Розділ 3. Практичний досвід господарств, які перейшли на органічну систему землеробства

За недостатньої кількості наукових розробок технологій вирощування культур в органічному землеробстві аналіз практичного досвіду виробничників має високу актуальність і значимість. Аналіз практичного досвіду кількох господарств степової і лісостепової зон, які вирощують культури в органічній системі землеробства дозволяє зробити кілька загальний висновків:

- прийнята в господарстві система землеробства є відображенням світогляду, розуміння тенденцій розвитку світового землеробства, культури і навіть рівня відповідальності власника господарства за свою діяльність перед власними дітьми і народом України. Для підтвердження цього приводимо кілька висловів власників органічних господарств: «Що може бути кращим, ніж українська земля? Звичайно, тільки поля, на яких родить натуральне зерно, таке, як і сотні років тому в наших пращурів», «Я переконаний, що на сьогодні так зване традиційне землеробство із застосуванням мінеральних добрив, отрутохімікатів, ГМО є глухим кутом цивілізації.»  Василь Лобан, власник ТОВ «Кварк», Полтавська область.

«Органічне землеробство: швидше хобі, ніж бізнес»  -  Володимир Ярошенко, Семенівський район Полтавської області;

- кожен з фермерів, які перешли на органічне землеробство прийшов до цього своїм власним шляхом;

- всі вони знаходяься у постійному творчому пошуку шляхів подальшого розвитку своих господарств;

- обробіток ґрунту має бути більш інтенсивним: кількість механічних обробітків грунту збільшується в рази. Відповідно, про економію палива порівняно з традиційним виробництвом говорити не доводиться, але для зменшення цих негативних факторів необхідно повністю відмовитись від оранки;

- активно мусить застосовуватися сидерація;

- для боротьби зі шкідниками та хворобами в органічному виробництві особливо важливим є дотримання сівозміни;

- перехід на органічні рейки коштує дорого й триває довго. На повне налагодження технологій знадобиться щонайменше 5–6 років.

- органічне господарювання потребує творчого підходу. Наприклад, фермери самостійно напрацювали досвід сівби сої разом із просом. У такий спосіб одна з культур використовується як основна, а друга — на підсів, як бур`ян. Це дозволяє ефективно боротися з падалицею.

На жаль, далеко не кожен фермер може зрештою перейти на органічну систему землеробства, адже це потребує докорінної зміни світогляду й усталеної практики вирощування сільськогосподарських культур.

ТОВ «КВАРК» Полтавська область. Результати в рослинництві: пшениця - 25–30 ц/га, кукурудза - 40 ц/га, соя - до 36 ц/га, гречка - 25 ц/га, кондитерський соняшник - до 25 ц/га. Також в господарстві вирощують жито, овес, білу гірчицю, бобові. Сьогодні господарство отримує стабільні врожаї та маю покупців не лише в Україні, а й за її межами.

Фермерське господарство Володимира Ярошенка розташоване в Семенівському районі, Полтавської області. Вирощує гречку, пшеницю, просо, ячмінь, соняшник, кавуни; обов'язкова ланка сівозміни - сидеральний пар. У фермерському господарстві просо висівають після різних попередників – ячмінь, гречка, озима пшениця – основних кульутр сівозміни. Відразу після збирання попередника проводиться дискування між валками важкою дисковою бороною БДВ-3, або лущильником. Після цього боронуванням поперек валків рівномірно розтягується наявна солома и одночасно відбувається її перетирання і подрібнення. Для цього використовують важкі зубові борони з тупими кінцями зубів. Після цього проводиться обробіток дисковою бороною по полосам, де лежали валки. Після появи сходів бур’янів проводиться глибокий обробіток грунту чизелем на 35-37 см. Це забезпечує не тільки рихлення грунту, а і суттєве зниження кількості сходів бур’янів, але при їх появі поле боронується або культивується до завершення вегетаційного сезону. Таким чином в зиму поле входить вирівняним і чистим від сходів бур’янів.

