1. Предмет і завдання психофізіології.

Психофізіологія (від гречок. Psyche - душу, physis - природа й logos - навчання) - наука, що вивчає фізіологічні механізми психічних процесів, станів і поводження.Термін "психофізіологія" був уперше запропонований на початку XIX ст. французьким філософом Н. Массіасом. Спочатку він використовувався для позначення широкого кола досліджень психіки, що спиралися на точні об'єктивні фізіологічні методи (визначення сенсорних порогів, часу реакції і т. ін.).

Звідси основне завдання психофізіології: дослідження фізіологічних механизмів психічних процесів, станів і поводження на системному, нейронному, синаптичному і молекулярному рівнях.Психофізіологія нині істотно відрізняється за предметом свого дослідження від такої досить близької і схожої за назвою наукової дисципліни як фізіологічна психологія, що вивчає фізіологічні механізми психічної діяльності на всіх рівнях її організації. Хоча досить довгий період розвитку психофізіології йшов саме шляхом фізіологічної психології. Алетенденції розвитку сучасної психофізіології полягають у зміщенні інтересів від дослідження нейродинамічних основ психіки до вивчення фізіологічних процесів у структурі активної, психічно опосередкованої взаємодії людини зі світом.

Згідно із сучасними науковими уявленнями психофізіологія являє собою галузь науки, яка вивчає закономірності співвідношення психологічного і фізіологічного для встановлення психофізіологічних механізмів життєдіяльності у поведінки, розвитку, навчання та праці людини.

Предметом вивчення психофізіології можна вважати саме психофізіологічні механізми життєдіяльності, поведінки, розвитку, навчання та праці людини. Вважається, що сучасна психофізіологія поєднує фізіологічну психологію, фізіологію вищої нервової діяльності (ВНД), "нормальну" нейропсихологію і системну психофізіологію. Узята в повному обсязі своїх завдань психофізіологія включає три відносно самостійні частини: загальну, вікову і диференційну психофізіологію. Загальна психофізіологія вивчає фізіологічні основи пізнавальних процесів (когнітивна психофізіологія), емоційно-потребової сфери людини і функціональних станів. Вікова - онтогенетичні зміни фізіологічних основ психічної діяльності людини. Диференційна - природно-наукові основи і передумови індивідуальних відмінностей у психіці і поведінці людини.

Також - Когнітивна психофізіології - наука, що вивчає фізіологічні основи пізнавальної діяльності людини. Порівняльна психофізіології - наука, націлена на встановлення та виявлення різниці в структурної та функціональної організації мозку, поведінці і психіці у тварин різних видів і у людини. Психофізіологія професійної діяльності - наука, що вивчає психофізіологічні властивості людини, які проявляються в конкретній діяльності і впливають на ефективність і якість цієї діяльності

2. Зв’язок психофізіології з іншими науками

Багатьма провідними психологами було доведено, що спроби відокремити психологію від фізіології неправомірні, оскільки предмет психології - нейропсихічний процес (Бехтерєв), цілісна психофізіологічна реальність (Виготський), психофізіологічна реальність, що лежить в основі всіх без винятку психічних процесів, включаючи самі вищі (Рубінштейн).

З боку фізіології також були наведені вагомі аргументи на користь того, що самостійна, відділена від психології фізіологія не може висунути обґрунтованої концепції цілісної діяльності мозку (Швирков).

«Ізоляція якої-небудь дисципліни є вірний показник її ненауковості», - пише М. Бунге.

Предмет психофізіології часто перетинається з предметом досліджень нейрофізіології, нейрохімії, молекулярної біології, нейропсихології, когнітивної психології. Усі вони разом утворюють інтегральну групу наук, що об’єднуються під назвою нейронаука (neuroscience), когнітивна нейронаука (cognitive neuroscience), або нейрокогнітологія. Психофізіологія тісно взаємопов'язана з нейропсихологією. Нейропсихологія спрямована на вивчення мозкової організації псих діяльності. Теоретичною її основою, розробленою Лурією, є теорія системної динамічної локалізації психічних процесів.

Мова фізіології багато в чому збагачений психологічними термінами й навпаки. Психофізіологія перебуває на стику не тільки з фізіологією, але й з філософією, генетикою, біохімією, медициною та ін. Найбільш важливими прикладними напрямками психофізіології, на думку різних дослідників, є педагогічна, соціальна, екологічна, інженерна, клінічна психофізіологія, детекція брехні, підвищення саморегуляції і психотерапія за допомогою біологічного зворотного зв’язку.