- •1.Значення добрив у нарощуванні с-г продукції.
- •2.Хімізація землеробства як провідний фактор його інтенсифікації.
- •3.Система застосування добрив наукова основа їх ефективного використання.
- •4.Завдання системи застосування добрив.
- •5.Потреба рослин в елементах живлення.
- •6.Співідношення пож. Речовин.
- •7.Особливості живлення рослин у різні періоди органогенезу.
- •8.Особливості росту та вбирна здатність кореневої системи.
- •9.Загальні підходи до розроблення системи удобрення у сівозміні.
- •11. Річний план удобрення культур у сівозміні
- •12. Основне внесення добрив
- •13. Припосівне внесення добрив
- •14. Післяпосівне внесення добрив (підживлення)
- •15. Запасне (періодичне) внесення добрив
- •16. Загальні поняття про колообіг і баланс елементів живлення
- •17. Види балансів поживних речовин у грунті
- •18. Статті втрат елементів живлення з грунту
- •19. Статті надходження елементів живлення в грунт
- •20. Показники балансу поживних речовин в грунті
- •21.Значення гумусу в землеробстві
- •22.Статті втрати гумусу
- •23.Роль вапнування у підвищенні родючості грунту
- •24.Баланс кальцію у землеробстві
- •25.Встановлення потреби вапнування
- •26.Вимоги сільськогосподарських культур до кислотності грунту.
- •27. Встановлення норм СаСо3.
- •28. Розрахунок норм вапнякових матеріалів.
- •29. Місце та строки внесення вапна у сівозміні.
- •30. Повторне вапнування.
- •31. Вимоги до якості проведення вапнування
- •32. Розкидний спосіб внесення добрив
- •33. Локальне внесення добрив
- •34.Позакореневе (листкове) підживлення культур
- •35. Грунтові умови ефективного застосування добрив
- •36. Кліматичні умови ефективного застосування добрив
- •37. Агротехнічні умови ефективного застосування добрив
- •38. Агрономічна ефективність застосування добрив
- •39. Економічна ефективність застосування добрив
- •40. Особливості застосування добрив на Поліссі
- •41. Особливості застосування добрив у Лісостепу
- •42. Особливості застосування добрив у Степу
- •43. Норма та доза внесення добрив
- •44. Встановлення норм добрив за результатами польових дослідів.
- •45. Визначення норм добрив за нормативами
- •46. Балансово-розрахунковий метод встановлення норм добрив
- •47. Економіко-математичні методи встановлення норм добрив
- •48. Коригування норм добрив залежно від забезпеченості грунту ел живлення
- •49. Заходи з реалізації системи застосування добрив
- •50. Удобрення озимої пшениці
- •51. Удобрення озимого ячменю.
- •52. Удобрення озимого тритикале
- •53. Удобрення ярої пшениці
- •54. Удобрення ярого ячменю
- •55. Удобрення вівса
- •56. Удобрення проса
- •57. Удобрення кукурудзи
- •58. Удобрення гречки
- •59. Удобрення сої.
- •60. Удобрення гороху.
- •61. Удобрення люпину
- •62. Удобрення картоплі
- •63. Удобрення цукрових буряків
- •64. Удобрення соняшнику
- •65. Удобрення озимого ріпаку.
- •66. Удобрення капусти.
- •67. Удобрення томатів.
- •68. Удобрення огірків.
- •69. Удобрення моркви.
- •71. Удобрення цибулі.
- •72. Підготовка грунту і внесення добрив під час садіння саду.
- •73. Удобрення молодого саду.
- •74. Удобрення плодового саду.
- •75. Внесення добрив перед закладанням ягідників.
- •81.Удобрення сіножатей і пасовищ.
75. Внесення добрив перед закладанням ягідників.
Перед закладанням ягідників під оранку вносять 100-150 т/га орг доб, а також фосфорні і калійні добрива. Для формування сильних кущів навесні до розпускання бруньок на плодоносних плантаціях вносять добрива у нормі 60 кг/га д.р та після збирання врожаю 30кг/га. Середні норми добрив на плодоносних плантаціях смородини- гній 10-15 т/га N 60-90 Р 90-120 К 60-90., агрусу – гній 10-15 т/га N 60-90 Р 60-90 К 90-120. У рік внесення органічних добрив, мінеральні не застосовують. Добрива під аґрус і смородину вносять у борозни під час оранки, яку проводять раз у 3-4 роки з наступним загортанням гною, фосфорних і калійних добрив. Азотні добрива застосовують щороку навесні під культивацію.
76.Удобрення малини. Малина досить добре реагує на удобрення. Біологічно зумовлене щорічне відмирання майже половини надземної частини рослин призводить до значного виносу з ґрунту елементів живлення, які мають бути повернені у вигляді добрив. Малина дуже чутлива до внесення органічних добрив. Тому перед закладанням плантації вносять 100-150кт/га органічних та 90-120 кг/га д.р. фосфору і 120-150кг/га д.р. калію. Траншейний спосіб підготовки ґрунту дає змогу у 2-3 рази зменшити витрати органічних добрив порівняно зі суцільними його окультуреннями. На 100м траншеї вносять 3-5 т органічних, 10кг фосфорних і 20кг калійних добрив. За доброго окультурення ґрунту в перші 2-3 роки малину можна не удобрювати. У разі слабкого росту рослин проводять підживлення азотом- 50 кг/га (не пізніше як у середині червня). Надалі внесення добрив обов’язкове. Залежно від вмісту рухомих сполук елементів живлення в ґрунті в період повного плодоношення вносять N90P60-120K90-120. Найкращий період внесення азотних добрив під малину – навесні, органічних (мульчування)- після розпушення ґрунту, фосфор і калій - восени. Норма мульчі(торф, компост) – близько 60 т/га один раз на 2-3 роки. Фосфор і калій безхлорні добрива вносять навесні разом з азотом. Добрива у міжряддях малини загортають на глибину 12-15 см.
