2. Методи, що використовуються у гідрології

У загальнонауковому плані гідрологія базується на діалектичному підході при розгляданні явищ і процесів, які вивчаються. При встановленні законів, яким підпорядковані процеси в гідросфері, проводять їх генетичний аналіз, тобто встановлення якісних і кількісних залежностей між елементами, що на них впливають.

Для одержання фактичних відомостей застосовують спостереження і експеримент. При спостереженнях використовують експедиційний і стаціонарний методи досліджень.

Експедиційний метод полягає в збиранні матеріалів про водні об'єкти шляхом порівняно короткочасного обстеження, а стаціонарний - у проведенні в псиних пунктах (гідрологічних станціях і постах) гідрологічних спостережень за спеціальними програмами як на протязі року, так і з року в рік.

При аналізі великих масивів спостережень та її екстраполяції у просторі і часі використовують статистичні методи.

Крім математичного (із застосуванням ЕОМ) і лабораторного (в малому масштабі) моделювання гідрологічних процесів останнім часом порівняно широко використовують натурний експеримент, тобто штучний вплив на природне явище.

Застосування експерименту передбачає використання фізико-математичного аналізу, що спирається на загальні закони фізики у вигляді диференціальних рівнянь.

3. Значення гідрології

Гідрологія в наш час має широке практичне застосування. Відомості про водні об'єкти, їхній режим, гідрологічні розрахунки та прогнози елементів водного режиму необхідні для задоволення потреб морського і річкового флоту, гідроенергетики, осушувальних і зрошувальних меліорацій, промислового і комунального водопостачання, будівництва населених пунктів, промислових підприємств і комунікаційних систем, мостобудування, рибного господарства.

Особливу роль гідрологія відіграє при запровадженні екологічних заходів щодо збереження водних ресурсів і земельного фонду. При цьому беруть до уваги, що значна частина забруднюючих речовин переноситься водними потоками, будівництво доріг і мостів призводить до заміни стоку вздовж схилів русловим, внаслідок чого активізуються ерозійні процеси, і т. ін.

Розділ і. Гідрологія річок

Тема 1.1. Основні властивості води.

1. Вода в фізико-географічних, геофізичних, геохімічних і біологічних процесах.

Безперервний круговорот вологи зумовлює надходження води на континенти; тут вона розчиняє і механічно руйнує ґрунти і гірські породи, формує зовнішній вигляд земної поверхні.

Світовий океан є основним збирачем і акумулятором тепла на Землі й основним джерелом надходження вологи в атмосферу. Таким чином, океанічні і морські течії, утворення опадів сприяють пом'якшенню клімату прилеглих і віддалених територій.

Роль води як розчинника є винятковою. Розчиняючись в ній, хімічні речовини земної кори мають значно більші можливості для утворення різних сполук. У водних розчинах вони можуть вільно переміщуватись на значну відстань і за сприятливих умов утворювати великі скупчення однорідних за хімічним складом відкладів.

У біологічних процесах вода є основним середовищем, яке забезпечує обмін речовин і розвиток організмів. Так, ґрунтові води і наявні в них розчинені мінеральні речовини є основним із джерел живлення рослин. Крім того, вода значною мірою регулює температуру рослин завдяки великій теплоємності й здатності випаровуватись з їхньої поверхні. Так само вода необхідна для підтримання життя всіх інших організмів.