2.5. Сорти проса.
Залежно від тривалості вегетаційного періоду сорти проса поділяють на скоростиглі (вегетаційний період 60—70 діб), середньостиглі (70—90) і пізньостиглі (вегетаційний період 90—120 діб). У групі ранньостиглих сортів є ультракороткостигле просо, яке придатне для післяжнивного посіву та отримання другого врожаю на рік при його сівбі після озимого ячменю, озимої пшениці, озимого ріпаку, однорічних трав. Основні строки сівби такого проса продовжені до кінця липня. Тривалість етапів органогенезу генеративних органів у такого ультра скоростиглого проса більш коротка ніж у звичайних сортів. Відрізняється підвищеною кущистістю і при рідкому стоянні здатне на одну рослину формувати від 50 до 200 пагонів.
У результаті тривалих багаторічних досліджень у лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва імені В.Я, Юр’єва НААН України були визначені чотири типи наливу зерна (Рис. 3 дані Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, НААН України).
Рис.3. Ідентифікація екотипу за наливом зерна: А – Степовий,
Б - Лісостеповий, В – Поліський, Г - Західноєвропейський
Процес утворення зерна злаків розділений на три етапи: формування, налив та стиглість. В свою чергу етапи зерноутворення діляться на фази розвитку: передмолочний, молочний та тістоподібний стан, воскову і повну стиглість. Зерно у різні етапи та фази свого розвитку характеризується певною будовою та рівнем вологості. Вологість зерна - основний показник визначення його стану і фази розвитку. Так, при вологості зерна до 70% - фаза передмолочного стану (формування зерна), 69-50% - фаза молочного стану, 49-35% - фаза тістоподібного стану, 34-20% - фаза воскової стиглості, 19-18% - повна стиглість.
У кожного сорту є свій етап максимального накопичення маси у зернах, що необхідно враховувати при виборі сорту для конкретних кліматичних умов (Рис 4, дані Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, НААН України)
Рис.4. Приріст маси 1000 зерен проса по попередникам соя і цукрові буряки
Найпоширеніші сорти. Зміна кліматичних умов у останні десятиріччя вимагають від нових сортів розширення меж адаптивності до умов вирощування. На території Степу та Лісостепу України впродовж вегетаційного сезону часто спостерігається посухи та періоди з високими температури. Правильний підбір сортів проса для сучасних технологій вирощування значною мірою може зменшити вплив цих несприятливих факторів середовища і може на 25% підвищити імовірність формування високого і стабільного врожаю. За результатами досліджень науково-дослідних установ, вибір сорту гарантує підвищення врожайності проса в середньому на 0,2-0,4 т/га.
При виборі сорту також потрібно звернути увагу на його стійкість до вилягання і до хвороб, таких як меланоз і сажка. У сортів селекції Інституту рослинництва Харківське 57, Харківське 31 та у сортів Вітрило і Ювілейне дуже висока стійкість до вилягання і до хвороб.
Кращими вважаються ті сорти, які найбільше пристосовані до ґрунтово-кліматичних умов, стійкі до вилягання, хвороб та осипання зерна, високопродуктивні, з хорошими технологічними показниками якості. У "Каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні" внесено 19 сортів проса, зокрема: Веселоподолянське 76, Веселоподільське 16, Київське 87, Київське 96, Сяйво, Миронівське 51, Харківське 31, Слобожанське, а також нові сорти: Омріяне, й Золушка. Найпоширеніші в Україні такі сорти проса.
Веселоподолянське 632 — високоврожайний. Волоть розлога, зерно світло-жовте, овальне. Районований у степовій зоні.
Миронівське 51 — високоврожайний, середньопізній. Зерно жовте, овальне, середньокрупне, плівчастість — 17—19%. Пшоно яскраво-жовте, смакові якості добрі. Районований у лісостеповій, степовій і поліській зонах.
Харківське 57 — високоврожайний. Районований у лісостеповій, степовій і поліській зонах.
Старт — середньоранній. Районований у степовій зоні.
Миронівське 94 — високоврожайний, середньостиглий. Зерно овальне, жовте, крупне. Пшоно жовте, смакові якості добрі. Стійкий проти хвороб і шкідників. Районований у лісостеповій і поліській зонах.
Одним зі скоростиглих сортів є Константинівське. Цей сорт придатний для вирощування у післяжнивних та післяукісних посівах, за рахунок чого можна отримати додатковий урожай з одиниці площі на рівні 1,5-2 т/га, збільшуючи тим самим загальний валовий збір зерна. Тривалість вегетації становить 70-77 діб. Потенційна врожайність сорту - 4,5-5 т/га. Відрізняється добрими технологічними показниками якості зерна і високими споживчими властивостями крупи. Сорт характеризується підвищеним вмістом білка (14%), є посухостійким, стійким до вилягання та осипання зерна.
Сорт Вітрило середньо-, пізньостиглий рекомендований для зони Степу. Відрізняється він підвищеною посухостійкістю і високою стійкістю до поширених на Україні рас сажки, ураження меланозом від 0,8 до 4%. Зерно крупне, маса 1000 зерен коливається у межах 8,2-8,4 г.
Сорт Ювілейне характеризується високими технологічними показниками. На інфекційному фоні штучного зараження сажкою показав високу стійкість до 2, 3 і 4 раси сажки. Середня урожайність за три роки державного сортовипробування сягнула 3,38 т/га.
Необхідно пам’ятати, що при виборі сорта для вирощування його за технологією органічного землеробства, необхідно також враховувати, що сорти проса інтенсивного типу краще реагують на підвищення агрофону живлення, але в екстремальних умовах дають врожаї нижче, ніж сорти екстенсивного типу.