Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова робота із землеробства.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
138.65 Кб
Скачать

3.8. Розрахунок балансу гумусу в орному шарі ґрунту польової сівозміни №1 за структурою посівів.

Баланс гумусу та його вартісну оцінку доцільно використовувати як критерій екологічної ефективності землекористування і включати у виробничі витрати. Одним зі шляхів подолання негативного балансу гумусу є розробка ефективних технологій використання побічної продукції в якості резерву ґрунтової органіки.

Таблиця 11

Групи культур

Площа, га

Мінераліза-ція гумусу, т

Відновлення гумусу, т

Баланс гумусу, т

на 1 га

Всього

на 1 га

всього

1. Культури суцільного способу сівби (зернові, бобові, круп’яні, льон, однорічні трави та ін.).

2. Просапні культури

3. Багаторічні трави

ВСЬОГО

548

200

54

802

1,0

2,0

-

-

548

400

-

948

0,5

0,25

1,0

-

274

50

54

378

-274

-350

54

-570

ВИСНОВОК. Для забезпечення без дефіцитного балансу гумусу потрібно вносити: -570/50=11,4 т/га гною, а для розширеного відтворення балансу гумусу потрібно: 11,4 + 20%=13,7 т/га гною сівозмінної площі.

3.9. Агротехнічне, економічне і екологічне обґрунтування польової сівозміни

Землі сільськогосподарського призначення,від яких залежить продовольче забезпечення країни,характеризуються низькою віддачею. Причинами цього явища є безгосподарське ставлення до землі, помилкова стратегія максимального залучення земель до обробітку, недосконалі техніка і технології обробітку землі та виробництва сільськогосподарської продукції,недодержання науково обґрунтованих систем ведення землеробства,зокрема,внесення недостатньої кількості органічних добрив,низький науково-технічний рівень проектування,будівництва та експлуатації меліоративних систем,недосконала система використання і внесення мінеральних добрив та невиконання природоохоронних,комплексно-меліоративних,протиерозійних та інших заходів. Основні причини зниження врожайності і погіршення якості врожаю за беззмінного вирощування сільськогосподарських культур пов’язані з однаковим використанням поживних речовин ґрунту,значною кількістю бур’янів серед посівів,їх ушкодженням шкідниками і хворобами,накопиченням у ґрунті різних токсичних речовин – продуктів життєдіяльності рослин і мікроорганізмів.  Розвиток різних форм власності та господарювання на землі без суворого і надійного державного екологічного контролю,брак відповідної законодавчої бази призвели до споживацького ставлення до землі,а в сільському господарстві – до ігнорування екологічних вимог в угоду економічним інтересам.  В сучасних умовах господарювання велике значення набуває питання охорони земель. Правове регулювання у сфері охорони земель здійснюється відповідно до Конституції України,Земельного кодексу України,Закону України «Про охорону земель»,інших нормативно-правових актів,які приймаються відповідно до них.  Відсутність спеціальних нормативних актів та відповідальності за нераціональне використання землі дозволяли власникам землі та землекористувачам по споживацькі ставитися до національного багатства –землі. 

Правильна сівозміна – важлива складова частина системи землеробства. Основою сівозміни є раціональна науково обґрунтована структура посівних площ, під якою розуміють співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражене в процентах до загальної площі сівозміни.

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ДЛЯ ОСВОЄННЯ СІВОЗМІНИ

Наступне завдання полягає в тому, щоб освоїти сівозміни в можливо короткий строк. Здійснення всього проекту землевпорядкування - першочергове завдання керівників і спеціалістів господарства. До їхнього обов'язку входить збереження межових знаків і встановлених меж полів сівозмін та інших господарських ділянок. Вони повинні передбачати в щорічних і перспективних планах виконання заходів в установлені проектом строки щодо освоєння нових земель, поліпшення угідь, захисту ґрунтів від ерозії, розробити і виконувати план освоєння запроектованих сівозмін.

