Тема 9. Перестрахування

Мета:

- розкривати тенденції розвитку перестрахування в Україні;

- усвідомлювати та вміти виокремлювати види перестрахування;

- аналізувати і давати оцінку правовідносинам, які виникають в результаті перестрахування

Література:

1. Семенова К. Правове регулювання перестрахування: деякі аспекти // Право України. – 2005. – № 2. – С. 40-43.

2. Семенова К. Г. Особливості державного регулювання перестрахової діяльності // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 31. – С. 421-428.

3. Семенова К. Г. Правова природа договору перестрахування // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Сімферополь, 2005. – Вип. 8. – С. 155-161.

4. Семенова К. Г. Договір перестрахування: порядок укладання // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – 2006. – Серия “Юридические науки”. – Т. 19 (58). – № 1. – С. 221-226.

5. Про затвердження Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента: Постанова КМУ від 04.02.2004 № 124 // Урядовий кур'єр. – 2004. - № 25

6. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. - К. : Товариство «Знання», КОО, 1997. - 216 с. (с. 47 - 49, 66 - 95, 98 - 100).

7. Біленчук Д.П., Біленчук П.Д., Залетів О.М., Клименко Н.І. Страхове право України. Підручник для вищих навчальних закладів / П.Д. Біленчук. - К. : Атака, 1999. - 368 с.

8. Гвозденко А.А. Основи страхований: Учебник. - М.: Финанси й статистика, 1998. - 304 с.

9. Кашенко О.Л., Борисова В.А. Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник. - Суми: Видавництво «Університетська книга», 1999. - 252 с.

10. Ротова Т.А., Руденко Л.С. Страхування: Навч. посіб. -К.: Київ. нац. торг. -екон. ун-т, 2001. - 402 с.

Питання заняття

1. Виникнення, зміст та функції перестрахування

2.Види договорів перестрахування

3. Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні

Тести до теми

1. Яка основна мета діяльності товариств взаємного страхування:

а) створення страхового захисту членів товариств;

б) організація обов'язкового особистого страхування для категорій осіб відповідно до чинного законодавства;

в) страхові операції з будь-яких видів страхування;

г) перестрахування ризиків щодо особистого страхування.

2. При передачі ризику в перестрахування комісійні винагороди за перестрахування отримують:

а) перестраховик;

б) цедент;

в) як перестраховик, так і цедент;

г) страхувальник.

3. Перестрахування забезпечує:

а) надійність інвестиційної політики;

б) фінансову надійність страховика;

в) зменшення ризику;

г) платоспроможність страховика.

4. Розрізняють такі види перестрахувальних операцій:

а) пропорційне та непропорційне перестрахування;

б) факультативне й облігаторне перестрахування;

в) самострахування і співстрахування;

г) обов'язкове та добровільне страхування.

5. Страховик, який уклав договір перестрахування:

а) залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування;

б) залишається відповідальним перед страхувальником лише в певній частині;

в) не несе відповідальності перед страхувальником;

г) несе відповідальність лише за окремими видами страхування.

6. Страховик (перестраховик) України має право приймати ризики в перестрахування лише:

а) з тих видів добровільного страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;

б) з тих видів обов'язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;

в) з тих видів добровільного та обов'язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;

г) зі страхування життя.

7. Облігаторне перестрахування охоплює:

а) весь страховий портфель;

б) значну частину страхового портфеля;

в) кожний відокремлений ризик;

г) а, б.

8. Об'єктом перестрахувальних операцій є:

а) майнова ситуація в певному страховому товаристві;

б) настання страхового випадку у певному страховому товаристві;

в) настання страхового ризику в певному страховому товаристві;

г) все вірно

9. У групі пропорційного перестрахування виділяють такі підвиди договорів перестрахування:

а) квотний, ексцедентний та квотно-ексцедентний договори;

б) ексцеденти збитку та ексцедент збитковості;

в) облігаторні договори;

г) факультативи і договори.

10. Перестрахування є:

а) самостійною галуззю страхування;

б) підгалуззю майнового страхування;

в) підгалуззю особового страхування;

г) підгалуззю страхування відповідальності.

11. В перестрахуванні ризику беруть участь чотири страховики. В даному випадку ретроцесіонарій — це:

а) перший страховик;

б) другий страховик;

в) третій страховик;

г) четвертий страховик.

12. За непропорційним перестрахуванням розрахунки між сто­ронами договору охоплюють:

а) підсумкові фінансові результати цедента;

б) окремі договори страхування;

в) окремі збитки;

г) все вірно.

13. Що означає перестрахування із 60% квотою?

а) цедент приймає 60% кожного ризику;

б) перестраховик приймає 60% кожного ризику;

в) цедент приймає 40% кожного ризику;

г) перестраховик приймає 40% кожного ризику.

14. До факультативного перестрахування страхові компанії вдаються досить часто у таких випадках:

а) ризик настільки значний, що виходить за межі (ліміти) діючих перестрахувальних договорів;

б) ризик не підпадає під умови чинних договорів;

в) компанія, що передає ризик, вважає за необхідне перестрахувати частину відповідальності за власним утриманням;

г) все вірно.

15. Облігаторне перестрахування вигідніше порівняно з факультативним для:

а) цедента;

б) перестраховика;

в) а, б;

г) перестрахового брокера.

16. До непропорційних перестрахувальних договорів відносяться:

а) квотні договори;

б) факультативні договори;

в) квотні та ексцедентні договори;

г) договори ексцедента збитку та ексцедента збитковості.

17. Коли цедент отримує найбільшу комісію за перестрахуванням:

а) за квотним договором;

б) за ексцедентним договором;

в) за договором ексцедента суми;

г) за факультативно-облігаторними договорами.

18. Другий договір ексцедента суми використовується:

а) як альтернатива до першого договору ексцедента суми;

б) для безпечних ризиків;

в) додатково до факультативного договору перестрахування;

г) у тому випадку, коли перший договір ексцедента суми не може задовольнити виплати.

19. Сутність ексцедентного перестрахування полягає втому, що:

а) цедент зобов'язаний передати перестраховику визначену частку у всіх ризиках даного виду, а перестраховик не має права відмовитися від цього обв'язку;

б) цедент визначає розмір власної участі у всіх або у частині договорів прямого страхування, а відповідальність понад всю власну участь передає перестраховикам;

в) все вірно.

20. Основні переваги факультативного перестрахування:

а) висока ставка комісії перестрахування;

б) увага, що приділяється окремим ризикам;

в) легкість в управлінні;

г) все вірно.