2.3 Основні проблеми функціонування досліджуваної корпорації
В останні роки головною проблемою для усіх нафтових підприємств, у тому чіслі i для ВР, стало стрімке падіння цін на нафту. Динаміку цін на марку Brent можна побачити на Рис. 2.1.
Рис. 2.3 – Ціна за барель нафти марки Brent у 2012-2016 рр., дол.
У 2015 р. нафтогазовий концерн зазнав найбільших збитків за останні 20 років у розмірі майже 6,5 млрд. дол. ( 3,3 з яких – в останньому кварталі 2015 р.). Капіталовкладення в минулому році склали 18,7 млрд дол. при прогнозі в 24-26 млрд дол. Цього року ВР очікує інвестиції ближче до нижньої межі діапазону в 17-19 млрд. дол.
Крім цього, в компанії заявили, що до кінця 2017 планують скоротити 7 тисяч робочих місць. До кінця 2017 р. ВР планує звільнити 3 тис. співробітників в сфері нафтопереробки і 4 тисячі співробітників, задіяних у сфері видобутку нафти і газу в рамках програми реструктуризації вартістю в 2,5 млрд. дол. У рамках цієї ж програми у першій половині 2016 р. було знижено видобуток нафти i газу на 1%.
Найвпливовішою причиною падіння доходів BP називається падіння цін на нафту. За підрахунками експертів компанії, в 2015 році середня ціна бареля Brent впала в порівнянні з попереднім роком майже вдвічі - з 98,95 дол. до 52,39 дол., а в четвертому кварталі вона опустилася до 43,76 дол. Раніше повідомлялося, що, за підрахунками експертів, зниження ціни бареля Brent на 1 дол. скорочує дохід BP приблизно на 300 млн. дол. [12, c. 11].
Ще одною сторінкою з історії ВР, яка негативно сказалася на репутації підприємства та на настроях акціонерів, є аварія на буровій платформі Deepwater Horizon на свердловині Macondo, що розташовувалася в морі в 210 км на південний схід від Нового Орлеана, сталася 20 квітня 2010 року. Вона привела до загибелі 11 осіб і одного з наймасштабніших в історії галузі розливів нафти. В результаті виниклої пожежі платформа затонула, а зі свердловини протягом 85 днів в океан витікала нафта (біля 3 млн. бар.). Британська нафтовидобувна компанія BP Plc заплатила штраф в розмірі 20,8 млрд. дол. для врегулювання цивільних позовів з боку США і п'яти американських штатів.
Схожий неприємний інцидент стався у жовтні 2016 р., коли внаслідок технічної несправності на платформі у Північне море потрапило майже 100 т нафти. Про судові позови з боку держав та відповідну компенсацію поки невідомо [13, c. 49].
3. Прогнози та перспективи розвитку British Petroleum
3.1 Прогнозні показники цін на нафту та їх вплив на діяльність компанії
Ціни на нафту відображують поточний баланс попиту та пропозиції та враховують корекцію сукупності щохвилинно змінних кон’юнктурних факторів: економічне зростання, процентні ставки, демографія, регіональна та внутрішня політика, воєнні дії в місцях видобутку нафти, міжнародні санкції, геолого-технологічні чинники, що відображають розміри і геологічні характеристики розроблюваних і розвіданих родовищ, сезонність та погодні умови [17, c. 21].
На сучасному етапі найбільший вплив на ціни на нафту мають поточне та очікуване співвідношення попиту та пропозиції та динаміка витрат. Але слід мати на увазі, що достовірних даних про поточний баланс попиту i пропозиції немає, тому трейдери беруть до уваги інформацію про стратегічні та промислові запаси нафти. Якщо обсяги запасів зростають, це є опосередкованим підтвердженням перевищення пропозиції над попитом i зазвичай супроводжується падінням цін на нафту [15, c. 16].
У грудні 2016 р. вперше за вісім років країни-експортери нафти прийняли скоординоване рішення про скорочення видобутку нафти, внаслідок чого ціна на Brent сягнула відмітки 52-53 дол./бар., що відповідає рівню середини 2015 р.
З січня 2017 року року ОПЕК скорочує видобуток на 1,2 млн. бар./добу, до 32,5 млн. бар./добу. Саудівська Аравія взяла на себе найбільшу частку - її видобуток скоротиться на 486 тис. бар./добу. Ірак уріже виробництво на 210 тис. бар./добу. Ірану дозволили збільшити обсяги на 90 тис. бар./добу. А Лівія і Нігерія звільнені від урізання видобутку. Також картель пообіцяв сформувати спеціальний кабінет з моніторингу угоди.
Однак варто також звернути увагу на негативні моменти: Венесуела була тимчасово виключена з ОПЕК, а її частку, яка становить 722 тис. бар./добу вирішили розподілити серед країн-учасниць. Крім того, Росія пообіцяла урізати виробництво на 300 тис. бар./добу, але буде робити це поетапно, виходячи зі своїх технічних можливостей.
