§2.Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.

Інтенсивність витрат енергії залежить від характеру та інтенсивності праці, а також від параметрів навколишнього середовища і, в першу чергу, від стану повітря в приміщенні. Стан повітря робочої зони в виробничому приміщенні називають мікрокліматом або метеорологічними умовами. Мікроклімат або метеорологічні умови виробничих приміщень визначаються за такими параметрами: -температурою повітря в приміщенні, °С; - відносною вологістю повітря, %; - рухливістю повітря, м/с; - тепловим випромінюванням, Вт/м3.

Санітарними нормами та нормами безпеки регламентуються розміри виробничих приміщень. Параметри повітря у виробничих приміщеннях повинні відповідати санітарним нормам та ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень". Нормативні величини найменше припустиме значення: 1. Ділянка виробничого приміщення на одного робітника 4,5 м2 2. Об'єм виробничого приміщення на одного робітника 15,0 MJ 3. Висота одноповерхових будівель (від підлоги до низу несучих конструкцій покриття на опорі) 3,0 м 4. Висота поверхів багатоповерхових будівель 3,0 м 5. Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття, покриття 2,2 м 6. Висота приміщення від підлоги до низу виступаючих конструкцій частин комунікацій і обладнання1. а) в місцях регулярного проходу людей 2,0 м б) в місцях нерегулярного проходу людей 1,8 м 7. Розміри пішохідних тунелів, галерей та естакад а) висота тунелей і галерей від рівня підлоги до низу виступаючих конструкцій 2,1 м б) ширина тунелів, галерей і естакад 1,5 м 8. Розміри транспортних і комунікаційних тунелів, галерей і естакад: а) висота проходів 1,9 м б) ширина проходів при одному транспортері 0,75 м в) ширина проходів між двома стрічковими конвеєрами 1,0 м г) ширина проходів при розміщенні трубопроводів, кабелів та інших комунікацій 0,7 м 9. Відстань між машинами, машиною та частинами будівлі 0,8 м 10. Ширина воріт для в'їзду в приміщення залізничного транспорту 4,9 м 11. Ширина воріт для в'їзду в приміщення автомобільного транспорту: а) ширина автомобіля до 2,0 м 2,0+0,7 м б) ширина автомобіля до 2,8 м 2,8+1,0 м в) ширина автомобіля більше як 2,8 м 2,8+1,2 м 12. Кут нахилу стаціонарних металевих драбин для постійного користування, не більше 45° 13. Ширина проходів з обох боків 0,8 м

Гігієна праці та виробнича санітарія Санітарні вимоги до забруднення повітря робочої зони, випромінювань, освітленості, забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту, забезпечення побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що створюють нормальні умови для праці та інші відомості наводяться в нормативних документах, ГОСТах, ДНАОПах, санітарних нормах, будівельних нормах та правилах та інших нормативних документах, що обов'язкові для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями України.

§3.Особиста гігієна працівників підрозділів аварійно-рятувальних служб.

Основою здорового способу життя, ефективної первинної і вторинної профілактики різних захворювань є особиста гігієна - комплекс заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному житті й діяльності людини.У сферу особистої гігієни входять: гігієна тіла і ротової порожнини, гігієна фізичного виховання та загартовування, запобігання шкідливим звичкам, гігієна статевого життя, гігієна одягу та взуття, гігієна відпочинку і сну, гігієна індивідуального харчування, гігієна розумової праці, психогігієна тощо.Гігієна тіла, забезпечення його чистоти, догляд за шкірою і волоссям є найдавнішими елементами особистої гігієни.

Основними складовими здорового способу життя є:

• Фізкультура.

• Здорове харчування.

• Правильний режим роботи та відпочинку.

• Загартовування.

А такі чинники як вживання алкоголю, тютюнопаління, уживання наркотиків псують наше здоров'я, а також можуть призвести до летальних випадків.

Конституція України визначає правові основи на охорону здоров'я, медичну допомогу та соцстрах. Охорона здоров'я забезпечується фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності (ст. 49). З метою забезпечення стану здоров'я працівників певних категорій власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності), медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботами зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб. Здійснення медичних оглядів покладається на медичні заклади, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за невідповідність медичного висновку стану здоров я працівника. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду, термін і порядок його проведення встановлюється Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Держнагляд охорони праці. Власник має право притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. Власник на прохання працівника або за своєю ініціативою організовує позачерговий медичний огляд, якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці.

