§ 3. Право промислової власності:

Другим видом інтелектуальної власності є право промислової власності, яке складають результати науково-технічної діяльності. Роль науково-технічної діяльності в розбудові економічно-розвинутої держави, підвищенні добробуту народу трудно переоцінити, оскільки суспільне виробництво постійно потребує нової техніки, технологій і процесів, матеріалів, палива тощо. Прагненню України стати гідним членом світового суспільства є як розробка свого національного законодавства щодо промислової власності, так і приєднання до міжнародних Конвенцій з цих питань, про що, наприклад, свідчить приєднання України 26 серпня 1992 р. до Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. (з подальшими доповненнями) .

У відповідності із п. З ст. 1 Паризької конвенції промислова власність розуміється в найбільш широкому значенні і розповсюджується не тільки на промисловість і торгівлю у власному значенні слова, але також і на галузі сільськогосподарського виробництва і добувної промисловості та на всі продукти промислового чи природного походження, наприклад: вино, зерно, тютюновий лист, фрукти, худоба, копалини, мінеральні води, пиво, квіти,

З адихайло Д.В., зазначена робота, с. 388.

327

борошно, а об’єктами (п.2) охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні ^знакя^^знаки

г

обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції (виділено мною). В той же час Паризька конвенція надає можливість національному законодавству поширювати правову охорону і на інші об’єкти промислової власності, про які мова буде йти далі.

Суб’єктами права промислової власності є автори науково-технічної творчості - фізичні особи, як громадяни України, так і іноземні або особи без громадянства. До суб’єктів промислової власності крім фізичних осіб-авторів відносяться їх спадкоємці або правонаступники - будь-яка фізична чи юридична особа, а також держава чи її органи у зазначених законом випадках. Але і при спадкуванні, і при правонаступництві за автором залишаються його особисті немайнові права’. Об’єкт права промислової власності може належати і декільком співавторам, відносини між якими визначаються угодою між ними.

Таким чином, право промислової власності в об’єктивному розумінні -це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини в сфері створення результатів науково-технічної творчості (діяльності). У суб’єктивному сенсі - це право творця на результат науково-технічної діяльності.

А) право на наукове відкриття

Новий ЦК серед інших ввів і такий об’єкт права інтелектуальної власності як наукове відкриття. За своїм характером наукове відкриття не може бути монополізоване і тому в багатьох країнах не існує його правової охорони. Термін „наукове відкриття" був застосований у статті 13 як об’єкт права приватної власності та 41 Закону України „Про власність" як об’єкт права інтелектуальної власності. В той же час, серед об’єктів, передбачених ст. 8

¹ Рясенцев В.А. Неимущественньїе права авторов изобретений // Вопросьі изобретательства. 1978, № 4, с. 18-25.

328

Закону України „Про авторське право і суміжні права" він не переліковується, а навпаки у ч. З зазначається, що передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Закон України від 15 грудня 1993 р. (з наступними змінами та доповненнями) „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" у своїй першій редакції зазначав, що не дає правової охорони відкриттям, але вже частина 3 ст. 6 Закону в редакції № 850-ІУ від 22. 05. 2003 р.¹ такого застереження не має.

Не однозначно це питання вирішено і в міжнародному законодавстві. Так, наприклад, Стокгольмська конвенція 1967 р., що заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ) відносить наукові відкриття до об’єктів інтелектуальної власності ; Договір ВОІВ 1996 р. про авторське право не згадує про них, але і не виключає з-під охорони авторських прав, так само, як і Угода з торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності (документ Всесвітньої торгової організації від 15 квітня 1994 р.)³ тощо. Стокгольмська конвенція не покладає на членів ВОІВ зобов’язань щодо охорони всіх зазначених у ній об’єктів, оскільки вони можуть самі визначити їх коло. Україна є членом ВОІВ з 1970 р. і відносить наукове відкриття до об’єктів права інтелектуальної власності.

Ст. 457 ЦК дає легальне визначення наукового відкриття, під яким розуміється встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Подібне визначення містить і. Женевський договір про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів (1978 р.), вказуючи, що наукове відкриття - це визнання явищ, властивостей або

¹ Законодавство України. Інфодиск. 2005 р.

