1.3. Місце в сівозміні

Сільськогосподарські культури та технологія їх вирощування мають великий і різноманітний вплив на фізичні, хімічні та біологічні показники родючості ґрунту, ріст, розвиток та врожайність наступних культур. Незважаючи на велику різноманітність і істотну відмінність за біологією та технологією, всі культури об'єднані в окремі групи, як за цими ознаками, так і за впливом їх на ґрунт і врожайність наступних культур. Таке групування важливе з точки зору оцінки всіх культур як попередників. Без оцінки попередників і знання вимог до них неможлива побудова правильного, науково обґрунтованого чергування культур. В основі оцінки сільськогосподарських культур, як попередників, лежать наступні критерії:

- вплив на ріст, розвиток рослин, їх врожайність і якість продукції;

- ґрунтозахисна та екологічна роль;

- вплив на фіто санітарний потенціал сівозміни;

- вплив на загальну продуктивність сівозміни.

Серед попередників особливе місце займають різні типи парів - чисті і зайняті. Кожен тип поділяють на види: чисті пари - чорний і ранній; зайняті пари можуть займатися однорічними травами на сіно чи зелений корм, багаторічними травами на один укіс, зернобобовими на силос або зелений корм, озимими та кукурудзою на зелений корм, ранньою картоплею. До чистих парів відносять його різновид пар кулісний, до зайнятих - сидеральний. Серед попередників пшениці ярої є також всі просапні, зернобобові .

Чисті пари виконують дуже важливі агротехнічні функції: накопичення, збереження і раціональне використання ґрунтової вологи, мобілізація поживних речовин у ґрунті, боротьба з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Така багатогранна та ефективна роль чистих парів у поліпшенні всього комплексу умов життя рослин робить їх виключно цінними попередниками практично для всіх культур.

Високий ступінь мінералізації органічної речовини за відсутності культурних рослин та бур'янів в чистому пару сприяє накопиченню в грунті доступних форм поживних речовин. Чистий пар ефективний комплексний засіб боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур.

Підвищення біологічної активності ґрунту в чистому пару прискорює розкладання рослинних залишків і значно знижує ступінь зараженості культур фітопатогенними грибами. Після чистого пара ураженість посівів пшениці кореневими гнилями та іншими хворобами знижується в кілька разів. Багаторазовий обробіток ґрунту в чистому пару знищує багатьох шкідників пшениці та інших культур в різних фазах їх розвитку. Чистий пар як кращий попередник пшениці не тільки підвищує врожайність, але і сприяє поліпшенню якості зерна.

Зайнятим паром називають парове поле, засіяне з весни культурами, що рано звільняють поле. Після збирання парозаймаючої культури проводять обробіток ґрунту за типом парового поля і готують до сівби ярої культури. В умовах достатнього зволоження, при використанні зрошення, добрив на запланований урожай, сучасної технології обробітку ґрунту та захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, зернові культури можна розміщувати по зайнятих парах. При цьому часто ефективність зайнятих парів значно вища чистих за рахунок врожайності парозаймаючих культур. Вона особливо висока, якщо парозаймаючою культурою є бобові однорічні культури, як на корм, так і на зелене добриво. Сидеральні пари вводять в районах достатнього зволоження. На цих парах вирощують бобові рослини для заорювання на зелене добриво. При цьому ґрунт збагачується органічними речовинами та азотом.

Багаторічні трави і суміші їх із злаковими для більшості культур є прекрасним попередником (конюшина, еспарцет, люцерна) . Багаторічні трави збагачують ґрунт органічною речовиною і азотом, покращують структуру ґрунту та фізичні властивості ґрунту (водопроникність).

При нестійкому і недостатньому зволоженні багаторічні трави, за обов'язкової умови раннього підйому пласта і обробки його за типом пару для накопичення вологи, служать добрим попередником для ярої твердої пшениці. Після таких попередників поля зберігають відносну чистоту від бур'янів протягом декількох років.

Зернобобові попередники (горох, соя, вика, сочевиця, нут та ні) в порівнянні з багаторічними травами залишають у ґрунті дещо менше кореневих і післяжнивних залишків, менше накопичують і азоту. Проте, в умовах достатнього зволоження розглядаються як хороший попередник для озимої пшениці, а також і ярої та під інші культури, оскільки дозволяють провести ранній зяблевий обробіток ґрунту.

Зернобобові культури, особливо люпин, за допомогою ризосферних мікроорганізмів і кореневих виділень перетворюють важкодоступні фосфати в розчинні, які використовуються цими бобовими рослинами, а в подальшому і наступними культурами.

Просапні культури в сівозміні відіграють насамперед важливу роль для очищення полів від бур'янів і при правильному догляді за ними в умовах достатнього зволоження наближаються до чистих парів. А систематичне розпушування ґрунту в міжряддях сприяє посиленню мікробіологічної активності ґрунту, що забезпечує мобілізацію рухомих поживних речовин у результаті розкладання органічної речовини .

Озимі пригнічують бур'яни краще, ніж ярі зернові. Ставлення зернових культур до повторних посівів неоднакове. Озиме жито краще виносить повторні посіви, ніж пшениця. Озимі після пару або просапних культур завжди є добрим попередником для ярих зернових, просапних і зернобобових.

Яра пшениця має слабо розвинену кореневу систему порівняно з іншими зерновими колосовими культурами. У посуху вона більше страждає від нестачі вологи, слабо кущиться і створює рідкий травостій, через що посіви значною мірою заростають бур'янами. При повторних і беззмінних посівах зернові колоскові культури різко знижують врожайність (до 31,1%). Тому необхідно правильно і раціонально вибирати місце ярої пшениці в сівозміні.

Вміст білку в зерні в значній мірі визначається попередником. Найбільш висока ймовірність отримати зерно з вмістом клейковини більше 28% можлива при вирощуванні ярої пшениці по парах.

Включення в сівозміну проміжних культур посилює її протиурядову ефективність.

Попередники ярої пшениці по засміченості розміщують в такій послідовності. На першому місці попередників, що викликає найменшу засміченість, знаходиться картопля, на другому - жито і кукурудза, на третьому- горох, четвертому - багаторічні трави і п'ятому - озима та яра пшениця.

Сівозміна звужує видовий склад бур'янів, а значить і їх шкодочинність.

Впровадження в сільськогосподарське виробництво інтенсивних короткостеблових сортів зернових культур показало, що в таких посівах засміченість зростає, а шкодочинність бур'янів посилюється. В результаті втрати зерна від бур'янів можуть досягати 0,5-0,8 т / га.