Список літератури

1. Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р.

2. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці: Підручник. – К., 2001.

3. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. – М., 1995.

4. Єлисєєв А.Г. Охорона праці. – К., 1995.

5. Прокопенко B.I. Трудове право України: Підручник. - X.: Фірма "Консум", 1998.

6. Севастьяновым., Штефанов Б. И. Охрана труда. Труд женщин. Труд молодежи. — М., 1990.

7. Шептулина Н.Н. Охрана труда работников, занятых на работах с неблагоприятными условиями труда / / Трудо­вое право. — 1998.

8. Ярхо А.А. Законодательство об охране труда. — М 1988.-112 с.

1. Наказ МНС України від 07.08.2009 р. № 551 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо режимів робіт особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту у засобах індивідуального захисту у зонах хімічного та радіаційного забруднення”

2.Наказ МНС України від 07.02.2008 р. № 96 “Про введення в дію Тимчасового Статуту дій у надзвичайних ситуаціях (Частина ІІ)”

3.Наказ МНС України від 07.05.2007 р. № 312 “Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України (частина перша для підрозділів державної пожежної охорони”.

4. Бондар С.А. та інш. Пожежна тактика на допомогу пожежнику: Навчальний посібник. Вінницьке училище професійної підготовки працівників Державної пожежної охорони. – Вінниця, 2002 – 119с., з мал.

5. Голубев С.Г. Учебное пособие для рядового состава пожарной охраны.—Москва: издательство МКХ РСФСР, 1956. –296с.

6. Иванников В.П., Клюс П.П., Мазур Л.К. Справочник по тушению пожаров. Изд. 3-е, доп. и перераб.—Киев: РИО МВД УССР, 1983.-284с., с ил.

7. Клюс П.П. та ін. Пожежна тактика:Підручник/Клюс П.П., Палюх В.Г., Пустовой А.С., Сенчіхін Ю.М., Сировой В.В.-Х.:Основа, 1998.-592с.

8. Наказ Мінпаливоенерго України від 04.08.2000 №301 Інструкція по гасінню пожеж в електроустановках (НАПБ – 05.027.-2000)

1. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93р.,

2. ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва.

3. ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди Громадські будинки і споруди. Основні положення.

4. ДБН В.2.5-13-98 Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд.

5. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования.

6. ДСТУ 2272-2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.

7. ДСТУ Б.В.2.7–19–95. Матеріали будівельні. Метод випробування на займистість

8. ДСТУ Б.В.1.1-4-98 Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість.

9. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

10. НАПБ Б.05.020 - 2006 Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду (затверджена наказом МНС від 06.02.06 №59)

11. НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні (затверджені наказом МНС від 19.10.2004 № 126).

12. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою (затверджені наказом МНС України від 03.12.2007 № 833).

13. Рожков А.П. «Пожежна безпека» Пожінформтехніка Київ 1999 р.

14. Кулєшов М.М., Уваров Ю.В., Олійник О.Л., Пустомельник В.П., Єгурнов О.І. «Пожежна безпека будівель та споруд.» Навч. посібник – Харків, 2004р.

15. Говорущак М.Г., Козловський М.В., Полянський О.О., Гіренко В.В. «Пожежна профілактика» Навчальний посібник - м.Вінниця : Училище професійної підготовки працівників державної пожежної охорони при ГУ ДПО МВС України– 2000р

16. Методичні рекомендації до проведення планових та позапланових перевірок об’єктів органами Державного пожежного нагляду/ Єременко В.П., Палюх В.Г. – Харків: АЦЗУ, 2006. – 64 с

17. А. С. Пушкаренко, О. В. Васильченко « Будівельні матеріали та їх поведінка в умовах високих температур » Харків 2001р.

19. Г.К. Карлсена « Промышленное и гражданское строительство », « Конструкции из дерева и пластмасс » Москва 1986г.

