимоги до шляхів евакуації та евакуаційних виходів. Протипожежні перешкоди.
- •§3. Протипожежний режим на промислових підприємствах. Вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.
- •§4. Знаки безпеки.
- •§5. Пожежна небезпека вогневих робіт
- •Глава 1. Пожежна тактика та її завдання.
- •§ 1. Пожежа та її розвиток. Припинення горіння.
- •§ 2. Тактичні можливості пожежно-рятувальних підрозділів
- •§3. Збір і виїзд за сигналом «Тривога». Дії пожежного-рятувальника під час виїзду та прямування до місця надзвичайної ситуації.
- •§4. Розвідка пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час проведення розвідки.
- •§5. Розгортання. Дії пожежного-рятувальника під час розгортання.
- •Глава 2. Рятування людей та евакуація майна у надзвичайних ситуаціях.
- •§ 1.Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей.
- •§ 2.Гасіння пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час гасіння пожежі наоб»єктах різного призначення.
- •§ 2.Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на автомобільному транспорті.
- •§3. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях з витоком небезпечних хімічних речовин.
- •§4. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виробничих аваріях із радіаційним забрудненням.
- •§5. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на зруйнованих спорудах, із колодязів підземних комунікацій.
- •§6. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на водних об»єктах.
- •Глава1.Морально-психологічні основи професійного статусу пожежного-рятувальника в сучасному суспільстві.
- •§ 1. Професійно-психологічна підготовка особового складу дснс.
- •§ 2. Екстремальні ситуації, їх класифікація
- •§ 3. Особливості впливу умов несення служби в аварійно-рятувальних підрозділах на психологічний стан працівників мнс
- •Глава 3. Основи саморегуляції, й психологічної реабілітації.
- •§ 1. Формування стресостійкості.
- •§ 2. Методи корекції психічних станів. Спеціалізована допомога
- •§ 3. Формування мотивації на пріоритетність збереження власного життя та здоров’я.
- •Глава1.Будівельні матеріали, їх класифікація та основні властивості
- •§ 1.Основні види будівельних матеріалів та їх класифікація.
- •§ 2.Метали та сплави з металів, їх властивості та галузь застосування
- •§ 3.Тверді сплави.
- •§ 4.Електроізоляційні матеріали.
- •§5.Пально-мастильні матеріали, їх небезпека та особливості використання.
- •Глава 1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •§ 1.Зміст поняття “охорона праці”. Мета і завдання предмета “Охорона праці”. Додаткові вимоги вивчення предмета щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою.
- •§ 2.Загальні положення правил безпеки праці в органах та підрозділах дснс України.
- •§ 3.Види інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, періодичність їх проведення.
- •§ 4. Державний і громадський контроль за охороною праці, відомчий контроль.
- •§6. Електрифікований інструмент та пристрої для освітлення
- •Глава 3. Основи охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах
- •§1.Основні вимоги правил охорони праці до службових приміщень і споруд аварійно-рятувальних служб та формувань. Улаштування штучного освітлення (основне, чергове, аварійне).
- •§2.Вимоги норм охорони праці до спеціального аварійно-рятувального транспорту.
- •§4.Вимоги охорони праці до аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§5. Періодичність і порядок випробовування аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§6. Вимоги безпеки праці під час роботи з ручним механізованим та немеханізованим інструментом
- •§7. Вимоги безпеки праці під час несеня служби,проведення тактичних занять та навчань
- •§9.Вимоги правил охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт в будівлях і спорудах, розтині та розбиранні будівельних конструкцій.
- •§10.Заходи охорони праці при проведенні рятувальних робіт в зоні хімічного, радіологічного і бактеріологічного забруднення.
- •§11.Характеристика збудників інфекційних захворювань людини, які можуть бути наявні при бактеріологічному забрудненні (чума, холера, сибірська виразка, тиф, віспа).
- •§12.Заходи охорони праці при роботі на висоті. Види аварійно-відновлювальних робіт на висоті.
- •Глава 4. Загальні відомості про потенціал небезпеки. Психологія охорони праці. Організація роботи з охорони праці
- •§1.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою в галузі.
- •§2.Фізіологічна та психологічна основи трудового процесу.
- •Глава 5. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека і вибухозахист виробництва
- •§1. Процес горіння, його форми та види. Самозаймання
- •§2.Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§3.Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •§4.Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •Глава 6. Основи електробезпеки
- •§1.Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки.
- •§2.Особливості електротравматизму та електричного струму як частина небезпеки. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм.
- •§3.Класифікація приміщень за небезпекою електротравм. Причини електротравм.
- •Глава7.Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди
- •§1.Основні поняття фізіології праці
- •§2.Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •§3.Особиста гігієна працівників підрозділів аварійно-рятувальних служб.
§ 3. Пожежні стволи.
Пожежні стволи приєднуються на кінці напірних рукавних ліній. Вони призначені для формування і направлення компактних чи розпилених струменів вогнегасних засобів, а також перекриття потоку чи припиненні подачі його у вогнище пожежі. При цьому компактні струмені повинні бути круглими в перетині без борозен, розшарувань та ознак розпилення, а розпилені струмені повинні рівномірно розподіляти окремі краплі води по конусу струменя. Пожежні стволи в залежності від виду подачі вогнегасної речовини підрозділяються на водяні, повітряно-пінні, порошкові а в залежності від пропускної здатності і розмірів — на ручні, лафетні, переносні, стаціонарні і возимі.
Ручні пожежні стволи в залежності від виду форми та розмірів утворюючих струменів поділяються на типи:
- для отримання компактних струменів;
- для отримання розпилених струменів;
- комбіновані.
При роботі з пожежним стволом на драбині необхідно закріпитися пожежним карабіном.
При роботі зі стволом на висоті виділяється два чоловіка.
Забороняється при гасінні пожежі та ліквідації надзвичайних ситуацій залишати ствол без нагляду.
У задачу ствольника входить спостереження за робочими лініями і закріплення їх при роботі на висоті. Крім того, ствольник повинен виявляти особливу обережність при роботі зі стволом поблизу відкритих ліній електропередач, розташованих у радіусі дії компактного струменя. Забороняється також надягати на себе ремінь ствола в момент пуску води. Для роботи зі стволами типу РС-70 обов’язково призначаються два чоловіки.
