- •Технічне завдання
- •Структура курсового проекту.
- •1.2. Графічна частина
- •Теоретичні відомості
- •4.1. Корпоративні мережі передавання даних.
- •4.4. Іntranet-мережа, Іntranet-адресація, механізм nat трансляції ip-адрес
- •5. Побудова корпоративної мережі
- •5.1. Фізична структуризація корпоративної мережі.
- •5.2. Розрахунок мережі Fast Ethernet
- •5.2.1. Правила розрахунку Fast Ethernet.
- •5.2.2. Розрахунок pdv
- •5.4. Таблиці маршрутизації.
- •Маршрутизатор 1
- •Маршрутизатор 2
- •Маршрутизатор 3
- •Маршрутизатор 4
- •Маршрутизатор 5
- •Маршрутизатор 6
- •Маршрутизатор 7
- •Маршрутизатор 8 (маршрутизатор безпровідного доступу)
- •6. Кошторис
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
5. Побудова корпоративної мережі
5.1. Фізична структуризація корпоративної мережі.
В даному курсовому проекті подано проект мережі фірми розробки програмного забезпечення. Дана мережа складається з 3-х філій, які географічно віддалені на 136 км.
Розглянемо детальніше структуру однієї із філій:
Кампус складається з 6-ти будинків, один з яких (1-поверховий) є адміністративним центром філії, решта (5-поверхові): відділ тестування та відлагодження ПЗ (2 будинки), відділ попереднього розроблення ПЗ (2 будинки), юридичний та фінансовий відділи (1 будинок). В центральному будинку міститься 30 хостів (19 ПК, 1 термінал, 3 принтери, 1 плотер, 5 серверів, маршрутизатор з безпровідною точкою доступу).
Решта вузлів: 645 ПК. 70 принтерів, 5 плотерів.
Працівники даної компанії:
головний директор;
заступник директора;
головний інженер по тестуванню та від лагодженню ПЗ;
головний інженер по розробці ПЗ;
фінансовий директор:
10 юристів;
6 адміністраторів;
779 осіб – інші працівники.
Зв'язок між філіями буде відбуватись каналами провайдера, який надає доступ до глобальної мережі internet (тому, що у вибраному тарифному плані він не обмежує внутрішньої швидкості).
Для зв’язку будинків у мережах кампусів використаємо технологію ATM (фізичне середовище - оптоволокно). Вибрана саме ця технологія, оскільки вона забезпечує найменші часові затримки сигналу, підтримує QoS – пріоритеризацію трафіку, надаючи перевагу трафіку аудіо-відео-зв’язку, а отже і забезпечує його стабільність. Маршрутизатор використовуємо Alcatel-Lucent 7705 SAR, оскільки він містить модуль ASAP, який підтримує технологію АТМ і Fast Ethernet. Також він під-тримує технологію NAT (що дозволить забезпечити хостам доступ в internet без використання proxy-серверів), та забезпечує захист апаратним мережевим екраном від основних видів атак.
Для побудови мережі в будинках вибрана технологія Fast Ethernet (стандарт 100Base-TX на кабелях UTP Cat 5 в межах поверху і 100Base-FX між поверхами) , оскільки вона забезпечує достатньо високу швидкодію при невеликих затратах.
Для віддаленого доступу використовується технологія VPN на базі апаратно-програмного рішення Cisco, оскільки в мережі всі використовувані комутатори, концентратори та маршрутизатори підтримують VLAN – Virtual Local Area Network (не обов’язково, щоб усі мережеві компоненти були одного і того ж виробника, головне – підтримка на апаратному рівні технології VLAN, використання програмного забезпечення Cisco зумовлене використанням їхніх маршрутизаторів, що дає деякі додаткові можливості при використанні зв’язки «маршрутизатор - ПЗ» одного виробника).
Схеми фізичної структуризації мережі наведні в додатках 1, 2, 4.
5.2. Розрахунок мережі Fast Ethernet
5.2.1. Правила розрахунку Fast Ethernet.
Розрахунок Fast Ethernet передбачає знаходження PDV та PVV і порівняння цих значень з допустимими.
PDV - параметр, що описує затримку при передачі сигналу між двома крайніми точками мережі як при поширенні по лінії зв'язку, так і в активному устаткуванні.
PVV - параметр, що враховує зменшення міжкадрового інтервалу в активному устаткуванні при передачі даних. Вимірюється в бітових інтервалах.
Правила коректної побудови сегментів мережі Fast Ethernet включають:
обмеження на максимальні довжини сегментів, які сполучають пристрої(джерела) кадрів (з'єднання DTE - DTE);
обмеження на максимальні довжини сегментів, що сполучають пристрої(джерела) кадрів (DTE) з портом повторителя;
обмеження на загальний максимальний діаметр мережі;
обмеження на максимальне число повторювачів і максимальну довжину сегменту, що сполучає повторювачі. При побудові Fast Ethernet дотримуються правила 2 хабів.
Специфікація IEEE 802.3u визначає наступні максимальні значення довжин сегментів, що з’єднують джерела кадрів (DTE-DTE)
Таблиця 1
Стандарт |
Тип кабелю |
Максимальна довжина сегмента |
100Base-TX |
Category 5 UTP |
100 метрів |
100Base-FX |
Багатомодове оптоволокно 62.5/125 мкм |
412 метрів (напівдуплекс) 2 км (повний дуплекс) |
100Base-T4 |
Category 3,4 або 5 UTP |
100 метрів |
Затримки, що вносяться проходженням сигналів по кабелю, розраховуються на підставі даних таблиці, в якій враховується подвоєне проходження сигналу по кабелю.
Таблиця 2
Тип кабелю |
Подвійна затримка в bt на 1м |
Подвійна затримка на кабелі максимальної довжини |
UTP Cat 3 |
1,14bt |
114bt (100м) |
UTP Cat 4 |
1,14bt |
114bt(100м) |
UTP Cat 5 |
1,112bt |
111,2 bt(100м) |
STP |
1,112 bt |
111,2 (100м) |
Оптоволокно |
1,0 bt |
412 (412м) |
Затримки, які вносять два взаємодіючі через повторювач мережевих адаптера (чи порти комутатора) 3.
Таблиця 3
Тип мережевих адаптерів |
Максимальна затримка при подвійному проходженні сигналу |
Два адаптера TX/FX |
100bt |
Два адаптера T4 |
138 bt |
Один адаптер TX/FX і один Т4 |
127 bt |
Таблиця 4
Проміжне обладнання |
Максимальна затримка при подвійному проходженні сигналу |
Повторювач (концентратор) класу I |
140 |
Повторювач (концентратор) класу II з портами TX/FX |
92 |
Повторювач (концентратор) класу II з портами Т4 |
67 |
Використовуючи усі дані з таблиць, можна розрахувати час подвійного проходження сигналу для довільної конфігурації мережі. І якщо значення не перевищує 512 bt, значить за критерієм розпізнавання колізій мережа є коректною.
Для мереж Fast Ethernet допускається не проводити розрахунок PVV.
