14. Охарактеризуйте сучасні тенденції вищої освіти:

• практикоорієнтований підхід до організації навчального процесу;

Під практико-орієнтованим підходом у професійному навчанні ми розуміємо орієнтацію змісту і методів педагогічного процесу на формування в майбутніх педагогів практичних навичок роботи. Використання практико-орієнтованого підходу в практиці навчання у ВНЗ означає, що під час навчального процесу зміст і методи курсу спрямовані на формування у студентів мінімальних практичних навичок роботи з учнями, які дозволять йому реалізувати педагогічну діяльність на рівні гарантованої нижньої межі ефективності навчання.

Практико-орієнтований підхід реалізується через розробку змісту і методів навчання, детермінованих конкретизованими кінцевими продуктами навчання. Логіка ефективної, а значить – ретельно опрацьованої з позиції витрат засобів та їх співвідношення з якістю засвоєння суб’єктами навчання кінцевого результату навчання, є механізмом оптимізації навчального процесу.

Отже, кінцевий результат навчання орієнтований на засвоєння майбутніми вчителями конкретних педагогічних дій, а саме:

• загального змісту навчальних курсів для дітей;

• технології і методики викладання на основі проектування навчального процесу;

• навичок проектування навчального процесу на основі особистісно орієнтованого навчання (ООН);

• навичок прийомотворення на основі ООН.

Крім того, кінцевий результат навчання визначає зміст навчального курсу для вчителів, а саме:

• кінцевий результат навчання предмета викладання (необхідно знати всі елементи кінцевого результату предмета викладання);

• зміст навчання дітей (необхідно знати предмет викладання);

• технології досягнення кожного елемента кінцевого результату (механізм – інструкція – прийом – метод);

• індивідуальні особливості дітей і технології проектування змісту шкільних курсів з позиції ООН;

• технології прийомотворення для викладача змісту шкільних курсів з позиції ООН.

Аналізуючи практико-орієнтований підхід до освоєння технологій продуктивного навчання на курсах спеціалізації, можна виокремити два важливі моменти: 1) орієнтація педагогічного процесу на формування у студентів конкретних професійних або практичних навичок з технології, які вони можуть тут же реалізувати в ході педагогічної практики. Студент вміє організувати по-новому навчальний процес і застосувати на практиці знання, одержані на заняттях, тобто йдеться про практико-орієнтований підхід в організації навчального процесу; 2) забезпечення особистісно-орієнтованого підходу, який виявляється, по-перше, в численних продуктивних технологіях особистісно-орієнтованого навчання як обов’язковий елемент навчання. Якщо на курсах спеціалізації викладається технологія особистісно-орієнтованого плану, то, безумовно, сам професійний курс підготовки вчителя повинен бути особистісно-орієнтованим.

• запровадження інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційної освіти;

Інформатизація суспільства – це перспективний шлях до економічного, соціального та освітнього розвитку. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог.

Дистанційна освіта – це педагогічна система відкритих освітніх послуг, що надаються широким верствам населення в країні та за кордоном за допомогою спеціалізованого інформаційного освітнього середовища, котре базується на дистанційних технологіях навчання (мультимедійних, мережних, телекомунікаційних, ТВ-технологіях тощо).

Дистанційна освіта передбачає реалізацію нової форми навчання відкритого та доступного для всіх, незалежно від того місця, де проживає людина.

Для практичної реалізації дистанційного навчання здебільшого використовують спеціалізовані інформаційні системи, які називають системами управління навчанням (learning management system, LMS) або інколи – програмно-педагогічними системами. Як правило, такі інформаційні системи складаються з наборів модулів, що забезпечують повноцінне дистанційне навчання. Нині є доволі широкий спектр розроблених систем управління навчанням, які поширюють як на комерційній основі, так і вільно. Разом із цим, є доволі багато розробок навчальних закладів «під себе». Однак, усе більше навчальних закладів віддає перевагу значним, уже перевіреним на практиці системам.

Існують різноманітні способи застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі, серед яких:

• використання електронних лекторів, тренажерів, підручників, енциклопедій;

• розробка ситуаційно-рольових та інтелектуальних ігор з використанням штучного інтелекту;

• моделювання процесів і явищ;

• забезпечення дистанційної форми навчання;

• проведення інтерактивних освітніх телеконференцій;

• побудова систем контролю й перевірки знань і умінь студентів (використання контролюючих програм-тестів);

• створення і підтримка сайтів навчальних закладів;

• створення презентацій навчального матеріалу;

• здійснення проективної і дослідницької діяльності студентів тощо.

Потрібно підкреслити, що використання засобів мультимедіа в освітньому процесі сприяє:

- підвищенню мотивації студентів до навчання;

- реалізації соціальної мети, а саме – інформатизації суспільства;

- інтенсифікації процесу навчання;

- розвитку особистості студента;

- розвитку навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом;

- підвищенню ефективності навчання за рахунок його індивідуалізації.