Особливу передбачливість варто виявляти при гасінні пожеж лафетними стволами, тому що ними приходиться постійно маневрувати, щоб не допустити влучення струменя в одну крапку і як наслідок руйнування конструкції будинків і споруд. Маневрувати лафетним стволом необхідно плавно, без ривків.
Стволи за міцністю і герметичністю повинні витримувати гідравлічний тиск 0,9—1 МПа (9—10 кгс/см2). При цьому не допускається поява слідів води у вигляді крапель на зовнішніх поверхнях деталей і в місцях з’єднань.
Перекриваючі пристрої стволів повинні забезпечувати герметичність при гідравлічному тискові 0,60 — 0,65 МПа (6,0 — 6,5 кгс/см2).
При цьому витрата води через перекриваючі пристрої не повинна перевищувати:
1 см3/хв. для стволів СРК-50, РСП-50 і РСК-50;
2 см3/хв. для стволів РСП-70 і РСКЗ-70.
Табл. 4. Технічна характеристика ручних стволів
Параметри |
Значення для ствола типорозміру |
||||
СРК-50 |
РСП-50 |
РСК-50 |
РСП-70 |
РСКЗ-70 |
|
Робочий тиск, МПа (кгс/см2) |
0,4-0,6 (4-6) |
||||
Витрати води, л/с, не менше |
|
|
|
|
|
суцільного струменя |
2,7 |
2,7 |
2,7 |
7,4 |
7,4 |
розпиленого струменя |
2,7 |
2,0 |
2,0 |
7,0 |
7,0 |
захисної завіси |
— |
— |
— |
— |
2,3 |
Дальність водяного струменя (максимальна за крайніми краплями), м, не менше |
|
|
|
|
|
суцільного |
30 |
30 |
30 |
32 |
32 |
розпиленого |
12 |
11 |
11 |
9 |
9 |
Кут факела розпиленого водяного струменя, рад (град) |
|
|
|
|
|
мінімальний |
0,44 (25) |
0,70 (40) |
0,70 (40) |
0,70 (40) |
0,70 (40) |
максимальний |
1,05 (60) |
— |
1,22 (70) |
— |
— |
Кут факела захисної водяної завіси, рад (град), не менше |
— |
— |
— |
— |
2,1 (120) |
Діаметр факела захисної водяної завіси, м, не менше |
— |
|
— |
|
3 |
Габаритні розміри, мм, не більше |
|
|
|
|
|
довжина, L |
390 |
350 |
360 |
390 |
430 |
висота, Н |
145 |
140 |
140 |
170 |
170 |
Маса, кг, не більше |
1,80 |
1,45 |
1,95 |
2,80 |
3,0 |
Примітки:
1. Значення параметрів наведені при робочому тискові 0,4-0,05 МПа (4-0,5 кгс/см2).
2. Дальність водяного струменя приведена при розміщенні ствола під кутом 0,52 рад (30°) до горизонту на висоті 1 м від насадка до випробувального майданчика.
3. Значення параметрів 2 і 3 для ствола РСК-50 наведені при мінімальному куті факела.
При роботі ствола повинно забезпечуватись:
- одержання суцільного струменя без борозен, розшарувань і ознак розпилення на виході із насадка;
- рівномірний розподіл розпилення струменя по периметру конуса при максимальному куті факела.
Поверхні відлитих деталей не повинні мати тріщин, сторонніх включень та інших дефектів, які знижують міцність і герметичність стволів і погіршують їх зовнішній вигляд, а також раковин, довжина яких перевищує 3 мм і глибина — 25 % від товщини стінки деталі.
На поверхнях вихідних отворів насадок раковини не допускаються.
Зусилля на ручках перекриваючих пристроїв при робочому тискові 0,4-0,05 МПа (4-0,5 кгс/см2) повинно бути не більшим:
59 Н (6 кгс) — для стволів РСК-50 і РСП-50;
98 Н (10 кгс) — для стволів СРК-50, РСП-70, РСКЗ-70.
Ручні пожежні стволи.
Ручні пожежні стволи у залежності від виду, форми і розмірів утворених струменів підрозділяються на два типи: 1 — для одержання компактних струменів і 2 — для одержання розпилених струменів. Пожежні стволи РС-50 і РС-70 призначені для одержання компактних струменів мають однакову конструкцію і відрізняються лише геометричними розмірами. Вони складаються зі з’єднувальної головки, корпусу конічної труби, усередині якого встановлений заспокоювач, змінного насадка (сприску) і ременя для переносу ствола. Зовнішня поверхня корпусу має чохол для термоізоляції корпусу і для зручності утримання ствола при роботі. Стволи РС-50 входять у комплект пожежної техніки, що надходить у сільське господарство, а також внутрішніх пожежних кранів, стволи РС-50 і РС-70 відносяться до обладнання пожежних автомобілів і причіпних мотопомп, що знаходяться на охороні промислових об’єктів.
Мал. 1 |
Мал. 2 |
Мал. 3 |
Мал. 4 |
Мал. 5 |
Мал. 1. Ручний пожежний ствол РС-А.
Мал. 2. Ручний пожежний перекривний ствол КР-Б.
Мал. 3. Ручний пожежний ствол-розпилювач РС-Б.
Мал. 4. Ручний пожежний ствол ПС-70.
Мал. 5. Ручний пожежний ствол-розпилювач СРК-50.
Ствол ручний комбінований СРК-50 (див. малюнок) призначений для створення і направлення суцільного чи розпиленого струменя води з кутом конусу розпилення 60° і входить у комплект пожежних автомобілів.
|
Пожежний ручний ствол комбінований СРК-50 1, 2, 8 — канали; 3 — корковий кран; 4 — ручка; 5 — корпус; 6, 9 — отвори; 7 — порожнина; 10 — тангенціальні канали; 11 — насадок |
При положенні ручки 4 коркові крани 3 уздовж осі корпусу 5 потік рідини проходить через центральний отвір відцентрового розпилювача 1 і далі виходить з насадку 11 у вигляді компактного струменя. При повороті ручки крана на 90° центральний отвір перекривається і потік рідини з порожнини 7 пустотілої пробки крана через отвори б і 9 надходить у канали 2 і 3. Через тангенціальні канали 10 рідина попадає у відцентровий розпилювач і виходить з нього закрученим потоком, що під дією відцентрових сил при виході з насадка розпорошується, утворити конус з кутом розкриття 60°.