21. « Довідник офіцера сил цивільного захисту » Кам’янець-Подільський 2006р.

Додаток1

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

Уникайте паніки!

(Завивання сирен, переривчасті гудки підприємств означають: "Увага всім!" – необхідно увімкнути радіо (гучномовець) або телевізор та прослухати інформацію-повідомлення).

З одержанням повідомлення (по радіо або іншім засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи:

• надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри;

• по можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення;

• якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно загерметизуйте приміщення! Уменшіть можливість проникнення НХР (парів, аерозолів) у приміщення:

• щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте,

• вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах,

• чекайте повідомлень органів державної влади з питань надзвичайних ситуацій через засоби масової інформації;

• знайте, що вражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки;

• швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації;

• попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;

• залишаючи приміщення (квартиру), вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту;

• виходьте із зони хімічного зараження в напрямі, перпендикулярному до напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація НХР;

• при підозрі ураження НХР необхідно уникати будь-яких фізичних навантажень, пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу;

• вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ;

• по прибуттю на нове місце перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Надання першої допомоги при ураженні НХР.

В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії НХР.

Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2 % розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5 % розчином лимонної кислоти. Винести потерпілого із зони зараження та забезпечити йому спокій і тепло.

Потрібно пам’ятати - перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження. При зупиненні дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2 % розчином питної соди або водою.

При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30 % альбуциду, в ніс - оливкове масло.

При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.

Для успішної протидії шкідливому впливу отруйних речовин на організм людини необхідно:

1. Припинити подальше надходження токсичних речовин в організм.

2. Максимально швидко видалити отруту з організму.

3. Швидко видалити отруту з шкіряних покривів і слизових оболонок.

4. Ліквідувати або послабити головні ознаки ураження, спричинені токсичними речовинами.

5. Знешкодити (нейтралізувати) отруту або продукти її розпаду в організмі.

Додаток 2

Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

• при одержанні повідомлення про радіаційну небезпеку негайно сховатись у будинку (стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40 - 100 разів);

• уникайте паніки, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;

• уменшіть можливість проникнення радіаційних речовин до приміщення;

• проведіть йодну профілактику (йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою і раз на день протягом 7 діб:

• дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом;

• ді­тям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом; водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб:

• дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної су­міші;

• дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на ста­кан молока або води;

• наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб);

• уточніть місце початку евакуації, попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку (вони підлягають евакуації в першу чергу);

• швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу;

• по можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення;

• перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи;

• по прибуттю на нове місце перебування проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою (для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники);

• дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню;

• використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення, консервацію; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.

• не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте;

• уникайте тривалого перебування на забрудненій території;

• у приміщеннях щодня робіть вологе прибирання ба­жано з використанням миючих засобів;

• у разі перебування на відкритій, забрудненій радіоакти­вними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов'язку, зволожену марлеву по­в'язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри спеціальний захисний одяг типу – ОЗК, плащ з капюшоном, накидку, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

Додаток №3

Порядок проведення часткової санітарної обробки на незараженій місцевості:

• знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх, чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

• не знімаючи протигазу, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. Коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують;

• обливають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза;

• знімають протигаз і старанно миють водою обличчя;

• прополіскують рот і горло. Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла і маску протигаза протирають вологою ганчіркою, яку змочують водою з фляги;

• при зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкіряних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання на шкіру;

• при зараженні БЗ часткову санітарну обробку проводять таким чином: не знімаючи протигаза, обмітанням та витрушуванням, видаляють БЗ, які осіли на одяг, взуття, спорядження і ЗІЗ.

Коли дозволяють обставини, спорядження та одяг знімають, старанно протирають підручними засобами, а потім витрушують. Знімати та одягати одяг треба так, щоб відкриті частини тіла не торкалися до зовнішньої забрудненої поверхні. Потім рідиною з ІПП-8 обробляють маску протигаза. При відсутності ІПП-8 для часткової обробки можна застосовувати воду з фляги та мило.

Замість ІПП можна також користуватися 3% розчином перекису водню, та 3% їдкого натрію (при відсутності їдкого натрію, його можна замінити силікатним клеєм у тій же кількості.

