- •1.Значення добрив у нарощуванні с-г продукції.
- •2.Хімізація землеробства як провідний фактор його інтенсифікації.
- •3.Система застосування добрив наукова основа їх ефективного використання.
- •4.Завдання системи застосування добрив.
- •5.Потреба рослин в елементах живлення.
- •6.Співідношення пож. Речовин.
- •7.Особливості живлення рослин у різні періоди органогенезу.
- •8.Особливості росту та вбирна здатність кореневої системи.
- •9.Загальні підходи до розроблення системи удобрення у сівозміні.
- •11. Річний план удобрення культур у сівозміні
- •12. Основне внесення добрив
- •13. Припосівне внесення добрив
- •14. Післяпосівне внесення добрив (підживлення)
- •15. Запасне (періодичне) внесення добрив
- •16. Загальні поняття про колообіг і баланс елементів живлення
- •17. Види балансів поживних речовин у грунті
- •18. Статті втрат елементів живлення з грунту
- •19. Статті надходження елементів живлення в грунт
- •20. Показники балансу поживних речовин в грунті
- •21.Значення гумусу в землеробстві
- •22.Статті втрати гумусу
- •23.Роль вапнування у підвищенні родючості грунту
- •24.Баланс кальцію у землеробстві
- •25.Встановлення потреби вапнування
- •26.Вимоги сільськогосподарських культур до кислотності грунту.
- •27. Встановлення норм СаСо3.
- •28. Розрахунок норм вапнякових матеріалів.
- •29. Місце та строки внесення вапна у сівозміні.
- •30. Повторне вапнування.
- •31. Вимоги до якості проведення вапнування
- •32. Розкидний спосіб внесення добрив
- •33. Локальне внесення добрив
- •34.Позакореневе (листкове) підживлення культур
- •35. Грунтові умови ефективного застосування добрив
- •36. Кліматичні умови ефективного застосування добрив
- •37. Агротехнічні умови ефективного застосування добрив
- •38. Агрономічна ефективність застосування добрив
- •39. Економічна ефективність застосування добрив
- •40. Особливості застосування добрив на Поліссі
- •41. Особливості застосування добрив у Лісостепу
- •42. Особливості застосування добрив у Степу
- •43. Норма та доза внесення добрив
- •44. Встановлення норм добрив за результатами польових дослідів.
- •45. Визначення норм добрив за нормативами
- •46. Балансово-розрахунковий метод встановлення норм добрив
- •47. Економіко-математичні методи встановлення норм добрив
- •48. Коригування норм добрив залежно від забезпеченості грунту ел живлення
- •49. Заходи з реалізації системи застосування добрив
- •50. Удобрення озимої пшениці
- •51. Удобрення озимого ячменю.
- •52. Удобрення озимого тритикале
- •53. Удобрення ярої пшениці
- •54. Удобрення ярого ячменю
- •55. Удобрення вівса
- •56. Удобрення проса
- •57. Удобрення кукурудзи
- •58. Удобрення гречки
- •59. Удобрення сої.
- •60. Удобрення гороху.
- •61. Удобрення люпину
- •62. Удобрення картоплі
- •63. Удобрення цукрових буряків
- •64. Удобрення соняшнику
- •65. Удобрення озимого ріпаку.
- •66. Удобрення капусти.
- •67. Удобрення томатів.
- •68. Удобрення огірків.
- •69. Удобрення моркви.
- •71. Удобрення цибулі.
- •72. Підготовка грунту і внесення добрив під час садіння саду.
- •73. Удобрення молодого саду.
- •74. Удобрення плодового саду.
- •75. Внесення добрив перед закладанням ягідників.
- •81.Удобрення сіножатей і пасовищ.
61. Удобрення люпину
Під люпин вносять фосфорно-калійні добрива,які сприяють не тільки забезпеченню рослин поживними реч, але й підвищують їх стійкість до фузаріозу та активізують діяльність бульбочкових бактерій. На піщаних і супіщаних грунтах під люпин вносять калійні добрива у нормі 70-90 кг/га та 60-70 кг/га фосфорних. Їх доцільно вносити під зяблеву оранку, якщо ж не внесли восени, то вносять навесні під культивацію. На слабоокультурених грунтах вносять у рядки 10 кг/га фосфорних добрив. На дерново-підзолистих грунтах при вирощуванні жовтого люпину під зяблеву оранку вносять 60 кг/га Р та 90 кг/га К. Під білий люпин дозу Р збільшують до 90-120 кг/га. При сівбі в рядки вносять по 50 кг/га суперфосфату.
62. Удобрення картоплі
На кислих грунтах потрібно проводити вапнування повільнодіючими вапняковими матеріалами у помірних дозах. Органічні добрива слід вносити восени під оранку в нормі 30-40 т/га. Мін добрива краще вносити восени під оранку. На сірих, темно-сірих та чорноземах опідзол рекомендовано вносити по 90 кг/га NPK. Під час садіння доцільно вносити азотні та в першу чергу фосфорні добрива в дозі 20 кг/га NP. За недостатнього внесення мін добрив до садіння проводять підживлення повним мін добривом. Найефективніше раннє підживлення після появи сходів картоплі під час проведення 1-ої міжрядного обробітку.
63. Удобрення цукрових буряків
Найкращі умови живлення цукрових буряків протягом усієї вегетації створюються за поєднання органічних і мінеральних добрив. Органічні добрива краще вносити восени під оранку. У зоні достатнього зволоження 40-50 т/га, нестійкого 30-40 т/га, недостатнього 20-30 т/га. В основне удобрення слід внести 20% від повної норми азоту і 70-80% від повної норми фосфору і калію. Під час сівби рекомендують вносити N10 P15 K10 разом з мікродобривом. Підживлення доцільне в зоні достатнього зволоження в період формування густоти рослин у дозі N30-40 P25-30 K30-40. У зоні нестійкого зволоження підживлення може бути як допоміжний захід коли недостатньо добрива внесено до сівби.
64. Удобрення соняшнику
Соняшник у сівозміні розміщують після культур, під які вносили гній. На темно-сірих грунтах на полях з середнім забезпеченням рухомими поживними реч рекомендовано вносити 30 т/га гною і мінеральні добрива в нормі N90 P45 K90. На чорноземах звичайних і реградованих 20 т/га гною і N45 P60 K45. Рекомендовано вносити в рядки N10 P10 K10. Перше підживлення проводять під час утворення 2-3 пар листків в дозі N20 P30 K20. Друге підживлення проводять за необхідності.
65. Удобрення озимого ріпаку.
Дози добрив залежать від наявності ел живлення в грунті. Фосфорні і калійні добрива слід вносити перед сівбою на грунтах: з високим рівнем забезпеченості фосфором 20-40 і калієм 60-80 кг га, із середнім відповідно 40-60 і 80-100 кг га, із низьким рівнем – 60-70 і 100-120 кг га. Азотні добрива перед сівбою вносять лише на грунтах із середнім і низьким рівнем забезпечення - відповідно 20 і 30 кг га. У ранньовесняне підживлення азотні добрива вносять у дозі 90-100 кг/га. Найбільша їх ефективність досягається при роздрібному внесенні.