Усі 14 фермерських років Ярошенко застосовує безплужний обробітк грунту, але вважається за необхідне роботи глибоке безполицеве рихлення. Володимир Михайлович ін пробував кілька його варіантів і зробив висновок, що найвищий урожай культур буває після чизеля, але з економічного погляду – більш ефективнішим є плоскоріз. Обробіток чизелем вимагає більше часу і витрат палива ніж плоскоріз.

Два дощові черв'яки на квадратному метрі поля за рік ви конують той самий обсяг переміщення грунту, що й оранка плугом на 32 см. Але значно дешевше! Тобто мінімальна технологія, порівняно з оранкою, економічно вигідніша, при цьому ця технологія забезпечує високі темпи обробітку грунту і дає змогу фермеру все робити самому, адже найманих працівників у господарстві немає".

Весною зубовими боронами провдиться закриття вологи. У господарстві практикується ранній посів проса – одночасно або відразу після сівби ячменю стерньовою сівалкою ССТ-2,1 з міжрядям 23см. Норма висіву 30-40 кг/га. До появи сходів поле боронується або навіть культивується культиватором УСМК – 5,4 на глибину меншу за глибину сівби. При прохолодній весні період від сівби до сходів може тривати до 30 дніві. У такому випадку в господарстві для знищення бур’янів встигають провести 3-4 досходові обробітки. У роки з швидким наростанням температури весною сходи проса можуть з’явитися вже на 5-6 день. У такому випадку досходове боронування може проводитись або не проводитись, але обовєязково проводиться післясходове боронування важкими боронами, коли рослини розкустились. Для ранніх сходів існує високий ризик потрапляння сходів під заморозки. Коли гине лише надземна частина рослини, то з вузла кущення відростають нові пагони і при наявності інтенсивного росту такий посів залишається. У випадку, коли отримали після примозків недостатню густоту посіву, поле пересівають в кіці травня – в першій декаді червня.

Збирають просо роздільним способом. Збирання проводять на початку липня до середини жовтня по мірі достигання проса - побуріння 30-50% волоті. Збирають роторним комбайном, який значно менше пошкоджують зерно. Пізні посіви збираються напряму після приморзків, тому що в цей час існує великий ризик, що у валках просо не висохне із-за нестачі температури. Володимир Михайлович вважає на основі власного досвіду, що в органічній системі землеробства раз на три роки можна застосовувати навіть технологію No-till.

Результати. Пшениця озима середній урожай 40 ц/га. Нижче третього класу пшениці жодного разу не було. Урожай ячменю 36-40 ц/га, гречки більше 25 ц/га, просо –35ц/га, гірчиня 12-15ц/га.

ФГ Ніка –Фенікс Куралов Дмитро Гнатович Одеська обл., Арцизький р-н, с.Нові Каплани,

Господарство розташоване на півдні Одеської області. Куралов Дмитро Гнатович фермер зі стажем. Починав фермерувати одним з перших в своєму районі. Вирощував самі різноманітні культури. Сьогодні зупинився на двох - просі і гірчиці. Його досвід свічить, що така двопільна сівозміна забезпечує можливість вирощувати ці дві культури без використання петицидів та агрохімікатів. При цьому в господарстві не застосовується полицевий обробіток але проводиться періодично глибоке розпушування плоскорізом. Чергування ранньої ярої (холодної) і піздньої ярої культури (теплої) полегшує контроль бур’янів, тому що для цих культур характерні різні за видовим складом бур’янові угруповання. Таким чином, вдається уникнути накопичення характерних для цих культур найбільш злісних видів бур’янів на полі.

Гірчиця виконує дві функції – основний посів є товарним, де збирають зерно для реалізації, а падалиця – виконує функцію проміжної сидеральної культури. ЇЇ «сіють» шляхом проведення лущення стерні відразу після збирання. Цим досягається отримання сходів практично кожен рік. В той же час, при сівбі проміжної культури сівалкою із-за втрат вологи сходи її отримують не кожен рік. Розвиток проміжної хрестоцвітної культури забезпечує ефективне пригнічення сходів бур’янів, накопичення органічної речовини. Після формування зеленої маси восени вона заробляється в грунт дисковими знаряддями. Якість заробки досягається за рахунок дворазового проходу агрегату.

