1.2. Екологія культури

Вимоги до температури. Яра пшениця - одна з найбільш холодостійких культур серед ярих зернових, проте впродовж усього вегетаційного періоду вимагає різних температурних умов. Так, у перші фази розвитку необхідні невисокі температури 12-15 º С, в другу половину вегетації - вищі. Оптимальна температура при колосінні, наливі і дозріванні зерна 20-25 º С. Високі температури яра пшениця переносить по різному в залежності від вологості повітря і ґрунту, сили вітру. При вологості повітря не нижче 35% ця культура у фазі колосіння, цвітіння і молочної стиглості може виносити температури до 40 º С і вище. На низькі температури яра пшениця реагує неоднаково, в залежності від фази росту і сорту. ЇЇ насіння починає про­ростати за температури ґрунту 1°С, а життєздатні сходи з'являються при 4-5°С. Холодостійкість рослин у фазі сходів вище, ніж у більш пізній період Вони витримують приморозки до мінус 4-5°С і навіть 8-10°С, а в фазі кущіння до мінус 7-8°C.. Найбільша чутливість до заморозків у ярої пшениці спостерігається в фазу цвітіння. Пошкодження і початок загибелі рослин у фазі сходів спостерігається при мінус 6-8 ºС, у фазі цвітіння при мінус 1-2 º С, у фазі молочної стиглості при мінус 2-4 º С. В кінці воскової стиглості зерно може переносити заморозки до мінус 12 - 13 º С. Однак після заморозків на зерні з'являються зморшки, розриви. Таке зерно легко піддається хворобам і гірше зберігається .

Найкраще кущяться рослини і формують вузлову кореневу систему за 10-12°С, а для дальшого розвитку рослин сприятлива температура 16-23°С. З підвищенням температури скорочується як період, так і енергія кущіння. Необхідно враховувати, що яра пшениця слабше кущиться - майже вдвічі менше, ніж озима. Вона має повільніший розвиток кореневої системи, особливо в перші два тижні вегетації. У фазі наливання зерна яра пшениця терпить від високих температур. При 38-40°С у рослин через 17 годин настає параліч продихів, внаслідок чого може форму­ватись щупле зерно. Тверда пшениця вимогливіша до тепла.

Вимоги до вологи. Яра пшениця вимоглива до вологи. Насіння при проростанні поглинає 50-55% води від власної маси, твердої пшениці на 5-7% більше. При нестачі води погано розвивається вузлова коренева система і рослини майже не кущяться. Критичний період по відношенню до вологи - кущення і вихід рослин у трубку. Нестача вологи в цей період викликає безплідність колосків. Максимальну кількість вологи потребує під час виходу в трубку і в період колосіння-наливання зерна. Від загального споживання за вегетацію в фазі сходів споживає 5-7% води, кущення - 15-20, стеблування - колосіння - 50-60, молочної стиглості - 20-30, воскової стиглості - 3-5%. М'яка пшениця стійкіша, ніж тверда проти нестачі води в ґрунті. Тверда може витримувати у період формування і наливання зерна повітряну посуху, але більш потерпає від ґрунтової посухи. Транспіраційний коефіцієнт – 400-450

Вимоги до ґрунту. Яра пшениця характеризується високою вимогливістю до ґрунтів. Найбільш високі врожаї цієї культури одержують на добре окультурених родючих ґрунтах, які мають хорошу структуру і забезпечені вологою і поживними речовинами. Практикою встановлено, що високі врожаї ярої пшениці можна отримувати на різних типах ґрунтів, але найкращими є чорноземні, окультурені сірі лісові, каштанові гранти середнього гранулометричного складу з РН 6-7,5. Гранти з РН менше 5,5 потрібно вапнувати. Вибагливіші до ґрунтів сорти твердої пшениці. Істотне значення для цієї культури має глибина орного шару ґрунту. Вона не повинна бути менше 16-18 см, краще, коли глибина орного шару періодично досягає 22-27 см і більше. Чим більше глибина орного шару, тим потужніше розвивається коренева система, більше накопичується в ґрунті легкозасвоюваних поживних речовин і вологи для рослин.

Яра пшениця має меншу енергію кущення, слабше розвинуту кореневу систему, меншу її вбирну здатність, ніж озима і інші хлібні культури. Тому вона вимагає високого вмісту в ґрунті рухомих елементів живлення..

Вимоги до умов живлення. За літературними джерелами яра пшениця вимоглива до умов мінерального живлення. На створення 1 ц зерна і відповідної кількості соломи вона використовує в середньому 3,5 кг азоту, 1,2 кг фосфору, 2,5 кг калію. Надходження в рослини азоту та зольних елементів починається з перших днів іх життя, коли розвиваються корінці і перші листочки, а запаси ендосперму насіння використані. Величина виносу поживних речовин із ґрунту залежить від рівня врожайності.  Споживання окремих елементів йде також неоднаково.

Яра пшениця висуває підвищені вимоги до засвоюваних поживних речовин грунту . Це пояснюється порівняно коротким вегетаційним періодом і недостатньо потужною кореневою системою. Потреба ярої пшениці в поживних речовинах залежить від фази розвитку. У період від сходів до появи третього листа вона потребує незначну кількість поживних речовин. Починаючи з розвитку третього листа (фаза кущення), потреба в елементах живлення поступово збільшується. Найбільша кількість поживних речовин яра пшениця споживає в період виходу в трубку до цвітіння. У цей час відбувається найбільший приріст сирої та сухої речовини в рослинах. Другий максимум споживання поживних речовин спостерігається у фазу наливу і формування зерна.