² Международное частное право. Сб. документові Учеб пособие / Сост. Д.В. Задьіхайло. - X., 1998, с. 388-422.

³ Бюллетень законодавства і юридичної практики України. 2003, 3 №, с. 136-159.

329

закономірностей матеріального світу, які досі ще не були пізнані і не допускали перевірки¹.

Із наведених визначень витікає той висновок, що наукове відкриття не є адекватним, тотожним поняттю „науковий твір", оскільки наукове відкриття, на відміну від твору, не є результатом інтелектуальної творчої діяльності його автору. Наукове відкриття існувало і існує об’єктивно у вигляді закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу. Автор наукового відкриття не створює, не вигадує його в результаті творчої, інтелектуальної діяльності (як, наприклад, літературний або музикальний твір), а лише усвідомлює та констатує, тобто встановлює об’єктивно існуючи закономірності, властивості та явища матеріального світу. В той же час, самого факту встановлення невідомих рані закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу не достатньо для ствердження, що наукове відкриття відбулося. Для цього потрібно ще визнання цього факту з боку наукової спільноти.

Науковий твір, як результат творчої, інтелектуальної діяльності, може містити в собі описання зробленого відкриття і автор цього наукового твору має всі передбачені законом особисті немайнові та майнові права. Автор же наукового відкриття не має майнових прав, пов’язаних з використанням відкриття, а може тільки надати йому своє ім’я або спеціальну назву і його право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом (ст. 458 ЦК)-

б) право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки

Під винаходом (корисною моделлю) ст. 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 р. (з наступними змінами та доповненнями) розуміє результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Але результат науково-технічної

‘ Задихайло Д.В., зазначена збірка, с. 388-442.

^! В ред. від 01. 06. 2000 р. - ВВР, 2000, № 37, ст. 307.

330

діяльності може бути визнаний об’єктом промислової (патентного права)¹ власністю і, відповідно, винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком тільки при відповідності його умовам патентоспроможності (патентоздатності).

Винахід відповідає умовам патентоспроможності, у відповідності до ст. 459 ЦК, ст. 7 зазначеного Закону, якщо він:

1. є новим. Винахід є новим при умові, що він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (надалі - Установа) або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету². Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна). Іншими словами, винахід повинен давати таке нове технічне рішення, яке ще невідомо сучасному рівню техніки.

2. має винахідницький рівень. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. У п. 6.5.3.3. Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України (надалі - МОН) від 15. 03. 20002 р. № 197³ умові винахідницького рівня відповідають зокрема: індивідуальна сполука, яка підпадає під загальну структурну формулу групи відомих сполук, але вона не описана як спеціально одержана і досліджена, і виявляє при цьому нові невідомі для цієї групи сполук властивості в кількісному і (або) якісному відношенні (селективний винахід); композиція, яка складається принаймні з двох відомих інгредієнтів, що забезпечують синергетичний ефект, можливість досягнення якого не випливає з рівня техніки. (тобто яка виявляє властивості обох інгредієнтів, проте кількісні показники

¹ Оскільки в Україні введена патентна форма охорони об’єктів промислової власності, то законодавство що її регулює в науковій літературі називають „патентним правом", а отже і терміни „промислова власність" та „патентне право" вживаються як синонімічні, тотожні. Див., наприклад: Цивільне право України: Підручник: Книга 1./ За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. - К., 1999, с. 606-607; Цивільне право України: Навч. посібник. / За ред. Р.О.Стефанчука. - К., 2004, с. 173.

² Пріоритет заявки (пріоритет) — першість у поданні заявки.

³ Законодавство України. Інформдиск, 2005.

331

хоча б однієї з цих властивостей вищі, ніж показники тієї самої властивості окремого інгредієнта); способи одержання нових індивідуальних сполук (класу, групи) з установленою структурою; способи одержання відомих індивідуальних сполук (класу, групи) з установленою структурою, якщо в їх основі лежать нова для цього класу чи групи сполук реакція або невідомі умови проведення відомої для цього класу чи групи сполук реакції. 6.5.3.4. Винахід відповідає умові винахідницького рівня, незважаючи на удавану простоту і розкриття в матеріалах заявки механізму досягнення зазначеного технічного результату, якщо таке розкриття стало відомим не з рівня техніки, а лише з матеріалів заявки.

