Тема 2. Основні теоретичні концепції розвитку світового господарства

1. Протекціонізм і фритредерство. Погляди меркантилістів і класичної політекономії.

2. Абсолютні і порівняльні переваги А.Смiта і Д.Рiкардо.

3. Модель Хекшера-Олiна.

4. Концепція життєвого циклу і модель технологічного розриву.

5. Теорія міжнародної конкуренції М.Портера.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бураковський I. Теорія міжнародної торгівлі. К., 1996

2. Иголкин А., Мотылев В. Международное разделение труда, модели, тенденции, прогнозы. М.,1988

3. Киреев А.П. Международная экономика. т.1. М., 1998

4. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. Л.,1999

5. Портер М. Международная конкуренция. М., 1993.

6. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения, т.1. М., 1955

7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов, кн.4.М.,1962

8. Современные теории внешнеэкономических отношений. Сб.статей. М.,1992

1. Протекціонізм і фритредерство. Погляди меркантилістів і класичної політекономії

Перші теоретичні пояснення причин існування і розвитку міжнародної торгівлі почали формуватися в період розпаду феодалізму і формування стійких торгових зв'язків між країнами. Ці теорії були запропоновані меркантилістами. Представники цієї школи стверджували, що наявність золотих запасів є основою процвітання нації. Отже, зовнішня торгівля повинна орієнтуватися на одержання золота. Меркантилісти виходили з положення, що джерелом багатства є сфера обiгу, а не виробництво; багатство вони ототожнювали з грошовим капіталом і вважали, що добробут держави залежить від можливо більшого нагромадження в країні грошей (золота і срібла). Для цього необхідно домагатися переваги вивозу товарів за кордон над iмпортом їх у країну. Для одержання максимальної вигоди пропонувалося посилення державного втручання і контролю за станом зовнішньої торгівлі. Зовнішньоторговельна політика повинна була орієнтуватися на обмеження імпорту за допомогою використання митних зборiв з іноземних товарiв, забезпечуючи вiд своїх експортних товарів надходження золота і срібла. Така політика одержала назву політики протекціонізму ( від англ. - protection - захист). Протекціонізм забезпечував захист національного виробництва, але одночасно ускладнював міжнародну торгівлю, створюючи переваги тільки для окремих країн (метрополій). Створювалися передумови для стійкого дисбалансу в зовнішньоторговельних відносинах .Це заважало розвитку ринку і відповідно капіталістичних виробничих відносин. Крім того протекціонізм, обмежуючи конкуренцію, у перспективі консервував низьку конкурентноздатність національного виробництва. Прикладом протекціонізму була зовнiшня політика французької держави епохи Людовика Х1У, російського імператора Петра 1, США також на значному відрізку своєї історії були протекціоністською державою.

Оскільки протекціонізм перешкоджав об'єктивним економічним процесам наприкінці сімнадцятого сторіччя йому на зміну прийшли теорії вільної торгівлі чи фритредерства ( від англ. - free trade - вільна торгівля). Фритредерством називається зовнішньоторговельна політика при який усуваються дискримінаційні обмеження на товари, якi ввезенi з-за кордону. Батькiвщиною цієї політики була Англія, а імпульс розвитку вільній торгівлі дав промисловий переворот.

Першим серйозним досягненням фритредерства був торговий договір, що Англія уклала з Францією в 1786 р. Він ліквідував багато заборон і обмежень, що заважали нормальній торгівлі між країнами. Далі такі договори Англія протягом 18-19 ст. уклала і з іншими країнами. Скасування протекціонізму викликало могутній опір англійських лендлордів, що не бажали зазнавати втрат від зниження внутрішніх цін на продовольство.

Перше теоретичне обґрунтування вільній торгівлі було дано в книзі А.Смiта "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 г). Подальший розвиток ідеї А.Смита одержали в у роботах представників класичної політекономії (Д.Рiкардо, Р.Торренс, Д.С.Милль).

Надалі з приводу переваг двох основних форм зовнішньоторговельної політики йшли дискусії як серед учених, так і в парламентах і урядах. Протягом всієї історії капіталізму протекціонізм був методом створення зовні незалежної економіки, що формує умови для розвитку національної промисловості. Країна ж, яка проголошувала вільну торгівлю, вже мала у своєму розпорядженні досить могутню і сучасну промисловість, що дозволяло не побоюватися іноземної конкуренції. В країнах, що проводять політику відкритої економіки, вже минув інкубаційний період протекціонізму в розвитку промислового потенціалу і вони перейшли в зовнішньоекономічний наступ.

Двохсотлітня історія суперництва ідей фритредерства і протекціонізму від Адама Смiта до наших днів свідчить про те, що прихильниками ідей вільної торгівлі є насамперед економічно розвинуті країни, що вишукують додаткові можливості збуту своєї продукції.