- •1.Значення добрив у нарощуванні с-г продукції.
- •2.Хімізація землеробства як провідний фактор його інтенсифікації.
- •3.Система застосування добрив наукова основа їх ефективного використання.
- •4.Завдання системи застосування добрив.
- •5.Потреба рослин в елементах живлення.
- •6.Співідношення пож. Речовин.
- •7.Особливості живлення рослин у різні періоди органогенезу.
- •8.Особливості росту та вбирна здатність кореневої системи.
- •9.Загальні підходи до розроблення системи удобрення у сівозміні.
- •11. Річний план удобрення культур у сівозміні
- •12. Основне внесення добрив
- •13. Припосівне внесення добрив
- •14. Післяпосівне внесення добрив (підживлення)
- •15. Запасне (періодичне) внесення добрив
- •16. Загальні поняття про колообіг і баланс елементів живлення
- •17. Види балансів поживних речовин у грунті
- •18. Статті втрат елементів живлення з грунту
- •19. Статті надходження елементів живлення в грунт
- •20. Показники балансу поживних речовин в грунті
- •21.Значення гумусу в землеробстві
- •22.Статті втрати гумусу
- •23.Роль вапнування у підвищенні родючості грунту
- •24.Баланс кальцію у землеробстві
- •25.Встановлення потреби вапнування
- •26.Вимоги сільськогосподарських культур до кислотності грунту.
- •27. Встановлення норм СаСо3.
- •28. Розрахунок норм вапнякових матеріалів.
- •29. Місце та строки внесення вапна у сівозміні.
- •30. Повторне вапнування.
- •31. Вимоги до якості проведення вапнування
- •32. Розкидний спосіб внесення добрив
- •33. Локальне внесення добрив
- •34.Позакореневе (листкове) підживлення культур
- •35. Грунтові умови ефективного застосування добрив
- •36. Кліматичні умови ефективного застосування добрив
- •37. Агротехнічні умови ефективного застосування добрив
- •38. Агрономічна ефективність застосування добрив
- •39. Економічна ефективність застосування добрив
- •40. Особливості застосування добрив на Поліссі
- •41. Особливості застосування добрив у Лісостепу
- •42. Особливості застосування добрив у Степу
- •43. Норма та доза внесення добрив
- •44. Встановлення норм добрив за результатами польових дослідів.
- •45. Визначення норм добрив за нормативами
- •46. Балансово-розрахунковий метод встановлення норм добрив
- •47. Економіко-математичні методи встановлення норм добрив
- •48. Коригування норм добрив залежно від забезпеченості грунту ел живлення
- •49. Заходи з реалізації системи застосування добрив
- •50. Удобрення озимої пшениці
- •51. Удобрення озимого ячменю.
- •52. Удобрення озимого тритикале
- •53. Удобрення ярої пшениці
- •54. Удобрення ярого ячменю
- •55. Удобрення вівса
- •56. Удобрення проса
- •57. Удобрення кукурудзи
- •58. Удобрення гречки
- •59. Удобрення сої.
- •60. Удобрення гороху.
- •61. Удобрення люпину
- •62. Удобрення картоплі
- •63. Удобрення цукрових буряків
- •64. Удобрення соняшнику
- •65. Удобрення озимого ріпаку.
- •66. Удобрення капусти.
- •67. Удобрення томатів.
- •68. Удобрення огірків.
- •69. Удобрення моркви.
- •71. Удобрення цибулі.
- •72. Підготовка грунту і внесення добрив під час садіння саду.
- •73. Удобрення молодого саду.
- •74. Удобрення плодового саду.
- •75. Внесення добрив перед закладанням ягідників.
- •81.Удобрення сіножатей і пасовищ.
