1.5. Удобрення

Яра пшениця, на відміну від озимої, має більш короткий період вегетації (75-115 днів в залежності від сорту, районів вирощування, погодних умов, 1500⁰С - сума ефективних температур) і засвоєння поживних речовин відбувається більш інтенсивно. В період сходів яра пшениця засвоює 5-7 % речовин від загального виносу, в фазі кущення – 15-20 %, виходу рослин в трубку та колосіння – 50-60 %, молочної стиглості зерна – 20-30 %, воскової – 3-5%. В період від появи сходів до кущення яра пшениця дуже чутлива до нестачі елементів мінерального живлення, особливо фосфору. Нестача фосфору на початкових стадіях розвитку не компенсується наступним внесенням, що призводить до зниження врожаю зерна. Засвоєння фосфору продовжується до кінця достигання. Яра пшениця, маючи відносно слабо розвинену кореневу систему яка до того ж ще й відзначається низькою вбирною здатністю, дуже вимоглива до наявності в ґрунті легкодоступних речовин. Вона не витримує кислих ґрунтів. Для того, щоб забезпечити розвиток потужної кореневої системи та знизити ризики зниження врожайності, необхідно передбачати в системі удобрення пшениці використання стимуляторів росту, яких зараз на ринку регуляторів росту рослин дуже великий асортимент. Поряд з основним удобренням велике значення для поліпшення кореневого живлення має позакореневе підживлення. Воно проводиться , як правило, в фазу кущення, але воно потрібне також і в фазу колосіння. В окремих випадках в період дії стресових факторів (низькі температури, спека, посуха, ) застосування позакореневого підживлення є чи не єдиним способом постачання поживних речовин в метаболічну систему рослин. В єдиному комплексі обробка насіння і листкове підживлення значно підвищують ефективність кореневого живлення ярої пшениці. Так, приріст врожаю від застосування основного удобрення не перевищує 6-7 ц/га, при дотриманні повної технології живлення з використанням регуляторів росту рослин та комплексних добрив в фазу кущення та колосіння зростає до 10 або навіть 20 ц/га за рахунок збільшення об'єму кореневої системи, покращення фізіологічних реакцій в листях, підвищення засвоєння елементів мінерального живлення з ґрунту та добрив на 15-20 %, посилення реутилізаціі запасних вуглеводів і спрямуванні їх в зернівку.

Пшениця яра добре використовує післядію органічних добрив, внесених під попередні культури.

В органічному землеробстві використовуються органічні добрива, виготовлені методом прискореної ферментації. В США таким продуктом є ФЕРМВЕТ, в Європі ОРГАНІК та БІООРГАНІК, в Україні БІОПРОФЕРМ, ОДУ та РІВЕРМ.

Значні вигоди одержують виробничники за умов застосування мікробіологічних препаратів різного призначення. Застосування препаратів типу Біофіт-2 не потребує додаткового внесення азоту для розкладу органічних решток, особливо з широким відношенням С:N. Мікробіологічні препарати можуть бути елементом інтегрованого захисту рослин від хвороб (бактеріальних, грибкових).

При використанні в якості органічного добрива нетоварної частини урожаю, що має широке співвідношення між азотом і вуглецем, може відбуватися іммобілізація вільного азоту ґрунту мікроорганізмами, що розкладають таку органічну масу. Це призводить до певної нестачі його для культури. Такого явища не відбувається, якщо в ґрунт надходить органічна маса бобових рослин, що має сприятливе співвідношення С:N ( менше 20), яке сприяє швидкому розкладу цієї органічної маси рослинних залишків і внаслідок ґрунт збагачується елементами живлення в тому числі азотом. Бобові рослини в симбіозі з бульбочковими бактеріями здатні накопичувати до 300 кг/га біологічного азоту. Завдяки кореневим виділенням, що являють собою складні органічні сполуки (щавлева, лимонна, уксусна, янтарна, яблучна та ін. кислоти), багато важкодоступних фосфорних та кальцієвих сполук ґрунту перетворюються в рухомі та легкодоступні для інших рослин.