Технічна характеристика
Умовний прохід, мм ....………………………………………….... 50
Умовний тиск, кгс/см2 .…………………………………………..... 6
Витрата води не менше, л/с.:
для суцільного струменя при напорі біля ствола 3,5 кгс/см2 ...... 3,5—3,8
для розпиленого струменя при тиску біля ствола 6 кгс/см2 .….... 3,5
Дальність струменя при розташуванні ствола на висоті 1 м з кутом нахилу до обрію 30° і при тиску в ствола 4 кгс/см2, не менше, м:
для суцільного струменя .……………………………………….... 30
для розпиленого струменя .……………………………………..... 12
Діаметр вихідного отвору насадка, мм:
для суцільного струменя ...……………………………………..... 11,5
для розпиленого струменя .…………………………………….... 14
З’єднувальна головка ..…………………………………... муфтова 50 мм
Довжина, мм ...………………………………………………........ 415
Ширина, мм ......………………………………………………….. 130
Вага, кг .......…………………………………………………..... до 2,5
Усі деталі ствола (крім бронзового коркового крана) виготовлені з алюмінієвого сплаву.
Запірний пристрій ствола перевіряють на герметичність під дією гідравлічного тиску 6 кгс/см2. При цьому допускається протікання не більш 20 крапель у хвилину.
Ствол-пістолет ручний пожежний РСП-50 (див. малюнок) призначений для створення і направлення суцільного чи розпиленого струменя води з кутом конусу розпилення струменя до 65°.
|
Ручний пожежний ствол-розпилювач пістолетного типу РСП 1 — корпус; 2 — склянка; 3 — насадок; 4 — ексцентрик; 5 — рукоятка; 6 — курок; 7 — шток; 8 — прокладка; 9 — втулка; 10, 12 — пружина: 11 — сполучна головка; 13 — клапан |
Технічна характеристика
Умовний прохід, мм ..………………………………………….... 50
Витрата води при тиску біля ствола 4 кгс/см2 не менше, л/с.:
для суцільного струменя ..…………………………………….... 1,7
для розпиленого струменя .…………………………………...... 1,7
Дальність струменя при розташуванні ствола на висоті 1 м з кутом нахилу до обрію 30° і при тиску біля ствола 4 кгс/см2 не менше, м:
для суцільного струменя ……………………………………....... 22
для розпиленого струменя …………………………..………...... 9
Діаметр вихідного отвору насадка, мм:
для створення суцільного струменя ………………………….... 10
для створення розпиленого струменя …………………………. 12
З’єднувальна головка ..…………………………………….... ГМ-50
Довжина, мм .....……………………………………………....... 423
Ширина, мм ....………………………………………………...... 185
Вага, кг .......…………………………………………………....... до 2
Ствол РСКП-50 відрізняється від ствола РСК-50 наявністю пінної головки, що дозволяє подавати піну різної кратності (від 15 до 60) і розпилений струмінь води з перемінним кутом розкриття.
Ствол-пістолет складається з корпусу, на передню частину якого нагвинчений елемент у вигляді стакана із шістьма тангенціально розташованими прорізами.
Корпус і склянка виготовлені з алюмінієвого сплаву марки АЛ-9 чи АЛ-9В.
Для одержання дрібно-розпиленої води (з діаметром крапель до 500 мк) з подачею 1,5 л/с під тиском до 3...4 МПа (30...40 кгс/см2) від комбінованого насосу ПНК 40/2 (або аналогічного за параметрами) застосовують ручний пожежний ствол-розпилювач пістолетного типу РСП. Ствол РСП поряд з подачею дрібно-розпиленої води з кутом конусу розпилення струменя до 60° може подавати і суцільний струмінь води.
Усередині корпусу розташований пластмасовий насадок, що може переміщатися уздовж осі ствола при повороті рукоятки, з’єднаної з ексцентриковим пальцем.
Для перекриття потоку води з вхідної сторони ствола в корпусі змонтований запірний пристрій, що складається з клапана, з’єднувальної головки (сідло клапана) і пружини. Для керування клапаном мається пропускний пристрій, що складається з втулки, штока з прокладкою, пружини і курка, при натисканні на який клапан закривається і подача води припиняється.
Запірний пристрій випробують на герметичність під дією гідравлічного тиску 6 кгс/см2 шляхом триразового перекриття з витримкою не менше 1 хв. У запірному пристрої допускається підтікання води, але не більше 20 крапель в хвилину.
Муфтова з’єднувальна головка служить для приєднання ствола до напірного рукава. Корпус ствола має два вушка для приєднання ременя.
З комбінованого ствола РСК-50 (РСКЗ-70, РСП-50 і РСП-70) подають як компактні, так і розпилені струмені. Стволи цього типу входять у комплект тільки пожежних автомобілів. При положенні ручки 4 коркові крани 3 уздовж осі корпусу 5 потік рідини проходить через центральний отвір відцентрового розпилювача 1 і далі виходить з насадку 11 у вигляді компактного струменя. При повороті ручки крана на 90° центральний отвір перекривається і потік рідини з порожнини 7 пустотілої пробки крана через отвори 6 і 9 надходить у канали 2 і 3. Через тангенціальні канали 10 рідина попадає у відцентровий розпилювач і виходить з нього закрученим потоком, під дією відцентрових сил при виході з насадка розпорошується, утворюючи конус з кутом розкриття 70°.
