2. Динаміка, товарна структура і географічні напрямки міжнародної торгівлі
Міжнародну (і в однаковій мірі зовнішню) торгівлю характеризують три найважливіших аспекти:
* динаміка;
* товарна структура;
* географічні напрямки.
У свою чергу для аналізу динаміки МТ використовують наступні показники:
Показники обсягу МТ:
1. обсяг експорту (Х);
2. обсяг імпорту (М);
3. зовнішньоторговельний оборот - сукупний обсяг експорту й імпорту за певний час (ЗТоб = Х + М);
4. фізичний обсяг МТ - оцінка обсягу експорту й імпорту в незмiнних цінах
Обсяг свiтової торгiвлi визначається в натуральних i вартiсних показниках. Вартiснi показники переважно розраховуються у нацiональнiй валютi i перераховуються у долари США для їх порiвняння. Для вартiсної оцiнки експорту бiльшiсть країн використовує базу цiн FOB (Free on Board - “Вiльно на борту судна”), за якою продавець зобов”заний доставити товар у порт вiдвантаження i завантажити його на борт судна. Для оцiнки iмпорта найчастiше використовується цiна CIF (Cost, Insurance, Freight - “Вартiсть, страхування, фрахт”), за якою продавець повинен за свiй рахунок зафрахтувати судно, завантажити товар i застрахувати його вiд ризикiв. За таких умов вартiсть свiтового експорту завжди менша вiд вартостi свiтового iмпорту на розмiр витрат для перевезення i страхування вантажiв.
Показники динаміки МТ:
Темпи зростання мт: наприклад, темпи зростання експорту , де
Тзе – темпи зростання експорту;
Езр- обсяг експорту в звітному році; Ебр - обсяг експорту в базисному році.
темпи приросту МТ: наприклад, темпи приросту імпорту
,
де
Тпр.i.- темпи приросту імпорту,
Т з.і.з.р. - темпи зростання імпорту в звітному році;
Т з.i.б.р. - темпи зростання імпорту в базисному році.
Показники результативності МТ:
1. сальдо торгового балансу - різниця між вартісними обсягами експорту й імпорту окремої країни. Якщо експорт перевищує імпорт, сальдо є позитивним, додатним (“+”), а торговий баланс - активним; якщо навпапки імпорт перевищує експорт, то сальдо є вiд”ємним (“ - ”), а торговий баланс - пасивним.
експорт на душу населення
,
де
Е д.р. - обсяг експорту в даному році,
Е д.н. - експорт на душу населення.
3. імпорт на душу населення;
4. зовнішньоторговельний оборот на душу населення
5. експортна квота;
6. імпортна квота;
7. зовнішньоторговельна квота.
Для міжнародної торгівлі характерні високі темпи зростання, вони більш ніж 1,5 рази перевищують зростання світового виробництва. Сьогодні по каналах МТ реалізується більш 20% виробленої у світі продукції. Особливо швидко світовий товарообіг зростав у 50-60-ті роки
(7% щорічного зростання), у 70-ті роки темпи знизилися до 5%, а потім знову стали підвищуватися і досягли в другій половині 90-х - 7-9%. Основними факторами активізації МТ є:
* більш високі темпи економічного зростання, менша глибина циклічних криз;
* поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва;
* HТР, що сприяє прискоренню відновлення основного капіталу, збільшує попит на сучасне устаткування;
* лібералізація МТ (зниження митних зборiв), створення вільних економічних зон і розвиток інтеграції;
* завоювання незалежності колишніми колоніями і проведення ними політики експортноорiентованої індустріалізації;
* трансформаційні процеси в колишніх соціалістичних країнах;
* загальна стабілізація міждержавних відносин.
Якщо в 1980 р.загальний обсяг світового експорту складав 2001 млрд.дол, а імпорту - 2059 млрд., то в 1997 -му він склав відповідно 5641 млрд. і 5850 млрд.дол. Частка розвинутих країн -
72-73% , країн, що розвиваються - 20-24 %, країн з перехiдною економiкою - 6-8%, у тому числі СНД - 2,3%.
У другій половині ХХ ст. відбулися істотні зрушення в співвідношенні сил між країнами на свiтовому ринку. Поступово втрачають свої провiдні позиції США. Експорт Німеччини майже досяг рівня США, а в окремі роки перевищував його. У 90-ті роки основним центром МТ стала Західна Європа, обсяг експоpта якої майже в 4 pази перевищив експорт США. У 70- 80-ті роки значний ривок у міжнародній торгівлі зробила Японія. У 1983р. вона вийшла на перше місце у світі по експорту машин і устаткування. Швидке зростання експорту характерне для нових індустріальних країн - Гонконгу, Сінгапуру, П.Кореї, Тайваню. До кінця 90-х перша десятка світових експортерів виглядала таким чином: США, Німеччина, Японія, Франція, Великобританія, Італія,Канада, Нідерланди, Гонконг, Бельгія і Люксембург, Сінгапур. Упритул наблизився до лідерів Китай. Росія займає місце в другому десятку. Що стосується України, то по офіційним даним її зовнішньоторговельний оборот складав на 1.01.2000 р. 28,1 млрд.дол. (експорт - 15,2 млрд., імпорт - 12,9 млрд.дол.)
