- •1.Значення добрив у нарощуванні с-г продукції.
- •2.Хімізація землеробства як провідний фактор його інтенсифікації.
- •3.Система застосування добрив наукова основа їх ефективного використання.
- •4.Завдання системи застосування добрив.
- •5.Потреба рослин в елементах живлення.
- •6.Співідношення пож. Речовин.
- •7.Особливості живлення рослин у різні періоди органогенезу.
- •8.Особливості росту та вбирна здатність кореневої системи.
- •9.Загальні підходи до розроблення системи удобрення у сівозміні.
- •11. Річний план удобрення культур у сівозміні
- •12. Основне внесення добрив
- •13. Припосівне внесення добрив
- •14. Післяпосівне внесення добрив (підживлення)
- •15. Запасне (періодичне) внесення добрив
- •16. Загальні поняття про колообіг і баланс елементів живлення
- •17. Види балансів поживних речовин у грунті
- •18. Статті втрат елементів живлення з грунту
- •19. Статті надходження елементів живлення в грунт
- •20. Показники балансу поживних речовин в грунті
- •21.Значення гумусу в землеробстві
- •22.Статті втрати гумусу
- •23.Роль вапнування у підвищенні родючості грунту
- •24.Баланс кальцію у землеробстві
- •25.Встановлення потреби вапнування
- •26.Вимоги сільськогосподарських культур до кислотності грунту.
- •27. Встановлення норм СаСо3.
- •28. Розрахунок норм вапнякових матеріалів.
- •29. Місце та строки внесення вапна у сівозміні.
- •30. Повторне вапнування.
- •31. Вимоги до якості проведення вапнування
- •32. Розкидний спосіб внесення добрив
- •33. Локальне внесення добрив
- •34.Позакореневе (листкове) підживлення культур
- •35. Грунтові умови ефективного застосування добрив
- •36. Кліматичні умови ефективного застосування добрив
- •37. Агротехнічні умови ефективного застосування добрив
- •38. Агрономічна ефективність застосування добрив
- •39. Економічна ефективність застосування добрив
- •40. Особливості застосування добрив на Поліссі
- •41. Особливості застосування добрив у Лісостепу
- •42. Особливості застосування добрив у Степу
- •43. Норма та доза внесення добрив
- •44. Встановлення норм добрив за результатами польових дослідів.
- •45. Визначення норм добрив за нормативами
- •46. Балансово-розрахунковий метод встановлення норм добрив
- •47. Економіко-математичні методи встановлення норм добрив
- •48. Коригування норм добрив залежно від забезпеченості грунту ел живлення
- •49. Заходи з реалізації системи застосування добрив
- •50. Удобрення озимої пшениці
- •51. Удобрення озимого ячменю.
- •52. Удобрення озимого тритикале
- •53. Удобрення ярої пшениці
- •54. Удобрення ярого ячменю
- •55. Удобрення вівса
- •56. Удобрення проса
- •57. Удобрення кукурудзи
- •58. Удобрення гречки
- •59. Удобрення сої.
- •60. Удобрення гороху.
- •61. Удобрення люпину
- •62. Удобрення картоплі
- •63. Удобрення цукрових буряків
- •64. Удобрення соняшнику
- •65. Удобрення озимого ріпаку.
- •66. Удобрення капусти.
- •67. Удобрення томатів.
- •68. Удобрення огірків.
- •69. Удобрення моркви.
- •71. Удобрення цибулі.
- •72. Підготовка грунту і внесення добрив під час садіння саду.
- •73. Удобрення молодого саду.
- •74. Удобрення плодового саду.
- •75. Внесення добрив перед закладанням ягідників.
- •81.Удобрення сіножатей і пасовищ.
66. Удобрення капусти.