31. Вимоги до якості проведення вапнування
Неякісне проведення вапнування негативно впливає на родючість грунту протягом багатьох років. У зв’язку з цим слід суворо дотримуватись рекомендованих норм, строків, способів,глибини зароблення, рівномірності внесення та черговості використання вапна на полях сівозміни. Встановлення оптимал норм вапна для різних грунтів і культур є складним завданням, оскільки рослини реагують не тільки на кислотність грунту, а й на вміст рухомих форм Al, Mn, Fe, а також на зміну співвідношення іонів цих металів у грунтовому розчині. Під овочеві культури( цибуля, морква, огірки, картопля), які негативно реагують на підвищену конц Са, вапно треба вносити з розрахунку півнорми за Нг. Відхилення фактичної норми внесення вапна від рекомендованої за проектно-кошторисним документом не повинне перевищувати 10%, а нерівномірність внесення по ширині для матеріалів, що розпилюються 30%, а для для матеріалів,що слабо розпилюються 25%.
32. Розкидний спосіб внесення добрив
Розкидний спосіб передбачає суцільне розсіювання мін.добрив і хімічних меліорантів та розміщення орг. добрив по поверхні ґрунту. Розкидне внесення добрив здійснюється розкидачами і туковими сівалками. Важливо рівномірно роз приділити добрива по поверхні поля, нерівномірний розподіл обумовлює строкатість врожайність, різні строки дозрівання культур, їх вилягання і погіршення якості продукції. Розкидний спосіб застосовують для допосівного внесення орг. добрив та мін. добрив та підживлення ними вегетуючих рослин. Для запобігання газоподібних втрат азоту, розрив в часі між внесенням гною і азотних добрив та їх зароблянням у ґрунт має бути якнайменшим. Від ґрунтообробного знаряддя залежить розподіл добрив по орному шару ґрунту. Максимальна віддача від основного удобрення забезпечується за внесення його в шар ґрунту де розміщується основна маса кореневої ситеми і який має стабільне зволоження, тобто глибше 8см. Розкидний спосіб широко застосовується при ранньовесняному підживленні добривами озимих культур, багаторічних трав. сіножать і пасовищ. Завдяки високій вологості у верхньому шарі ґрунту в цей час і низьким температурам повітря, газоподібні втрати азоту незначні і він швидко проникає до кореневмісного шару, що забезпечує його високу ефективність.
33. Локальне внесення добрив
ПЕРЕВАГИ. Добрива які вносяться локально, розміщуються на певній глибині стрічками, гніздами або суцільним горизонтальним екраном. За локального внесення добрива слабо перемішуються з ґрунтом, завдяки чому зменшується взаємодія між ними і перехід елементів живлення у важкодоступні для рослин форми, тому вони тривалий час зберігаються у доступному для рослин стані, що сприяє кращому засвоєнню рослинами. Зокрема коефіцієнт використання фосфорних добрив за локального внесення в 2-3 рази вищий ніж розкидним. За призначенням локальне внесення добрив може бути основним, припосівним, і підживленням.
ДОПОСІВНЕ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ ЛОКАЛЬНИМ СПОСОБОМ. При основному внесенні добрив їх стрічки розміщують перпендикулярно до майбутнього напрямку розташування рядків культури яку мають вирощувати. Добрива вносять за допомогою культиваторів-рослинопідживлювачів, агрегатів для внесення аміаку рідкого і безводного. При внесенні основного удобрення стрічкою глибина зароблення добрив на Поліссі і в Лісостепу має становити 10-12см, а в Степу -12-15 см. Інтервали між стрічками при внесенні основного удобрення під культури суцільного сіву становить 12-17см, а під просапні 20-30см. Локальне внесення добрив суцільними гранулами проводять плоскорізами-удобрювачами на глибину 12-16см.
ЛОКАЛЬНЕ РЯДКОВЕ ВНЕСЕННЯ. Його здійснюють одночасно з посівом або посадкою польових або овочевих культур безпосередньо в рядки з насінням. Добриво яке застосовується при посіві повинне добре розчинятись і бути легкозасвоюваним.
ПРИПОСІВНЕ СТРІЧКОВЕ УДОБРЕННЯ. Цей прийом дозволяє розміщувати добрива на оптимальних і чітко витриманих відстанях від рядків насіння. Знижує нерівномірність їх роз приділення. Стрічки добрив розміщ. нижче і збоку від рядків насіння. Тому добрива з насінням контактують, вони розділені прошрком грунту. Припосівне стрічкове удобрення може заміити основне якщо вносити його велику дозу.
