8.Особливості росту та вбирна здатність кореневої системи.

Щоб р-на засвоювала необхвнну к-сть пож реч потрібна добре розвинута коренева с-ма, її велика вбирна поверхня. Для кожного виду р-н існує певне співідношення між вагою надземної частини і вагою коріння . Частка кореніву % до надземної ваги в середньому становить:оз. пшениці -70%, кукурудза-16, люцерна-166, багатор трави-69.

Поглинаюча поверхня коренів досягає дуже великих розмірів напр 1 рослина оз . жита за 4 місяці вегетації створює= 14 млн великих і малих коренів, загальна довжина яких=600км,а поверхня займає 240 м. кв..Під час визначення строків і способів внесення норм, доз, форм добрив ураховують особливості розвитку кореневої с-ми ,її здатність поглинати пож реч. Під к-ри з добре розвиненою і глибоко розташованою кореневою с-мою основну масу добрив вносять у нижню частину орного шару, а із слабкою у середню.

9.Загальні підходи до розроблення системи удобрення у сівозміні.

Високої окупності добрив можна досягти за умови що с-ма застос добрив у с-г підприємствах буде разроблена з урахуванням сучасних досягнень агробіологічної, технічної науки та кращого виробничого досвіду. Тому при проектуванні с-ми удобрення слід дотримуватися науково-практичних рекомендацій, із застосування добрив, враховувати місцеві гр- клім умови, забезпеченість гр елементами живл, біологічні і сортові вимоги к-р. Найважливішими складовими є с-ма удобрення усівозміні і с-ма удобрення к-р які вирощуються поза сівозміною ( луки, пасовища, багатор трави, багатор насадження) Застос д. у сівозмінах базується на 2-х с-мах удобрення і сівозміні і річних удобрення к-р у сівозміні.

10.Система удобрення у сівозміні.

Є перспективним планом застосування орг і мін добрив та хімічних меліорантів у сівозміні розробленим на період її ротації. Проектування системи удобрення у сівозміні дозволяє істотно підвищити ефективність добрив завдяки можливості визначення найбільш раціональних місць для внесення орг добрив і меліорантів, корегувати норм добрив в залежності від попередників та їх післядії. Забезпечення розширеного відтворення родючості гр, через оптимізацію балансу гумусу і елем живл, з урахуванням післяді,ї визначення економічної та енергетичної ефективності добрив.Таким чином вона обєєднує в комплекс с-ми удобрення окремих к-р, регулює взаємозвязки між ними і є фундаментом наук-обгрн застос добрив. С-ма передбачає виконання таких завдань:

-встановлення необхідності хім меліорації гр, та розроблення плану її проведення.

-встановлення норм та розміщення в сівозміні орг добрив

-визнач планової врожайності к-р у сівозміні.

-встановл опт нарм співідношення мін добрив.

- визнач насиченості сівозміни орг і мін добривами.

11. Річний план удобрення культур у сівозміні

Для підвищення агрохімічної й економічної ефективності системи удобрення, розробленої на ротацію сівозміни, щороку складають план удобрення культур на майбутній рік. Його складають навесні поточного року після закінчення сівби ярих культур і складання проекту розміщення культур у полях сівозміни наступного року. Основною умовою для складання плану є інформація про фактичне розміщ. культур у полях сівозміни. Також враховують : заплановану врожайність, ресурси міндобрив, їх асортимент; ресурси місцевих добрив; особл. стану кожного поля ; попередник і його удобрення та ін. Потім коригують середні рекоменд. дози мін добрив , враховуючи поправочні коеф на вміст пожив елементів у грунті, попередник і післядію внесених під нього добрив. Вказують кращі форми мін добрив,які планує придбати господарство під урожай наступ року. Складання плану удобрення закінчується погодженням насиченості площі сівозміни мін добривами порівняно з наявними чи передбачуваними ресурсами.