Зароблена органічна речовина гірчиці має сприятливе співвідношення азоту та вуглецю. Це зумовлює її швидкий розклад, що в результаті забезпечує в достатній кількості поживними речовинами наступну культуру просо. Під просо грунт якісно готується в допосівний період – проводиться кілька культивацій, що дозволяє суттєво знизити забур’яненість майбутнього посіву проса. Використовують культиватор КШУ. Сіють просо суцільним способом сівалкою Марліс, яка дозволяє провести якісний посів. Для сівби обов’язково відбирається саме крупне насіння з високою енергією проростання, тому сіють на глибину 5-6см. Висівають 6-6,5 млн. шт/га. Після того, як насіння наклюнеться проводять боронування важкими зубовими боронами у два сліди. Цей захід дозволяє практично повністю знищити проростки бур’янів. Досходове боронування може бути проведене кілька разів. Дмитро Гнатович вважає, що невидимий контроль бур’янів у досходовий період – основа захисту посіві проса від бур’янів, тому що він дозволяє отримати чисті від бур’янів сходи. Контроль бур’янів після появи сходів проса проводиться боронуванням, але іншими боронами і лише у випадку появи нових сходів бур’янів. Появі нових сходів дуже сприяють опади, якщо вони припадають на цей період. Після початку виходу в трубку просо самотійно здатне утримувати рівень присутності бур’янів у посіві на прийнятному рівні.

Збирання проса проводиться лише роздільно. Це дозволяє зменшити втрати зерна, отримати не лише якісніше товарне зерно, а і якісний посівний матеріал з високою енергією проростання.

ФГ Ніка –Фенікс Одеська область. Результати. Врожайність проса середня 2,5 т/га, найвища 6,5т/га, гірчиці - 1,5т/га, найбільша 2,0т/га.

Список використаної літератури

1. Бареев Л.И.Яровая пшеница/Л.И.Бареев.- М.: Колос, 1978 - 206 с.

2. Лихочвор В.В. Біологічне рослинництво. Львів:НВФ «Українські технології», 2004,-312 с.

3. Примак І.Д.,Манько Ю.П. та ін. Екологічні проблеми землеробства. За ред. І.Д.Примака, К.: центр учбової літератури; 2010. -456 с.

4. Антонець С.С., Антонець А.С., Писаренко В.М. та ін. Органічне землеробство: з досвіду ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області, Полтава; РВ ПДАА ,2010, - 200 с.

5. Антонець С.С., Антонець А.С., Писаренко В.М. та ін.: Сидеральні культури : практичні рекомендації, Полтава: Сімон, 2011, - 52 с.

6. Зеленский Н.А.,Луганцев Е. П., Авдеенко А.П. Бинарные посевы: озимые с люцерной Ж-л Зерно 2010.- № 2.- 46-51.

7. Бєляков І.І.Агротехніка найважливіших зернових культур / І.І.Бєляков.- М.: Вища школа, 1983. - 207 с.

8. Коданев І.М.Ячмінь.М. Видавництво «Колос», 1964-239с.

9. Шиятий Є.І.Системне ведення землеробства на ландшафтній основі / Є.І.Шиятий.- Челябінськ: ЧГАУ, 2008. - 216 с.

10. Дебрук І.В.Зернові культури.Актуальні проблеми / І.В.Дебрук.- М.: Колос, 1981 - 128 с.

11. Баздирєв Г.І.Засмічені рослини і заходи боротьби з ними в сучасному землеробстві / Г.І.Баздирєв.- М.: изд-во МСХА, 1995 - 345 с.

12. Пшениця.Вимоги при заготівлях і поставках.ГОСТ 9353-90.Видання офіційне.М: 1997.

13. Коренєв Г.В. Рослинництво з основами селекції і насінництва / Г.В.Коренєв, П.І.Підгорний, С.М.Щербак.- М.: Колос, 1983. - 122 с.