Товарна структура міжнародної (зовнішньої) торгівлі показує співвідношення різних груп товарів у загальному обсязі відповідних операцій. У цьому контексті, особливо стосовно до зовнішньої торгівлі окремих країн, доцільно говорити про товарну структуру експорту і товарну структуру імпорту. Зіставлення цих показників дає можливiсть зробити цілий ряд висновків, що характеризують не тільки зовнішньоекономічну діяльність тієї чи іншої держави, але і загальне економічне становище країни.
Безсумнівну як наукову, так і практичну цінність дає також аналіз динаміки товарної структури зовнішньої торгівлі за певний період часу. Якщо доповнити його порiвнянням з виконаним на тій же часовій базі аналізом динаміки товарної структури міжнародної торгівлі, то ми одержимо можливість охарактеризувати зміну конкурентних позицій даної національної економіки в загальній системі всесвітнього господарства.
Основними товарними групами в МТ є:
* продукція обробної промисловості ( у т.ч.машини й устаткування, електротехніка й електроніка, хімічні продукти, текстильні вироби тощо);
* продовольство;
* продукція видобувної промисловості ( у т.ч. мінеральна сировина і мінеральне паливо);
* послуги.
Основні зміни в товарній структурі МТ:
1. головною тенденцією є збільшення питомої ваги продукції обробної промисловості і скорочення частки сировинних товарів. У порівнянні з довоєнним періодом частка цієї продукції збільшилася більш ніж у два рази і складає сьогодні 3/4 світового експорту;
2. майже 40% вартості світового експорту припадає на технічно складну, наукомістку продукцію - машини й устаткування. Збільшення експорту машинобудівної продукції супроводжується одночасним зростанням торгівлі компонентами, вузлами, деталями, напівфабрикатами;
3. швидко зросає експорт електротехніки й електроніки, а також хімічних товарів;
4. стійко скорочується частка торгівлі продовольством, що свідчить про прагнення країн до продовольчої самозабезпеченості;
5. з другої половини ХХ ст. спостерігається швидке зростання сфери послуг (оптова і роздрібна торгівля, страхування, транспортні послуги, туризм, операції з нерухомістю, банківські і страхові послуги). Основні причини зростання питомої ваги цієї сфери пов'язані з НТР, високим рівнем життя населення у провiдних країнах. Вищезгадана тенденція впливає на збільшення частки послуг на світовому ринку (близько 25% сьогодні). Провiдні країни-експортери послуг : США, Німеччина, Англія.
Географічні напрямки МТ характеризують частку окремих країн, груп країн і регіонів у загальному обсязі світової торгівлі.
Основні тенденції в географічній спрямованості міжнародної торгівлі:
1. поглиблення міжнародного поділу праці між розвинутими країнами призвело до збільшення питомої ваги їхньої взаємної торгівлі і відносному зменшенню частки країн, що розвиваються;
2. найбільшим світовим експортером і імпортером у 90-ті роки залишалися США. В експорті США скоротилася частка розвинутих країн, у т.ч. західноєвропейських. Торговий режим ЄС виявився для США несприятливим. У результаті збiльшився американський експорт у країни, що розвиваються, і Японію;
3. швидкими темпами розвивалася взаємна торгівля країн Західної Європи. Сьогодні частка цього регіону у світовій торгівлі близько 40%. Підвищується роль розвинутих країн в експорті Японії. Основним ринком збуту для японських товарів є США;
4. на відміну від більшості країн, що розвиваються, нові індустріальні країни, особливо Південно-Східної Азії, демонструють швидке зростання експорту. По оцінці МБРР на початку ХХI ст. більш 40% обсягу світової торгівлі буде зосереджено в басейні Тихого океану;
5. проблеми з доступом на ринки промислово розвинутих країн сприяють збільшенню взаємної торгівлі між країнами, що розвиваються. Цьому також сприяв розвиток інтеграційних процесів у цих країнах;
6. після розпаду соціалістичної системи відбулася переорієнтація колишніх соціалістичних країн Східної Європи на торгівлю з Європейським Союзом. Аналогічні процеси характерні і для України.