Мал. 6. Стволи РСП-50 і РСП-70 1 – з’єднувальна головка; 2 – корпус ствола; 3 – перекриваючий пристрій; 4 – ручка; 5 – труба; 6 – насадок; 7 – ремінь |
|
Мал. 7. Ствол РСК-50 1 – з’єднувальна головка; 2 – корпус ствола; 3 – перекриваючий пристрій; 4 – ручка; 5 – чохол; 6 – гайка розпилювача; 7 – насадок; 8 – ремінь |
|
Мал. 8. Ствол РСКЗ-70 (може утворювати захисну завісу) 1 – з’єднувальна головка; 2 – корпус ствола; 3 – перекриваючий пристрій; 4 – ручка; 5 – чохол; 6 – насадок; 7 – ремінь |
Ручний пожежний ствол РС-50 (див. мал. 9) призначений для створення і направлення суцільного струменя води при гасінні пожеж і входить у комплект пожежних мотопомп, шестеренчатих насосів і внутрішніх пожежних кранів.
|
Мал. 9. Ствол ручний пожежний РС-50 |
Технічна характеристика
Умовний прохід, мм ..………………………….. ………………….... 50
Умовний тиск, кгс/см2 ………………………………………….….... 6
Витрата води при тиску біля ствола 4 кгс/см2 не менше, л/с. ….... 3,7
Дальність струменя при розташуванні ствола на висоті 1 м з кутом нахилу до обрію 30° і при тиску біля ствола 4 кгс/см2 не менше, м ..………………………………………..…………………….. 28
Діаметр вихідного отвору насадка, мм .…………………………… 13
З’єднувальна головка ...………………………………………….. ГМ-50
Довжина, мм ........…………………………………………………... 312
Вага, кг .......………………………………………………………..... до 1
Ствол РС-50 складається зі з’єднувальної муфтової головки для приєднання до напірного рукава, корпусу, насадка, через який викидається струмінь води, і ременя для перенесення.
Ствол виготовляють зі змінними насадками, а за бажанням замовника з насадками, що мають діаметр вихідного отвору 16 мм. При цьому витрата води при тиску в ствола 4 кгс/см2 повинна бути не менше 5,5 л/с., а дальність струменя — не менше 32 м.
Корпус виготовлений з алюмінієвого сплаву марки АЛ-9 чи АЛ-9В, а змінний насадок може бути виготовлений із пластмаси. Ствол не пофарбований.
Ручний пожежний ствол РС-70 (див. мал. 10) призначений для створення і направлення суцільних струменів води при гасінні пожеж і входить у комплект пожежних автомобілів, причіпних мотопомп і внутрішніх пожежних кранів.
|
Мал. 10. Ствол ручний пожежний РС-70 |
Технічна характеристика
Умовний прохід, мм ...………………………………………….….... 70
Умовний тиск, кгс/см2 .…………………………………………….... 6
Витрата води при тиску біля ствола 4 кгс/см2, не менше, л/с. …... 7,4
Дальність струменя при розташуванні ствола на висоті 1 м з кутом нахилу до обрію 30° і при тиску біля ствола 4 кгс/см2, не менше, м .…………………….…………... 32
Діаметр вихідного отвору насадка, мм …………………….…….... 19
З’єднувальна головка ..…………………………………………... ГМ-70
Довжина, мм ...…………………………………………………….... 450
Вага, кг ......…………………………….………………………..... до 1,85
Ствол складається з корпусу, насадка, з’єднувальної муфтової головки для приєднання ствола до напірного рукава і ременя для його перенесення.
Ствол виготовляють зі змінними насадками, через який викидається струмінь води. Діаметр вихідного отвору без насадка складає 25 мм.
Корпус і насадок виготовлені з алюмінієвого сплаву АЛ-9 чи АЛ-9В.
Корпус ствола зовні має оплітку, пофарбовану в червоний (білий) колір і забезпечує зручність утримання ствола в руках при роботі.
Ручний пожежний ствол КР-Б призначений для створення і направлення суцільного струменя води при гасінні пожеж і входить у комплект пожежних автомобілів.
Ствол складається з корпусу, коркового крана для перекриття потоку води, насадка, з’єднувальної головки для приєднання до напірного рукава і ременя для перенесення ствола.
Ствол виготовлений з алюмінію. На зовнішній поверхні корпусу мається оплітка, пофарбована в червоний колір, яка служить для зручності утримання ствола в руках при роботі.
За допомогою крана на стволі можна припиняти подачу води.
Перекривні стволи не можна застосовувати з ротаційно-зубцюватими (шестерними) насосами, що не можуть працювати «на себе».
|
Мал. 11. Ствол ручний пожежний КР-Б |
Технічна характеристика
Умовний прохід, мм ..………………..….… 50
Умовний тиск, кгс/см2 …………..…….…... 6
Витрата води, л/с.:
при тиску біля ствола 4 кгс/см2 ………….. 3,3
при тиску біля ствола 6 кгс/см2 ……….…. 4,1
Діаметр насадка, мм ..…………..………..... 13
Довжина ствола, мм ....………………..…... 425
Типорозмір з’єднувальної головки .. муфтова, 50 мм
Вага, кг .......…………………………….. до 1,65
Стволи-розпилювачі РС-А і РС-Б призначені для створення і направлення суцільного та розпиленого конусоподібного струменя води при гасінні пожеж, і входять у комплект пожежних автомобілів і мотопомп.
Технічна характеристика РС-А РС-Б
Тип ............. ручний ручний
Умовний прохід, мм ...... 70 50
Умовний тиск, кгс/см2 .... 6 6
Витрата води, л/с.:
для суцільного струменя при тиску біля ствола:
4 кгс/см2 ........ 3,1 3,1
6 кгс/см2 ........ 3,7 3.7
для розпиленого струменя при тиску біля ствола:
4 кгс/см2 ........ 4 4
6 кгс/см2 ........ 5 5
З’єднувальна головка .... муфтова муфтова
70 мм 50 мм
Довжина, мм ....... 400 400
Вага, кг ........... до 1,75 до 1,7
Ствол (див. мал. 12) складається з корпусу, розпилювача, з’єднувальної муфтової головки для приєднання до напірного рукава, пристрою для перекриття потоку води і ременя для перенесення ствола.
|
Мал. 12. Ствол-розпилювач ручний пожежний типу РС-А і РС-Б Стволи РС-А і РС-Б ідентичні по конструкції і відрізняються один від одного тільки геометричними розмірами і з’єднувальними головками (розміром). |
Розпилювачі.
При гасінні пожеж та здійсненні захисних дій застосовують турбінні та щілинні розпилювачі. Насадки-розпилювачі НРТ-5, НРТ-10, РВ-12 встановлюють на ручні стволи РС-70 замість стандартного сприску, насадку-розпилювач НРТ-20 встановлюють на лафетні стволи.
