ВСТУП

Актуальність теми. Світова економіка характеризується інтенсивними процесами інтеграції та глобалізації. У послабленні міждержавних бар'єрів на шляху руху товарів, послуг, чинників виробництва, методів управління, все більшу роль у процесі розвитку промисловості відіграють зовнішньоекономічні відносини. Це стосується експортно-імпортних операцій, міжнародного інвестування, кооперації та співпраці. Одним з елементів розширення сфери зовнішньоекономічної діяльності підприємств є формування транснаціональних корпорацій (ТНК), які стали основною рушійною силою розвитку світового господарства.

ТНК здійснюють все більший вплив на міжнародні відносини і світову економіку загалом, модернізація якої значною мірою визначається особливостями їх розвитку. З огляду на це, без розуміння ролі ТНК в міжнародному бізнесі, аналізу сучасних тенденцій їх розвитку, неможливе адекватне сприйняття економічних, політичних та культурних світових реалій. За даними ООН, на сьогодні кількість ТНК перевищує 63 тис., а кількість їх закордонних філіалів становить близько 690 тис. Актуальність питань регулювання діяльності ТНК обумовлюється насамперед значним впливом транснаціональних компаній на всі сфери економіки країни. Питання співвідношення переваг та втрат, які отримує держава-реципієнт від участі в її економіці ТНК, залишається гостро дискусійним як серед науковців, так і серед широких кіл громадськості.

Формування ТНК пов’язано з тим, що вони дають великі переваги в сфері міжнародної торгівлі, дозволяючи більш успішно долати численні торговельні та політичні бар’єри. Замість традиційного експорту, який наштовхується на численні митно-тарифні перешкоди, ТНК використовують дочірні закордонні компанії в якості свого зовнішнього плацдарму всередині митної території інших країн, з якого вони безперешкодно проникають на їх внутрішній ринок. ТНК в процесі діяльності не підпадають під юрисдикцію окремої країни, тобто не можуть бути врегульовані національним правом окремої держави. Це можливо лише в рамках міжнародного права. Тому сьогодні на міжнародний рівень вийшла проблема ефективності правового регулювання оподаткування за діяльністю транснаціональних корпорацій.

Проблематика оподаткування доходів ТНК є предметом інтенсивних наукових досліджень, які здійснюються зарубіжними і вітчизняними вченими  впродовж кількох десятиліть. Проте до другої половини XX ст. розвиток національних податкових систем у науковій літературі не пов’язувався із зовнішніми факторами. Наприкінці 1980-х рр. – початку 2000-х рр. такі вчені, як Д. Вільямс, В. Танзі, Я. Френкель та інші присвятили свої праці вивченню проблематики зовнішнього впливу на податкові системи. С. Бланкарт, Дж. Вільсон, С. Оман, Ч. Тибу сконцентрували науковий аналіз на процесах податкової конкуренції та податкової конвергенції. Численні дослідження  з питань трансформації національних податкових систем та податкової політики під впливом зовнішніх факторів зроблені такими вітчизняними вченими, як О. Василик, З. Васильченко, І. Лютий, О. Кириленко,  Л. Тарангул, В. Федосов, С. Циганов, С. Юрій та ін.

Ефективне міжнародне співробітництво з метою розвитку системи оподаткування доходів ТНК є предметом інтенсивних наукових досліджень, які здійснюються зарубіжними і вітчизняними вченими  впродовж кількох десятиліть. Проте протягом останього часу із теоретичної площини вони перемістилися у практичну сферу, об’єднуючи уряди країн ЄС спільними завданнями щодо гармонізації міжнародного податкового законодавства з метою недопущення уникнення оподаткування за рахунок законодавчих лазівок. Дослідження різних аспектів діяльності транснаціональних корпорацій, зокрема впливу, що вони чинять на економіки країн світу, висвітлено у наукових працях ряду фахових економістів та науковців, як вітчизняних, а саме саме В. Базилевича, Я. Жаліло, В. Новицького, В. Рокоча, А. Філіпенка, Т. Циганкової, В.Андрущенка , С.Буковинського С., О.Василика, А.Гальчинського, А.Даниленка, О.Данілова, С. Осадця, О.Пилипченка, А.Поддєрьогіна, Г.П’ятаченка, М.Савлука, Д.Стеченка, Д.Черваньова, В.Шокуна, С.Юрія. та ін., так і зарубіжних: Р. Коуза, П. Кругмана, М. Паркера, М. Вагнера, Дж.Х. Даннінга, М. Портера., О.Рогач, Д. Вільямс, М.Бая, Шауб Р., Хендлі Р. та Вирзиковську М..

