- •3.1 Прогнозні показники цін на нафту та їх вплив на діяльність компанії 42
- •1. Теоретичні засади функціонування British Petroleum на світовому фондовому ринку
- •1.1 Структура та інструменти світового фондового ринку
- •1.2 Кон’юнктура світового ринку енергоресурсів
- •1.3 Історія становлення та розвитку British Petroleum
- •2. Аналіз діяльності British Petroleum на світовому фондовому ринку
- •2.1 Місце компанії на світовому ринку енергоресурсів
- •2.2 Характеристика діяльності British Petroleum на світовому фондовому
- •2.3 Основні проблеми функціонування досліджуваної корпорації
- •3. Прогнози та перспективи розвитку British Petroleum
- •3.1 Прогнозні показники цін на нафту та їх вплив на діяльність компанії
- •3.2 Шляхи вирішення основних проблем функціонування компанії
- •Висновки
- •Список використаної літератури
1.3 Історія становлення та розвитку British Petroleum
Історія компанії починається з моменту, коли англійський геолог Рейнолдс знайшов нафту в Персії. Фонтан нафти у 1908 р. став початком нафтовидобувної промисловості у Персидській затоці, a вже 14 квітня 1909 р. була створена «Англо-перська нафтова компанія». У 1914 р. ВР опинилася на межі банкрутства через недостатність попиту: паливна та автомобільна промисловості не мали широкого розповсюдження, автомобілі вважалися розкішшю, a ринок індустріальних масел поділили між собою європейські та американські компанії. Великобританія надала значну фінансову підтримку, зробивши ВР найкращим взірцем злиття приватного та державного капіталів.
У 20-30 рр. ХХ ст. Англо-Персидська компанія реалізовувала свої продукти також в Ірані та Іраку; створила міжнародну ланцюг морських станцій бункерування і в 1926 р. почала продавати авіаційне паливо. Запускалися нові, значно менші, ніж завод в Абадані, нафтопереробні заводи в Landarcy в Південному Уельсі в 1921 р., Шотландії в 1924 р. Крім того, компанія володіла більшою частиною французького нафтопереробного заводу в Courchelettes.
У 1925 р. число бензоколонок з логотипом BP досягло шести тисяч. Пошук нафти фахівці компанії вели на всьому Близькому Сході, в Канаді, Південній Америці, Африці, Папуа - Новій Гвінеї та Європі [5, c. 269].
Свою остаточну назву «The British Petroleum Company» компанія отримала в 1951 р. після націоналізації Іраном нафтової промисловості, в результаті якого всі активи компанії в країні були втрачені. У цей час була розширена збутова мережа, побудовані нові нафтопереробні заводи в Європі, Австралії і Сінгапурі. Крім того, діяльність компанії була диверсифікована шляхом відкриття виробництва нафтохімічних продуктів.
У 1965 р. були відкриті перші придатні для комерційного освоєння родовища газу та нафти у британських берегів. Виконуючи власну програму інтенсивного розвитку, British Petroleum почала зменшувати свою залежність від нафтових родовищ на Середньому Сході.
У 1969 р. на півночі Аляски «ВР» відкрила велике родовище нафти в Прудоу Бей. Це відкрило шлях у нову еру економічного зростання в США, де BP тепер видобуває нафти більше, ніж будь-яка інша компанія.
У 1979 р. активи компанії в Нігерії були націоналізовані, також скоротилися поставки з Кувейту. Події 1970-х позначилися на всій нафтової індустрії. Проте, завдяки великій інвестиційній програмі за межами Середнього Сходу, компанія показала, що може виживати, також, як вона зробила це в Ірані в 1951 р. [6, c. 113].
З початку 1980-х років «Бі-Пі» почала розробку родовищ: Магнус в 1983 р., газове родовище Вілледж в 1988р., Міллер в 1992 р. і Брюс в 1993 р., Ула в 1986 р. і Гіда в 1990 р. на Алясці, будівництво 800-мильного Трансаляскінського нафтопроводу дозволило запустити родовище Прудо Бей в 1977 р. У 1981 р. починається виробництво нафти на родовищі Купарук, і до кінця від 1987 р. почалося найперше безперервне комерційне виробництво нафти з прибережної області в Арктиці, коли було придбано родовище Ендікот.
У середині 1970-х рр. компанія почала активно інвестувати кошти в непрофільні сфери діяльності: інформаційні технології, видобуток мінералів, вугільний бізнес, продукти харчування, харчова промисловість, корм для тварин, предмети особистої гігієни. У 1987 р. компанія придбала BritOil і Standard Oil, a в кінці 1990-х рр. - Amoco, ARCO, Castrol і Aral.
У 1989 р. був змінений логотип «Бі-Пі», і почалася кампанія, спрямована на утвердження тотожності між «Бі-Пі» і зеленим кольором. Подальша діяльність стала здійснюватися під трендами охорони здоров'я, безпеки і екології.
Головний офіс BP знаходиться в центрі Лондона. Штаб-квартира по Північній Америці - в Уорренвілле (штат Іллінойс), а головний операційний офіс по видобутку - в Х'юстоні (штат Техас, США) [7, c. 14].