Запроектовану сівозміну відразу освоїти не можна, оскільки до цього поля здебільшого зайняті не тими попередниками, яких потребує нова сівозміна, а замість однієї культури в полі часто виявляється три-чотири і більше. Ось чому між впровадженням нової сівозміни і фактичним її освоєнням повинен минути певний період.

Після того як буде визначено кількість сівозмін, площу кожної з них, розміщення їх на земельній території господарства, встановлено чергування культур і проведено землевпорядкування, складають план освоєння сівозмін, або так звані перехідні таблиці. План освоєння сівозмін не входить в організаційно-господарський план і прикладається у вигляді додатку. План освоєння (переходу) являє собою таблицю розміщення сільськогосподарських культур і парів по полях сівозміни і наміченої агротехніки на перехідний період. Тривалість цього періоду повинна становити для польових сівозмін один-три роки, а для кормових з трьома і більше полями багаторічних трав - чотири роки і більше.

План освоєння вважається правильним лише тоді, коли він забезпечує:

1. Виробництво сільськогосподарської продукції в розмірах, достатніх для виконання плану продажу й задоволення внутрішньогосподарських потреб господарства. Посівні площі, особливо зернових, технічних і кормових культур у роки освоєння (переходу) повинні повністю відповідати перспективному плану розвитку господарства.

2. Сівбу провідних культур, насамперед продовольчих зернових і технічних після кращих попередників. Не можна висівати зернові там, де їх вирощували протягом двох років.

3. Відведення найзабур'яненіших полів під зайняті, а в посушливих районах - під чорні пари.

4. Розміщення в кожному полі по одній культурі, що має важливе організаційно-господарське значення, оскільки при цьому продуктивніше використовується техніка. Якщо ж виникає потреба висівати в одному полі дві-три культури, потрібно добирати такі, які були б рівноцінними попередниками для наступних культур. Це має важливе значення для прискорення переходу до запроектованої сівозміни.

5. Підвищення врожайності та валових зборів усіх культур у перехідний період, що забезпечується правильним розміщенням їх і відповідною агротехнікою. Оскільки в ці роки доводиться відхилятися від запроектованого чергування культур, то на цей період потрібно скласти спеціальну перехідну агротехніку, враховуючи конкретне розміщення культур після попередників.

4.1. ПЛАН ОСВОЄННЯ ПОЛЬОВОЇ СІВОЗМІНИ № 1 Таблиця 12

В сівозміні прийняте таке чергування культур:

1. багаторічні трави,однорічні трави 2. озима пшениця, 3. цукрові буряки,

4. горох,гречка, 5.озима пшениця, 6. озимий ріпак,

7.цукрові буряки,кукурудза на силос, 8. ярий ячмінь + багаторічні трави,ярий ячмінь.

Площа800 га. Середня площа поля 100га

№ поля

Фактичне розміщення культур (береться в господарстві)

Перехідний період

(розробляється студентом)

2013 р.

2014р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

культури

га

культури

га

культури

га

Культури

га

культури

Га

І

Цукрові буряки

Озимий ріпак

Кук.на силос

Ячмінь + б/т,ячм.

Б/т +одн.т.

ІІ

Кукурудза на силос

Однорічні трави

Ячмінь + б/т

Багаторічні трави

Озима пшениця

ІІІ

Горох

Ячмінь + б/т

Б/т

Озима пшениця

Цукрові буряки

IV

Озима пшениця

Горох, гречка

Озима пшениця

Цукрові буряки

Горох,гречка

V

Цукрові буряки

Одн. трави

Кук.на силос

Горох

Озима пшениця

VI

Ячмінь +

б/т

Б./т

Озима пшениця

Цукрові буряки

Озимий ріпак

VII

Б/т

Озима пшениця

Цукрові буряки

Кук.на силос

Цукрові буряки,кукурудза на силос

VIII

Озима пшениця

Цукрові буряки

Кук.на силос

Одн.трави

Ячмінь + б/т,ярий ячмінь

ВСЬОГО