Однак, попри наявність значної кількості наукових праць та розвиток міжнародного співробітництва у цій сфері, залишаються недостатньо дослідженими перспективи конвергенції національних податкових систем у питаннях оподаткування доходів ТНК.

Об’єктивною реальністю є факт, що транснаціональні корпорації (далі - ТНК) мають можливість зменшувати податкове навантаження за рахунок трансфертного ціноутворення, основний механізм якого полягає у «передачі» податкової бази афілійованій особі, що перебуває в більш сприятливому податковому чи іншому адміністративному режимі. Мова йде про такі податкові преференції, як наявність статусу резидента офшорної зони, надання податкових канікул, застосування пільгових податкових ставок тощо.

Однак через гучні скандали, пов’язані із приховуванням доходів відомими міжнародними компаніями, питання оподаткування доходів ТНК останніми роками набули особливої актуальності. Це підтверджує актуальність ґрунтовного дослідження порядку  контролю за трансфертним ціноутворенням у країнах ЄС з метою своєчасного приєднання України до прогресивних процесів обмеження масштабів приховання доходів ТНК.

Мeтa i зaвдaння дocлiджeння. Мeтoю poбoти є дocлiджeння ocoбливocтей правового регулювaння оподатквання транснаціональних корпорацій в Європейському союзі.

Для дocягнeння пocтaвлeнoї мeти були пocтaвлeнi нacтупнi зaвдaння:

• Визнaчити пoняття,ознаки та тиипи транснаціональних корпорацій;

• Вcтaнoвити етaпи рoзвитку транснаціональних корпорацій;

• Вкaзaти чому саме ТНК є основним двигуном економічної глобалізації;

• Дocлiдити оподаткування материнських компаній та дочірніх підприємств різних держав членів ЄС;

• З’яcувaти як оподатковуються компанії у випадку транснаціональної реструктуризації та передачі активів;

• Висвітлити як відбувається процес гармонізації та уніфікації національних податкових систем в країнах ЄС

• Виявити проблеми приховання доходів ТНК в ЄС;

• Aнaлiзувaти засоби протидії податковим зловживанням корпорацій

Oб’єкт дocлiджeння. Oб’єктoм дocлiджeння є кoмплекc cуcпiльних вiднocин, щo виникaють в прoцеci правового регулювaння оподаткування транснаціональних корпорацій в Європейському союзі.

Пpeдмeт дocлiджeння. Регулювaння оподаткування транснаціональних корпорацій в Європейському союзі.

Мeтoди дocлiджeння. Для дocягнeння пocтaвлeнoї мeти, з уpaхувaнням oб’єктa тa пpeдмeтa дocлiджeння, у poбoтi викopиcтaнo зaгaльнoнaукoвi i cпeцiaльнi мeтoди. Дiaлeктичний мeтoд як зaгaльний мeтoд нaукoвoгo пiзнaння, який дaв змoгу poзглянути вci питaння оподаткування транснацональних корпорацій в ЄС; Мeтoд фopмaльнo-лoгiчний дaв мoжливicть з’яcувaти cутнicть тa ocoбливocтi оподаткування транснаціональних корпорацій в ЄС, a тaкoж мeтoди cиcтeмнoгo i пopiвняльнoгo aнaлiзу.

РОЗДІЛ 1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНХ КОРПОРАЦІЙ

ТА ЕТАПИ ЇХ РОЗВИТКУ.

1.1.Етапи розвитку тнк

Найбільш загальною причиною виникнення ТНК вважається інтернаціоналізація виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил, що переростають національно-державні межі. Найважливішим чинником у формуванні і розвитку міжнародних корпорацій є і вивезення капіталу.

До причин появи ТНК можна віднести і їх прагнення протистояти жорсткій конкуренції, необхідність вистояти в конкурентній боротьбі в міжнародному масштабі.

Формування ТНК пов'язане також і з тим, що воно дає великі переваги у сфері міжнародної торгівлі, дозволяючи успішніше долати численні торгові і політичні бар'єри. Замість традиційного експорту, який натикається на численні митно-тарифні перешкоди, ТНК використовують дочірні зарубіжні компанії як свій зовнішній плацдарм усередині митної території інших країн, з якого вони безперешкодно проникають на їх внутрішні ринки. Відзначимо, що в сучасних умовах ця рушійна сила створення ТНК має свої особливості. Часто ТНК, що діє усередині інтеграційних угрупувань, створених у вигляді зон вільної торгівлі, митних або економічних союзів, що характеризуються повною відміною митних бар'єрів, вигідніший експорт товарів, чим створення дочірньої компанії закордоном.