• створення умов для розвитку індивідуальних здібностей студентів та забезпечення вільного вибору навчальних дисциплін;

Творчість студента – це одержання чогось нового передусім у своєму внутрішньому досвіді. Творчість не синонім мисленню. Мислення – це інтелектуальна обробка матеріалу, акцент на розумінні матеріалу, на процесі обробки окремих деталей, із якого народжується новий продукт. Творчість виявляється в різних стилях обробки інформації (конспект, тези тощо). Творчість – завжди спонтанність і раптовість (проте вона корелює з креативністю) у вирішенні завдання.

Які рекомендації Ви можете дати студентам для розвитку в них креативності (дивергентного мислення)?

1. Потрібно сприймати наукову інформацію не для механічного запам’ятовування, а для логічного опрацювання, для встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Важливо дотримуватися принципів наукової організації навчання (НОН), принципів наукової організації розумової праці.

2. Треба виявляти самостійність, критичність, уміння сприймати нові ідеї та відмовлятися від своїх помилкових думок. Багато важить набування пізнавальної компетентності, яка виявляється в таких уміннях:

• працювати з текстом, який має недостатню або суперечливу інформацію (шукати необхідну інформацію);

• демонструвати вміння інтерпретувати суперечливий і неоднозначний матеріал;

• оцінювати суперечливу інформацію і формулювати гіпотези її вирішення;

• у природничонаукових знаннях робити пояснення, оцінювати альтернативні погляди, формувати своє ставлення до них.

• академічна мобільність;

Академічна мобільність в цілому – це інтеграційний процес у сфері освіти, що надає можливість студентам, аспірантам, викладачам приймати участь в різноманітних навчальних або навчально-дослідницьких програмах. Основними цілями таких програм є підвищення якості освіти, розвиток міжкультурного обміну, підготовка майбутніх кваліфікованих спеціалістів. Участь в програмах академічної мобільності дає студенту можливість отримати якісну європейську освіту по обраному напряму підготовки, розширити свої знання у всіх областях європейської культури, відчути себе повноцінним громадянином Європи.

Академічна мобільність студента — це можливість упродовж періоду навчання в університеті провчитись один або більше семестрів в закордонному навчальному чи науковому закладі, де готують фахівців за цією ж спеціальністю, із зарахуванням дисциплін (кредитів) та періодів навчання.

• інтернаціоналізація вищої освіти;

інтернаціоналізація – це процес інтеграції міжнародних, міжкультурних і глобальних елементів в освітні (педагогічні), наукові й адміністративні функції окремо взятої організації. Вона охоплює системи, які прагнуть досягнення конкретних цілей та завдань і підвищення якості вищої освіти та науки, і не повинна перетворюватися на самоціль ні на рівні окремо взятого вищого навчального закладу, ні на рівні системи вищої освіти в цілому.

• розвиток досліджень в університетських програмах;

(відповідь наврядче правильна)

Взаємодія освіти і науки є комплексним процесом, в якому університети традиційно відіграють провідну роль. При цьому навчальний процес і проведення наукових досліджень взаємозв'язані та забезпечують єдність засвоєння і передачі знань.

Система національної вищої освіти має значний педагогічний потенціал, відомі у світі наукові школи. Більшість університетів активно співпрацює з науковими установами Національної та галузевих академій наук. Активізується робота з утворення науково-навчальних центрів, спільних факультетів, кафедр та дослідницьких лабораторій.

Проте рівень наукових досліджень та їх взаємодія з навчальним процесом у більшості вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації (далі - навчальні заклади), зокрема в університетах, не забезпечує належну підготовку висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних наукових розробок. Подальша активізація наукової діяльності та поглиблення її взаємодії з навчальним процесом в університетах може бути реалізована за трьома варіантами.

Перший варіант передбачає поступове збільшення обсягу фінансування наукових досліджень в навчальних закладах, модернізацію їх матеріально-технічної бази, підвищення результативності наукових робіт.

Проте без зміни існуючих законодавчих засад проведення наукових досліджень в університетах, які не сприяють підвищенню їх заінтересованості, та без залучення викладачів до наукової діяльності і зміцнення матеріально-технічної бази університетів не забезпечить належної взаємодії науки та освіти в університетах.

Другий варіант передбачає утворення університетів дослідницького типу на засадах експерименту та формування науково-навчальних центрів у їх складі за участю Національної та галузевих академій у межах чинного законодавства та наявного обсягу фінансування.

• «третя місія університетів». ???? Нема ніде такого!

Формат екзамену: письмовий тест, в якому є як запитання множинного вибору, так і відкриті запитання, які передбачають розкриття проблеми. Час виконання – 60-80 хв.