У жодному випадку не можна користуватися для часткової санітарної обробки шкіри розчинниками (дихлоретан, бензин, спирт), оскільки це посилить важкість ураження (ОР розчиняється у розчинниках, розподіляється на більшій площі, значно легше проходять крізь шкіру).

Після виходу із осередку ядерного ураження на незабруднену територію необхідно:

1.Зняти засоби індивідуального захисту шкіри.

2.Зняти верхній одяг і, ставши спиною до вітру, обережно струсити пил, потім, повісивши на мотузку, обмести зверху вниз віником, щіткою і вибити рештки пилу

палицею.

3. Очистити від грязі взуття і протерти його вологою ганчіркою.

4. Прополоскати в проточній воді одяг і білизну.

5. Зняти протигаз і провести його дезактивацію.

6. Зняти рукавиці і, обтрусивши їх, протерти змоченою в розчині ганчіркою.

7. Ретельно вимити руки водою з милом, помити ноги, обмити лице, відкриті ділянки тіла прополоскати чистою водою рот, ніс, горло і промити очі.

8. Пройти дозиметричний контроль.

9. Пройти повну санітарну обробку.

10. Пройти повний дозиметричний контроль.

Додаток

основні групи факторів, що справляють

сильний психологічний вплив на особовий склад мнс україни в умовах екстремальної ситуації

Морально-психологічні	Професійно-психологічні
Людські втрати, нестатки, розруха (загибель людей, страждання і горе людей, їхня нужда, нестерпні умови, матеріальний збиток, заклики про допомогу і т.п.).	Новизна ситуації, незвичність, що вимагає діяти не шаблонно, а гнучко винахідливо, із розумом, з напруженням своїх можливостей.
Загальна дезорганізація життя на території, у місті, на дорозі й т. інше, незвична поведінка громадян (паніка, натовпи біженців, істерія, агресивність і т.п	Раптовість ситуації
Різка активізація кримінального елементу в зоні надзвичайної ситуації - мародерство, крадіжки, грабежі, розбої, бандитизм і т.п.	Стрімкість, дефіцит часу.
Велика значущість подій, що відбуваються, розуміння особистої причетності до них.	Високі навантаження (розумові, емоційні, вольові, фізичні).
Усвідомлення відповідальності за свої рішення, вчинки, дії і досягнення необхідного професіонального результату	Тривалі навантаження, що вимагають від професіонала високого самовладання, стриманості, уміння мобілізувати себе на продовження діяльності в екстремальних умовах.
Небезпека для здоров'я і життя громадян, які знаходяться в зоні екстремальних подій, що відбуваються, а також для здоров'я і життя своїх колег і себе особисто.	Непевність ситуації (неясність, нестача інформації і т.п.)
Колективізм, солідарність, що виражаються в розумінні необхідності діяти спільно, узгоджено зі своїми товаришами по службі і взаємодіючими підрозділами.	Ризик (ризик зриву вирішення службової задачі; ризик порушення термінів; ризик одержання стягнення; ризик звільнення з посади; ризик одержання фізичного ушкодження; ризик для свого життя; ризик для громадян; ризик для свого авторитету і морального престижу і т.п.)
Особистий приклад і приклад старших, начальників, командирів

Додаток 2 ПОЗИТИВНВІ ПСИХІЧНІ РЕАКЦІЇ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ

ПОЗИТИВНІ

ПСИХІЧНІ РЕАКЦІЇ

Активізація почуття обов’язку

Змобілізованість і активізація ділових мотивів

Прискорення реакції

Підвищення пильності, готовність реагувати на оперативні обставини

Захопленість, азарт, емоційне піднесення

Додаток 3 НЕГАТИВНІ ПСИХІЧНІ РЕАКЦІЇ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ

Розгубленість, сповільненість реакції

Ейфорія

Заспокоєння, невпевненість, тривожність

Загострення почуття самозбе-реження, страх

за своє життя

Острах невдачі

Безтурботність

Нерозуміння того, що відбувається

Зниження активності, наполегливості в досягненні мети

Відчуття слабкості, втоми, нестачі сил

Психічне перенапру-ження

883