Науково-технічний прогрес та використання інновацій також має вплив на ціну нафти: у 2014 р. «сланцева революція» США, можлива завдяки розробці i використанню нових технологій, відіграла не останню роль у зниження ціни на нафту зі 100 до 30 дол. за барель. Деякі експерти вважають, що світова ціна стримувалася цілеспрямовано країнами ОПЕК, в першу чергу Саудівською Аравією, для того щоб призупинити видобуток сланцевої нафти в США і не допустити її на міжнародний ринок нафти. Причиною замороження сланцевих проектів буде їх нерентабельність при низькій ціні, коли як собівартість видобутку 1 бар. нафти для Saudi Aramco, державної нафтової монополії Саудівської Аравії, складає 2 дол. У ChevronCorp. зазначили, що американські розробники шельфової нафти розгорнуть інвестиційні програми при цінах на рівні 60 доларів за барель, а американська Hess Corporation буде готова до розширення інвестиційного портфеля в 2018 р. [16, c. 20]
Тепер ринок буде чекати підсумкового засідання ФРС США, причому більш важливим буде навіть не те, яке рішення прийме ФРС, а те, яким коментарем це рішення буде супроводжуватися. Останнє в цьому році засідання Комітету з дії на відкритих ринках США ФРС Відбудеться 13-14 грудня 2016 р. Очікується, що відсоткову ставку підвищать, саме тому долар виглядає більш ніж стійко (індекс долара - близько 101 пункту). Однак якщо цього не станеться, то долар різко ослабне, що призведе до зростання сировинних активів (нафти, золота) і ринків акцій по всьому світу.
Зрозуміло, що по мірі зростання світової економіки попит на нафту та нафтопродукти підвищується. До 2014 р. при збільшенні світового ВВП на 1% споживання нафти збільшувалося на 0,37%. В останні два роки воно було значно переоцінене та фактично нафтовидобувна промисловість інвестувала гроші в очікуванні зростання, яке так i не відбулося. В свою чергу, гальмування викликано погіршенням стану економік Японії, країн ЄС, виходом Великобританії з ЕС, сирійським та єменським конфліктами, уповільненням темпів економічного зростання у Китаї, актуалізації питання енергоефективності та ін. [18, c. 98].
Як наслідок, вперше цілий ряд найбільших нафтових компаній світу прийшов до консенсусу: зниження споживання нафти пов'язане зі зниженням їх же інвестиційної активності .
British Petroleum відзвітувала про зростання прибутку в 35% в третьому кварталі і про прогнози поліпшити фінансові показники в четвертому. У повідомленні від компанії сказано, що британському нафтовому гігантові вдалося знизити операційні витрати і оптимізувати грошові потоки, що дозволило краще контролювати фінансовий стан. Подібні цифри озвучили і представники американського нафтового ринку. Вже до кінця жовтня майже всі найбільші представники індустрії відзначили, що адаптувалися до низького рівня цін, привели в порядок внутрішні витрати і зараз готові істотно наростити виробництво нафти в будь-який час. Після різкого зниження цін на нафту світові лідери індустрії один за іншими заявили, що їх це зниження не лякає і вони зуміють зберегти рентабельність навіть при цінах на рівні 40 доларів за барель.
Судячи з динаміки нафтових ф'ючерсів на біржі Чикаго, які злетіли з 46 до 54 доларів за барель, низка досить суперечливих оголошень від світових нафтових компаній - це явно підготовлена лінія поведінки, яка вже приносить свої плоди, Необхідність такої консолідації в поведінці продиктовано тим фактом, що нафтовий сектор у всіх нафтовидобувних країнах гостро потребує інвестицій. А згідно з консенсус-прогнозом світових аналітиків, що працюють в нафтогазовій індустрії, WallStreetJournal в опитаних початку листопада, індустрії потрібна ціна не нижче 60 доларів за барель протягом не менше одного кварталу для того, щоб повернути потік інвестицій в галузь. Поки нафту за два роки до 60 доларів за барель ще жодного разу не добиралася.
Про те, що оголошення зроблені спеціально на догоду інвесторам, говорить і той факт, що прогнозована середньозважена ціна на нафту в 2017 році, озвучена відразу трьома представниками найбільших нафтових компаній, складе 60 доларів за барель, що дивно збігається з психологічної кордоном рентабельності для інвесторів, озвученої аналітиками. Крім того, нафтовидобувачі протягом двох місяців своїми оголошеннями і діями відповіли фактично на всі виклики для нафтогазової індустрії, про яких з початку року говорили аналітики. Сумніви ринку про те, що американські компанії зможуть швидко наростити виробництво нафти (з 2014 р. американські нафтові компанії звільнили більше 100 000 чоловік, майже 60% обладнання виведено з ладу) розбилися об заяві цілого ряду нафтових компаній, що займаються розробкою покладів шельфової нафти, про те , що вони готові підвищити добову норму поставки в будь-який час. Сумніви інвесторів щодо збереження рентабельності бізнесу, скоріш за все, розвіють результати четвертого кварталу, так як поки динаміка цін на нафту позитивна і про можливе зниження прибутку нафтові компанії не заявляли [19].
Нарешті, нафтові компанії докладно дали зрозуміти, що готові самі брати участь у розвитку попиту на нафту, що до кінця четвертого кварталу має перерости в більш конкретні плани. OilandGasClimanteIniviativeі інвестиції в екологію можуть відкрити компаніям шлях і до державних контрактів, що повинно сприятливо відбитися на їх прибутковості. Більш того, ця ініціатива допоможе зняти обмеження на використання сирої нафти в деяких галузях в країнах Європи, що має підвищити рівень споживання нафти і відповідно відбитися на цінах.