Показники |
НРТ-5 |
НРТ-10 |
НРТ-20 |
РВ-12 |
Витрата води, л/с |
5 |
10 |
20 |
12 |
Дальність струменя, м |
20 |
25 |
35 |
8 |
Маса, кг |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
1,3 |
Малюнок. Розпилювач турбінний типу НРТ
|
Малюнок. Розпилювач щілинний РВ-12 |
Повітряно-пінні стволи та генератори піни.
В даний час відома велика кількість пристроїв для одержання піни, що розрізняються по конструкції і способам піноутворення. В подальшому можливо стикнутись з наступними поняттями: кратність піни — відношення кількості одержаної піни до кількості витраченого розчину; продуктивність по піні — добуток витрати на кратність піни.
По способах піноутворення всі пристрої для одержання піни можливо розділити на дві групи.
До першої групи відносяться повітряно-пінні стволи (мал. 13.), що працюють за принципом зіткнення струменів (СПП-4, СПП-8).
Розчин піноутворювача, який подається під деяким тиском, витікає з отворів, осі яких розташовані під кутом один до одного і перетинаються в певній точці — у фокусі. В області фокуса струмені зіштовхуються, дробляться і перемішуються, захоплюючи повітря, що надходить через отвори в корпусі ствола. Піна утвориться в результаті механічного дроблення всієї маси розчину з одночасним захопленням часток повітря.
Головними особливостями стволів, що працюють за принципом зіткнення, є: велика витрата розчину при малих габаритах, велика дальність струменя, мала кратність піни та відносно велика стійкість до руйнування. Витрата розчину може досягати декількох десятків літрів у секунду, а дальність струменя — декількох десятків метрів. Кратність піни при цьому не перевищує 20.
При експлуатації повітряно-пінні стволи типів СПП і СППЕ не вимагають особливого догляду. Необхідно стежити лише за тим, щоб поверхня кожуха не була зім’ята, прокладка на приєднувальній частині була справна, а ствол після роботи промитий чистою водою.
До другої групи відносяться пристрої, у яких використовується спосіб вспінення на сітках (ГПС-200, ГПС-600, ГПС-2000). Ці пристрої — піногенератори (мал. 14) — дають можливість одержувати піну з кратністю, що досягає декількох сотень. Механізм одержання повітряно-механічної піни полягає в наступному: водяний розчин піноутворювача через відцентровий розпилювач подається на пакет сіток, створюючи в корпусі розрідження. При цьому відбувається підсмоктування повітря через задню частину корпуса генератора. На сітках водяний розчин піноутворювача інтенсивно перемішується з повітрям, утворюючи на виході з генератора повітряно-механічну піну. Генератори повітряно-механічної піни середньої кратності одержали широке поширення при гасінні пожеж легкозаймистих і горючих рідин, пожеж у кабельних тунелях електростанцій, на судах морського і річкового флоту, а також у важкодоступних приміщеннях (підвалах, завалах).
Спосіб вспінення на сітках принципово відрізняється від способу піноутворення шляхом дроблення маси розчину з одночасним перемішуванням з повітрям. При вспіненні на сітках процес утворення пухирців протікає більш упорядковано. Пухирці піни формуються на чарунках сітки при порівняно рівномірній подачі повітря, і піна виходить більш однорідною за структурою. Крім того, можливо регулювати витрату повітря. Це дозволяє одержувати піну з різною кратністю. Для одержання високократної піни використовують вентиляторний потік повітря, що набігає на сітку з боку розпилювача. Для цього використовуються численні конструкції піногенераторів вентиляторного типу, які відрізняються один від одного потужністю і приводом вентилятору, матеріалом і конфігурацією сіткового пакета, кількістю і конструкцією розпилювачів. Замість двигуна внутрішнього згоряння часто використовують електродвигун. У тих випадках, коли піногенератор установлений стаціонарно на автомобілі, вентилятор приводять в дію двигуном автомобіля через коробку відбору потужності. У зону горіння піна подається по м’якому пінопроводу із синтетичного матеріалу.
Мал. 13. Схема повітряно-пінного ствола, що працює за принципом зіткнення струменів (СПП) |
|
Мал. 14. Схема генератора піни (ГПС) 1 — розпилювач, 2 — корпус; 3 — пакет сіток |
Повітряно-пінні стволи типу СПП і СППЕ призначені для одержання повітряно-механічної піни з водяного розчину піноутворювача і напрямку її на вогнище пожежі при гасінні пожеж легкозаймистих та горючих рідин, гуми і аналогічних матеріалів.
Мал. 15. Ствол повітряно-пінний (СПП).
Мал. 16. Ствол повітряно-пінний з ежектуючим пристроєм (СППЕ).
Технічна характеристика повітряно-пінних стволів
Технічна характеристика |
СПП-2 (СППЕ-2) |
СПП-4 (СППЕ-4) |
СПП-8 (СППЕ-8) |
Робочий тиск води перед стволом, кгс/см2 |
6 |
6 |
6 |
Витрата води, л/с. |
3,76 |
7,9 |
16 |
Продуктивність по піні (при кратності 8), м3/хв. |
2 |
4 |
8 |
Довжина струменя піни при нахилі ствола до обрію 30°, м |
15 |
18 |
20 |
Площа гасіння одним приладом, м2, при інтенсивності подачі розчину, л/(м2∙с) |
|
|
|
0,1 |
40 |
80 |
160 |
0,12 |
33 |
66 |
133 |
0,15 |
26 |
53 |
107 |
Вага ствола, не більше, кг* |
0,93 (1,8) |
1,7 (2,5) |
3,5 (5,2) |
* Вага стволів СППЕ зазначена з всмоктувальним рукавом
У залежності від способу подачі піноутворювача до повітряно-пінного ствола, останні підрозділяються на стволи без ежектуючого пристрою — СПП, і стволи з ежектуючим пристроєм — СППЕ.
Стволи повітряно-пінні без ежектуючого пристрою входять у комплект пожежних автомобілів і насосних установок, обладнаних стаціонарними пінозмішувачами.
Ствол СПП складається з литого корпусу, з однієї сторони мається цапкова з’єднувальна головка для приєднання ствола до рукавної лінії, а з іншого боку - труба для формування повітряно-механічної піни і напрямку її на вогнище пожежі.
