- •1.Значення добрив у нарощуванні с-г продукції.
- •2.Хімізація землеробства як провідний фактор його інтенсифікації.
- •3.Система застосування добрив наукова основа їх ефективного використання.
- •4.Завдання системи застосування добрив.
- •5.Потреба рослин в елементах живлення.
- •6.Співідношення пож. Речовин.
- •7.Особливості живлення рослин у різні періоди органогенезу.
- •8.Особливості росту та вбирна здатність кореневої системи.
- •9.Загальні підходи до розроблення системи удобрення у сівозміні.
- •11. Річний план удобрення культур у сівозміні
- •12. Основне внесення добрив
- •13. Припосівне внесення добрив
- •14. Післяпосівне внесення добрив (підживлення)
- •15. Запасне (періодичне) внесення добрив
- •16. Загальні поняття про колообіг і баланс елементів живлення
- •17. Види балансів поживних речовин у грунті
- •18. Статті втрат елементів живлення з грунту
- •19. Статті надходження елементів живлення в грунт
- •20. Показники балансу поживних речовин в грунті
- •21.Значення гумусу в землеробстві
- •22.Статті втрати гумусу
- •23.Роль вапнування у підвищенні родючості грунту
- •24.Баланс кальцію у землеробстві
- •25.Встановлення потреби вапнування
- •26.Вимоги сільськогосподарських культур до кислотності грунту.
- •27. Встановлення норм СаСо3.
- •28. Розрахунок норм вапнякових матеріалів.
- •29. Місце та строки внесення вапна у сівозміні.
- •30. Повторне вапнування.
- •31. Вимоги до якості проведення вапнування
- •32. Розкидний спосіб внесення добрив
- •33. Локальне внесення добрив
- •34.Позакореневе (листкове) підживлення культур
- •35. Грунтові умови ефективного застосування добрив
- •36. Кліматичні умови ефективного застосування добрив
- •37. Агротехнічні умови ефективного застосування добрив
- •38. Агрономічна ефективність застосування добрив
- •39. Економічна ефективність застосування добрив
- •40. Особливості застосування добрив на Поліссі
- •41. Особливості застосування добрив у Лісостепу
- •42. Особливості застосування добрив у Степу
- •43. Норма та доза внесення добрив
- •44. Встановлення норм добрив за результатами польових дослідів.
- •45. Визначення норм добрив за нормативами
- •46. Балансово-розрахунковий метод встановлення норм добрив
- •47. Економіко-математичні методи встановлення норм добрив
- •48. Коригування норм добрив залежно від забезпеченості грунту ел живлення
- •49. Заходи з реалізації системи застосування добрив
- •50. Удобрення озимої пшениці
- •51. Удобрення озимого ячменю.
- •52. Удобрення озимого тритикале
- •53. Удобрення ярої пшениці
- •54. Удобрення ярого ячменю
- •55. Удобрення вівса
- •56. Удобрення проса
- •57. Удобрення кукурудзи
- •58. Удобрення гречки
- •59. Удобрення сої.
- •60. Удобрення гороху.
- •61. Удобрення люпину
- •62. Удобрення картоплі
- •63. Удобрення цукрових буряків
- •64. Удобрення соняшнику
- •65. Удобрення озимого ріпаку.
- •66. Удобрення капусти.
- •67. Удобрення томатів.
- •68. Удобрення огірків.
- •69. Удобрення моркви.
- •71. Удобрення цибулі.
- •72. Підготовка грунту і внесення добрив під час садіння саду.
- •73. Удобрення молодого саду.
- •74. Удобрення плодового саду.
- •75. Внесення добрив перед закладанням ягідників.
- •81.Удобрення сіножатей і пасовищ.
16. Загальні поняття про колообіг і баланс елементів живлення
Основним джерелом поповнення запасів поживних речовин в грунті є мінеральні та органічні добрива. Науково обґрунтовані рекомендації з ефективного застосування добрив можливо розробити тільки на основі визначення кількості задіяних рослин у життєвий цикл поживних речовин від поглинання коренями до повернення в грунт з рослинними рештками. Знання зазначених кількісних характеристик надходження і виносу поживних речовин з грунту дозволяє запобігти деградації грунтів шляхом включення в коло обіг елементів живлення добрив. Під коло обігом розуміють закономірність руху елементів живлення в системі грунт – добрива – рослина. Математичним виразом коло обігу елементів живлення є їх баланс: різниця між загальним виносом поживних речовин рослинами і надходження їх в грунт. Дослідження балансу елементів живлення є одним з основних завдань агрохімії, оскільки він є науковою основою відтворення родючості грунту, підвищення врожайності та розробки заходів з охорони навколишнього середовища.
17. Види балансів поживних речовин у грунті
Залежно від завдань, які вирішують баланс елементів живлення поділяють на 3 види: біологічний, господарський, зовнішньо господарський. Біологічний баланс найбільш повно враховує статті надходження та витрат елементів живлення задіяних у колообіг. На відміні від господарського балансу в біологічному враховується винос елементів живлення не тільки з товарною і побічною продукцією с/г культур, а й на формування кореневої системи і поживних залишків, які включають в себе стерню і опале листя. Елементи живлення, які містяться в кореневих уживних рештках також враховуються у прихідній частині балансу, інші статті надходження і витрат елементів живлення задіяних в коло обіг встановлюються не із довідкових матеріалів, а експериментально. Господарський баланс ґрунтується на співставленні головним чином виносу поживних речовин з урожаєм основної і побічної продукції з їх надходженням з добривами та внаслідок біологічної фіксації бобовими культурами. Витратна частина балансу крім виносу основної і побічної продукції може доповнюватись газоподібними втратами та внаслідок ерозії і вимивання у грунтові води. Розрахунок господарського балансу є способом перевірки досконалості систем удобрення, які розробляються і застосовуються у с/г підприємствах та оцінки ступеня виснаження чи розширеного відтворення родючості грунту. Зовнішньо господарський баланс є співставленням відчуження за межі господарства елементів живлення з товарною продукцією рослинництва і тваринництва та надходження з добривами і кормами. Додатковий зовнішній господарський баланс свідчить про наявність достатньої кількості добрив для розроблення і запровадження в підприємстві наукової системи удобрення зорієнтованої на отримання високої врожайності та забезпечення розширеного відтворення грунту. Від.ємний баланс вказує на наявність передумов для деградації грунтів і кількість добрив, які додатково необхідні, щоб запобігти цьому.
