4.Завдання системи застосування добрив.

Раціонально розроблена с-ма застос добрив має вирішувати такі завдання:

• Отримання запланованих врожаїв с-г культур.

• Підвищення окупності добрив та збільшення прибутковості землеробства.

• Покращення якості продукції.

• Відтворення родючості грунту.

• Недопущення забр НПС.

5.Потреба рослин в елементах живлення.

Потреба р-н в елементах живлення залежить від їх генетичних особливостей та умов зовн середовища. Вона визначається виносом пож реч з врожаєм тому культури які формують більшу масу орг масу на одиницю площі, характеризується і більшим виносом зокрема: кормові, овочеві, технічні к-ри, як правило переважають за виносом елементів живлення зернові. Наприклад врожаюм 5 т_га зерно пшениці оз, і відповідної маси соломи з грунту всередньому виноситься 330 кг NPK.А врожаєм 60 т_га буряків ц. з відповідною к-стю гички 790кг NPK.

Величина виносу також сутєво залежить від вмісту пож реч в основній і побічній продукції. Який істотно залежить від гр- кліматичних умов, рівня удобрення.тому навіть за однакової врожайності з грунту може виноситися різна к-сть елементів. Напр з врожаєм картоплі з розрахунку на 1 т бульб у варіантах без добрив та за внесення NPK, відповідно становить N-4-4.5кгP- 1.6-2.6кгK-5.8-6.7кг.Зважаючи на те , що показники виносу заст для розрахунку балансу гумусу і елементів живл гр та встановлення доз добрив для їх проведення необхо вик дані регіональних ( місцеви) дослідних установ.

6.Співідношення пож. Речовин.

Рослини як правило поглинають ті елементи живлення ,які їм необхідні і цьому полягає вибірковість поглиніння. Біологічні особливості кожного виду рослин, визначають не лише к-сть винесених елементів, але й співідношення між ними. Зернові культури виносять більше N Менше К і ще менше Р. Овочеві к-ри, картопля,ц. буряки, кормові коренеплоди, багаторічні трави.Характеризуються підвищеною конц К цими культурами може перевищувати винос N. Якщо співідношення між NPK у врожаї зернових становить1:0.5:0.9 то у коренеплодів це співвідношення 1:0.35:1.6

7.Особливості живлення рослин у різні періоди органогенезу.

У живлені рослин розрізняють критичний період і період найбільшого засвоєння елементів мін живл. На початку життя рослині необхідно небагато пож реч, але нестача їх у цей час ослаблює в подальшому розвиток і призводить до зниження врожаю. Внесення добрив у більш пізні фази не усуває негативного впливу нестачі пож реч в початковий період їх росту . Пуріод , коли нестача пож реч . або одного з елементів живлення різко затримує ріст і розвиток р-н, що обумовлює істотне зниження врожайності наз критичним.

Критичний період приходить на перших 10-15 днів після появи сходів, у критичний пер заб р-ни азотом є дещо тривалішим і залежить від культури становить 60 і більше днів після проростання насіння.

По мірі росту і розвитку р-ни споживаня пож реч збільшується і досягає найбільшої величини, Цей період нах перілдом макс поглинання пож реч і він як правило співпадає з часом найбільш швидкого росту та інтенсивного накопичування маси сухох реч. При наближені однорвчних к-р до фази дозрівання , поглинання ним пож. Реч з грунту зменшується і з часом зовсім припиняється . в цей час р-на вик ел живлення накопичені у стеблах, листках і коренях для утворення зерна, коренеплодів…

Значення критичного періоду та пер макс поглинання пож реч необхідне для оптимізації мін живл в цей період шляхом застос добрив, що є однією з найголовніших задач с-ми удобрення.