Структура компанії ВР включає 3 бізнес-підрозділи:
Розвідка та видобуток нафти і газу: розвідка, розробка і видобуток нафти і природного газу, підготовка і транспортування сировини по трубопроводах;
Переробка і збут: здійснення поставки та збуту нафти, виробництва і збуту нафтопродуктів, включаючи ароматичні з'єднання і ацетилен;
Газ, електроенергетика і поновлювані джерела енергії, включаючи збут-продаж природного газу, газоконденсатної рідини і зрідженого природного газу (ЗПГ), транспортування СПГ і регазифікації, а також Альтернативну Енергію.
Безпосереднє управління бізнес підрозділами здійснюється вищим керівництвом компанії. Компанія працює з низкою компаній, що не входять до групи ВР, у спільних підприємствах (СП), більшість яких - неінкорпорірованние. Інші спільні підприємства, наприклад ТНК-BP, є самостійними компаніями з власними радами директорів і процесами управління, а BP є їх акціонером.
Інтереси компанії в галузі розвідки та видобутку вуглеводнів представлені в 25 країнах світу. Потужності компанії у 2015 р. становили 3600 тис. бар./день.
Основний інтерес в цій області зосереджений у США, Великобританії, Росії, Норвегії, Канаді, ПАР, Африці, на Середньому Сході і в Азії.
Регіональну структуру компанії та основні напрямки діяльності можна побачити у таблиці 1.2.
Табл. 1.2 – Регіональна структура ТНК «ВР» [5, c. 375]
Назва регіону |
Характеристика |
Африка |
діяльність в Алжирі, Анголі та Єгипті у формі спільних підприємств із місцевими компаніями. В Анголі ВР має ліцензію на освоєння глибоководного шельфу i у 2015 р. 19% світового видобутку нафти здійснювалося саме тут. В інших країнах Африки компанія здійснює збут нафти, газу та мастил, а також переробку нафтопродуктів. |
Азія |
діяльність з видобутку і розвідці у цьому регіоні в Китаї («Shanghai Secco Petrochemical Co» - хімічне виробництво, спільні підприємства по зрідженому природному газу), Індонезії, В'єтнамі, Пакистані та Індії (завод дочірньої компанії «BP Solar» з виробництва сонячних панелей). В Азії компанія розвиває продажу масел і нафтопродуктів. |
Австралія |
видобуток і розвідка компанії зосереджена в Австралії. Є виробництво дочірньої компанії «BP Solar». Збутова діяльність компанії сконцентрована на Австралії та Нової Зеландії. |
Європа |
центр всіх торговельних, юридичних, фінансових та ряду інших основних функцій компанії розташований у Лондоні (CaTO Finance&Limited Partnership) , у штаб-квартирі BP. Розвідка i видобуток: в Північному морі (як у Великобританії, так і в Норвегії) і в Нідерландах (СП – «Lukarco»); в Азербайджані (проекті трубопроводу «Баку-Тбілісі-Джейхан»). Компанія володіє 50% СП «ТНК-BP». Переробка і збут: BP володіє або має участь у капіталі 9 нафтопереробних заводів у даному регіоні. У Німеччині BP (СП «Ruhr Oel») працює під брендом «Aral», в Іспанії - BP Solar. Компанія реалізує масла, мастильні матеріали та інші продукти переробки нафти. |
Північна Америка |
спільне підприємство Pan American Energy є найбільшим виробником нафти і газу, одним з найбільших розповсюджувачів газу в США та найбільшою неамериканською компанією, акції якої торгуються на Нью-йоркській фондовій біржі. Підрозділ «BP Alternative Energy» має центр в Х'юстоні і виробництво сонячних батарей у США. У Канаді - видобуток газу і похідних сполук. |
Південна Америка |
розвідка і видобуток BP - в Колумбії та Венесуелі; у Бразилії - спільне підприємство в галузі хімії і ряд проектів з використання сонячної енергії. В інших країнах Південної Америки діяльність компанії фокусується на продажі нафти, мастильних речовин і нафтопродуктів. |
З перерахованих спільних підприємств відзначимо ТНК-ВР, яка утворена в 2003 р. в результаті злиття нафтових і газових активів компанії ВР в Росії і нафтогазових активів Alfa Access Renova. ВР і AAR володіють компанією ТНК-ВР на паритетній основі. Акціонерам ТНК-ВР також належить 50% акцій компанії «Славнефть». Станом на 31 грудня 2015 р. сукупні доведені запаси ТНК-ВР склали 8,230 млрд. барр. або 1,1 млрд. т. (рідкі вуглеводні).
Основні переробні активи компанії розташовані в Рязані, Саратові, Нижньовартовську та Лисичанську (України). Сумарна фактична переробка в 2015 році склала 632 тис. бар./добу. (30,89 млн т/рік) [8, c. 13].
Роздрібна мережа компанії включає приблизно 1600 заправних станцій в Росії і України, що працюють під брендами ТНК і ВР. Компанія є одним з головних постачальників на роздрібний ринок Москви і лідирує на ринку України.