На грунтах з вмістом гумусу до 2,5% вносять по 30-40 т/га гною або 40-50 т/га компосту. На грунтах із вмістом гумусу понад 3,5% достатньо внести лише мін добрива. За вирощування ранніх сортів під зяблевий обробіток на фоні органічних добрив вносять Р60-90 К60-90, азотні – під час передпосівної культивації до 120 кг/га д.р. У разі недостатнього внесення добрив проводять підживлення двічі N15-20 Р 20 К20. Перше підживлення капусти роблять через 8-10 днів після висадки розсади , друге - у період зав’язування головок. Під час вирощування середніх і пізніх сортів оптимальні норми добрив: на Поліссі 40 т/га гною і N120-180 P120 K120, у Лісостепу 30-40 т/га гною і N80-120 P50-120 K60-120, у Степу N120-180 P90-120 K90-120. Найкращим органічним добривом для цвітної капусти є перегній ( 40-50 т/га). Мінеральні добрива під неї вносять під основний обробіток і під весняну культивацію у нормі N160-180 P90-120 K160-180.
67. Удобрення томатів.
Оптимальною нормою добрив у зоні Полісся є N60 P60 К60 на фоні 30-40 т /га гною, у Правобережному Лісостепу N45-60P45-60К45-60 на фоні 30-40 т га внесеного під попередник, і Лівобережному Лісостепу і степу N45РК45 на фоні післядії 20-30 т /га гною. В умовах зрошення вносять 20-30 т га та N60P60К45, а коли гною не вносять N120-140P120К60. Перше підживлення проводять через 10-14 днів після висадки розсади (N20 P20 К20), друге (N20 P2 0К20) – під час цвітіння. Для підживлення використовують пташиний послід (0.7-1.0 кг га), або гноївку (2-4 т га) розбавлені водою у співвідношені відповідно 1:10-15 та 1:4-5. Під томати, які вирощують без зрошення, всю норму добрива вносять одноразово.
68. Удобрення огірків.
Огірки позитивно реагують на внесення органічних добрив, особливо свіжого гною. Оптимальною нормою мінеральних добрив є N60 P60 K60. В умовах зрошення на фоні 40 т/га гною вносять N120 P120 K60. Найкраще для огірків використовувати висококонцентровані форми добрив, що не містять хлору. Ефективним прийомом є внесення добрив у рядки під час сівби N10 P10 K10 або Р10. Підживлення проводять у разі недостатнього основного удобрення та коли спостеріг відставання розвитку рослин. Перше підживлення проводять після утворення 3-4 листків N15-20 P15-20 K15-20, друге – до початку розстилання огудини N20-30 P20-30 K20-30. Ефективно підживлювати огірок розбавленим водою пташиним послідом або гноївкою та мікроелементами. У разі нестандартних плодів використовують борні добрива для позакореневого підживлення.
69. Удобрення моркви.
Моркву вирощують у сівозміні на 2 або 3 рік після внесення гною. Безпосередньо під культуру не слід вносити слабо перепрілий гній, оскільки це може призвести до розгалуження, розтріскування коренеплодів, погіршення їх форми , зниження якості і товарної цінності. В основне удобрення після угноєних попередників мінеральні добрива вносять у нормі N60-90 P90 К90, під час зрошення N80 P120 К120. Р і К вносять під час оранки, а N – передпосівного обробітку грунту. Рядкове підживлення N15-20 P30 К20 проводять у разі якщо морква розвивається слабо або в основне удобрення внесли недостатню кількість добрив.
70. Удобрення буряку столового.
Добре реагує на внесення орг доб, але не слід вносити слабоперепрілий гній , оскільки це може призвести до галуження коренеплодів. Мін доб вносять у нормі N60-80 P60-90 K60-90. Окрім основних елементів живлення буряку не вистачає рухомих сполук Са, Мg, Ва, Мn. Якщо вміст рухомих сполук Мg менш як 50 мг/кг грунту, то потрібно внести до 70 кг/га МgО. За нестачі Са листки стають строкатими, ділянки між жилками більшають. Нестачу Са усувають внесенням кальцієвої селітри або проводять 2-3 позакореневі підживлення. За нестачі Ва молоді листки і верхня частина коренеплоду відмирає, проявляються ознаки гнилі серцевини, тому на грунтах з вмістом рухомого Ва менш як 0,2-0,3 мг/кг грунто, його вносять із розрахунку 1-2кг/га або проводять 2-3 позакореневі підживлення.