Стволи повітряно-пінні з ежектуючим пристроєм застосовують для гасіння пожеж при підсмоктуванні піноутворювача з ранцевого бачка чи іншої ємності, а також в установках стаціонарного обладнання. У залежності від продуктивності вони підрозділяються на наступні типорозміри: СППЕ-2, СППЕ-4 і СППЕ-8
Конструкція ствола СППЕ аналогічна конструкції ствола СПП і відрізняється тільки тим, що в корпус ствола СППЕ вкручений ніпель, на який нав’язаний всмоктувальний рукав із внутрішнім діаметром 16 мм і довжиною 1,5 м для підсмоктування піноутворювача і змішання його з водою. При робочому тиску води 6 кгс/см2 створюється розрідження в камері корпусу не нижче 600 мм рт. ст.
Корпус повітряно-пінного ствола випробують на міцність матеріалу і герметичність з’єднань під дією гідравлічного тиску 9 кгс/см2 протягом не менше 1 хв.
Генератор піни середньої кратності ГПС-600 (див. мал. 17) призначений для одержання струменя повітряно-механічної піни. Кратність піни, дальність та висота подачі піни забезпечуються при тискові перед розпилювачем не менше 0,6 МПа (6 кгс/см2).
Промисловість випускає генератори трьох типорозмірів - ГПС-200, ГПС-600 і ГПС-2000. Розрізняються вони геометричними розмірами, продуктивністю і витратою піноутворювача. Генератори складаються з корпуса з направляючим пристроєм, відцентрового розпилювача і пакета сіток. Для одержання повітряно-механічної піни застосовують 4—6%-ний розчин піноутворювача.
Генератори повітряно-механічної піни середньої кратності одержали широке поширення при гасінні пожеж легкозаймистих і горючих рідин, пожеж у кабельних тунелях електростанцій, на судах морського і річкового флоту, а також у важкодоступних приміщеннях (підвалах, завалах).
Мал. 17. Генератор повітряно-пінний ГПС-600
1 — насадок; 2 — касета сіток; 3 — корпус генератора; 4 — корпус розпилювача;
5 — розпилювач; 6 — з’єднувальна головка ГМ-70; 7 — ремінь; 8 — ручка
Технічна характеристика
Продуктивність по піні, л/с. …………………….………….…… 600
Кратність піни (відношення обсягу отриманої піни до обсягу вихідного розчину) ……………………………………………………….. не менше 100
Тиск перед розпилювачем, кгс/см2 ......……………………………... 6
Витрата 6%-ного розчину піноутворювача, л/с. …………….……. 6
Довжина струменя повітряно-механічної піни, л ...........………… 10
Приєднувальний розмір (умовний діаметр головки), мм ........….. 70
Габаритні розміри, мм:
довжина зі з’єднувальною головкою ………………………..…… 720
діаметр (найбільший) ....………………………………………..…. 315
Вага, кг ............……………………………………………. не більше 5
Генератор складається з корпусу з направляючим пристроєм, пакета сіток, розпилювача і напірної з’єднувальної головки. Повітряно-механічна піна виходить у результаті змішання в генераторі у визначеній пропорції трьох компонентів: води, піноутворювача і повітря. Піна з кратністю не менше 100, утвориться з 6%-го водяного розчину піноутворювача шляхом подачі його на пачку сіток піногенератора у вигляді розпиленого струменя. В якості розпилювача використовують насадок відцентрового типу.
Однією з основних умов нормальної роботи піногенератора є забезпечення необхідного дозування піноутворювача. При подачі розчину від пожежних автомобілів, піноутворювач дозують за допомогою стаціонарних змішувачів, установлених на насосі. При цьому одна автоцистерна чи автонасос забезпечують роботу п’яти генераторів ГПС-600.
Мал. 18. Піногенератор на основі вентилятора з приводом від двигуна внутрішнього згоряння |
|
Мал. 19. Схема піногенератора з вентилятором. 1 — двигун вентилятора, 2 — вентилятор; 3 — дифузор; 4 — розпилювачі; 5 — м’який пінопровід; 6 — пакет сіток, 7 — рама; 8 — вентиль для регулювання подачі розчину; 9 — напівгайка для приєднання рукава |
Піногенераторна установка ПГУ-120 (мал. 20) розташовується в передній частині напірного рукава і кріпиться до димососу за допомогою хомута з замком.
ПГУ-120 складається з рукава 1, сітки 2, вставки 4 і розпилювачі 5. Від пожежного автомобіля по напірному пожежному рукаві, приєднаному до з’єднувальної головки 3, 12%-ний розчин піноутворювача по трубопроводу 4 надходить до розпилювача 5, де розпорошується і попадає на сітку 2. Потік повітря від працюючого димососу видуває на сітці пухирці високократної піни, що по напірному рукаві 1 димососу подається до вогнища пожежі.
а)
б)
Мал. 20 а, б. Піногенераторна установка ПГУ-120.
1 - рукав; 2 - сітка; 3 - головка з’єднувальна; 4 - трубопровід; 5 - розпилювач; 6 - сітка захисна; 7 - мастильниця.
Лафетні стволи.
Лафетні стволи застосовують для одержання могутніх водяних чи пінних струменів при гасінні великих пожеж у випадку недостатньої ефективності ручних пожежних стволів (при розрахунках умовна глибина гасіння ручних стволів 5 м, а лафетних 10 м). Лафетні стволи підрозділяються на переносні, возимі і стаціонарні. Переносні лафетні стволи входять у комплект пожежних автоцистерн і автонасосів.
Переносний лафетний ствол ПЛС-20П (мал. 21) складається з напірних патрубків 3, прийомного корпусу (шарнірно з’єднаний зі стволом за допомогою вузла ущільнення) 4, фіксуючого пристрою 5, рукоятки керування 6. У прийомному корпусі мається зворотний шарнірний клапан, що дозволяє приєднувати і заміняти рукавні лінії до напірного патрубка без припинення роботи ствола. Усередині корпусу 1 труби ствола встановлений чотирьохлопасний заспокоювач. Поворотні з’єднання ущільнені кільцевими гумовими манжетами. Для подачі повітряно-механічної піни водяний насадок на корпусі труби заміняють на повітряно-пінний 2.