14. В.С. Кочмарський, С.О. Хоменко, В.Й. Солона, І.В. Федоренко, М.В. Федоренко, Дотримуйтесь технологій Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН

15. W. Holzner, Makoto Numata Biology and ecology of weeds , 1982 - Science - 461 pages

16. Ларіонов, Д. К. Бур'яни та боротьба з ними: наукове видання / Д. К. Ларіонов, І. О. Макодзеба. - К. : Держ. вид-во с.-г. літ-ри УРСР, 1963 – 240с.

17. Котт, С. А. Сорные растения и борьба с ними / С.А. Котт. - 3-е изд., перераб. и доп. - М. : Сельхозгиз, 1961. - 365 с.

18. Манько Ю.П. Научные основы и приемы снижения потенциальной засоренности пашни в интенсивном земледелии лесостепи Украины автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора с.-х. наук, М. 1986, -36с

19. А.В.Бєленіхіна, В.М.Костромітін, Просу – гідну увагу. Ж-л Агробізне№ 21-22, листопад 2011р, с 24-26

20. Хомко Л.С. Роль предшественника в очищении полей севооборотов от сорной растительности / Л.С. Хомко, Б.П. Горнчаров. // Засорённость посевов сельскохозяйственных культур и борьба с сорной растительностью: Сб. науч.тр. -Ставрополь, 1986.-С. 1-11.

21. Матюха Л.П. Енергоємність освітленості посівів як фактор біологічної боротьби з амброзією полинолистою / Л.П. Матюха // Бюллетень Інституту зернового господарства УААН. – 2001. – № 15-16. – С. 65-68.

22. Матюха Л.П. Бур'яни в зерновиробництві Степу. Заходи ефективного контролювання / Л.П. Матюха, С.Й. Хейлик, В.Л. Матюха // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 1. – С. 26-27.

23. Матюха Л.П. Засміченість зернових у Степу / Л.П. Матюха, В.Л. Матюха // Захист рослин. – 2004. – № 4. – С. 19.

24. Циков В.С. Удосконалення систем контролю забур’янености в Степу / В.С. Циков, Л.П. Матюха // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 7. – С. 20-24.

25. Бойко П.І. Сівозмінний фактор у боротьбі з бур'янами / П.І. Бойко, Н.П. Коваленко // Проблеми бур'янів і шляхи зниження забур'янення орних земель. – К.: Колобіг, 2004. – С. 78-83. 194.

26. Єщенко В.О. Мінімалізація механічного обробітку / В.О. Єщенко // Карантин і захист рослин. – 2008. – № 10. – С. 15-17.

27. Злобін Ю.А. Біологічні та економічні критерії контролю бур’янів / Ю.А. Злобін, О.М. Тихонова, І.М. Кутузова-Удовенко // Вісник Сумського НАУ, серія «Агрономія і біологія». – 2006. – Вип. 11-12. – С.195-199.

28. Іващенко О.О. Захист від бур’янів в умовах посухи / О.О. Іващенко, Л.П. Матюха // Захист рослин. – 2000. – № 1. – С. 10-12.

29. Косолап М.П. Проблема злакових бур'янів / М.П. Косолап, І.Л. Бондарчук, В.В. Гайбура // Пропозиція. – 2007. – № 4. – С. 90-93.

30. Макаров В.И. Способы борьбы с сорной растительностью в посевах яровой пшеницы / В.И. Макаров, Ф.И. Грузина, В.Г. Кириллов // Земледелие. – 2007. – № 6. – С. 36-37.

31. Орел Л.В. Теоретичні основи і практичні аспекти розробки та використання фітопрепаратів для боротьби з бур’янами : автореф. дис… д-ра с.-г. наук : 06.01.01 / Л.В. Орел. – К., 2000. – 25 с.

32. Бєлєніхіна А. В., Костромітін В. М., Шелякін В. О. Питання адаптивності проса., Журнал Зерно №24(319) грудень 2015

71