Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скорочений посібник.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
799.82 Кб
Скачать

2.4. Фази вегетації проса

У проса відмічаються наступні фази:

  1. Проростання насіння;

  2. Сходи (з’являються через 7-10 днів після сівби);

  3. Третій лист – ріст припиняється, розвиваються вторинні корені спочатку повільно, а від кущення і до викидання волоті їх ріст відбувається дуже швидко (в 3 рази швидше ніж у вівса і ячменю);

  4. Кущення (настає пізніше ніж у інших злаків – на 15-20 день після сходів);

  5. Вихід в трубку (відмічається на 10-12 день після початку кущення, іде інтенсивний ріст надземної маси і коренів, диференціація і ріст генеративних органів);

  6. Викидання волоті (відмічається через 20-25 днів після кущення, розтягнуто, що призводить до різної продуктивності волотей і недружному дозріванні;

  7. Цвітіння настає на 2—6 день після початку викидання волотей, в цей час припиняється ріст стебла і кореневої системи. Триває цвітіння 7-16 днів);

  8. Дозрівання неодночасне і тривале (15-20 днів).

Існують істотні розходження у характері розвитку органів плодоношення різних сортів проса в залежності від того до якої еколого-географічної групи він належить та від агротехнічних факторів (строків сівби) і погодних умов. Дослідження етапів органогенезу генеративних органів у сортів проса ранньостиглого, середньостиглого і пізньостиглого, проведене Н. П. Агафоновим (ВІР), показало розходження у темпах проходження окремих фенофаз. У скоростиглих форм рослини переходять до III-IV етапів органогенезу у фазу 2-4 листів; у пізньостиглих − ці етапи починаються тільки у фазу 4-6 листків. Фаза виходу в трубку у скоростиглих форм починається наприкінці IV етапу органогенезу, що збігається з початком формування квіткових горбків у середині IV етапу - у період розгалуження колоскової осі.

При пізніх строках сівби (наприкінці травня − на початку червня) тривалість етапів органогенезу генеративних органів проса значно скорочується у порівнянні з ранніми посівами − у першій декаді травня.

      Біологія цвітіння. Просо – факультативна, самозапильна рослина, у якої може спостерігатися від одного до 10 – 20% перехресного запилення. Цвітіння розпочинається у колосках верхньої частини волоті і розповсюджується від верхівки кожної гілочки до її основи. Тому першими дозрівають насінини у верхній частині волоті, а потім – в нижній. Волоть зацвітає через 3-5 днів після початку викидання волоті. Але було встановлено, що в теплу суху погоду у ранньостиглих і середньостиглих сортів цвітіння починається на 2 – 3-й день після викидання волоті, у пізніх – на 4 – 6-й, у дуже пізніх – на 5 – 8-й день. Тривалість цвітіння у межах волоті складає від 7 до 14 днів і більше. Цвітіння відбувається у наступному порядку: розкриття квітки, вихід пиляків і маточок, розтріскування пиляків, запилення маточок і закриття квітки, тривалість цвітіння може змінюватися від 5 – 10 до 20 – 40 хвилин.

     У проса в залежності від умов спостерігається три типу цвітіння і запилення. За похмурої прохолодної  погоди квітки не розкриваються і відбувається самозапилення. При оптимальних умовах під час цвітіння пиляки лопаються в момент виходу з квіток і пилок висипається у середину квітки на приймочку. у цьому випадку переважає самозапилення, однак можливе в незначній кількості перезапилення, тому що в суху і жарку  погоду квіткові плівки широко відкриваються, пиляки викидаються за межі квітки,  лопаються і пилок висипається в повітря (частково потрапляючи  на приймочку маточки своєї квітки). У цьому випадку і відбувається перехресне запилення, вірогідність якого збільшується за рахунок того, що  квітка тривалий час може залишатися відкритою.

Цвітіння у проса починається о 8 – 9 год ранку, досягає максимуму між 10 і 12 год і закінчується до 15 години. В період масового цвітіння у сприятливих умовах в одній волоті розкривається від 50 до 100 квіток.

Вегетаційний період

Спостерігається велике різноманіття форм проса за тривалістю вегетаційного періоду - від 55 до 120 днів і більше. Суттєво відрізняються вони і за тривалістю та проходження окремих фаз розвитку. Так, період сходи – викидання волоті може тривати від 32 до 60 днів, а період від викидання волоті до достигання 28-45 днів. Після початку кущення через 5 – 10 днів починається фаза виходу в трубку, а через 40 – 50 днів після сходів починається викидання волоті.

Необхідно враховувати, що хмарна погода у другій половині вегетації пригнічує просо і затягує період його вегетації. При цьому у північних районах вегетаційний період одного і того ж сорту завжди довший, ніж у південних.

 Загальні біологічні особливості.

До основних, принципово важливих біологічних особливостей проса, що визначають його високу потенційну продуктивність та інші господарський цінні властивості, відноситься здатність здійснювати процеси фотосинтезу по типу С4, висока посухо- і жаростійкість, стійкість до багатьох хвороб (борошнистої роси, різних видів іржі, сажки та ін.), виключно високий коефіцієнт розмноження. У перші 2-3 тижні після сходів просо росте повільно і тому погано протистоїть бур’янам. В подальшому тем росту проса різко зростає. Максимальний приріст стебел рослини відбувається в період між викиданням волоті і початком цвітіння. Кожен день стебло виростає приблизно на 0,4-2,5 см. Швидкість росту зменшується в кінці цвітіння. У перший період, який триває від проростання насіння до початку цвітіння формується і росте волоть. А другий період росту і розвитку проса , який триває від початку цвітіння рослини і до дозрівання насіння вже відбувається відмирання вегетативних органів рослини

Кущення і відростання вузлових коренів при несприятливих умовах затримується, тому може розтягуватись у часі. Рослини при цьому часто полягають, можуть навіть видуватися вітром і обривати корені. Цю особливість необхідно враховувати при підготовці ґрунту і особливо при сівбі проса. Інтенсивному кущенню і відростанню вузлових коренів сприяють добрий запас вологи в верхньому шару ґрунту, достатня наявність поживних речовин, оптимальний час і глибина заробки насіння, а також відсутність бур’янів. Продуктивна костистість у проса у середньому становить 2-3 стебла при звичайному способі сівби, а при широкорядному посіві вона може досягати до 7-10 стебел и більше.