Стійкість при дії реактивної сили, що виникає при подачі води і прагне перекинути ствол, забезпечується за допомогою знімного лафета, що складається з двох симетрично вигнутих лап із шипами. При куті нахилу ствола менше 30° для врівноважування перекидаючого моменту варто підтримувати ствол. Основні деталі ствола — корпус, трійник, двохрожкове розгалуження, труба і насадки виготовлені з алюмінієвого сплаву.
|
Мал. 21. Пожежний лафетний ствол переносний ПЛС-20П 1 — корпус ствола; 2 — повітряно-пінний насадок; 3 — напірний патрубок; 4 — прийомний корпус; 5 — фіксуючий пристрій; 6 — рукоятка керування |
Технічна характеристика переносного лафетного ствола ПЛС-20П
Тип |
переносний, зі знімною опорою |
||
Умовний прохід, мм |
80 |
||
Робочий тиск рідини біля ствола, кгс/см2 |
6 |
||
Діаметр змінних насадків, мм |
25 |
28 |
32 |
Витрата води при тиску перед стволом 6 кгс/см2, л/с. |
19 |
23 |
30 |
Дальність польоту струменя (води), м |
61 |
67 |
68 |
Дальність польоту струменя (піни), м |
32 |
||
Витрата піни при кратності 10, м3/хв. |
12 |
||
Обертання навколо вертикальної осі, град |
360 |
||
Зміна кута нахилу у вертикальній площині, град |
від 30 до 75 |
||
Габаритні розміри, мм: |
|
||
висота |
1400 |
||
довжина |
655 |
||
ширина |
450 |
||
Вага ствола (без повітряно-пінного насадка), кг |
22 |
||
Ствол пожежний лафетний комбінований стаціонарний типу СПЛК-20С (мал. 22) є модифікацією переносного лафетного ствола ПЛС-20П і відрізняється від нього відсутністю корпусу і основи (лафета). Ствол встановлюють стаціонарно на автоцистерні і використовують для створення і напрямку струменя води чи повітряно-механічної піни при гасінні пожеж. Ствол виготовлений за схемою «труба в трубі».
|
Мал. 22. Ствол пожежний лафетний комбінований стаціонарний тину СПЛК-20С |
Стаціонарний лафетний ствол ЛС-1 (див. мал. 23) призначений для створення і направлення струменя води при гасінні пожеж. Ствол встановлюють на пожежних катерах і допоміжних кораблях.
Технічна характеристика
Діаметр умовного проходу, мм |
100 |
Витрата води при тиску перед лафетним стволом 10 кгс/см2, л/с.: |
|
при насадці Ø 32 мм |
31 |
при насадці Ø 36 мм |
39 |
при насадці Ø 40 мм |
48 |
Довжина струменя при насадках Ø 36 і 40 мм і тиску 18 кгс/см2, м |
110 |
Висота струменя при насадці Ø 36 мм і тиску 18 кгс/см2, м |
60 |
Умовний максимальний тиск, кгс/см2 |
18 |
Кут підйому ствола, град |
75 |
Кут нахилу ствола нижче обрію, град |
22 |
Кут повороту ствола навколо вертикальної осі, град |
360 |
Габаритні розміри ствола, мм: |
|
висота загальна при куті підйому ствола 75˚ |
1360 |
довжина поворотної частини у вертикальній площині |
940 |
висота стояка від приєднувального фланця до осі повороту у вертикальній площині |
325 |
Вага, кг |
95 |
Лафетний ствол ЛС-1 складається з основи з фланцем, умовний прохід якого дорівнює 100 мм і трійника з сальниковим ущільненням.
Трійник рухливо з’єднаний із правим і лівим відводами через текстолітові ущільнювальні кільця. До відводів жорстко приєднаний циліндричний ствол, у який умонтований заспокоювач хрестоподібного перетину. До ствола на різьбленні приєднаний конічний патрубок з іншим заспокоювачем. Зовнішній кінець конічного патрубка має різьблення на який у залежності від потреби навертають змінні насадки діаметром 32, 36 чи 40 мм.
Навколо вертикальної осі ствол повертають вручну, двома рукоятками, приєднаними до припливів відводів. Для обертання ствола у вертикальній площині мається механізм нахилу ствола, що складає зі шпинделя зі штурвалом, гайки і двох тяг.
Лафетний ствол може бути використаний для подачі як прісної, так і морської води. Його основні деталі виготовлені з латунних сплавів, а інші мають антикорозійне покриття.
Кожен ствол у зборі випробують на міцність і щільність матеріалу, а також на герметичність з’єднань під дією гідравлічного тиску 18 кгс/см2 протягом 5 хв. Потіння поверхні деталей і підтікання води через ущільнювальні з’єднання не допускаються.
Дані по подачі води, дальності польоту і висоті струменя в залежності від тиску перед стволом і діаметра насадка приведені в таблиці.
Діаметр насадка в ствола, мм |
Напір перед стволом, м вод. ст. |
Подача води через насадок, л/с. |
Дальність польоту компактного струменя, м |
Висота струменя, м |
32 |
85 |
30 |
50 |
32 |
120 |
34 |
88 |
35 |
|
140 |
36 |
92 |
36 |
|
160 |
40 |
95 |
38 |
|
180 |
43 |
100 |
40 |
|
36 |
95 |
38 |
56 |
46 |
120 |
43 |
90 |
50 |
|
140 |
48 |
92 |
52 |
|
160 |
49 |
100 |
58 |
|
180 |
52 |
110 |
60 |
|
40 |
100 |
47 |
70 |
32 |
120 |
53 |
85 |
38 |
|
140 |
59 |
92 |
45 |
|
160 |
64 |
100 |
50 |
|
180 |
67 |
110 |
52 |
|
Мал. 23. Ствол пожежний лафетний стаціонарний ЛС-1 |
Стаціонарний лафетний ствол ПЛС-С60 (див. мал. 24) призначений для створення і направлення струменя води чи повітряно-механічної піни при гасінні великих відкритих пожеж, забезпечує також захист ствольника від променистої енергії. Ствол встановлюють на пожежних катерах, допоміжних кораблях, пожежних автомобілях, портових спорудах, лісобіржах.