77. Удобрення суниці. Кислі ґрунти ( рН менше 5.2) вапнують. З органічних добрив краще використовувати напівперепрілий гній, перегній і добре визрілий компост у нормі 50-80 т/га, їх заорюють за 10-15 діб до посадки. Не можна використовувати свіжий гній, оскільки він погано приживається, крім того, рослини можуть випадати. Тому свіжим гній вносять лише під попередник. На плантаціях суниці досить ефективне мульчування ґрунту з розрахунку 30 т/га перегною, або ін. органічних добрив ( торфу, соломистого гною, соломи, сухої трав’янистої маси, хвої) завтовшки не менше як 5см. Фосфорні і калійні добрива вносять про запас разом з органічними, але їх можна вносити і щороку. У першому випадку середні їх норми становлять по 100-120 кг/га д.р. , у другому – по 40-50 кг/га д.р. Якщо ґрунт окультурений, то в перший рік вирощування суниці добрив зазвичай не вносять, а якщо рослини відстають у рості, навесні вносять 30-40 кг/га азоту. За надмірного азотного живлення вегетативна маса рослин занадто розвивається, що негативно впливає на процес плодоношення. На 2-3 роки половину азотних добрив \945 кг/га д.р. вносять навесні, другу половину – разом з фосфором і калієм ( N45P60K60) після збирання врожаю. Крім того, на 3-й рік після збирання врожаю і одразу після скошування листків вносять фосфорні і калійні добрива в нормі по 30-50 кг/га д.р. Добрива вносять так, щоб їх якомога менше потрапляло на рослини (для запобігання опіків рослин) , і загортають у ґрунт. Якщо рекомендована кількість добрив не забезпечує нормального росту і плодоношення, їх норму збільшують 20-30%, а за надмірного росту надземної маси - відповідно зменшують.
78. Удобрення смородини і аґрусу.
На добре окультурених ґрунтах смородина чорна й аґрус у перші роки не потребує внесення фосфорних і калійних добрив. Можна обмежитися лише азотними. Для формування сильних кущів навесні до розбруньковування на плодоносних плантаціях їх вносять у нормі 60кг/га д.р. та 30кг/га д.р. після збирання врожаю. Середні норми добрив на плодоносних плантаціях: для смородини – гній 10-15 т/га + N60-90P90-120K60-90 ,для аґрусу - гній 10-15т/га +( N60-90P60-90K90-120. Органічні добрива в нормі 20-30т/га (після збирання врожаю ) один раз у 2 роки. Смородина вибаглива до рівня фосфорного живлення, аґрус до калійного живлення. Потрібно також враховувати, що смородина і порічки чутливі до хлору. За низького забезпечення рослин фосфором і калієм середні норми добрив збільшують на 25%, за підвищеного – зменшують в 2 рази. У рік внесення органічних добрив мінеральні не застосовують. Добрива під аґрус і смородину можна також вносити в борозни під час оранки (за 20-30см від кущів), які проводять один раз у 3-4 роки. При цьому заробляють гній, фосфорні та калійні добрива. Азотні добрива застосовують щорічно - навесні під культивацію. За високих урожаїв їх вносять у 2 строки, напровесні та у фазу зеленої зав'язі, а за краплинного зрошення в три : на провесні 30%, під час формування врожаю – до 40%, і в післязбиральний період – до 35%.
79. Внесення добрив перед закладанням виноградників. За потреби проводять хімічну меліорацію ґрунту. Під плантажну оранку на чорноземах вносять по 30-40, а на малородючих по 40-60 т/га гною з одночасним додаванням фосфорних добрив у нормі 100-120кг/га д.р.. В Закарпатті на малородючих грунтах вносять 60-80 т/га гною і фосфорних 150-200 кг/га д.р. калій 150=200кг/га. Плантажну оранку проводять за 4-6 місяців до садіння. Під час садіння під гідробур добрива вносять у вигляді водного розчину з розрахунку: 15-20 кг аміачної селітри, 25-40 кг суперфосфату гранульованого, 10-15 кг калію хлористого на 1000л води ( по 1-2л на саджанець). Під час садіння в ямки діаметром 40-60 см та завглибшки 60см на дно насипають ґрунт змішаний з 3-5 кг перегною, 10-20 г аміачної селітри, 100г суперфосфату гранульованого і 50г калію хлористого. Якщо добрива внесли під плантажну оранку та під час посадки саджанців, то в перші роки добрива в молодих виноградниках зазвичай не застосовують. На 3-4-й рік вносять лише азотні добрива в нормі 30-40 кг/га. Якщо добрив під плантажну оранку не вносили, то їх вносять щороку по 20-80 кг/га NPK залежно від вмісту рухомих сполук елементів живлення у ґрунті.
80. Удобрення плодоносних виноградників.
У плодоносних виноргадниках періодично, один раз на 4-5 років розпушують ґрунт у міжряддях на глибину 50-55 см з одночасним внесенням добрив. Система удобрення залежить від ґрунтово-кліматичних умов. На чорноземах південних і звичайних суглинкових та каштанових ґрунтах система удобрення розрахована на 3 рівні частини і на кожну з них вносять добрива, чергуючи за роками, як у полях сівозміни. У 1-й рік в основне удобрення вносять азотні добрива у нормі 60-120 кг/га д.р. На 2-й рік улітку проводять підживлення(перед цвітінням, після цвітіння та на початку достигання ягід) N20P20K20, а восени застосовують ній у нормі 20т/га; на 3-1 рік проводять підживлення, як на другому.
