- •Основні форми організації міжнародного бізнесу
- •Валютний ризик і його вплив на діяльність міжнародного менеджера.
- •4 Вплив політичного ризику на діяльність міднародного менеджера
- •5. Форвардні валютні контракти
- •6. Ф’ючерсні контракти
- •7.Опціонні угоди
- •9. Види лізингу. Особливсті лізингової діяльності в україні.
- •10. Факторингові операції
- •11. Форфейтингові операції
- •12. Міжнародні інвестиції. Учасники інвестиційного процесу
- •Суб'єкти інвестування
- •Держава як учасник інвестиційного процесу
- •13. Загальні підходи до підбору персоналу. Критерії підбору менеджерів у тнк.
- •14. Мотивація та оплата праці в тнк.
- •15. Міжнародний ринок технологій. Венчурний бізнес тнк
- •19. Товари і послуги україни на світовому ринку
- •20. Вплив новітніх технологій на розвиток міжнародного менеджменту
4 Вплив політичного ризику на діяльність міднародного менеджера
Ситуація на фінансових ринках постійно змінюється: відбуваються зміни в конкурентному середовищі, в умовах та формах фінансування, ринковій кон’юнктурі окремої галузі або в країні загалом та в міжнародних економічних відносинах.
Тому міжнародний менеджер банку, котрий приймає рішення, повинен орієнтуватися в особливостях як міжнародних економічних відносин, так і міжнародного валютно-фінансового середовища, в якому працює міжнародний банк. Він повинен уявляти, як це середовище впливає на процес прийняття рішень у банку, робити прогноз розвитку політики банку залежно від подій, які відбуваються.
Найчастіше про політичний ризик говорять у ситуаціях, коли при прийнятті рішень, що стосуються, наприклад, міжнародного бізнесу, потрібно враховувати негативний вплив чинників, пов'язаних з нестабільністю внутрішньополітичної обстановки, правлячого режиму або уряду, з політичними заворушеннями [4]. До політичних ризиків відносяться: а) неможливість здійснення діяльності внаслідок військових дій, революції, загострення внутрішньополітичної ситуації в країні, націоналізації, конфіскації і підприємств, введення ембарго, через відмову нового уряду виконувати прийняті попередниками зобов'язання і т.п.; б) введення відстрочки (мораторію) на зовнішні платежі на певний строк через настання надзвичайних обставин (страйк, війна і т.д.); в) несприятливий зміна податкового законодавства; г) заборона або обмеження конверсії національної валюти у валюту платежу. У цьому випадку обов'язково перед експортерами може бути виконане в національній валюті, яка має обмежену сферу застосування. Усунути або повністю контролювати політичний ризик немо-жливо, але компанії можуть ужити певних заходів, щоб зменши-ти вплив несприятливих політичних дій на фірму. Насамперед компанія повинна добитись розуміння приймаючою стороною (урядом, громадянами) взаємної вигоди від інвестицій. Формальною процедурою такого розуміння є консесійна угода, в якій за-стережуються права і зобов’язання іноземної компанії. Однак треба мати на увазі, що виконання умов такої угоди для країни перебування необов’язкове. Стратегією управління політичним ризиком може бути отримання страхового полісу в якому-небудь урядовому агентстві щодо страхування політичних ризиків. Коли керівництво зрозуміє, що інші учасники діють передусім виходячи зі своїх інтересів, і буде проводити таку політику, при якій інші учасники будуть отримувати якісь вигоди, то політичний ризик можна контролювати досить ефективно.
5. Форвардні валютні контракти
Форвардний валютний контракт (FXA — foreign exchange agreement) — це угода між двома контрагентами про фіксацію валютного курсу за операцією купівлі-продажу обумовленої суми валютних коштів на визначену дату в майбутньому.
Згідно з форвардним валютним контрактом одна сторона бере на себе зобов’язання здійснити поставку визначеної кількості валютних коштів за узгодженим у контракті курсом на вказану дату, а інша сторона бере зобов’язання прийняти цю поставку і виплатити відповідну суму коштів у іншій валюті.
Суми угод та тривалість форвардного періоду за форвардними валютними контрактами, як і в загальному випадку, можуть бути довільними і визначаються за домовленістю сторін, відповідаючи їхнім потребам. Угодами FXA передбачається фіксація всіх умов, зокрема й форвардного валютного курсу, у момент підписання контракту.
Основним питанням за укладання форвардного валютного контракту є рівень обмінного курсу, який визначається на дату угоди і за яким операція купівлі-продажу валюти буде здійснена на дату валютування. Щоб не втратити значних коштів на форварді, учасникам бажано мати прогноз зміни валютних курсів і враховувати вплив відповідних чинників на процес формування форвардних курсів за валютами.
У довгостроковому аспекті форвардні валютні курси залежать від різниці в рівнях відсоткових ставок за валютами, що котируються. В свою чергу, відсоткові ставки відбивають насамперед діючий та очікуваний рівні інфляції, а також прогнозовані темпи економічного росту в країнах походження валют. Оскільки й очікувані темпи зростання, і рівень інфляції можна лише спрогнозувати, але не розрахувати, то й відсоткові ставки на майбутні періоди також прогнозуються. Форвардні валютні курси розраховуються на основі відсоткових ставок.
Форвардні валютні контракти захищають обох учасників від зміни валютних курсів упродовж форвардного періоду попереднім фіксуванням курсу на момент укладення угоди. Протягом періоду дії FXA учасники не наражаються на валютний ризик, пов’язаний зі змінами валютних курсів. У цьому і полягає сутність операцій хеджування валютного ризику.