|
Мал. 24 Ствол пожежний лафетний стаціонарний ПЛС-С60: 1 — основа поворотна; 2 — прийомний корпус; 3 — розгалуження; 4 — труба; 5 — вставка; 6 — насадок; 7 — рукоятки; 8 — щілинний розпилювач теплового захисту; 9 — корпус повітряно-пінного насадка з ежектуючим пристроєм; 10 — труба повітряно-пінного насадка |
Ствол складається з прийомного корпусу і розгалуження з патрубком, на який навертають трубу з вставкою і насадок. На вставці встановлене пристосування для теплового захисту, що являє собою щілинний розпилювач. Цей розпилювач створює водяну завісу у вигляді віяла. Розпилювач можна повертати, при цьому припиняється подача води через розпилювач. Розгалуження шарнірно закріплене на прийомному корпусі, що з’єднаний з опорним фланцем. Ствол монтують на фланці трійника трубопроводу, що підводить воду до ствола. Ствол комплектують змінним повітряно-пінним насадком, що забезпечує одержання повітряно-механічної піни, і всмоктувальним рукавом, для підсмоктування піноутворювача.
Дані по подачі води і дальності польоту компактного струменя лафетного ствола ПЛС-С60 у залежності від тиску перед стволом і діаметру насадка ствола приведені в таблиці.
Діаметр насадку в ствола, мм |
Напір у основи ствола, м вод. ст. |
Подача води через насадок, л/с |
Дальність польоту компактного струменя, м |
50 |
40 |
50 |
32 |
70 |
64 |
44 |
|
80 |
72 |
50 |
|
100 |
80 |
53 |
|
115 |
87 |
59 |
|
140 |
95 |
67 |
Технічна характеристика
Діаметр умовного проходу, мм |
100 |
Діаметр насадка, мм |
50 |
Продуктивність по воді при тиску перед стволом 6 кгс/см2, л/с. |
60 |
Продуктивність по повітряно-механічній піні при тиску перед стволом 6 кгс/см2, м3/хв. |
30 |
Умовний робочий тиск, кгс/см2 |
8 |
Максимальна дальність польоту водяного струменя при тиску 8 кгс/см2, м |
50 |
Кут повороту, град.: |
|
у горизонтальній площині |
360 |
у вертикальній площині |
від –10 до +90 |
Керування стволом |
ручне |
Кількість піноутворювача, що підсмоктується, л/с |
2,5 |
Габаритні розміри, мм: |
|
довжина |
1265 |
ширина |
473 |
висота |
300 |
Вага ствола з насадкою, кг: |
|
для води |
36 |
для повітряно-механічної піни |
40 |
Кожен ствол у зборі випробують на міцність і щільність матеріалу, а також на герметичність з’єднань під дією гідравлічного тиску 12 кгс/см2 протягом 6 хв. Потіння поверхні деталей і підтікання води через ущільнювальні з’єднання не допускаються.
Лафетний ствол возимий ПЛС-В60 (див. мал. 25) призначений для створення і направлення струменя води і повітряно-механічної піни при гасінні великих відкритих пожеж, забезпечує також захист ствольника від променистої енергії.
Лафетний ствол складається з прийомного корпусу-розгалуження, що має шість патрубків, що закінчуються з’єднувальними муфтовими головками діаметром 80 мм, один патрубок діаметром 150 мм і різьбовий патрубок, на який навертають трубу з вставкою і насадок. Всередині труби і патрубка розгалуження змонтоване пристосування теплового захисту, що забезпечує створення водяної завіси у вигляді віяла. Розгалуження шарнірно кріплять до прийомного корпусу, шарнірно з’єднаному з опорним фланцем. Опорний фланець болтами прикручений до лафета.
Ходова частина складається з двох півосей і пневматичних коліс від моторолера. Ствол комплектують всмоктувальним рукавом до повітряно-пінного насадку.
Дані по подачі води і дальності польоту компактного струменя лафетного ствола ПЛС-В60 аналогічні даним лафетного ствола ПЛС-С60.
|
Мал. 25. Ствол пожежний лафетний возимий ПЛС-В60: 1 — корпус прийомний; 2 — поворотна основа з патрубком; 3 — розгалуження; 4 — труба; 5 — вставка; 6 — насадок; 7 — рукоятка; 8 — щілинний розпилювач теплового захисту; 9 — колесо; 10, 11 — опори |
Технічна характеристика
Діаметр умовного проходу, мм |
100 |
Діаметр насадка, мм |
50 |
Продуктивність по воді при тиску перед стволом 6 кгс/см2, л/с |
60 |
Продуктивність по повітряно-механічній піні при тиску перед стволом 6 кгс/см2, м3/хв. |
30 |
Умовний робочий тиск, кгс/см2 |
8 |
Максимальна дальність польоту водяного струменя при тиску 6 кгс/см2, м |
50 |
Кут повороту, град: |
|
у горизонтальній площині |
360 |
у вертикальній площині |
від –10 до +90 |
Керування стволом |
ручне |
Кількість піноутворювача, що підсмоктується, л/с. |
2,5 |
Габаритні розміри, мм: |
|
довжина |
1500 |
ширина |
950 |
висота |
770 |
Вага ствола з насадкою, кг: |
|
для води |
125 |
для повітряно-механічної піни |
134 |
Стійкість ствола на рівній площадці при підведенні води по рукавах діаметром 77 або 89 мм і тиску в ствола до 7 кгс/см2 забезпечується в секторі з кутом 180° у вертикальній площині і від 0 до 90° — у горизонтальній. Якщо вода подається по рукавній лінії діаметром 150 мм, ствол стійкий при будь-якому положенні в горизонтальній площині.
Кожен ствол у зборі випробують на міцність і щільність матеріалу, а також на герметичність з’єднань під дією гідравлічного тиску 12 кгс/см2 протягом 5 хв. Потіння поверхонь деталей і підтікання води через ущільнювальні з’єднання не допускаються.
Лафетний ствол транспортують зібраним. Ствол комплектують змінним повітряно-пінним насадком для одержання повітряно-механічної піни і всмоктувальними рукавами для підсмоктування піноутворювача.