У ході розвитку ТНК виник принципово новий феномен - міжнародне виробництво, яке дає корпораціям переваги, що витікають з відмінностей економічних умов країни базування материнської компанії і приймаючих країн, тобто країн, де розташовані її філії і підконтрольні фірми. Додатковий прибуток ТНК можна отримати за рахунок відмінностей:

- у забезпеченості і вартості природних ресурсів;

- у кваліфікації робочої сили і в рівні заробітної плати;

- у амортизаційній політиці, що проводиться, і, зокрема, в нормах амортизаційних відрахувань;

- антимонопольного і трудового законодавства;

- у рівні оподаткування;

- екологічних стандартів;

- стабільності валют і ін.

Враховуються і відмінності в економічній ситуації окремих країн, які дають можливість ТНК маневрувати завантаженням виробничих потужностей і пристосовувати свої виробничі програми до змінних умов поточної кон'юнктури, до попиту на той або інший товар на кожному конкретному ринку.

До реальних переваг формування найбільших ТНК, що дозволяють добиватися значної централізації капіталу, можна віднести:

- можливість диверсифікації діяльності для зниження ризику і пом'якшення кризових ударів - спочатку материнська компанія може прямо або побічно дотувати дочірні компанії, що виходять на новий ринок;

- гнучку організаційну структуру управління. Частина функцій децентралізується;

- консолідацію фінансової звітності в рамках всієї системи з метою вироблення стратегії найменших податків - можливість перерозподілу прибутку між компаніями, що входять в корпорацію з тим, щоб найбільший дохід отримували ті з них, які користуються податковими пільгами і т. п.;

- спільне формування ринку, монополія на цьому ринку;

- зростання заради зростання (можливість бути першим).[1]

Транснаціональні корпорації в своєму розвитку пройшли кілька етапів і тому їх можна умовно розділити на п'ять поколінь.

Перше покоління ТНК (з періоду їх зародження в кінці XIX ст. До початку Першої світової війни 1914-1918 рр.) Займалося в основному розробкою та видобутком сировинних ресурсів в колоніальних країнах Азії, Африки, Латинської Америки, а також їх переробкою в країнах - власників колоній. За формою ці ТНК представляли собою картелі і синдикати. До цього періо-ду відносять становлення автомобільної і авіаційної про-мисловості, а також початок розподілу нафтового ринку між провідними транснаціональними корпораціямисвіту. Неконтрольований розвиток фондового ринку того часу значно сприяв світовій економічній кризі 1929—

1933 рр.

Друге покоління ТНК розвивалося в період між двома світовими війнами (1918-1939 рр.) І стало займатися найбільш прибутковим виробництвом озброєнь і військової техніки для задоволення військових потреб провідних країн Європи, Америки і Японії. Ці ТНК формувалися у вигляді трестів, які залучають в свої структури шляхом злиття і поглинань національні фірми і підприємства, створюючи таким чином міжнародні корпорації для більш ефективного ведення міжнародного бізнесу. Також період другого покоління ТНК відзначається економічними реформами президента Ф.Рузвельта, які значною мірою збалансували ситуацію на світовому фінансовому ринку. В цей час відбулося прискорення промислового розвитку провідних країн світу, викликане розгортанням Другої світової війни. За основними технологічними інноваціями ХХ століття, які припали на цей період (телебачення, ядерна енергетики, реактивні двигуни тощо), великою мірою стояли науково-дослідницькі підрозділи транснаціональних корпорацій.

Третє покоління ТНК почало складатися після закінчення Другої світової війни (1945 г.) і особливо після розпаду всіх імперій і їх колоніальної системи (1950-1960 рр.). ТНК третього покоління були генераторами і поширювачами науково-технічних досягнень в галузі новітніх галузей науки і промисловості (атомна енергія, електроніка, космос, приладобудування та ін.). Основними формами їх організації стали концерни і конгломерати, які об'єднуються часом в стратегічні альянси для зміцнення своїх позицій в гострій конкурентній боротьбі за ринки збуту своєї продукції. Період третього покоління характеризується не лише відбудовою світового господарства після Другої світової війни, але й вирішенням проблеми забезпечення гарантованих стандартів якості життя населення упровідних західних країнах. У цей час відбулися революційні відкриття в галузі інформаційних, аерокосмічних технологій, які призвели до появи таких транснаціональних компаній, як Simens, Boeing, Mittsubishi, Lokkhid та ін.; надзвичайно укріпилися позиції нафтових корпорацій, які отримували надприбутки від видобування нафти у Перській затоці.

