58. Удобрення гречки

Гній під гречку не вносять, враховуючи, що вона позитивно реагує на його післядію .Норми мінеральних добрив установлюють з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту, на якому планують вирощувати гречку. Для грунтів з середньою забезпеченістю рухомим формами поживних речовин рекомендують такі норми мінеральних добрив: на Поліссі N30-60P30-60K30-45, у Лісостепу – N30-45P45-60K30-45, у Степу –N30-45P30-45K30-45. На Поліссі фосфорні і калійні добрива слід вносити під зяб, а азотні – навесні під культивацію. В Лісостепу і Степу під зяб вносять повне мінеральне добриво. Можна вносити всі форми азотних добрив, крім хлористого амонію, бо гречка негативно реагує на хлор. Якщо під зяблеву оранку добрива не вносили, то можна внести навесні локально на глибину 10-12см. Під час сівби в рядки доцільно внести N10P10K10 у вигляді комплексних добрив. На широкорядних посівах під час другого обробітку міжрядь на початку цвітіння, за необхідності, гречку можна підживити мінеральними добривами у нормі N15P15K15.

59. Удобрення сої.

Вона добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив та бактеріальних препаратів. Під зяблеву оранку рекомендовано вносити 20-40 т/га напівперепрілого гною. Але в Україні його виробляється поки що дуже мало і вносити йог під сою не завжди можливо, до того ж соя добре використовує післядію органічних добрив. Значну потребу в азоті (до 70%) соя може задовольняти завдяки симбіозу з азотофіксуючими бактеріями. При розміщенні сої після озимих зернових культур на чорноземних грунтах найкраще вносити 20 т/га гною і мінеральні добрива – N30P90K60, на темно-сірих та сірих лісових грунтах – 30 т/га гною та N45P70K90. Часто сою розміщують після цукрових буряків, кукурудзи на зерно та силос. За строками збирання це не найкращі попередники, але під них вносять значну кількість органічних і мінеральних добрив, післядію яких добре використовує соя. У цьому випадку орієнтовні норми мінеральних добрив такі, кг/га: N40-45P45-60K60-70. Фосфорні і калійні добрива доцільно вносити восени під оранку, а азотні – під передпосівну культивацію. Під час сівби рекомендується вносити суперфосфат в дозі P10-15, але так, щоб добриво не контактувало з насінням, а розміщувалось на 4-5см убік і на 2-3 см глибше насіння.

60. Удобрення гороху.

Горох добре використовує післядію органічних і мінеральних добрив . Органічні добрива під горох не вносять. Виходячи з біологічних особливостей гороху, наявності в грунті поживних речовин та місця його в сівозміні орієнтовні норми мінеральних добрив для основного удобрення такі: на дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах Полісся N30-45P45-60K45-60, у Лісостепу – N45P45K45, у Степу – N45P60K60. Фосфорні і калійні добрива слід вносити восени під оранку, а азотні – навесні під культивацію. Обов’язково під час сівби внести суперфосфат гранульований у дозі 10-20 кг/га P2O5. Досить ефективним застосуванням для обробки насіння гороху є бактеріальні препарати, зокрема ризоторфін. Кращі мінеральні добрива під горох - це аміачна селітра, карбамід, фосфоритне борошно ( на кислих грунтах), суперфосфат, усі форми калійних добрив та комплексних добрив. Горох значно більше як злакові культури вимагає молібдена . З молібденових добрив доцільно застосовувати молібдат амонію або мобібдат натрію.Ними обробляють насіння перед сівбою разом з інокуляцією ризоторфіном.