- •1.Значення добрив у нарощуванні с-г продукції.
- •2.Хімізація землеробства як провідний фактор його інтенсифікації.
- •3.Система застосування добрив наукова основа їх ефективного використання.
- •4.Завдання системи застосування добрив.
- •5.Потреба рослин в елементах живлення.
- •6.Співідношення пож. Речовин.
- •7.Особливості живлення рослин у різні періоди органогенезу.
- •8.Особливості росту та вбирна здатність кореневої системи.
- •9.Загальні підходи до розроблення системи удобрення у сівозміні.
- •11. Річний план удобрення культур у сівозміні
- •12. Основне внесення добрив
- •13. Припосівне внесення добрив
- •14. Післяпосівне внесення добрив (підживлення)
- •15. Запасне (періодичне) внесення добрив
- •16. Загальні поняття про колообіг і баланс елементів живлення
- •17. Види балансів поживних речовин у грунті
- •18. Статті втрат елементів живлення з грунту
- •19. Статті надходження елементів живлення в грунт
- •20. Показники балансу поживних речовин в грунті
- •21.Значення гумусу в землеробстві
- •22.Статті втрати гумусу
- •23.Роль вапнування у підвищенні родючості грунту
- •24.Баланс кальцію у землеробстві
- •25.Встановлення потреби вапнування
- •26.Вимоги сільськогосподарських культур до кислотності грунту.
- •27. Встановлення норм СаСо3.
- •28. Розрахунок норм вапнякових матеріалів.
- •29. Місце та строки внесення вапна у сівозміні.
- •30. Повторне вапнування.
- •31. Вимоги до якості проведення вапнування
- •32. Розкидний спосіб внесення добрив
- •33. Локальне внесення добрив
- •34.Позакореневе (листкове) підживлення культур
- •35. Грунтові умови ефективного застосування добрив
- •36. Кліматичні умови ефективного застосування добрив
- •37. Агротехнічні умови ефективного застосування добрив
- •38. Агрономічна ефективність застосування добрив
- •39. Економічна ефективність застосування добрив
- •40. Особливості застосування добрив на Поліссі
- •41. Особливості застосування добрив у Лісостепу
- •42. Особливості застосування добрив у Степу
- •43. Норма та доза внесення добрив
- •44. Встановлення норм добрив за результатами польових дослідів.
- •45. Визначення норм добрив за нормативами
- •46. Балансово-розрахунковий метод встановлення норм добрив
- •47. Економіко-математичні методи встановлення норм добрив
- •48. Коригування норм добрив залежно від забезпеченості грунту ел живлення
- •49. Заходи з реалізації системи застосування добрив
- •50. Удобрення озимої пшениці
- •51. Удобрення озимого ячменю.
- •52. Удобрення озимого тритикале
- •53. Удобрення ярої пшениці
- •54. Удобрення ярого ячменю
- •55. Удобрення вівса
- •56. Удобрення проса
- •57. Удобрення кукурудзи
- •58. Удобрення гречки
- •59. Удобрення сої.
- •60. Удобрення гороху.
- •61. Удобрення люпину
- •62. Удобрення картоплі
- •63. Удобрення цукрових буряків
- •64. Удобрення соняшнику
- •65. Удобрення озимого ріпаку.
- •66. Удобрення капусти.
- •67. Удобрення томатів.
- •68. Удобрення огірків.
- •69. Удобрення моркви.
- •71. Удобрення цибулі.
- •72. Підготовка грунту і внесення добрив під час садіння саду.
- •73. Удобрення молодого саду.
- •74. Удобрення плодового саду.
- •75. Внесення добрив перед закладанням ягідників.
- •81.Удобрення сіножатей і пасовищ.
55. Удобрення вівса
На всіх ґрунтах овес добре використовує післядію органічних добрив. Тому його висівають на другий або третій рік після їх внесення. Овес позитивно реагує на мінеральні добрива. Особливо ефективні азотні добрива на достатньому фосфорно-калійному фоні. Залежно від особливостей ґрунту і попередників під овес добрива вносять з розрахунку від 30 до 60-90 кг/га діючої речовини азоту, фосфору і калію. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або під весняну культивацію. Азотні добрива, якщо розрахункова доза їх не перевищує 40-60 кг/га, краще вносити під передпосівну культивацію. Якщо доза вища, ніж 60 кг/га, то частину азотних добрив слід вносити в підживлення на початку трубкування. При цьому слід пам'ятати, що занадто високі дози азотних добрив можуть призводити до вилягання посівів. Під час сівби в рядки вносять 10-15 кг/га фосфору в формі гранульованого суперфосфату.
На кислих ґрунтах краще вносити фізіологічно-лужні азотні добрива, а також фосфоритне борошно, яке добре засвоюється вівсом і, крім того, знижує кислотність ґрунту. На торфових ґрунтах застосовують мідні добрива (піритні недогарки - 3 - 4 ц / г а або мідний купорос - 20-25 кг/га). Кислі ґрунти обов'язково вапнують.
56. Удобрення проса
Просо позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Застосування добрив підвищує врожайність проса на 4-9 ц/га. Удобрюють просо переважно мінеральними добривами. Повне мінеральне добриво забезпечує прибавку врожаю до 8-9 ц/га. Вносити гній під просо не слід, бо в його складі є багато насіння бур’янів. Краще використовувати післядію гною, внесеного під попередник. Мінеральні добрива рекомендується носити в таких дозах: на Поліссі по 60-70 кг/га азоту, фосфору і калію; у Лісостепу 50-70 кг/га азоту і по 40-60кг/га фосфору і калію; у Степу 40-60 кг/га азоту, 40-50кг/га фосфору і 30-40кг/га калію. Фосфорні і калійні добрива вносять під оранку, азотні – в передпосівну культивацію. У рядки пі час сівби необхідно внести гранульований суперфосфат в дозі 10-15 кг/га діючої речовини. Використання частини азотних добрив для підживлення доцільно на широкорядних посівах в дозі 15-20 кг/га при першому міжрядному обробітку. Проведення позакореневого підживлення у період наливу зерна можливо тільки з метою збільшення білка в зерні.
57. Удобрення кукурудзи
Найкращими ґрунтами для вирощування кукурудзи є багаті на азот чорноземи, темно-каштанові, темно-сірі з нейтральною або слаболужною реакцією (рН 6,0-7,5). У Лісостепу України під кукурудзу рекомендують вносити 30-40 т/га гною. Це забезпечує приріст урожайності на різних грунтах 4-10ц/га. Норми мінеральних добрив установлюють на запланований урожай з урахуванням вмісту поживних речовин в грунті. Для одержання врожайності понад 50 ц/га на чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових грунтах на фоні грною рекомендується для грунтів з середньою забезпеченістю поживних речовин вносять N90P90K120, а на чорноземах реградованих – N90P90K150. Фосфорні ікалійні добрива краще вносити восени під оранку, а азотні під, особливо в зоні достатнього зволоження, навесні під культивацію на глибину 12-14см. Якщо основне добриво не внесено (під оранку, чи навесні під культивацію), доцільно внести в радки при сівбі N10P10K10.Для цього краще вносити комплексні добрива. Якщо добрива до сівби не вносили або їх внести мало, то треба підживити посіви повним мінеральним добривом і дозі N20-30P20-30K20-30 у фазі 3-4 листочків.