Четверте покоління ГЯ / С поступово стало формуватися в 1970- 1980 рр. в умовах розвитку прискореного науково-технічного прогресу і світогосподарських зв'язків під впливом зростаючої конкуренції на світовому ринку, що опинилася під загрозою поділу мирним шляхом, без початку нової світової війни. Саме в цей період прискорився процес злиттів і поглинань, які сприяли концентрації капіталу і виробництва у ТНК, найбільш успішно розвивають великий міжнародний бізнес. В період четвертого покоління ТНК охоплює час енергетичної кризи і ліквідації її наслідків. Це період часткового перерозподілу ринку між нафтовими компаніями країн-членів ОПЕК і західними нафтогазовими компаніями. З четвертим етапом пов'язують також стрімкий прогрес у розвитку комп'ютерних технологій, який створив передумови для формування транснаціональних компаній нового типу — таких, що виробляють комп'ютерну техніку, програмний продукт тарозповсюджують інформаційні технології по всьому світу.

П'яте покоління ТНК з'являється і починає цілеспрямовано розвиватися на початку XXI ст. в умовах прискорюються процесів регіональної економічної інтеграції, особливо в Європі (ЄС), Північній і Південній Америці (НАФТА), Азії (АСЕАН і АТЕС).[2] Транснаціональні корпораціі здійснили трансформацію в глобальні компанії. Характерними ознаками сучасного етапу є стрімке розповсюдження інформаційних технологій; розширення географії діяльності ТНК, насамперед, за рахунок входження на ринки Східної і Південної Європи, а також на території країн СНД; руйнування світової фінансової системи, значною мірою викликане діями ТНК та інших компаній на фондовому ринку. Спостерігається постійне зростання масштабів транснаціоналізації — зростання частки міжнародного руху капіталу, праці та інших ресурсів.

Сьогодні транснаціональна корпорація являє собоюкомплекс, що включає виробничу, торговельну і фінансову складові, з єдиним центром ухвалення рішень в країні базування і з філіями в інших країнах. Вони володіють або контролюють виробництво продукції через свої відділення в багатьох країнах, поза межами країни базування. Таким чином, міжнародний аспект ТНК визначається масштабністю зарубіжних операцій в усіх галузях діяльності цих компаній.

За оцінками експертів ООН, у світі існує близька 60тисяч ТНК (у 1939 році їх налічувалося 30), що контролюють понад 850 тисяч закордонних філій, на які припадає 1/10 світового ВВП та 1/3 світового експорту.При цьому на території промислово розвинених держав розміщувалося понад 80% материнських компаній і близько 1/3 афілійованих — в країнах, що розвиваються. ТНК здійснюють 80% торговельних операцій з обміну високими технологіями, контролюють 90% прямих капіталовкладень за кордоном. Причому більше половини прямих капіталовкладень за кордоном припадає на 100 найбільш крупних корпорацій. Обсяг продажів їхньої продукції перевищує 2 трлн дол. США щорічно, середньостатистичні активи ТНК сягають 125 млрд дол. США, а чисельність зайнятих перевищує 150 тис. осіб.

Сучасні найбільші ТНК (General Motors, Ford, IBM, Royal Dutch Shell) розпоряджаються фінансовими засобами, що перевищують розмір національного доходу багатьох суверенних держав. Обсяг продажів зарубіж-

них філій ТНК набагато більший від обсягів "вільної" міжнародної торгівлі. Сьогодні в індустріальних країнах у середньому половина продукції виробляється закордонними філіями і дочірніми підприємствами транс-

національних корпорацій. Приблизно така ж частка сировини і матеріалів імпортується або виробляється закордонними відділеннями.

Отже, перш ніж стати найвпливовішими суб'єктами міжнародних економічних відносин, транснаціональні корпорації пройшли історично ряд етапів, кожний з яких супроводжувався появою нових стратегічних галузей промисловості, здійсненням революційних відкриттів різних сферах виробництва та надання послуг, завоюванням нових ринків шляхом використання різних методів експансії: від агресії до тихого проникнення в національні економічні, політичні процеси, вживання стратегій непрямого впливу тощо. На сучасному етапі спостерігається постійне зростання ролі ТНК та масштабів транснаціоналізації, що проявляється в їх участі у створенні світового валового продукту, у підвищенні частки міжнародного руху капіталу, праці та інших ресурсів, а також у сумах фінансових засобів, якими оперують ТНК та які часто перевищують бюджети національних економік країн.