3) придатний для промислового користування. Винахід визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Об’єктом винаходу (корисної моделі) може бути:

• продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

• процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Корисна модель - це конструктивне виконання будь-якого пристрою, яке відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Об’єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 460 ЦК). Корисна модель - це внутрішнє розташування елементів, з яких складається пристрій, та зв’язок між ними¹. Корисна модель, на відміну від винаходу, не вимагає для патентоздатності винахідницького рівня.

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, зазначається у ст. 1 Закону України „Про охорону

¹ Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За відповід ред О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця, коментар О.О.Підопригори до ст. 460, с. 765.

332

прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р.¹ Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок.

Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Згідно з Законом України „Про охорону прав на промислові зразки" не можуть одержати правову охорону: об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Набуття права промислової власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок засвідчується патентом. Патент - це охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід, корисну модель або промисловий зразок.

Для одержання патенту автор науково-технічної діяльності повинен подати належним чином оформлену заявку до Установи. Заявка на винахід та корисну модель повинна відповідати Правилам розгляду заявки не винахід і корисну модель, а заявка на промисловий зразок - Правилам складання та подання заявки на промисловий зразок, затвердженим наказом від 18. 02. 2002 р. * Заявка проходить відповідні експертизи і при їх позитивних результатах Установою приймається рішення про видачу патенту. На підставі цього рішення відбувається державна реєстрація у відповідному державному реєстрі

‘ ВВР. 1994, №7, ст. 34.

Інтелектуальна власність. 2002, № 5, с. 54.

333

та одночасно робиться публікація у офіційному бюлетені Установи відомостей про видачу патенту (окрім секретних). Видача патенту здійснюється у місячний строк з моменту державної реєстрації. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Суб’єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є:

1. винахідник, автор промислового зразка;

2. інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом. Окрім спадкоємців та правонаступників винахідників і авторів можуть бути й роботодавці, тобто особи, яка найняли працівника за трудовим договором (контрактом), якщо винахід, корисна модель або промисловий зразок був створений у зв’язку з виконанням трудових обов’язків чи за дорученням роботодавця.

До особистих немайнових прав суб’єктів промислової власності належать право на авторство, право на ім’я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання заявки на відповідний об’єкт. Ч. 5 ст. 8 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" зазначає, що винахіднику належить право авторства, яке є невід’ємним особистим правом і охороняється безстроково. Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).

У відповідності із ст. 464 ЦК майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом, і до них відносяться:

1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка. Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: а) виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше

334

введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; б) застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним (ч. 2 ст. 28 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" ). Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях (ст. 20 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки").

2. виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

3. виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;

4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. До інших прав відноситься, наприклад, і те, що власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель, промисловий зразок) будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

Законом (ст. 465 ЦК, ст. 6 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", ст. 5 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки") визначає строк чинності виключних прав промислової власності:

на винахід - 20 років від дати подання заявки. Строк дії патенту на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього

335

патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років;

на корисну модель - 10 років від дати подання заявки;

на промисловий зразок - 15 років від дня подання заявки.

Майнові права промислової власності можуть бути припиненні у будь-який час за ініціативою володільця патенту. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи. Не допускається повна або часткова відмова від патенту без попередження особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, зареєстрованим в Установі, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом. Дія патенту також припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності (ст. 32 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", ст. 24 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки"). В той же час у ст. 468 ЦК передбачена можливість відновлення достроково припинених прав промислової власності незалежно від підстав їх припинення.

У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об’єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом. Якщо у зв’язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об’єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом (ст. 467 ЦК).

336

Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" у ст. 33 передбачає і можливість визнання патенту недійсним у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності;

б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці;

в) порушення вимог закордонного патентування;

г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.