5. Фізико-географічні характеристики річкових басейнів

Фізико-географічні характеристики включають географічне положення басейну у вигляді географічних координат його крайніх точок і кліматичні характеристики басейну (кількість опадів, сніговий покрив, температура і вологість повітря).

Водний режим залежить також від рельєфу місцевості, наявності озер, лісів і боліт.

6. Річкова долина і русло річки

Річки звичайно течуть у вузьких витягнутих знижених формах рельєфу, які характеризуються загальним похилом від одного кінця до другого і називаються долинами. Складовими частинами річкової долини (рис. 3) є: дно, або ложе, долини, тальвег, русло річки, заплава, схили долини, тераси і бровка. Дно долини - це найбільш знижена її частина Тальвег - безперервна звивиста лінія, яка з'єднує найглибші точки дна долини.

Русло - частина дна долини, по якій здійснюється стік води. Частина русла, по якій здійснюється стік води в маловодний (меженний) період, називається корінним, або меженним руслом. Частина долини річки, яка заливається річковою водою періодично лише в періоди інтенсивного надходження води, називається заплавним руслом (заплавою річки). Схили долини рідко бувають рівними. На них часто утворюються розташовані уступами на певній висоті над тальвегом площадки, так звані річкові тераси. Лінія стику схилів долини з поверхнею прилеглої місцевості називаються бровкою.

Схематичний переріз річкової долини та її елементи наведені на рис.4.

Рис.4. Поперечний профіль долини: 1 - бровка;2 схил; 3,4-тераси, 5-бровка тераси; 6-русло; 7,8-низька і висока заплава; 9 - кореневі породи; 10 - алювіальні відклади

7. Поперечний переріз русла та його морфометричні характеристики

П оперечний переріз - площина, що перпендикулярна до напрямку течії і обмежена знизу дном, з боків відкосами русла, а зверху - лінією горизонту води.

До морфометричних характеристик відносяться: площа живого перерізу (ω, м²) ширина русла (B, м), змочений периметр (X, м), середня глибина (h_сер, м) і гідравлічний радіус (R, м).

Живий переріз є частиною всього водного перерізу, де спостерігається течія води. Та ж частина водного перерізу, де ця течія відсутня, називається мертвим простором. Площа живого перерізу обчислюється за виміреними глибинами.

Ширина річки - це віддаль між урізами води лівого та правого берегів при даному рівні води.

Змочений периметр (Х) - довжина підводного контуру живого перерізу.

Середня глибина обчислюється як відношення площі живого перерізу до ширини річки

(12)

Гідравлічний радіус обчислюють як відношення площі живого перерізу до змоченого периметру

(13)

Для великих рівнинних річок за гідравлічний радіус допускається приймати середню глибину русла.

8. Поздовжні профілі річок

Поздовжній профіль річки - лінія, що показує зміну висоти дна і поверхні води від витоку до гирла.

Поздовжній профіль річки характеризує зміну похилів її дна і похилів поверхні води за течією.

Похил виражається відношенням різниці відміток дна або поверхні води на початку h_i і в кінці h₂ ділянки до довжини цієї ділянки l.

(14)

Похил може виражатися або у вигляді десяткових дробів, або в промілле (^о/_оо), що показує падіння в м на 1 км довжини річки. Розрізняють такі типи поздовжніх профілів річок (рис.6):

1) пологоввігнутий, або профіль рівноваги, найбільш поширений для великих рівнинних річок;

2) прямолінійний - характерний в основному для малих річок;

З) скидовий або опуклий, що має малий похил в верхів'ї і більший в нижній течії, зустрічається рідко;

4) східчастий, утворюється за наявністю ряду проміжних базисів ерозії у вигляді озер, водосховищ тощо.

Рис.6. Типи повздовжніх профілів річок