1.6.Сівба

Для степової та лісостепової зон України створені та занесені до Державного Реєстру сортів рослин низка високопродуктивних сортів твердої озимої пшениці, що за відповідних агрокліматичних умов спроможні забезпечувати валові збори зерна на рівні м’яких пшениць найкращих сортів. Серед них Айсберг одеський, Алий парус, Бурштин, Крейсер та Босфор вирізняються високою екологічною пластичністю і сталістю урожаїв зерна при вирощуванні на різних агрофонах (сорти універсального використання); Аргонавт, Дельфін, Золоте руно, Таврида, Лінкор та Гавань добре реагують на покращення агрофону та формують високоякісне зерно (сорти короткостеблового типу); напівкарликові – сорти Перлина одеська, Лагуна, Континент та Гардемарин більше всього пристосовані для вирощування за інтенсивною технологією і в умовах зрошення.

У 2009 році виробництву України рекомендовано 12 сортів пшениці твердої ярої, в т. ч. 7 сортів селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (Кучумовка, Нащадок, Спадщина, Харківська 27, Харківська 39, Харківська 41 і Чадо), два сорти Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла (Гізель та Ізольда) і по одному сорту: Носівської селекційно-дослідної станції Чернігівського інституту АПВ (Букурія), Луганського інституту АПВ (Дарина) і Національного університету біоресурсів та природокористування – Славута. За останні три роки виробництву були рекомендовані сорти Кучумовка, Нащадок і Славута.

1. Сорти пшениці ярої селекції Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН, рекомендовані державною службою з охорони прав на сорти рослин на 2014 р.

Сорт	Роки реєстрації	Зона вирощування	Якість	Група стиглості
Т. aestivum L.
Колективна 3	2000	Лісостеп	цінна	середньостиглий
Елегія миронівська	2004	Лісостеп, Полісся	сильна	середньостиглий
Етюд	2006	Лісостеп, Полісся	цінна	ранньостиглий
Сюїта	2007	Лісостеп, Полісся	сильна	середньостиглий
Струна миронівська	2008	Лісостеп, Полісся	цінна	середньоранній
Сімкода миронівська	2013	Лісостеп	сильна	середньоранній
Т. durum Desf.
Ізольда	2002	Лісостеп, Полісся	харчовий	середньостиглий
Жізель	2008	Лісостеп, Полісся	харчовий	середньоранній

 

Слід мати на увазі, що польова схожість насіння пшениці ярої часто не перевищує 75%. Тому потрібно дуже ретельно готувати насіння до сівби. Для товарних посівів краще використовувати насіння категорії рН-1-3, із схожістю у м`якої пшениці не нижче 92% і чистотою не нижче 98%, у твердої - відповідно - не нижче 87 і 98%.

Після зимового періоду зберігання насіння потрібно провести повітряно-теплове обігрівання його при температурі 38-40°C протягом 2-3 годин, або зробити протягом 3-4 днів сонячне обігрівання.

Найголовніше при підготовці та сівбі ярої пшениці – збереження ґрунтової вологи, значні втрати якої завдають найбільшої шкоди швидкому отриманню дружних і рівномірних сходів, а отже – стартовому росту і розвитку, що в подальшому може призвести до різкого зниження продуктивності. Особливо чутлива до затримки зі строком сівби тверда пшениця.

Сіяти пшеницю треба першою серед ранніх ярих хлібів, в перші дні початку польових робіт, як тільки ґрунт досягне фізичної спілості і стане добре розроблятися. Запізнення із сівбою на 10 днів може призвести до зниження урожайності на 20-25%.

Сіють пшеницю звичайним рядковим або вузькорядним способом зерновими сівалками СЗ-3.6: СЗТ-3.6, СЗУ-3.6, СЗП-3.6, СЗ-5.4 та іншими. В регіонах вітрової ерозії - стерньовими сівалками СЗС-9, СЗС-2.1. При сівбі вузькорядним та перехресним способами норму висіву збільшують на 10-15%. Норми висіву збільшують також на забур'янених полях, на бідних ґрунтах і в районах достатнього вологозабезпечення. Середні норми висіву в Поліссі 5,5-6,0 млн., в Лісостепу - 5-5.5, в Степу -4.5-5млн. схожих насінин на 1 га. Глибина сівби - 4-5см. В посушливих умовах та на легких ґрунтах - 6-7см.